Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи

Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи

22

Життя населеного пункту напряму пов’язане з навколишнім середовищем, яке його оточує. Погіршення екології та зміни клімату неминуче позначаються на стані його жителів. Тому дуже важливо зберігати цей куточок природи, підтримувати баланс співіснування. Якщо говорити про Ірпінь, то однією зі складових його ареалу є заплави річок, які здатні вбирати та утримувати «зайву» воду, а потім живити нею водні артерії. Тотальна забудова заплавних земель Смарагдової мережі призводить до природних катаклізмів.

Виконавча директорка ГО «Центр енергетичної безпеки України», кандидатка наук з державного управління, аналітикиня з питань декарбонізації і зміни клімату, депутатка Ірпінської міської ради Тамара Буренко розкрила своє бачення ролі заплави у ефективному менеджменті міста Ірпінь.

Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи

За її словами, ми на власні очі спостерігаємо наслідки зміни клімату, до яких має бути готове місто, кожен його житель. Один із прикладів – рясні дощі, справжні зливи, які вже стають звичними для нашого регіону.

Унаслідок масштабної забудови Ірпеня все більше територій, вкритих будівлями, асфальтом, плиткою та іншими матеріалами, які не дають можливості воді вільно просочуватися у землю.

Зайва рідина за допомогою зливних мереж стікає на заплаву та до річки. Саме заплавні землі виконують роль природної губки, що вбирає та утримує воду. А коли настає посуха, то віддає її у річку.

«Це природній процес, його неможна змінити – його можна лише використати. «Розумні» міста так і намагаються зробити», – зазначає Буренко.

Приміром, прибирають якомога більше замощення – плитку, асфальт, щоб вода після злив максимально просочувалася у ґрунт. І якщо це доцільно, то заміняють оптимальними матеріалами.

Великою проблемою для міста може бути те, що вода зі зливових мереж потрапляє до загальної каналізації, що негативно впливає на роботу системи водовідведення. Перенавантаження призводить до аварійних ситуацій.

Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи

Як тільки буде впроваджена певна програма у місті стосовно зменшення цих зливових потоків, то й навантаження на каналізацію водоканалу теж буде зменшено.

Життя населеного пункту напряму пов’язане з природою, яка його оточує. Тому дуже важливо зберігати річку, заплаву і намагатися адаптувати місто під зміни клімату.

Як відомо, заплава річки Ірпінь потрапила до Смарагдової мережі. Це мережа природоохоронних територій європейського значення, яка створюється на виконання положень Бернської конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

Україна ратифікувала цю конвенцію 1996 року, взявши на себе зобов’язання створити Смарагдову мережу. До її меж додали 106 нових українських ділянок. Це природні долини річок, степові балки й цінні лісові масиви у різних куточках нашої країни.

Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи

Правозахисниця та громадська активістка Наіля Лавровська свого часу на підставі зібраних документів відповідних служб зробила висновок, що долина річки Ірпінь належить до Смарагдової мережі України. Тому забудовувати її не можна, а навпаки – треба зберегти всю флору та фауну.

Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи
Фото С.Глиняний

Прикро, але на заплавних землях триває шалена забудова, яку ведуть колишній мер Ірпеня Карплюк («Нові обличчя») та наближені до нього особи. Це призводить фактично до знищення природних ресурсів. Як наслідок – екологічні катаклізми.

Так, ми уже розповідали про карплюківську болотну О.Красу – котеджне містечко на 60 га заплави. Будівельні роботи, які там проводять, постійно призводять до підтоплення приватних садиб, що знаходяться поруч.

Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи

Можна також згадати й велетенський ЖК «Синергія сіті», спорудження якого розпочиналося зі «школи», що згодом перетворилася на звичайну висотку. До будівництва причетний колишній депутат Ірпінської міськради Ігор Оверко («Нові обличчя»).

Житловий комплекс запланований на понад 70 багатоповерхівок. Не так давно місцеві жителі зафіксували, що з тих, які вже частково заселені, скидали у річку Ірпінь каналізаційні стоки.

Чому не можна забудовувати заплаву річки Ірпінь – частину Смарагдової мережі Європи
Фото Главком

Як зазначала голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів на сайті Главком, у 2020 році зареєстрували законопроєкт про Смарагдову мережу, який так і не втілився у життя.

Український перелік її меж складався із 377 територій загальною площею майже 8 млн га. Ця мережа не була повною і потребувала розширення.