Сохне Дуб-Прадуб: в Ірпені через висотну забудову гине 600-літня пам’ятка природи?

Сохне Дуб-Прадуб: в Ірпені через висотну забудову гине 600-літня пам’ятка природи?

468

Жителі Ірпеня стривожені, що Дуб-Прадуб – ботанічна пам’ятка природи місцевого значення – поступово гине. Могутні гілки 600-річного велетня, висота якого сягала 30 м, а стовбур в охопленні – майже 6 м, сохнуть. Коріння гіганта підгниває, частково його кора та внутрішня частина потребують лікування. Для продовження йому життя необхідний професійний догляд. Небайдужа громада переконана, що він помирає через новобудови.

Історична місцина Пилипів потік, де росте цей дуб, перетворилася на суцільну висотну забудову. Тут з’явився ЖК «Синергія» (забудовник – депутат Ірпінської міської ради від «Нових обличь» Ігор Оверко, якого ще називають «прорабом» ексмера Ірпеня Володимира Карплюка).

Для цього знищили реліктовий куточок природи. Під пилку пішли вікові дерева цінних порід.

Унікальний гігант залишився рости, фактично затиснутий новобудовами та асфальтовим покриттям. Йому залишили за статусом природної пам’ятки 0,01 га охоронної зони. Хоча її радіус мав би сягати хоча б 30 м.

Згідно із заповідним режимом на території пам’ятки природи в радіусі 30 м забороняється надання ділянок під будівництво та в оренду, а також розорювання земель і порушення ґрунтового покриву.

Але в 2010 році обласна рада чомусь виділила Дубу-Прадубу ділянку 10 на 10 м, а мала б – 60 на 60 м.

А хотілося б, що ця місцина, яку знищили, зосталася заказником площею 14 га в одному комплексі зі знаменитою ірпінською криничкою.

Жителька Ірпеня Лариса Грибкова згадує, яким красивим був цей куточок природи. Могутній Прадуб вирізнявся своєю широкою кроною, пишними листям на гілках.

Ділянка, де він знаходився, потрапила у приватну власність. Але міська влада за згодою з власником відокремила це місце. Люди турбувалися про свого зеленого красеня.

У 2012-му власником ділянки по сусідству із деревом став Ігор Оверко, а 2013-го – розпочав спорудження 40-квартирного будинку. Останній пообіцяв узяти його під власну опіку.

Але будівельне сміття звалювали прямо під стовбуром дерева. А потім вигрібали його екскаватором, пошкоджуючи земельне покриття та коріння, провели кронування.

Новобудови та асфальтування зменшили площу життєвого простору, необхідного для такого гіганта, порушили систему живлення цієї оази, що складалася тут століттями.

Місцеві жителі давно переймалися долею зеленого красеня. Але документальна «переписка» з чиновниками нічого не дала.

Так, Ірина Онищук з цього приводу теж неодноразово зверталася до влади різних рівнів.

А минулого року вона запросила оглянути дерево Ігоря Сінгера – професійного натураліста, арбориста, фахівця з IPM (Integrated Pest Managment) Urban Forester, фахівця з культивування та захисту рослин, біолога-дослідника та експерта збереження рослин ГО «Києво-Подол».

Для початку процесу лікування дуба він надав низку рекомендацій. Отже, треба зняти газонне покриття під деревом, яке не притаманне таким видам рослин.

Необхідно відкоригувати графік поливу, адже перелив призводить до гниття кореневої системи, викликає порушення кореневого дихання.

Система інтуїтивного каблінгу (облаштування для запобігання розчахуванню гілок) має бути технічно продумана. Інакше вона не виконує покладену на неї функцію.

Потрібні фахова обрізка та роботи з порожнинами і дуплами. Тоді були помічені на дереві шершні.

Можливо, вони знайшли там місце для проживання чи є ураження бактеріальною водянкою, що спричиняє витікання соку, який приваблює комах.

Цікаво, що на ірпінській сесії затвердили проект рішення, за яким капітальний ремонт зони благоустрою навколо дуба мала провести Валентина Роспотнюк на суму майже 150 тис. грн (пайова участь).

Судячи з коментарів керівника КП «Управління благоустрою міста» Юлії Прибилової у мережі Фейсбук щодо проблеми усихання Прадуба, влада теж цим начебто занепокоєна.

Чиновниця пише, що зверталися до обласного департаменту. Незабаром планується виїзна комісія. Відповідь надто туманна…