На сайті «Моя Київщина» опублікували власний ТОП-100 найвпливовіших людей нашої області 2024 року. До цього дивного рейтингу потрапив і відставний мер Ірпеня Володимир Карплюк, якому визначили 18 місце – найвище серед п’яти представників нашого міста й Бучі.

У загальний список «запихнули», приміром, чиновників, які обіймають високі посади загальнодержавного рівня. Тому їхнє пов’язування суто з Київщиною більше виглядає як банальне притягування за вуха.

Отже, на пабліку стверджують, що 2024-й став для Карплюка роком політичного переосмислення. Мовляв, у квітні його політична сила «Нові обличчя» виключила зі своїх лав мера Ірпеня Олександра Маркушина.

Тут варто зазначити, що чинний ірпінський міський голова просто відмовився бути черговою карплюківською маріонеткою, як до нього ці ролі слухняно виконували Анастасія Попсуй (Сайферс) та Андрій Літвинов. Ці особи брали на себе відповідальність за прийняття рішень, а реально керував Ірпенем «тіньовий мер» Карплюк.

За десятиліття останній так міцно «присмоктався» до фінансових та природних ресурсів нашого регіону заради отримання особистого максимального зиску, що відірвати тепер його від «корита» дуже важко, бо чинить шалений опір.

Адже йому вдалося зібрати депутатську більшість, до якої входять «Нові обличчя», частково представники «Європейської солідарності», «Слуги народу». Це стало суттєвим важелем впливу на прийняття рішень Ірпінської міської ради, зокрема й вкрай важливих для повноцінної життєдіяльності Ірпеня.

Прикарплючені депутати повсякчас вдаються до відвертого саботажу, зокрема й блокування роботи органу місцевого самоврядування. На даний час своєрідним апогеєм таких діянь стало не прийняття вчасно бюджету-2025, що болісно позначиться на розвитку Ірпінської громади.

Зате «Моя Київщина» вважає це мало не здобутком Карплюка, якому «вдалося зберегти та посилити депутатську більшість в Ірпінській міській раді».

Також новообличчівці, як пише згаданий сайт, звинуватили Маркушина в організації «Ірпінського зарплатгейту» – «схеми розкрадання коштів із бюджету постраждалого внаслідок війни міста».

Треба уточнити, що ірпінські чиновники, які тягнуть «мазу» за Карплюка, й раніше мали захмарні зарплати, враховуючи те, що у нашій країні точиться кривава війна, а міські будівлі та інша інфраструктура суттєво постраждали від наступу рашистів.

Приміром, уже у 2020 році заробітна плата заступниці міського голови Лідії Михальченко перетнула мільйонну межу, і за 2023-й сягнула майже 1,6 млн грн. А ще набігло 175 тис. грн пенсії та приблизно 40 тис. грн виплати за надання земельних паїв у лізинг.

Підрахували, що за сім місяців 2024-го чиновниця відпрацювала 84 дні, решту перебувала на лікарняному. За це отримала зарплату понад 854 тис. грн, тобто більше 10 тис. грн за один робочий день.

Дмитро Негреша, коли працював керуючим справами Ірпінського міськвиконкому, у 2023 році заробив понад 1,3 млн грн, водночас ще й одержав 12600 грн матеріальної допомоги. А ось на посаді першого заступника бородянського селищного голови йому за 10 місяців 2024-го заплатили «лише» майже 500 тис. грн.

Ще одна із тез сайту про Карплюка – «на нього орієнтуються всі заступники мера» Ірпеня. То й не дивно, адже вони не просто так з’явилися на своїх посадах та «відробляють» високу довіру свого реального «шефа».

А перший заступник Андрій Кравчук – це узагалі його племінник, який бере «чудовий» приклад зі свого дядька. Родич засвітився в історії з басейном, який він фактично «украв» у Ірпінської дитячо-юнацької спортивної школи.

У грандіозний скандал вилилося нагородження Кравчука орденом «За мужність» начебто за участь в обороні Ірпеня від окупантів. Хоча його запідозрили у тому, що той чкурнув на рідну Вінниччину, де й відсиджувався, поки не минула небезпека.

На сесії ІМР військові відверто запитали чиновника з трибуни, за які заслуги він отримав таку високу нагороду. Той відповів, що не тікав з міста, займався переважно документообігом, нагороджувати його не просив, але й відмовлятися від ордена, як бачимо, не збирається.

Уже згадана Михальченко перейшла до новоспеченого мера Карплюка у «спадок» від його попередника, бо добре «прошарена» у корупційних схемах. Ще у 2017 році прокуратура повідомила їй про підозру у вчиненні цілої низки кримінальних правопорушень.

Вони були передбачені ч. 1 ст. 255 (створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчиненого у складі злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 205 (фіктивне підприємництво, вчинене у складі злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів вчинене у складі злочинної організації), ч. 4 ст. 28, ч. 1 ст. 366 (службове підроблення, вчинене у складі злочинної організації) КК України.

Тоді прокуратура заявляла, що Михальченко спільно із ірпінським міським головою, його першим заступником та іншими особами створили злочинну організацію з метою незаконного заволодіння грошовими коштами місцевого бюджету Ірпеня. Їх діяння завдали шкоди на десятки мільйонів гривень.

Але це їй зійшло з рук. Натомість на ірпінських теренах утворилося родинне тріо: сама посадовиця, її зять Олександр Пащинський та батько останнього – Сергій. За їх участі із міського бюджету вивели шалені суми на капітальні ремонти, зокрема набережної, доріг, тротуарів тощо.

За розслідуванням insiderua.net, за 2016-2024 роки компанії, пов’язані з Пащинським-старшим, отримали від Ірпінської міської ради підряди на загальну суму понад 426 млн грн.

Як заступниця, Михальченко курує економічний напрямок, разом зі своїм сватом Пащинським-старшим була членкинею виконкому, де ухвалювалося виділення коштів на виконання відповідних робіт.

А зять як депутат ІМР від «Нових облич» у минулому скликанні входив до профільної комісії з питань ЖКГ, промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку та побутового обслуговування населення. А зараз є головою комісії з питань бюджету, фінансів, цін та ціноутворення.

На пабліку згадується, що в Бородянці майже рік селищну громаду очолювала карплюківська однопартійка Ірина Захарченко, якій начебто вдалося відновити процес відбудови громади. Дійсно, Карплюку пощастило її «протягнути» на посаду завдяки «договорняку» зі «Слугою народу».

Останній мріяв узяти під свій контроль бородянські ресурси, але у своє мерське крісло через суд повернувся обраний населенням Олександр Сахарук. Він призначив службове розслідування діянь чиновників, розпочав зі згаданого вище Негреші.

За інсайдерською інформацією, спливають масштабні корупційні схеми навколо програми єВідновлення, яка мала б підтримати відбудову зруйнованого житла після окупації селища. У махінаціях місцеві активісти підозрюють тодішнє керівництво на чолі із Захарченко.

Вихваляє «Моя Київщина» і карплюківський бізнес. Мовляв, ТОВ «Відважних» продовжує зведення ЖК River Port та одного з найбільших котеджних містечок в Україні О.Краса. Але знову ж якось соромляться сказати, що це незаконне будівництво.

Щодо першого об’єкта, то суд уже втретє відмовив Карплюку в знятті арешту з цього скандального спорудження. Три висотки на 16 поверхів зводять у рекреаційній зоні заплави р. Буча. Ділянки спритники отримали без проведення земельного торгів, та ще й підробили документи.

Земля, де будують О.Красу, теж фактично перебуває під арештом. За даними із Єдиного реєстру судових рішень, вона є частиною так званої «справи Євробанку» щодо шахрайства. Свого часу ці ділянки незаконно пішли під заставу, а потім їх продали за заниженою ціною. Та й знаходяться у захисній зоні р. Ірпінь.

Нещодавно власники квартир у ЖК «Бургундія», яке зводили «відважні», стали свідками, як на землю попадали фасади. І це диво, що ніхто не отримав травм. Також новосели страждають від смороду через проблеми з КНС.

Та й узагалі переживають, щоб не залишитися без електроенергії і води, бо забудовник не підключає житло до мереж ДТЕК та водоканалу, не виконав відповідні технічні умови.

Говориться на сайті й про підтримку Карплюком різних митецьких заходів – літературна премія, «Кочур-Фест», художній пленер тощо, де він намагається періодично про себе нагадувати.

І робиться висновок, що, мовляв, посилення позицій на обласному рівні відкриває перед ним цікаві перспективи на загальнодержавному рівні. Бо його політичні інтереси та амбіції вже поширюються на столицю.

Це дивно чути, адже над цією особою нависає перспектива опинитися у буцегарні, бо триває судовий процес щодо розтрати екс-мером бюджетних коштів на облаштуванні парку «Центральний». Чи «впливовий» знову все «порішає»?

The post Замовний рейтинг: відставного мера Ірпеня Карплюка «посадили» на 18 місце у ТОП-100 найвпливовіших на Київщині appeared first on Ірпінь онлайн.

У парламенті продовжують поступово «просовувати» законопроєкт нардепа від «Слуги народу» Ігоря Фріса (12089). Дана ініціатива фактично лобіює інтереси таких забудовників як Ігор Мазепа – бізнеспартнер відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя»).

Дві останні особи будують у нашому місті котеджне містечко О.Краса. На 60 га заплави річки активно зводять одно- та двоповерхові будинки. І це незважаючи на те, що ці землі практично перебувають під арештом.

Водночас будівельні роботи уже неодноразово спричиняли затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка, що спостерігалося після весняного паводку чи рясних дощів унаслідок втручання забудовників у систему водовідведення.

Ми уже розповідали, що у згаданому законопроєкті пропонують збільшити термін для оскарження незаконного відчуження майна (наприклад, ліс, узбережжя) до 10 років.

І щоб його повернути, держава має компенсувати забудовникам ринкову вартість. Особи, які незаконно отримали землю чи інші ресурси, одержать гроші, навіть якщо програють у суді.

Громадська ініціатива «Голка» звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням провести антикорупційну експертизу.

І НАЗК виявило корупційні ризики, звернувши увагу на відсутність прозорої оцінки зазначеного майна і чітких правил вирішення спорів.

Адвокат та учасник громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник, який проаналізував законопроєкт і ознайомився з висновком Національного агентства з питань запобігання корупції, констатує:

«Ми виявили корупційні ризики і написали про них у ЗМІ. Це було перед голосуванням у Верховній Раді, але парламентська більшість на це не зважила.

Після нашого звернення НАЗК встановило лише невелику частину корупціогенних факторів, зокрема щодо запровадження механізму компенсації державою ринкової вартості майна «добросовісному набувачу».

НАЗК бачить проблему лише у відсутності в законопроєкті 12089 прозорої оцінки об’єктів, які вибули з володіння держави та відсутності чітких правил вирішення спорів щодо такого відчуженого майна.

Але не можна встановити «ринкову ціну» на майно, що не перебуває в ринковому обороті (!). Це, наприклад, узбережжя, ліси.

Таке майно не могло вибути з володіння держави, оскільки відповідно до Конституції України належить всьому народові та не може бути відчужене на праві приватної власності, оскільки складає ключову складову власності держави, за допомогою якої вона виконує свою першочергову соціальну-економічну функцію – задоволення потреб її народу.

Ми направили повторне звернення до НАЗК, аби звернути увагу на це».

Сподіваємося, що у цьому питанні переможе здоровий глузд і парламентарі не допустять фактично узаконеного дерибану державної та комунальної власності, який бачимо на багатьох прикладах.

Один з них – Біличанський ліс, де у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали понад 500 ділянок земель, що належать Києву, собі та своїм родичам. Через суд прокуратура повернула лише частину з них, а за решту – ще бореться.

За словами голови «Голки» Ірини Федорів, майже 100 ділянок опинилися у власності екс-депутата згаданої ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020-го балотувався від партії «Нові обличчя».

«Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами», – підкреслює Федорів.

Відомо, що в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує і сам Карплюк, який теж має там ділянки й планував зводити на них багатоповерхівки.

За 15 років за цей дерибан нікого не покарали. Якщо не притягати махлярів до кримінальної відповідальності, то такі справи триватимуть десятиліттями.

На їх ведення правоохоронцями і розгляд у судах витрачатимуться величезні державні кошти. А якщо повертатимуть ділянки, то, у разі ухвалення згаданого законопроєкту, ще й компенсуватимуть їх вартість з місцевого бюджету?

The post НАЗК вказує на корупційні ризики у законопроєкті, що передбачає компенсацію з бюджету дерибанникам appeared first on Ірпінь онлайн.

У парламенті зареєстровано ще один новий законопроєкт в інтересах забудовників (12089). Серед його ініціаторів знову вигулькнув народний депутат від нашого округу Олександр Горобець («Слуга народу»). Документ аналізує адвокат Юрій Мельник на сайті громадської ініціативи «Голка».

Раніше «амністію дерибанникам» і карт-бланш владі на відчуження лісів, заповідників, ландшафтних парків, прибережних смуг пропонували після 5 років володіння майном (11185). Тепер цей термін хочуть збільшити до 10.

«Але держава чи місцева громада, якщо вирішить повернути собі цінне майно, то має покласти на рахунок суду ринкову (!) вартість такого майна.

Таким чином забудовник, якому вдалося отримати ділянку на узбережжі чи в лісі за заниженою ціною чи взагалі безкоштовно, не просто поверне її громаді чи державі, а має отримати чималі кошти», – зазначає Мельник.

Новий законопроєкт – це такий собі мікс із попередніх скандальних ініціатив та сумнівної пропозиції судді Василя Крата, про яку ми вже розповідали раніше.

Його автори хочуть легалізувати все незаконно відчужене в держави майно, якщо з моменту відчуження минуло більше 10 років.

«Наразі прокуратура, коли повертає роздерибанені ліси чи узбережжя, може просто звернутися до суду, а якщо законодавчу ініціативу підтримає Верховна Рада, – треба буде зробити те, що запропонував суддя Крат – внести депозит на рахунок суду.

І це має бути саме ринкова вартість майна, яку після програшу в суді отримає «добросовісний набувач». Тобто держава може програти, а забудовник нічого не втрачає, чи виграє він чи програє суд», – деталізує адвокат «Голки».

Запропонований документ змінює ситуацію виключно на користь інтересів приватного власника, який в будь-якому випадку стає «добросовісним» набувачем і через 10 років до нього жодних запитань у держави бути не може, навіть якщо він сам організував схему дерибану, приміром, лісової чи прибережної зони.

«По суті ключова ідея законотворців полягає в тому, аби обмежити для держави, в інтересах якої зазвичай ідуть до суду з позовом лише прокурори, строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження судових рішень, про які не знала держава та громада як власники землі.

Внаслідок цього багато роздерибанених земель лісового, водного, природно-заповідного фондів, рекреаційного, історико- культурного та іншого призначення з встановленим режимом охорони та забороною передачі в приватну власність нормою закону стане просто неможливо повернути через суди», – переконаний Мельник.

При цьому власник у будь-якому випадку буде у виграші: залишиться або з грошима, або з власністю. А ось держава чи громада – програє: зостанеться або з власністю, за яку заплатить ринкову вартість, або з грошима, але втратить власність.

Часто використовують схему приватизації землі на підставних осіб, тобто безкоштовного набуття права власності. Якщо суд скасовує рішення органів влади, які передавали ділянки у приватну власність, то право на приватизацію у фізичних осіб поновлюється. А законодавці пропонують державі ще й додатково оплатити цю землю.

Цей законопроєкт – один з тих, які у часи війни просувають лобісти забудовників. Їх реєстрація у часі співпала із інформаційною кампанією у ЗМІ забудовника Ігоря Мазепи, який пропонує «обнулити» претензії до бізнесу.

Дана особа – бізнеспартнер екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка (“Нові обличчя”) по спорудженню котеджного містечка О.Краса. На заплаві активно зводять на 60 га одно- та двоповерхові будинки, незважаючи на те, що ці землі фактично перебувають під арештом.

А саме будівництво уже неодноразово провокувало затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка після весняного паводку чи рясних дощів через втручання забудовників у систему водовідведення.

The post Дерибанникам – компенсація: серед ініціаторів нового законопроєкту – нардеп нашого округу Горобець appeared first on Ірпінь онлайн.

Як не прикро, але в Ірпені поступово гине ботанічна пам’ятка природи місцевого значення Дуб-Прадуб. До 600-річного красеня постійно липнуть різні хвороби та шкідники, які підточують його могутнє здоров’я.

Ми раніше розповідали, що гілки велетня, висота якого сягала 30 м, а стовбур в охопленні – майже 6 м, сохнуть. Коріння підгниває, частково його кора та внутрішня частина потребують лікування.

Для продовження йому життя необхідний професійний догляд. Небайдужа громада переконана, що він повільно помирає через новобудови, які фактично затисли його у кільце.

Історична місцина Пилипів потік, де росте цей дуб, перетворилася на суцільну висотну забудову. Тут з’явився ЖК «Синергія» (забудовник – колишній депутат Ірпінської міської ради від «Нових облич» Ігор Оверко, якого ще називають «прорабом» екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка).

Практично всю цінну рослинність на території винищили. А Прадубу залишили за статусом природної пам’ятки 0,01 га охоронної зони. Хоча її радіус мав би сягати хоча б 30 м.

Відповідно до заповідних вимог на території пам’ятки природи в радіусі 30 м забороняється надавати ділянки під будівництво та в оренду, а також розорювати землю і руйнувати ґрунтовий покрив.

Проте в 2010 році Київська обласна рада чомусь виділила Дубу-Прадубу ділянку 10х10 м, а мала б – 60х60 м. А хотілося б, щоб місцина, яку знищили, залишилася заказником площею 14 га в одному комплексі зі знаменитою криничкою, яка розташована неподалік і також є пам’яткою Ірпеня.

Місцеві жителі згадують, яким красивим та огрядним було дерево, вони його доглядали. Ділянка, де знаходився дуб, потрапила у приватну власність. Але міська влада за згодою з власником землі відокремила це місце.

У 2012 році власником ділянки по сусідству із деревом став Оверко, а в 2013-му – розпочав спорудження поряд 40-квартирного будинку. Він обіцяв узяти правіковий дуб під опіку.

Але насправді карплюківський «прораб» плювати на нього хотів: будівельне сміття звалювали прямо під стовбуром дерева. А потім вигрібали його екскаватором, пошкоджуючи земельне покриття та коріння, зробили незграбне кронування.

Споруди новобудов, асфальтування та плиткування зменшили площу життєвого простору, необхідного для такого велетня, порушили систему живлення цієї місцини, що формувалася століттями.

На запрошення небайдужих ірпінців дерево оглядали фахівці, надавали рекомендації щодо лікування та догляду за ним. Після широкого розголосу чиновники навіть зробили вигляд, що переймаються проблемою.

А на сесії ІМР затвердили проект рішення, за яким капітальний ремонт зони благоустрою навколо дуба мала провести Валентина Роспотнюк на суму майже 150 тис. грн (за рахунок пайової участі).

Наразі на земельній ділянці, впритул до правікового дерева, розпочалося незрозуміле будівництво. Про це говорить місцевий житель Віктор, який прибирає навколо 600-річного красеня.

«Я сподіваюся, що споруда буде невисока. Інакше якщо зріжуть ту гілку, то він узагалі пропаде. Невже у вас нема нічого святого?» – обурюється чоловік забудовним забаганкам.

Але не варто на це сподіватися. Адже розпочав це будівництво друг і бізнеспартнер Карплюка – Володимир Співак. Депутат від «Нових облич» Дмитро Негреша бідкався щодо дозволу від Ірпінської міської ради на спорудження висотки поблизу кринички – на підставі карплюківського Генплану.

А тут він чомусь мовчить. Як і прокуратура, поліція, хоча їм, за словами радника міського голови Валерія Степанюка, надали всі докази злочинної діяльності цих осіб. Нема дурних кусати за руку, яка годує?

«На земельну ділянку по вул. Мечникова, 101 відділом містобудування та архітектури не надавалося жодного містобудівного документа. Ні містобудівні умови та обмеження, ні будівельні паспорти – абсолютно нічого», – підкреслює начальник відділу містобудування та архітектури Іван Кіпіш.

Для Ірпеня тут нема нічого дивного, адже незаконне будівництво – це цілком звично для карплюківців. Бо переконані, що все «порішають». І за це треба «дякувати» тотальній корупції, яка панує в нашій країні.

Ми уже розповідали, що спільними зусиллями Співак, Карплюк, Крикун та Мазепа долучилися до спорудження на 60 га заплави р. Ірпінь котеджного містечка О.Краса. Незважаючи на те, що ця земля перебуває під арештом, будівництво триває швидкими темпами.

Це стосується і зведення фактично на березі озера Земснаряд ЖК River port. Житловий комплекс із трьох висоток на 16 поверхів має усі шанси перетворитися на чергову грандіозну будівельну аферу.

Будівництво затіяли Карплюк та Співак (власники ТОВ «Відважних») у рекреаційній зоні заплави р. Буча. Для отримання дозволу на спорудження останній подав до Ірпінської міської ради сфабриковані документи – витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та графічні матеріали.

Суд заборонив виконувати будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці. Але зведення житлового комплексу продовжується начебто на другій ділянці, яка перебуває в оренді у товариства.

The post Співак нищить Прадуба: бізнеспартнер екс-мера Ірпеня Карплюка мостить незаконну споруду впритул до 600-річного дерева appeared first on Ірпінь онлайн.

У карплюківських ЗМІ розповсюдили інформацію, що в котеджному місті О.Краса, яке споруджують в Ірпені ТОВ «Відважних», Concorde Capital та Svitlo Development, активними темпами виконуються будівельні роботи.

Раніше ми розповідали, що на заплаві в мікрорайоні Стоянка запланували зводити одно- та двоповерхові будинки на площі 60 га. Забудовники – екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його давні бізнеспартнери – Володимир Співак та Сергій Крикун. Також залучили бізнесмена Ігоря Мазепу – гендиректора згаданої інвестиційної компанії Concorde Capital.

До речі, землі, на яких споруджують О.Красу, фактично перебувають під арештом. За даними із Єдиного реєстру судових рішень, вони є частиною так званої «справи Євробанку» щодо шахрайства. Свого часу ці ділянки незаконно пішли під заставу, а потім їх продали за заниженою ціною.

Загалом землю під дану забудову поділили на чотири частини – відповідно 18, 8,5, 23 та 10,5 га. Цікаво, що на кожну з цих ділянок у середньому припадає по 35 судових рішень.

Карплюківські ЗМІ наводять цитату Співака, що забудовники дотримуються високих стандартів якості та безпеки. Мовляв, будинки обладнані «безпечними кімнатами», а на території містечка облаштовані бомбосховища.

Щодо останніх, то не уточнюють, які вони саме – наземні чи підземні. Можливо, перший варіант. Бо підземні укриття на заплаві можуть бути проблематичними, оскільки вода доходить близько до поверхні, а після весняних паводків та рясних дощів узагалі підтоплює значні території.

Так було й цієї весни та літа, коли сталися затоплення приватного сектора у Стоянці поблизу котеджного містечка, яке будують. Під водою частково опинилися земельні ділянки, погреби, підвали, приямки для свердловин, колодязі тощо.

Знову ж за словами Співака мешканці будинків О.Краси зможуть насолоджуватися комфортом сучасного житла у гармонії з природою. Звучить цинічно, адже у даному випадку забудовники намагаються її приборкати.

Це вилазить боком сусідам з приватного сектора, а потім наздожене й жителів котеджного містечка, які, можливо, встигнуть тут заселитися, якщо наша правоохоронна система й надалі закриватиме очі на численні порушення законодавства.

Під час підготовчих будівельних робіт на заплавних ділянках із надр вибрали торф, який є природною губкою, що вбирає, утримує зайву вологу і потім за потреби повертає її заплаві та річці. Тому тепер рух підземних вод у цій місцині важко прогнозувати. Також порушено й меліоративну систему.

Варварське виторфовування стало однією з причин затоплень людських садиб. Після широкого розголосу забудовникам довелося вживати заходів, щоб вода не застоювалася у подвір’ях та на городах місцевих жителів.

Обійшлися розчисткою труби, через яку зайва вода стікала на заплавні сільськогосподарські землі, які нині, після зміни їх цільового призначення, опинилися під забудовою. До речі, саме забудовники й закопали її.

Знову ж виникає багато питань до облаштування О.Краси. ЗМІ Карплюка пише, що у рамках благоустрою території проводиться берегоукріплення. Не зрозуміло, що мається на увазі.

Водний та Земельний кодекси України визначають, що навколо всіх водойм мають виділятися прибережні захисні смуги шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га – 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків більше 3 га – 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 м.

Річку Ірпінь відносять до другої категорії. То чи передбачена захисна зона водної артерії при облаштуванні карплюківського котеджного містечка? Чи це вже буде закрита територія без доступу для людей, які тут не житимуть?

Є ще один цікавий момент. За документами землю там зареєстровано за кодом об’єкта 1252.9 «Будівництво ангарів для зберігання сільськогосподарської техніки та складів для сільськогосподарської продукції».

Напевно, наступними кроками будуть зміна її цільового призначення, розподіл ділянок на сотки, продаж їх новим власникам та введення в експлуатацію уже зведених будинків з оформленням на останніх.

Чому задіяли такий механізм? Бо, за словами депутата Ірпінської міської ради Артема Гуріна («Батьківщина»), податки сплачують тільки з продажу ділянки, а не будинка. Тому це дозволяє ухилятися від оподаткування.

Публікація про хід будівельних робіт на території котеджного містечка співпала зі скаргами на Генпрокуратуру одного із співзабудовників О.Краси – бізнесмена Мазепи.

Він перебуває під слідством і жаліється, що його «політична справа» заважає залучити сотні мільйонів доларів іноземних інвестицій. І це, мовляв, матиме відповідні наслідки для економіки та бюджету України.

Не зрозуміло, які проєкти він конкретно мав на увазі й чим вони важливі. Бо О.Красу теж можна подати як своєрідне інвестування, ось тільки прибутки розпихають по кишенях забудовники, додавши нашому регіону екологічних та соціальних проблем.

Як відомо, нещодавно Печерський районний суд Києва продовжив термін досудового розслідування кримінального провадження щодо Мазепи. Його та інших фігурантів підозрюють у незаконному заволодінні землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.

У ДБР стверджують, що організатори даної оборудки намагалися захопити 300 га, вартість яких сягає понад 1 млрд грн. Мазепі вдалося вийти із СІЗО після внесення застави.

Щодо Карплюка, то справу про розтрату ним при облаштуванні парку «Центральний» понад 250 тис. грн бюджетних коштів слухають у суді. І цей спритник теж вважає це політичним замовленням.

The post О.Краса Карплюка та Мазепи: активне будівництво котеджного містечка на арештованій землі appeared first on Ірпінь онлайн.

Суддя Верховного Суду Василь Крат у процесі обговорень деяких законопроєктів (11134, 11185) робочою групою парламентського Комітету з питань правової політики висунув сумнівну пропозицію. До чого це може призвести – аналізувала голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

Зі згаданої ідеї випливає, якщо місцева влада незаконно роздала лісові ділянки під забудову і правоохоронці їх повертають громаді, то тим, хто отримав землю, повинні сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна.

Крат зазначив, що на засіданні робочої групи дискутували, «як вирішити питання компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади».

Він, зокрема, пропонує, щоб суд повертав державі чи громаді майно за умови попереднього внесення його ринкової вартості на депозитний рахунок суду. Тобто бюджетними коштами пропонують по суті надати гарантії забудовникам.

Водночас є загроза, що спритники зможуть вибудовувати чудові схеми, коли не потрібно буде ділянки забудовувати – створювати будівельні фірми, робочі місця, сплачувати податки. Це буде новий вид бізнесу – цілком законне вимивання коштів з бюджету. Достатньо сформувати у раді більшість, яка погоджуватиме виділення землі.

Це можна прослідкувати на прикладі Біличанського лісу, де у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали понад 500 ділянок земель, які належать столиці, собі та своїм родичам. Через суд прокуратура повернула лише частину з них, решту – ще відвойовує.

«І тут треба зауважити, що майже 100 ділянок опинилися у власності екс-депутата Коцюбинської ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020 року балотувався від «Нових облич».

Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами», – наголошує Федорів.

За 15 років за цей дерибан ніхто не покараний. Якщо не карати й не притягати до кримінальної відповідальності, такі справи тягнутимуться десятиліттями. На їх ведення правоохоронцями і розгляд у судах витрачатимуться величезні державні кошти. А якщо повертатимуть ділянки, то ще й компенсуватимуть їх вартість з місцевого бюджету?

До речі, в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк, який також має там ділянки й планував зводити на них висотки. А він – бізнеспартнер забудовника Ігоря Мазепи. Вони пов’язані зі зведенням на заплавних землях р. Ірпінь котеджного містечка О.Краса.

Із єдиного реєстру судових рішень стало відомо, що усі 60 га, на яких ведеться це будівництво, перебувають під арештом у так званій «справі Євробанку» щодо шахрайства.

Свого часу ці землі були незаконно заставлені, а потім продані за заниженою ціною. Але Ірпінська міська рада більшістю голосів «протягла» забудову заплави.

The post Сумнівна пропозиція: чи компенсують дерибанникам Біличанського лісу вартість вкрадених ділянок? appeared first on Ірпінь онлайн.

Невідворотні зміни клімату суттєво впливають на стан навколишнього середовища. Це стосується й Ірпеня, де екологічні проблеми загострює нещадне винищення природних ресурсів заради масштабної забудови, що приносить шалені прибутки спритникам.

Навесні наш регіон заливали рясні дощі, які разом з паводком спричиняли в деяких місцях підтоплення, зокрема там, де в звичний ландшафт втрутилися забудовники, що певним чином перекрили або порушили відведення води.

Так, до підтоплень присадибних ділянок у мікрорайоні Стоянка причетна й забудова, яку веде скандальний екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його бізнеспартнери. Це спорудження на 60 га котеджного містечка О.Краса.

Забудовникам після широкого розголосу довелося вживати заходів, щоб вода не застоювалася у подвір’ях та на городах місцевих жителів. Вона затоплювала погреби, підвали, колодязі, приямки під свердловини тощо.

Окрім того, на заплаві зводять величезний житловий комплекс «Синергія сіті» на понад 70 висоток, до якого причетний колишній депутат від «Нових облич» Ігор Оверко – «прораб» Карплюка. Нечистоти з будинків постійно зливають до річки.

Під час забудови заплави із її надр вибирають торф, який має властивість вбирати та утримувати надлишки води, а за посухи – віддавати її у природне середовище, підтримуючи відповідний баланс.

Рух підземних вод без торфовища практично непрогнозований, що веде до природних катаклізмів, про які неодноразово попереджали екологи. Але забудовникам на це плювати, для них головне – це прибуток.

Водночас в Ірпені, який раніше потопав у зелені, тепер замало вільного простору, не покритого новобудовами, асфальтом, плиткою чи іншими матеріалами, які затримують просочування зайвої вологи у землю.

А з іншого боку, ці штучні перепони у спекотну пору фактично підвищують температуру навколишнього повітря. І людям та тваринам її переносити ще важче.

«Пропоную хоч маленькими кроками, але починати рухатись у напрямку адаптації до зміни клімату. Наприклад, замінити «культурні» газони на газони з різнотрав’ям – у міських громадах це вирішує одразу кілька проблем», – зазначає жителька Ірпеня екоактивістка Наталія Василенко.

Отже, це економія коштів, адже догляд за різнотрав’ям дешевший, ніж за монокультурними газонами. Лучні рослини відрізняються більш розвиненою кореневою системою, тому споживають менше води й не потребують частого поливу.

Також можна економити фінансові ресурси міста і на скошуванні. Однорічні рослини рекомендують косити один раз наприкінці вегетації, а багаторічні – двічі.

За словами Наталії, коренева система різнотрав’я затримує вдвічі більше води, що дуже корисно у період підтоплень, коли випадають рясні дощі.

Лучні рослини до десяти разів вищі за звичайний газон, тож краще поглинають пил та шкідливі речовини, що потенційно можуть утворювати смог, а також знижують температуру повітря.

Різнотрав’я позитивно впливає на екосистеми, адже може складатися з місцевих видів рослин, дає запилювачам поживний пилок і нектар, слугує місцем розмноження та прихистку для дрібних ссавців, птахів, а також очищує повітря.

«Друзі, як вам ідея засіяти газони вздовж набережної різнотрав’ям? Але тут треба враховувати, що для цього потрібно буде переорати навесні вже існуючі газони і засіяти новою сумішшю трав.

Суміш є можливість отримати за донорські кошти – прямо зараз є конкурс на участь в проекті, який передбачає втілення природоорієнтованих рішень», – наголошує Василенко.

Екоактивістка запрошує заповнити форму, де можна висловити свою думку: https://forms.gle/LTjmStx5UVqzCxN68

The post Зміни клімату: в Ірпені пропонують замінити «культурні» газони на різнотрав’я appeared first on Ірпінь онлайн.

Рік тому на заплавних землях р. Ірпінь розпочалося будівництво котеджного містечка О.Краса на площі 60 га в мікрорайоні Стоянка. Його активно рекламують як маленьке автономне місто з одно- та двоповерховими будинками.

Обіцяють на території школу, садочок, зони для відпочинку та занять спортом, заклади торгівлі та надання послуг, навіть клініку з майданчиком для гелікоптера, щоб можна було терміново надати медичну допомогу.

Забудовники – екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його давні бізнеспартнери – Володимир Співак та Сергій Крикун. А також залучили бізнесмена Ігоря Мазепу – гендиректора інвестиційної компанії «Concorde Capital».

Відомо, що першу чергу будинків на 10 га розпочали споруджувати в червні минулого року. Декілька з них цього літа хочуть завершити. Добудувати ж згадану площу планують влітку 2025 року, разом з відповідною інфраструктурою і власною набережною.

Але варто попередити, що землі, на яких споруджують О.Красу, фактично перебувають під арештом. За даними із Єдиного реєстру судових рішень, вони є частиною так званої «справи Євробанку» щодо шахрайства. Ці ділянки свого часу були незаконно заставлені й потім продані за заниженою ціною.

Загалом землю під забудову поділили на чотири частини – відповідно 18, 8,5, 23 та 10,5 га. На кожну з цих ділянок у середньому припадає по 35 судових рішень.

Під час будівельних робіт із надр вибрали торф, який є природною губкою, що вбирає, утримує зайву вологу і за потреби повертає її заплаві та річці. Тому тепер рух підземних вод важко прогнозувати. Також порушено меліоративну систему.

Один із наслідків – затоплення приватного сектора у Стоянці. Під водою частково опинилися земельні ділянки, погреби, підвали, приямки для свердловин, колодязі.

Водний та Земельний кодекси України визначають, що навколо всіх водойм мають виділятися прибережні захисні смуги шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га – 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків більше 3 га – 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 м.

Річку Ірпінь відносять до 2 категорії. То чи передбачена захисна зона водної артерії при облаштуванні О.Краси?

Ще один цікавий момент. Землю за документами там зареєстровано за кодом об’єкта 1252.9 «Будівництво ангарів для зберігання сільськогосподарської техніки та складів для сільськогосподарської продукції».

Вочевидь наступні кроки – зміна її цільового призначення, розподіл ділянок на сотки, продаж їх новим власникам та введення в експлуатацію уже спорудженого будинку на нового власника.

Чому такий механізм? Бо, за словами депутата Ірпінської міської ради Артема Гуріна, податки сплачують тільки з продажу ділянки, а не будинку. Так «голова інвестиційної ради» ухиляється від сплати податків. Саме таке відношення у недобросовісного забудовника до наповнення бюджету».

Якщо говорити про забудовників О.Краси, то за Карплюком тягнеться довжелезний шлейф із кримінальних проваджень та оборудок, які, сподіваємося, все ж будуть розкриті. Та й зараз у суді слухають справу про розтрату ним коштів при облаштуванні парку «Центральний».

Співак – це така собі своєрідна тінь Карплюка. Ця особа є дуже давнім його діловим партнером, тому теж замішана у багатьох схемах. Поки перший перебував при владі, то другий був своєрідним «скарбником» бізнес.

Крикун через бізнес також тісно пов’язаний із «відставним мером» Ірпеня та його близьким оточенням. Він добре відомий як розкрадач торфу на заплаві та щасливий власник земель сільськогосподарського призначення, що дивним чином потрапляли до його рук.

Фірма Крикуна Svitlo Development (ТОВ «Будівельна компанія «Світлиця») будує, зокрема, котеджі, але чомусь не вказує в документах ні доходів, ні працівників, лише актив у понад 2,3 млн грн.

Мазепу підозрюють у справі про заволодіння більше 7 га землі, де розташовані гідротехнічні споруди Київської гідроелектростанції. Суд обирав йому запобіжний захід – тримання під вартою із заставою 349 млн грн, яку зменшили до 21 млн грн. І ці кошти були внесені.

Питання, куди зливатимуть каналізаційні стоки майбутніх новоселів О.Краси, залишається відкритим. Як відомо, місцеві жителі неодноразово фіксували масові скиди нечистот з будинків ЖК «Синергія сіті» до річки Ірпінь. Невже і з котеджним містечком історія повторюватиметься?

До речі, мешканці квартир зі згаданого житлового комплексу скаржаться на тонкі стіни, систему водовідведення, неправильне під’єднання до подачі електроенергії тощо. Ну, звичайно, відчувають і «казкові» аромати.

Видно, що розташування у заплаві, де підвищена волога, теж дає свої негативні результати – мокріють стіни, з’являється грибок. А це, у свою чергу, призводить до захворювань. Тому варто робити правильні висновки.

The post О.Краса чи О.Гида: що очікує на котеджне містечко Карплюка на заплаві річки Ірпінь? appeared first on Ірпінь онлайн.

Як розповідає голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів, народний депутат України Олександр Горобець («Слуга народу») позивався до неї, захищаючи свою честь та гідність. Ірпінський міський суд виніс рішення на його користь.

Суд під головуванням судді Яни Третяк зобов’язав її спростувати інформацію про нардепа, зокрема й щодо його зав’язків із дерибанниками Біличанського лісу. Рішення ще не вступило в силу. Зі свого боку, Федорів планує подавати апеляцію.

Суть справи полягає в тому, що вона у своєму блозі на сторінках «Української правди» критикувала діяльність нардепа її округу №95 Горобця за брак ініціативи та сприяння дерибанникам. І робила це як виборець, що висловлює власну думку.

Федорів писала, що нардеп звернувся до Мінекології, щоб витребувати для Коцюбинської селищної ради документи, на підставі яких створили та розширили Нацпарк «Голосіївський» за рахунок території Біличанського лісу.

Вона стверджувала, що, замість примножування природно-заповідного фонду держави, Горобець працює на замовлення Карплюка – забудовника та екс-мера Ірпеня.

Мовляв, останній хоче забрати в Києва частину Святошинського району – Біличанський ліс – руками «своєї людини» – Сергія Даніша, який очолює Коцюбинське. Обидва свого часу стали власниками ділянок у ньому.

У тексті є висловлювання: «Карплюк дуже хотів стати народним депутатом по 95 округу, але не судилося. Тоді рейтинг «Слуги народу» поламав його плани. Але вже в 2019 році було зрозуміло, що на такий важкий округ треба ставити людину з яйцями. На старті було зрозуміло, що в Горобця яєць нема».

Цікаво, що та ж сама суддя Яна Третяк розглядає ще один позов проти Федорів. Свою честь вирішив захищати Карплюк. І тема та ж сама – Біличанський ліс. Колишній мер і забудовник теж хоче довести, що він тут ні до чого.

Ми уже розповідали, що Горобець є серед ініціаторів законопроєкту «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо удосконалення механізму захисту права власності».

У ньому фактично пропонують амністію злочинних земельних схем, які реалізовують дерибанники разом із чиновниками. Забудовники заради втілення його у життя навіть розпочали медіакампанію.

Своєрідним її флагманом виступає «скандальний забудовник Ігор Мазепа», якого ДБР звинуватила у махінаціях із землею. Карплюк та його оточення пов’язані із ним будівництвом котеджного містечка О.Краса на заплаві р. Ірпінь.

The post Горобець проти Федорів: нардеп відхрещується від дерибанників Біличанського лісу appeared first on Ірпінь онлайн.

12 червня наш регіон знову накрили потужні зливи. Випала велика кількість опадів, що вкотре призвело до затоплення деяких місцин Ірпеня. Особливо тих, що знаходяться у природних чи штучних низинах.

Щодо останніх, то це певним чином пов’язане й з масштабним будівництвом, яке ведеться у нашому місті вже багато років. Адже під час зведення будинків вдавалися й до створення спеціальних насипів.

Як ми уже розповідали, екологи ще раніше прогнозували, що на нас чекають неминучі зміни клімату. Якщо брати наші краї, то тут уже треба практично постійно очікувати на рясні зливи.

При цьому випадає велика кількість опадів. Воді потрібно кудись діватися. Так склалося історично, що її «поглиначем» були річки та заплави, лісопаркова зона й відкриті місцини.

Раніше в тих кліматичних умовах Ірпеню вистачало простої зливової мережі, за допомогою якої зайва рідина відводилася з міста. Але за тотальної забудови це стало неможливим.

Величезні природні масиви перетворюють на будівельні майданчики, знищуючи зелені зони, де росли вікові дерева, здатні, до речі, випаровувати сотні літрів води на добу. Землю покривають плиткою та асфальтом, іншими покриттями.

Варварське виторфовування заплавних ділянок під котловани призвело до зникнення так званої природної губки. Це торф, який здатен поглинати й утримувати рідину, а за спеки – повертати її у річку та надра.

Звісно, що забудовникам байдуже до того, що підтоплюватиме і їхніх новоселів, і жителів приватного сектора, предки яких оселилися у цих місцях ще добру сотню років тому, на власному досвіді знаючи, де можна зводити дім.

А це ж було ще в ті часи, коли річка Ірпінь була повноводною, розливалася на кілометри під час весняних паводків. І хоча зараз водна артерія не має тих масштабів, проте через забудовних спритників людські садиби затоплює.

Так, навесні частково підтоплювало приватний сектор у мікрорайоні Стоянка. До цього певним чином причетні екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його бізнеспартнери, які споруджують котеджне містечко О.Краса на 60 га заплавних земель.

Отже, 12 червня відкачували воду із затоплених місцин поблизу ЖК «Синергія сіті», до зведення якого причетний колишній депутат Ірпінської міської ради Ігор Оверко («Нові обличчя»), якого ще називають «прорабом» Карплюка. І це було вже не неодноразово.

Цей величезний житловий комплекс передбачає спорудження понад 70 висоток. Частина з них уже заселена. Місцеві жителі періодично фіксують скидання з цих будинків каналізаційних стоків у р. Ірпінь.

З’явилися у соціальних мережах й частково затоплені вулиці, зокрема й у районі паспортного столу, залізничного вокзалу та інших частинах міста. Десь завдяки зливовим мережам вода відводилася доволі швидко.

Виникли підтоплення територій і в мікрорайоні СМУ, де місцеві активісти ведуть багаторічну боротьбу із забудовниками, не дозволяють нищити зелені зони. Але й там не все вдалося зберегти.

Багатоповерхівки тут виросли й у тих місцях, де рельєф місцевості не є придатним для їх зведення. Так, цокольні приміщення по вул. Северинівській, 105-м почало затоплювати ще із 2017 року.

Раніше воду всотувала паркова зона. Згодом її вирубали під новобудови. Прибудинкові території заплиткували. Тому вода стікає до будинку. Доводиться її відводити у парк ім. Стельмаха.

Карплюківські депутати від «Нових облич» намагаються демонструвати неймовірну активність, начебто переймаючись проблемою підтоплень в округах, за якими вони закріплені.

Приміром, Антон Головенко обрав для себе роль своєрідного посередника між однопартійцями, що забудовують заплаву, та мешканцями садиб, які опинилися під водою. На СМУ активізувалася Антоніна Довганич.

Уся їхні «говорильня» зводиться до того, що місту потрібно створити повноцінну зливову систему. Люди дивуються, чому стільки мовчали, щоб нарешті «вичавити» із себе цю банальну істину.

До того ж велика кількість дозвільних документів на будівництво видавалася за каденції їхнього партійного боса Карплюка та однопартійки Попсуй (Сайферс), які очолювали місто. Та й Генплан Ірпеня, покликаний узаконити незаконну забудову, – їхнє дітище.

Чому питання облаштування зливних мереж не вирішувалося комплексно, з урахуванням усіх особливостей місцевості, містобудівних норм?

The post Потопи в Ірпені: карплюківці згадали зливні мережі, про які «забули» їхні боси appeared first on Ірпінь онлайн.