7 грудня 2018 р.в інформаційному агентстві “Інтерфакс” відбулась прес-конференція на тему: “Забудова заплави річки Ірпінь – потужна еко-бомба під Києвом”
Забудова міста Ірпінь, зокрема й заплави річки відбувається через бездіяльність правоохоронної системи. Незважаючи на велику кількість порушень Закону в Ірпені, поліція та прокуратура не реагують належним чином. Своєю бездіяльністю правоохоронна система фактично потурає злочинним діям місцевої влади, яка цинічно і зухвало ігнорує чинне законодавство та нехтує інтересами місцевих мешканців.
Під час заходу екологи заявили, що частина висотних і приватних житлових будинків, які уже збудовані або будуть зведені в заплаві річки Ірпінь, можуть опинитися в зоні підтоплення у разі розгортання на цій території масштабної забудови. Будь-яка зміна ландшафту, і передусім, нове багатоповерхове будівництво, призведе до екологічної катастрофи у передмісті Києва і напряму торкнеться і мешканців столиці.
Учасники заходу, зокрема, презентували науково-експертний висновок Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України, відповідно до якого забудова заплави р.Ірпінь 10-ти та 16-поверховими будинками є не лише шкідливою для навколишнього середовища, але й небезпечною для наявних і потенційних мешканців Ірпеня.
За даними дослідження, площа потенційної забудови на заплаві вже зараз становить понад 15 га. Відомо, що 80% площі заплави займають торфовища, в деяких місцях потужність пласта сягає 6 м. Зміну цільового призначення цих земель здійснити неможливо. На рівні від 30 см до 2 метрів від поверхні знаходяться ґрунтові води (при нормі для житлової забудови – 2-2,5 м). Це означає, що вся територія ділянки уже сьогодні належить до потенційно підтоплюваних. А ведення будівництва значно поглибить небезпечну ситуацію, адже воно погіршить дренувальні властивості ґрунту.
Так, експерти виокремили ключові ризики, які в разі забудови заплави річки Ірпінь:
- ризик затоплення під час екстремальних опадів, яких стає все більше з кожним роком, зокрема в разі блокування точок скидання ґрунтових вод з більш високих ділянок;
- підтоплення ділянки забудови внаслідок перевантаження території будинками без інженерних рішень;
- скидання технічних вод і нафтопродуктів у ґрунтові води та в річку;
- зміна умов дренування, руйнування осушувальних каналів – ризик підтоплення вже всієї ділянки, яку вони обслуговували;
- неглибоке залягання ґрунтових вод робить неможливим облаштування цоколів, підвалів, підземних гаражів;
- “слабкі” ґрунти, які мають погані несучі властивості, ризики будівництва багатоповерхових будинків на торфовищах;
- осушення торфів – великий ризик пожеж, а відтак – ризик і для мешканців нових масивів;
- вилучення торфу та заміщення його побутовим і промисловим сміттям – екологічна загроза, зокрема, забруднення ґрунтового середовища і ґрунтових вод;
- звуження заплави призведе до більшого ризику підтоплень навколишніх територій, зокрема, околиць Києва та сіл, що межують з Ірпенем.
Олександр Чистяков, керівник департаменту водних ресурсів Національної екологічної ради України повідомив, що річка Ірпінь – це наочний приклад тієї ситуації, яка відбувається з усіма водоймами України. “За останні 25 років з карти України зникло більш як 10 тисяч малих річок. Ми вважаємо, що ставлення до водних ресурсів країни не просто нераціональне, воно часом злочинне”, – сказав Чистяков.
«Ці земельні ділянки – заплави річки Ірпінь – мають цільове призначення для ведення сільськогосподарської діяльності», – повідомив правник Сергій Гапон.
Він наголосив, що місцева влада, забудовуючи сільгоспземлі, присвоїла повноваження головного управління Держгеокадастру Київської області. Адже згідно із Земельним кодексом, лише цей орган має право змінювати цільове призначення земель.
При цьому, за словами юриста, листи мешканців Ірпеня щодо порушень залишаються без належної реакції через бездіяльність правоохоронних органів в м. Ірпінь. Це дає забудовникам продовжувати будівництво без належної зміни цільового призначення та отримання необхідних дозволів.
Автор: Уляна Криницька
