Виконавча директорка ГО «Центр енергетичної безпеки України», кандидатка наук з державного управління, аналітикиня з питань декарбонізації і зміни клімату, депутатка Ірпінської міської ради Тамара Буренко розкрила своє бачення ролі заплави у ефективному менеджменті міста Ірпінь.

За її словами, ми на власні очі спостерігаємо наслідки зміни клімату, до яких має бути готове місто, кожен його житель. Один із прикладів – рясні дощі, справжні зливи, які вже стають звичними для нашого регіону.

Унаслідок масштабної забудови Ірпеня все більше територій, вкритих будівлями, асфальтом, плиткою та іншими матеріалами, які не дають можливості воді вільно просочуватися у землю.

Зайва рідина за допомогою зливних мереж стікає на заплаву та до річки. Саме заплавні землі виконують роль природної губки, що вбирає та утримує воду. А коли настає посуха, то віддає її у річку.

«Це природній процес, його неможна змінити – його можна лише використати. «Розумні» міста так і намагаються зробити», – зазначає Буренко.

Приміром, прибирають якомога більше замощення – плитку, асфальт, щоб вода після злив максимально просочувалася у ґрунт. І якщо це доцільно, то заміняють оптимальними матеріалами.

Великою проблемою для міста може бути те, що вода зі зливових мереж потрапляє до загальної каналізації, що негативно впливає на роботу системи водовідведення. Перенавантаження призводить до аварійних ситуацій.

Як тільки буде впроваджена певна програма у місті стосовно зменшення цих зливових потоків, то й навантаження на каналізацію водоканалу теж буде зменшено.

Життя населеного пункту напряму пов’язане з природою, яка його оточує. Тому дуже важливо зберігати річку, заплаву і намагатися адаптувати місто під зміни клімату.

Як відомо, заплава річки Ірпінь потрапила до Смарагдової мережі. Це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Україна ратифікувала цю конвенцію 1996 року, взявши на себе зобов’язання створити Смарагдову мережу. До її меж додали 106 нових українських ділянок. Це природні долини річок, степові балки й цінні лісові масиви у різних куточках нашої країни.

Правозахисниця та громадська активістка Наіля Лавровська свого часу на підставі зібраних документів відповідних служб зробила висновок, що долина річки Ірпінь належить до Смарагдової мережі України. Тому забудовувати її не можна, а навпаки – треба зберегти всю флору та фауну.

Прикро, але на заплавних землях триває шалена забудова, яку ведуть колишній мер Ірпеня Карплюк («Нові обличчя») та наближені до нього особи. Це призводить фактично до знищення природних ресурсів. Як наслідок – екологічні катаклізми.

Так, ми уже розповідали про карплюківську болотну О.Красу – котеджне містечко на 60 га заплави. Будівельні роботи, які там проводять, постійно призводять до підтоплення приватних садиб, що знаходяться поруч.

Можна також згадати й велетенський ЖК «Синергія сіті», спорудження якого розпочиналося зі «школи», що згодом перетворилася на звичайну висотку. До будівництва причетний колишній депутат Ірпінської міськради Ігор Оверко («Нові обличчя»).

Житловий комплекс запланований на понад 70 багатоповерхівок. Не так давно місцеві жителі зафіксували, що з тих, які вже частково заселені, скидали у річку Ірпінь каналізаційні стоки.

Як зазначала голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів на сайті Главком, у 2020 році зареєстрували законопроєкт про Смарагдову мережу, який так і не втілився у життя.

Український перелік її меж складався із 377 територій загальною площею майже 8 млн га. Ця мережа не була повною і потребувала розширення.

The post Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи appeared first on Ірпінь онлайн.

На офіційному сайті Ірпінської міської ради оприлюднили оголошення, що 3 вересня об 11:00 у приміщені виконкому (м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а (другий поверх) відбудеться круглий стіл «Відновлення річки Ірпінь».

Запрошують «всіх бажаючих» до обговорення низки питань. Водночас у країні триває коронавірусний карантин.

І це «чудовий» привід для карплюківської влади не впускати представників громади на ті ж сесії ІМР, щоб не заважали займатися дерибаном бюджетних коштів та комунальних ресурсів.

Та й локація на другому поверсі (так званий «акваріум») дуже обмежена територіально, де важко дотримуватися карантинних відстаней.

Є перелік питань, які мають обговорити. Але нема списку фахівців, які знаються на цих проблемах, доповідачів на круглому столі.

Перше з питань – взаємодія державних структур та громадськості для вирішення проблемних питань захисту річки Ірпінь.

Реалії свідчать, що в Ірпені є заангажована громадськість на кшталт тієї ж громадської ради, до складу якої увійшло чимало кишенькових організацій, залежних від міської ради, зокрема й бюджетним фінансуванням.

Водночас карплюківські прихвостні категорично налаштовані проти небайдужих жителів міста, які викривають їхні діяння та пропонують конструктивні комплексні рішення.

А не показушне плешківське чищення водної поверхні від ряски мало не папахою і пропозицію створити громадський рух «За чисту річку Ірпінь!».

Друге питання круглого столу – планування подальших заходів покращення екологічної ситуації у водоймах річки Ірпінь.

Решта – проблеми забруднення та обміління згаданої водної артерії, організація її очищення, планування подальших кроків із порятунку.

Небайдужа громада не перший рік переймається проблемою р. Ірпінь. Неодноразово відбувалися екологічні заходи, зокрема й пресконференції. На них фахівці зазначали, що спостерігається пряма залежність річки від діяльності в її заплаві.

Так, голова Національної екологічної ради України Олександр Чистяков не раз розповідав, у якому стані знаходяться водні артерії Приірпіння та чим загрожує зникнення малих річок.

Одне із тверджень еколога, яким нехтує місцева влада, забудовуючи заплаву річки Ірпінь: «Убивши її, ми знищимо й водойму.

Якщо не зупинити забудову заплавних земель, то річка просто зникне. Вона вже поступово перетворюється на болото, заростаючи різною рослинністю».

Замість її рятування, карплюківці вкладають багатомільйонні кошти в облаштування набережної, кладуть там плитку та асфальт. А, як відомо, прибережна смуга – це територія для природного самоочищення річки.

Значні території Приірпіння – лісові та заплавні ділянки – включені до Смарагдової мережі. Це заповідний фонд для збереження природного і біорозмаїття. Будь-яке будівництво тут заборонене!

The post Природна краса чи стічна канава: карплюківці обговорюватимуть «відновлення» річки Ірпінь appeared first on Ірпінь онлайн.

 Неля Лавровська: “Долина річки Ірпінь належить до Смарагдової мережі України! Будувати там не можна!”

The post Лісові і водні об’єкти Приірпіння Смарагдової мережі України appeared first on Ірпінь онлайн.

Правозахисниця та громадська активістка Неля Лавровська вчора отримала останній доказ незаконності т.зв. оновлення Генплану Ірпеня в грудні 2018 року. Ключовим аргументом є стратегічна екологічна оцінка, згідно якої: “Долина річки Ірпінь належить до Смарагдової мережі України! Будувати там не можна!”

Неля Наріманівна оприлюднила відповідь Київської обласної державної адміністрації на запит про стратегічну екологічну оцінку генерального плану м. Ірпінь.

Прочитати запит і отримані на нього відповіді на сайті Доступ до правди за посиланням:

https://dostup.pravda.com.ua/…/pro_stratieghichnu_iekologhi…

Загальновідомо, що стратегічна екологічна оцінка Генерального плану МАЄ РОБИТИСЯ ДО ЙОГО ЗАТВЕРДЖЕННЯ.

Неля Лавровська: “Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька – ред.), депутати ІМР (Іріпнської міської ради), Сапон – невігласи, а Карплюк із Щербиною – їх хазяїни, бо змусили голосувати за генплан, який не мав ані розділу “Оцінка впливу на довкілля”, ані Звіту про стратегічну екологічну оцінку❗️Екологічну оцінку вони замовили лише в цьому році і КОДА її НЕ ПОГОДИЛО❗️

Отже, згідно оприлюднених документів департамент екології Київської обласної державної адміністрації повідомляє, що наразі 106 нових пропозицій до Смарагдової мережі України підготовлені до затвердження Секретаріатом Конвенції про дикі види флори та фауни і середовища існування в Європі, зокрема збереження цілісних річкових систем.

До 1 вересня 2021 року має бути завершена робота із створення територій Смарагдової мережі та впровадження захисних заходів та заходів управління ними. Проект закону «Про території Смарагдової мережі», що має бути затверджений у 2019 році, означає, що Мережа повинна запрацювати.

Неля Лавровська: “І СЕРЕД НИХ – ДОЛИНА р. ІРПІНЬ, тобто, наша Заплава.

Забороняється надавати землю у заплавах річок під будь-яке будівництво❗️❗️❗️НІЯКИХ НАБЕРЕЖНИХ, ринків, шкіл і ЖК ❗️ має бути збережено природні флору і фауну заплави.

Серед чисельних зауважень (5 аркушів тексту) – зазначено і про невідповідність збільшення каналізаційних стоків фактичної спроможності Києва їх прийняти, і зазначено про неприпустимість вилучення лісів під будь-яку забудову…”

Нагадаємо, що одним із наслідків незаконної забудови заплави може стати підтоплення житлових будівель в сезон паводків в Ірпені та ціла низка екологічних загроз.

Досі численні скарги і листи мешканців Ірпеня щодо порушень залишаються без належної реакції через бездіяльність правоохоронних органів в м. Ірпінь. Це дає забудовникам здійснювати незаконне будівництво без належної зміни цільового призначення та отримання необхідних дозволів.

Довідково:

Мережа Емеральд (Смарагдова мережа, Emerald Network) – це мережа, що включає Території Особливого Природоохоронного Інтересу.

Смарагдова мережа України  (англ. Emerald network) — українська частина Смарагдової мережі Європи, розробляється з 2009 року.

У 2016 році громадська природоохоронна ініціатива “Emerald – Natura 2000 in Ukraine” «shadow list» територій мережі Емеральд (Смарагдової мережі) – переліку територій, які на основі наукових даних мають бути включені до мережі Емеральд в Україні.

Перший етап розробки «shadow list» мережі Емеральд в Україні тривав з вересня 2016 року по серпень 2017 року на основі наукових даних пропозицій щодо включення до мережі Емеральд в Україні нових 78 територій. У 2018 році додатково було розроблено документацію на включення ще 46 нових територій до Смарагдової мережі.

Всі ці пропозиції були доопрацьовані спільно із Департаментом екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України, і більша їх частина у лютому 2019 року була передана Мінприроди до Секретаріату Бернської конвенції.

The post Неля Лавровська: “Долина річки Ірпінь належить до Смарагдової мережі України! Будувати там не можна!” appeared first on Ірпінь онлайн.