Маркушин пройшовся по кабінетах структурних підрозділів, поспілкувався з керівниками. Серед них є незаконно призначені самопроголошеною мершею – секретаркою Анжелою. Це «ручні» особи забудовника Карплюка, які обслуговують лідера «Нових облич» та його поплічників, а не працюють на громаду.

Самозванка звільнила цілу низку фахівців, бо були невгодні. Це керівниця ЦНАПу Юлія Юрченко, начальниця відділу земельних ресурсів Анастасія Черкас, яка не підписала жодного незаконного рішення, відмовилася виконувати вказівки Карплюка.

Прибрали з посади й головного архітектора Ірпеня Івана Кіпіша, який мав розробити новий просторовий план розвитку Ірпінської громади, щоб забудова була упорядкованою: розбудовувати місто, де є школи, садочки, розвинена інфраструктура, а не хаотичні величезні масиви, щоб у приватному секторі під вікнами у людей не виростали висотки.

У першу чергу треба провести аудит спадку, який за півроку безгосподарності залишили Карплюк та його команда. А це витрата коштів, скандальні тендери, незаконні розпорядження секретарки Анжели, рішення сесій та виконкомів. Над цим уже працюють фахівці, що надати правову оцінку.

Мер Ірпеня запевняє, що не збирається обслуговувати інтереси забудовників. Будуть відповідні кадрові рішення, щоб на посадах були професіонали, які працюватимуть на громаду, а не «кишенькові» особи.

Міський голова Маркушин переконаний, що не все ще втрачено, і в Ірпеня є чудовий шанс не перетворитися на бетонне гетто, врятувати заплаву, знову зробити міські парки місцем відпочинку, а не майданчиками для заробляння грошей.

Місто має бути пристосованим для повноцінного розвитку громади, комфортним для життя звичайних людей, а не місцем для збагачення кількох десятків спритників.

The post Мер Ірпеня Маркушин: «Я не збираюся обслуговувати інтереси забудовників» appeared first on Ірпінь онлайн.

Заступнику голови КМДА, очільнику фракції «Європейська солідарність» у Київраді Прокопіву суд визначив цілодобовий домашній арешт. Чиновник-депутат вважає це «сценарієм з Банкової», спрямованим на дискредитацію, зокрема й партії Порошенка.

Її керівництво, захищаючи свого однопартійця, вважає це політичним переслідуванням, що загрожує основам місцевого самоврядування. На партійному сайті з’явилася відповідна заява.

У ній, зокрема, звертають увагу на спроби централізованого впливу на столицю. Мовляв, депутатам пропонували голосувати за секретаря від «слуг», щоб потім відсторонити обраного голову міста Кличка і взяти Київ під контроль. За відмову обіцяли репресії, які й почали реалізовувати з Прокопіва.

«Цілком слушно. Бо в країні справді формуються небезпечні прецеденти, коли карають не за злочини, а за принципи. Не за вину, а за позицію», – коментує заяву громадська діячка Євгенія Ростолопа.

Одне зі звинувачень Прокопіва – незаконне переправлення людей через кордон. Аналогічний злочин «шиють» й очільнику Ірпеня Олександру Маркушину. Але ЄС не вбачає у цьому репресій влади на місцях.

У нашому місті частина депутатів від цієї партії давно об’єдналася з «Новими обличчями», які контролює екс-мер Карплюк. Це партнерство призвело до формування нової більшості, яка активно впливає на ключові рішення в Ірпені. Як у ситуації з Києвом, усе почалося із секретарки від «слуг».

Анжела після відсторонення Маркушина внесла себе до держреєстру як в.о. міського голови та керівниця виконкому. Мінюст скасував ці дії, визнавши їх незаконними. Але депутати від ЄС в Ірпені це не засудили й продовжують співпрацю з Макеєвою та НО.

Публічна заява щодо Прокопіва – загальноприйнята форма політичного захисту. Мета – не лише порятунок конкретної особи, а й сигнал суспільству: правосуддя перетворюється на знаряддя політичної зачистки. Це правильно. Але чому про Ірпінь – тиша? Бо ситуація тут не менш показова. І, можливо, навіть жорсткіша, – переконана Ростолопа.

Мера Маркушина – батька-одинака, який плекає маленького сина, – «закрили» під нічний домашній арешт й відсторонили від посади. І це в умовах війни, коли місту потрібен лідер, який усе чинитиме по закону.

Це політичне переслідування, демонстрація сили проти тих, хто не згоден бути контрольованим. І що робить ЄС? На сайті – два абзаци. А в ІМР – демонстративна співпраця з командою Карплюка, яка сьогодні є політичним опонентом Маркушина. Сам лідер НО – головний свідок у справі проти чинного мера.

Представники «Європейської солідарності» не лише не стали на захист Маркушина – вони об’єдналися в більшість із тими, хто ініціював його усунення – хто переписує владу в ручному режимі.

А депутати ЄС, які не мовчать про незаконність дій щодо міського голови, рейдерство влади в Ірпені шляхом його усунення, – зазнають тиску. Бо чесність – уже не цінність, а загроза. Навіть усередині партії, – переконана громадська діячка.

Це не просто подвійні стандарти. Це – зрада принципу. Бо якщо в Києві ЄС бореться за справедливість, а в Ірпені укладає союзи з тими, хто цю справедливість топче, – це вже не боротьба, а політична зручність.

Поки в столиці обурюються репресіями – в Ірпені на них будують більшість. Де межа між тиском і зручним союзом? Це питання – до ЄС. Або ви завжди проти політичних переслідувань, або за них – коли це вигідно.

Поки така вибіркова гідність буде нормою, подібні справи множитимуться. Бо система, яка бачить, що так можна керувати, – продовжуватиме це робити. Політична послідовність починається не зі слів, а з того, кого ти захищаєш, коли це невигідно, – підсумовує Ростолопа.

The post Політична вибірковість ЄС у справі мера Ірпеня Маркушина appeared first on Ірпінь онлайн.

В Ірпені декілька разів на місяць проводять акцію «Полон вбиває», цього разу – з автопробігом. На неї збираються ті, кому не байдуже до важкої долі військових та цивільних полонених, яких утримують рашисти, зниклих безвісти.

Українці змушені страждати у ворожих застінках від жахливих катувань. А рідні чекають на їхнє повернення живими, відчуваючи біль від переживань.

Суспільству важливо відгукнутися на нього, підтримати родини тих, хто опинився у полоні чи зник безвісти, довести, що ми про них пам’ятаємо і не кинемо напризволяще.

«Це важлива ініціатива для родин, які чекають звістки з полону. І для всіх нас – бо це про біль, про солідарність, про людяність», – констатує громадська діячка Євгенія Ростолопа.

І звертає увагу, як подають згадану акцію «Нові обличчя». Лаконічно, без прізвищ, постатей. Загалом – без сенсу. Тобто згадали щось десь про полон і автопробіг – і досить. Ні слова про те, хто її підтримав, хто був поруч.

Бо так простіше приховати одне: ні секретарки Анжели, яку записали в реєстр як мершу, ні Пащинського, депутата і керівника партійної фракції НО, ні Карплюка – ініціатора усунення законного міського голови Маркушина – на акції не було.

«Їх не було там, де болить. Їх не було з тими, хто чекає. Їх не було з містом. Бо їм потрібні не люди – їм потрібна публічність, камери, чиновники, фото в столичних стрічках. Містяни – не той рівень. Їхні фото не приносять політичного капіталу», – зазначає Ростолопа.

А Маркушин прибув на акцію – разом з двома синами. І робить це не вперше. Не як чиновник, бо поки від посади відсторонений, а як людина, якій довірило місто, як батько, містянин. Як той, кому дійсно болить.

Таке не висвітлять у карплюківських ЗМІ, бо фото Маркушина з жителями Ірпеня не пройдуть редакційний фільтр. Але Євгенія вважає, що це потрібно показати. Бо хтось сидить у кабінеті, пролізши до нього за допомогою реєстру, а хтось – поряд із людьми, бо це його місто і зона відповідальності.

На сторінці секретарки Анжели у день проведення акції «Полон вбиває» не було про це жодного допису. Бо нема болю – є лише посада. Стержня нема – є лише статус.

А місто все бачить. І все запам’ятовує. Маркушину – респект. За позицію. За гідність. За те, що з містянами – не на фото, а в житті, – підсумовує громадська діячка.

The post «Полон вбиває»: самопроголошена влада Ірпеня та мер Маркушин – відчути чужий біль як власний appeared first on Ірпінь онлайн.

Минулого року ірпінський міський голова Олександр Маркушин своїм розпорядженням відсторонив свого першого заступника Кравчука на період службового розслідування.

Підстава – ймовірне порушення при укладанні договору з ТОВ «Академія будівельних експертиз» та підписання акту про роботи, які фактично не були виконані. Образно кажучи, украв у дітей басейн у ДЮСШ.

Реакція була миттєвою. Команда Карплюка та інформаційні ресурси «Нових облич» заявили, що це порушення права. Київський окружний адмінсуд визнав відсторонення протиправним, розпорядження мера скасоване.

Мовляв, не було ні повідомлення про підозру, ні протоколу про корупцію. Службове розслідування не є автоматичною підставою для усунення, якщо немає законних умов.

Цього року Шостий апеляційний адмінсуд відхилив апеляцію Маркушина, визнавши, що припущення про ймовірне порушення Кравчука – не підстава для усунення з посади.

А тепер – нова ситуація. І нова правда. Нещодавно секретарка Анжела, яка оголосила себе мершею і стала частиною карплюківської команди, відсторонила двох ветеранів – начальника управління з питань ветеранської політики Віталія Кожокаря (Сармата) і очільника КУ «Ветеранський простір» Володимира Пархонюка (Прапора).

Термін – 2 місяці, протягом яких, начебто, має тривати службове розслідування, без підозр, фактів, протоколу. Ситуація схожа із Кравчуком, але зовсім інший підхід.

Юридичний відділ не заперечив. Чому? Бо після усунення Анжелою попередньої команди, яка працювала під керівництвом Маркушина, в юридичному департаменті – нові люди, «свої», які раптом не бачать порушення там, де два суди вже сказали: це незаконно, – розмірковує Ростолопа.

Закон залишився той самий. Але змінилися влада і доцільність. Коли йдеться про Кравчука – суди, права, аргументи, захист. А щодо ветеранів – тиша. На їх захист стали побратими, проте нелегітимна влада скористалася цим, щоб розвалити ветеранський рух та зробити його «кишеньковим».

Мало того, Макеєва своїм незаконним розпорядженням замінила Сармата на посаді на дружину депутата ІМР Руденка («Голос»), таким чином розплатившись за участь останнього у незаконних сесіях.

Громадська діячка нагадує секретарці Анжелі про її вислів у дописі: «Закликаю діяти виключно в межах закону». І те, що колись її незаконно звільнили з посади директорки стадіону «Чемпіон», бо відмовилася агітувати за Порошенка.

Громада її підтримала. Адже вона прямо заявляла, що це – політичне замовлення, тиск з боку Карплюка, через це начебто навіть втратила дитину. А тепер робить те саме, що вчинили з нею. І це щодо людей, які пройшли війну і захищали Ірпінь.

У юридичному відділі ІМР зберігаються матеріали справи Кравчука: два суди, той самий порядок, та сама ситуація. Але різні люди – і різне право. Це не просто подвійні стандарти. Це зневага до ветеранів, права, судової системи, до самих себе, – зазначає Ростолопа.

Тому закликає самопроголошену владу скасувати розпорядження про відсторонення Кожокаря та Пархонюка без доведення справи до суду. А юридичний відділ ІМР – дотримуватися судової практики, яка вже є, а не політичних інструкцій.

«Нагадую, що ветерани – це не технічні працівники, яких можна прибрати за однією телефонною вказівкою. Вони – носії гідності та самопожертви. Бо закон – це не інструмент для своїх. Це межа, яку не можна переходити», – підсумовує громадська діячка.

The post Подвійні стандарти: межі закону та зневага команди Карплюка до ветеранів Ірпеня appeared first on Ірпінь онлайн.

Відсторонена від посади секретарка Анжела за допомогою реєстраторки Олійник та судді Печерського суду Гречаної незаконно внесла себе до держреєстру як нібито «в.о. мера». Це рейдерське захоплення влади в Ірпені стало справжнім прецедентом.

14 квітня Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мінюсті ухвалила рішення, яким визнала протиправними та скасувала дії державного реєстратора, що на підставі судового рішення про тимчасове відсторонення міського голови Маркушина внесла Макеєву до Єдиного державного реєстру як особу, що представляє Ірпінську міську раду та її виконавчий комітет, – зазначає громадська діячка Євгенія Ростолопа.

Нагадаємо, що обраного населенням мера Ірпеня Маркушина за надуманим звинуваченням відсторонили від посади, а секретарка Анжела внесла себе до ЄДР як особу, що має право представляти органи місцевого самоврядування.

Але жодне судове рішення не дає таких повноважень автоматично. Для цього потрібне рішення уповноваженого органу, якого не було. Реєстратор вніс зміни без рішення ради про покладання обов’язків, актів про припинення повноважень міського голови та підтвердження законності такої заміни. Це – пряме порушення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб» та Порядку №1128.

Відбулося маніпулювання судовою ухвалою. Адже Мінюст чітко роз’яснив, що судове рішення про відсторонення мера не є підставою для реєстраційної зміни керівника юридичної особи. Суд не призначає нового керівника, а тимчасово відсторонює особу в рамках кримінального процесу. А питання заміни – виключно компетенція ради, – уточнює Ростолопа.

До ЄДР внесли, що Макеєва виконує обов’язки міського голови, але без жодного підтвердження законності цієї ролі. Це – порушення принципів об’єктивності, достовірності та повноти реєстраційних даних.

Мінюст скасував реєстраційні дії, якими Анжелу внесли як представницю ради та виконкому. А також на місяць заблокував реєстраторці Олійник доступ до ЄДР.

У юридичному плані це означає, що у Макеєвої не було і наразі нема повноважень представляти міську раду та виконком. Її дії як «в.о. міського голови» можна оскаржувати як незаконні. Це справжній прецедент рейдерства у владі через механізми державної реєстрації.

Після публікації рішення Антирейдерської колегії афілійовані з екс-мером Ірпеня Карплюком інформаційні джерела кинулися поширювати тезу: Анжела досі в реєстрі, отже, має повноваження.

«Поки Мінюст розглядав скаргу, Макеєва встигла внести нові записи через інших реєстраторів – на підставі нової ухвали суду про продовження відсторонення мера. А вже після скасування перших записів, 15 квітня вона знову змінила дані у реєстрі», – роз’яснює Ростолопа.

Але сутність не змінилася. Як заявив Мінюст, жодна ухвала суду не замінює рішення ради, жоден реєстратор не може узаконити самопризначення, а наявність запису в ЄДР не створює повноважень.

Карплюк хоч і заправляє процесами, але документи візує його «фунтиха» Анжела – нелегітимна особа без відповідних повноважень. Це – політичне шахрайство, завуальоване у формальні процедури.

Також громадська діячка нагадує депутатці Скорик-Шкарівській («Голос») – зрадниці інтересів Ірпінської громади – як та закликала визнати секретарку в.о. мера, посилаючись на записи в реєстрі. Наразі маємо рішення Мінюсту, що це було незаконно.

Отже, «голосиста обраниця» ввела в оману громаду і депутатів, легітимізувала рейдерське захоплення повноважень, зміцнила позиції карплюківців, які системно знищують місцеве самоврядування.

Як публічна особа, депутатка, представниця політичної сили «Голос» вона зобов’язана визнати помилку і спростувати свою позицію. Це не про дискусію. Це – про відповідальність, – підсумовує Ростолопа.

Водночас заслуговують подяки ті, хто відмовився брати участь у цьому реєстраційному шабаші. З такими людьми у громади ще є майбутнє.

The post Реєстраційний шабаш: як секретарка Анжела узурпувала владу в Ірпені appeared first on Ірпінь онлайн.

Відсторонення від посади, призначення службового розслідування та заміна керівника управління з питань ветеранської політики Віталія Кожокаря (Сармата) на дружину депутата Руденка («Голос») викликало обурення громади.

На захист воїна, який зі зброєю у руках обороняв Ірпінь, стали його побратими, родини загиблих військових.

Адже було зрозуміло, що самопроголошена влада зачищає невгодних та призначає слухняних.

Це й довів Руденко, який підключився до голосувань на сесіях ІМР, де, зокрема, узаконюють незаконні об’єкти екс-мера Карплюка та його оточення. За це, напевне, з ним і розрахувалися посадою для дружини.

Одним з найгучніших голосів спротиву став воїн Сергій Латиш, який несподівано перетворився на лояльного до незаконної влади Ірпеня. Громадська діячка Євгенія Ростолопа вбачає у цьому чітку технологію.

Латиш відкрито виступав проти незаконного відсторонення побратима, засудив призначення цивільної особи й публічно озвучив вимогу: ветеранською політикою в місті мають керувати тільки ветерани.

Але вже за кілька днів з’явився його новий допис, який для багатьох став холодним душем. Він не лише пом’якшує свою позицію, а відкрито хвалить секретарку Анжелу, говорить про її «силу духу» і просить всіх «прощати дрібні образи».

«Цей пост – не особиста історія. Це – технологія, яку команда Карплюка відпрацьовує роками: нейтралізація критики через точкову зміну риторики. Публічна лояльність замість правди. Один приклад – щоб знецінити весь рух», – зазначає Ростолопа.

На прикладі допису громадська діячка пояснює, як працює технологія «публічного примирення». Спочатку йде формальне визнання проблеми.

Латиш пише, що йому багато чого не подобається в діях Анжели, особливо порушення домовленості не призначати на посаду замість Сармата, не погодивши кандидатуру з ветеранським середовищем.

Але відчуваються пом’якшення й сумніви автора, який «ще не розібрався в політичній атмосфері» Ірпеня. Проблема наче визнається, але напруга знімається.

Дописувач згадує «цивільну особу», яка саркастично принизила захисника Ірпеня. Хоча й не називає прізвища й посади. Але можна здогадатися, що це дружина депутата Руденка. На сайті її БФ «Стійка нація» від її чоловіка з’явилося запрошення Сармату до свого бойового підрозділу.

Така невизначеність – типовий прийом, щоб дати сигнал емоційно, але не дати підстав для дій. Це вже не обурення. Це «переживання», – констатує Ростолопа.

Ключова сцена – трансформація через емоцію. Латиш пише, що обстановка у залі, де відбувалася зустріч влади й ветеранів, була дуже напруженою. Але Анжела трималася гідно, неповага до неї перейшла кордони, а він до неї підійшов з повагою.

Отже, конфлікт більше не політичний, а емоційний. Макеєва – більше не його ініціатор, а жертва «тиску залу». А сам автор – не частина колективного протесту, а герой-розрядник. Починається ключова підміна: замість відповідальності влади – з’являється співчуття до її «сильної поведінки».

І кульмінація – похвала замість позиції. Латиш пише, що повага до «безстрашної» Анжели злетіла до небес. Бо вона сильна духом. Порушення домовленостей, призначення без погодження, зневага до ветеранів – зникають, зостається її «безстрашність». Так емоція перекреслює реальність.

Дописувач розмірковує, що завжди треба бути чесним перед самим собою. Критичний момент змусив його передивитися своє ставлення до Анжели. Це психологічна маніпуляція.

На завершення – моральний тиск на побратимів. Мовляв, ви мені всі рідні, пробачте один одного, не сваріться через дрібниці. І це не виправдання, а інструкція: протестувати – недоречно, вимагати пояснень – образа, провокування розбрату. Це м’який механізм примусового замовчування.

ГО «Честь нації», до якої входив Латиш, подякувала йому за зусилля, але підкреслила, що їхні шляхи розходяться. Сергій і досі розмірковує, що його не так зрозуміли, може, просто не вміє «розширено» висловлювати свої думки. Але, мовляв, він живе заради побратимів та України.

Допис Латиша – це інструкція, як працює публічна маніпуляція через «примирення». Один ветеран змінює тональність – і на цьому влада будує картинку, що « все не так однозначно».

Це стара технологія, яка працює, доки її не названо. Бо повага до ветеранів – це не слова в пості, а дії. І право говорити правду – навіть коли вона незручна, – підсумовує Ростолопа.

The post Від спротиву – до лояльності: технологія Карплюка для «зачистки» ветеранського руху appeared first on Ірпінь онлайн.

З чого все почалося? Як в Ірпені вибудовували систему, що не залишає шансів самоврядуванню? Розбиратимемо тези громадської діячки Євгенії Ростолопи, дещо їх деталізуючи.

2012. Політична партія «Нові обличчя» заснована бізнесменом Карплюком. Це не була класична партія. Це була система, яка мала забезпечити повний контроль над містом: виконавчою владою, депутатським корпусом, бюджетом, землею, комунальним майном, громадським сектором, інформаційним полем.

26 жовтня 2014 року Карплюк виграє позачергові вибори міського голови Ірпеня. Влада стає офіційною. Стратегія була проста й ефективна: створити систему, в якій жоден інший представник громади не зможе отримати вплив без згоди «центру».

2014-2020: Павутина впливу й контроль за громадою

Команда «Нових облич» розпочинає масштабне розгортання мережі впливу. Карплюк мав досвід з гуртування мас, який і вирішив використати для об’єднання містян заради досягнення власної мети.

Навчаючись у податковому університеті, він очолив студентський парламент вишу, а згодом і молодіжну організацію «Партії регіонів» Київщини, набуваючи партійного досвіду за протекцією ректора Мельника.

Дорвавшись до влади, Карплюк організував контрольоване партнерство з громадськими організаціями. Для стимулювання підконтрольних активістів і молоді запровадив конкурси, стипендії, премії.

До масових заходів залучають активних освітян, митців, спортсменів, представників культури – своєрідних лідерів громадської думки. Також відбувається тісна співпраця з бізнесом під гаслом «давайте разом розвивати місто».

«Усе це виглядало як добрі наміри: благоустрій, ремонти, соціальні ініціативи. Але поступово це перетворюється на інструмент лояльності», – зазначає Ростолопа.

2015: Другі вибори і початок інституціонального контролю

На виборах 25 жовтня 2015 року Карплюк знову перемагає. Партія «Нові обличчя» вперше заходить до Ірпінської міської ради як потужна фракція. Вони отримують повний доступ до містобудівної документації, внутрішніх реєстрів, систем розподілу ресурсів тощо.

Формується замкнене коло «своїх» забудовників та підприємців, які в обмін на лояльність фінансують заходи, кампанії, «потреби міста». А також беруть участь у підтримці партійної вертикалі, допомагають утримувати вплив і прибирати «зайвих».

Варто згадати, приміром, колишнього депутата ІМР від «Нових облич» Оверка, пов’язаного зі спорудженням гігантського ЖК «Синергія сіті», якого називають «прорабом» Карплюка.

2015-2025: Усунення критичних голосів і медійна монополія

Паралельно розгортається система тиску на активістів: збір приватної інформації; дискредитації, звільнення, залякування; відкриття кримінальних справ; фізичний тиск.

Запам’яталося примітивне хамство Карплюка, зокрема й на сесіях ІМР, коли опозиційним до нього депутатам затикав рота, перебиваючи виступи, обзивав їх тупими, як валянки, а місцевих жителів – чмошними.

Колишньому депутату ІМР від «Свободи» Лаврентію Кухалейшвілі за стійку громадянську позицію – відмову співпрацювати з Карплюком, захист заплави та інших куточків природи від забудови – спалили дві машини.

Замість самостійного громадського голосу – з’являється контрольоване «представництво громади», позиції якого прописує команда Карплюка (зокрема його піарник Щербина).

Формується інформаційний кокон: телеграм-канали, Facebook-групи, бот-мережі, ITV. Місто стає інформаційно «герметичним» для критики або незалежного аналізу.

«Придворне телебачення» ITV, яке належить колишній дружині Карплюка, фінансується за рахунок надавання «інформаційних послуг» структурам виконкому ІМР та комунальним службам, з яких «видоювали» мільйонні суми.

2 серпня 2018 року: Формальна відставка – неформальний вплив

Карплюк офіційно складає повноваження міського голови. Обов’язки передаються секретарці ради Попсуй (Сайферс). Але той не залишає будівлю Ірпінської міської ради – навіть кабінет за ним залишили.

Він стає головою новоствореної інвестиційної ради Ірпеня – дорадчого органу, який не має повноважень, не проводить засідань, не ухвалює рішень. Проте публічно і психологічно він продовжує виглядати як «той, хто вирішує».

Усі бачать – він на місці, він «радить», він узгоджує. Юридично – не відповідає за жодне рішення. Фактично – контролює, через підконтрольних посадовців, усі документи і процеси, – констатує Ростолопа.

2020: Технологія утримання влади через реєстрацію виборців

До місцевих виборів 2020 року рівень довіри до «Нових облич» суттєво впав. Але команда використала доступ до реєстрів – і масово почала реєструвати нових «мешканців» з інших міст.

Вони не брали участі в житті громади, не знали реального стану речей, але мали право голосу. Саме вони дали партії мандати у міськраді та провели на посаду міського голову Олександра Маркушина.

Отже, те, що виглядало як розвиток, модернізація й турбота про громаду – насправді виявилося багаторічним процесом створення системи, в якій самоврядування стало неможливим.

Системи, де влада – ручна, опозиція – контрольована або витіснена, бізнес – на гачку, громада – декоративна, відповідальність – розмита, рішення – неформальні, але обов’язкові.

Саме ця подвійність влади – офіційна та неофіційна, легітимна й тіньова – і приведе Ірпінь до тієї політичної кризи, яку ми маємо сьогодні, – підсумовує громадська діячка.

The post Тотальний контроль: карплюківський шлях Ірпеня до політичної кризи appeared first on Ірпінь онлайн.

У своєму другому дописі депутатка Скорик-Шкарівська жаліється на політичну кризу в Ірпені. І порівнює з особливостями самоврядування, що склалися в інших населених пунктах області – Гостомелі, Бородянці, Бучі.

Тому начебто прийшла до висновку, що Ірпінська міська рада має працювати – бо триває війна, місту треба бюджет, а вибори, образно кажучи, ще за високими горами.

Тобто дана особа відверто прикидається, що не розуміє: її голосування – це скринька Пандори для Ірпеня. Наслідки ухвалення незаконних рішень будуть руйнівними для громади.

Шалений дерибан бюджетних фінансів та природних ресурсів, налагоджений ще десятиліття тому екс-мером Карплюком та його оточенням, призупинився після відмови міського голови Олександра Маркушина скакати під новообличчівську дудку.

За це обраного населенням очільника міста лідер «Нових облич» зі своїми прихвостнями «упакував» до буцегарні. І наразі користується моментом, щоб максимально задовільнити свої бізнесові забаганки.

Зрозуміло, що заради цього Карплюк піде на все, бо на кону – мільярди. Купуються судові й правоохоронні структури. То що вже говорити за дешеву місцеву депутатку? А люди мають повірити у твою лабуду, що ти не зраджуєш, а робиш велике благо для громади, допомагаючи її дерибанити?

Тому знову ж громадська діячка Євгенія Ростолопа фактично зриває її личину – особи, яка вичікувала моменту, аби вигідніше продатися (відповідь на перший допис ми публікували раніше).

1. Вступ: позиціонування себе як «жертви обставин»

«Як депутатка від «Голосу», я завжди була в опозиції…»

Техніка:

Михайлина намагається привласнити імідж послідовної опозиціонерки, яка «вимушено» співпрацює з більшістю.

Насправді:

Після виходу Маркушина з «Нових облич» вона зробила вибір підтримати більшість, яка лишилася вірною Карплюку. Це свідома політична зміна орієнтирів, яку вона намагається приховати за фразами «не все так однозначно».

2. Війна як прикриття співпраці

«Ми пообіцяли одне одному єдність до перемоги…»

Маніпуляція:

Апелює до війни як до аргументу, чому опозиція стала владою. Це міксує поняття безпеки і підконтрольності, хоча мова йде не про бойові дії, а про політичну архітектуру влади в тилу.

3. Порівняння з іншими громадами

«У Бучі – стабільність, у Гостомелі – колапс…»

Прийом:

Штучно вибудовує шкалу: або хаос, або те, що є зараз. А Ірпінь, мовляв, тримається лише завдяки «відповідальним депутатам», себто їй і тим, хто залишився в залі.

Справжній мотив:

Створити видимість, що вона – центр здорового глузду, хоч насправді є частиною конфігурації, яка втратила підтримку громади.

4. Легалізація свого голосування на сесіях

«Ми вирішили: рада має працювати…»

Маніпуляція:

Формально – правильно. Але голосувати разом з колишніми «ворогами» – це не просто «виконання обов’язку». Це реальний перехід у табір влади, який не супроводжувався жодним публічним поясненням.

5. Виправдання через «немає дати виборів»

«Дата виборів невідома, ми маємо допрацювати…»

Нюанс:

Це правда. Але замість використати цей час для переосмислення системи, вона закликає до збереження політичного комфорту, в якому її фракція тепер почувається зручно.

Тут варто внести ремарку, бо половина фракції «Голосу» висловила недовіру Скорик-Шкарівській та вирішила чинити по закону.

6. Завершення – напад у відповідь

«Прошу юристів з іменем пояснити, коли ми стали «ворогами»?»

Техніка:

Михайлина атакує формулювання юристів, граючи роль ображеної представниці «законної ради». Це перехоплення ініціативи, щоб перетворити критиків на нібито «радикалів».

The post Зірвати личину: Скорик-Шкарівська вичікувала моменту, щоб вигідніше продатися Карплюку? appeared first on Ірпінь онлайн.

На сесії Ірпінської міської ради голос депутатки Скорик-Шкарівська («Голос») став кроком до легітимізації самопроголошеної влади в Ірпені на чолі із секретаркою Анжелою. Це так обурило виборців, що вони вимагають від її партійних босів викинути зрадницю з депутатських лав.

Сама політична повія, яка продалася «тіньовому меру» Карплюку, виправдовувалася тим, що своїми голосуваннями в унісон із карплюківською більшістю «рятує місто».

А тепер узагалі фактично намагається перекинути відповідальність за те, що відбувається в Ірпені, на міського голову Олександра Маркушина. Мовляв, політична криза – наслідок розколу в партії «Нові обличчя» у передчутті виборів.

І чомусь не бачить, що ляльковод, який став її годувальником, просто не хоче втрачати вплив на міську владу, прагне «протягувати» свою незаконну забудову, «доїти» бюджет. А Маркушин вирішив припинити це свавілля та грабунок громади.

На свою голову Скорик-Шкарівська зачепила громадську діячку Євгенію Ростолопу, аби прокоментувала ситуацію, що склалася в місті. У відповідь отримала достеменний аналіз, який є для неї справжнім вироком.

Ростолопа звернула увагу на дописи зрадниці, «які були чітко побудовані за принципами професійної політичної риторики, із використанням маніпулятивних прийомів впливу на громадську думку».

Аналіз першого допису (починається словами: «Фотофакт: отак виглядають «внутрішні вороги»)

1. Загальний контекст і прихований намір.

На перший погляд, допис виглядає як емоційна реакція на оцінку юридичної компанії, яка використала фразу «внутрішні вороги» щодо чинної більшості ІМР. Однак це лише поверхневий шар.

Справжня мета – політична:

Підірвати довіру до Маркушина як самостійного політичного гравця, який вийшов з-під контролю партії «Нові обличчя» й особисто Карплюка.

Нівелювати його спроби мобілізувати навколо себе громаду, формуючи незалежну від партійного минулого платформу.

2. Структурно-тематичний поділ допису:

Розділ 1: Фото і термін «внутрішні вороги»

«Фотофакт: отак виглядають «внутрішні вороги»

Маніпуляція:

Михайлина іронізує над терміном, запозиченим із юридичного висновку. Вона показує фото, де Маркушин у 2022-2023 роках співпрацював із тими, кого сьогодні вважає «ворогами».

Це створює образ «непослідовного» мера, який «зрадив» свою команду.

Справжній підтекст:

Михайлина перенаправляє фокус із конфлікту «громада – система» на конфлікт «Маркушин – колишні соратники», зводячи все до персонального конфлікту всередині однієї політичної тусовки. Це зменшує масштаби проблеми в очах читача.

Розділ 2: Пояснення, як формувалася більшість у міськраді

«Політична правда полягає в тому, що в усіх рішеннях Ірпінської міської ради…»

Мета:

Показати, що Маркушин ніколи не був незалежним – він завжди діяв як частина партійної більшості, сформованої «Новими обличчями». Тобто зруйнувати його образ самостійного політика, який зараз намагається дистанціюватися від Карплюка.

Політичний прийом:

Це переписування історії з позиції постфактум. Насправді Маркушин – єдиний публічний лідер після 2022 року. Але Михайлина зумисне применшує його особистий внесок і позиціонує як «партійного гвинтика».

Розділ 3: Легітимація Макеєвої

«Жодної спроби переобрати Макеєву не відбулося…»

Суть:

Показати, що нинішня структура влади – законна і стабільна. Михайлина виправдовує збереження контролю в руках партійної більшості та секретарки ради.

Маніпуляція:

Замовчується ключове: криза не тільки в правовій площині, а й у площині довіри. «Законність» не гарантує легітимності. Якщо громада не довіряє владі – юридичні формули не врятують систему.

Розділ 4: Вся відповідальність – на Маркушині

«Тож з точки зору логіки – повну політичну відповідальність несе він…»

Техніка:

Це спроба максимально персоналізувати кризу, не згадуючи, що сама більшість, яку тепер Михайлина підтримує, також несе відповідальність. Таким чином вона знімає провину з фракцій, депутатів, секретарки – і концентрує весь негатив на фігурі мера.

Розділ 5: Фальстарт виборчої кампанії

«Окремі представники почали фальстарт такої сили…»

Нюанс:

Михайлина переводить провину за кризу на «фальстартуючих політиків», натякаючи, що саме вони були винні у зриві бюджету.

Маніпуляція:

Це нав’язування наративу, що критикувати нинішню владу – це політика, а не відповідальність. Насправді ж бюджет не ухвалено через глибоку недовіру до практик «Нових облич», до яких тепер долучилася і сама авторка.

Розділ 6: Заклик до легалізації нинішнього порядку

«Закон говорить, що керує секретар ради…»

Прихований підтекст:

Михайлина пропонує зберегти статус-кво, не згадуючи про кризу представництва, відсутність нової політичної угоди чи втрату контролю над виконавчими функціями.

Висновок по першому допису:

Цей текст – не аналіз, а політичне виправдання. Михайлина:

Маніпулює фактами, щоб зменшити суб’єктність Маркушина;

Виправдовує власну зміну позиції, мовляв, вона – за стабільність, а він – за хаос;

Не згадує роль Карплюка, щоб уникнути враження, що вона тепер на його боці;

Під виглядом раціональності фактично легітимізує владу «Нових облич», у яку сама довго не вірила.

The post Вирок для політичної повії: відповідь Ростолопи на маніпуляції Скорик-Шкарівської appeared first on Ірпінь онлайн.

Печерський суд вдруге продовжив ірпінському міському голові Олександру Маркушину цілодобовий домашній арешт та відсторонення від посади. На цей раз терміном на місяць.

Формальна причина – нібито незаконне переміщення за кордон, що, на думку прокуратури, підпадає під ч. 2 ст. 332 (незаконне переправлення осіб через державний кордон) ККУ.

«На перший погляд – це стандартна процедура в рамках кримінального провадження. Однак якщо заглибитися у фабулу справи, стає очевидним: ситуація набуває все більшої політичної забарвленості, а юридична аргументація обвинувачення виглядає дедалі слабшою», – переконана громадська діячка Євгенія Ростолопа.

Як виявилося, два місяці досудового розслідування слідчий просто байдикував, адже не зібрав жодних доказів вини обвинуваченого. Але це не завадило суду винести несправедливе рішення – воно було підготоване заздалегідь.

Євгенія помітила, що особливо промовистою була реакція суддів апеляційної інстанції. Коли прокурор надав власну аргументацію щодо нібито незаконного переміщення мера, судді, які раніше скасували тримання останнього під вартою, змінивши на цілодобовий домашній арешт, просто опустили очі.

Ця невербальна реакція – більш ніж красномовний жест у системі правосуддя, де офіційні коментарі часто не відповідають реальному стану речей. Залучені у процесі мовчки визнають абсурдність обвинувачення, але у кулуарах виправдовуються, що це, мовляв, «вказівка зверху».

Наразі Маркушин залишається ізольованим без реальних доказів його вини, а сам судовий процес все більше нагадує політичний фарс. Він настільки відкритий, що учасники навіть не заморочуються, аби створити видимість законності.

«Саме тому ситуація з міським головою Ірпеня нагадує реаліті-шоу «За склом». Громадяни можуть прозоро спостерігати за тим, як правоохоронні органи і судова система діють у режимі політичного тиску, а очільника міста усувають без реальних юридичних підстав», – зазначає Ростолопа.

Головне, люди чудово розуміють, що цей «спектакль» замовив екс-мер Ірпеня Карплюк, якому Маркушин «прищемив хвоста» із його незаконними об’єктами та відсунув від бюджетного корита.

Дещо схоже «шоу» триває і в Бородянці, де обраного населенням селищного голову Олександра Сахарука, незважаючи на рішення суду про його повернення на посаду, намагаються викинути з мерського крісла.

Наразі Міністерство юстиції України вчергове скасувало держреєстрацію посадовця. Замовник цього дійства – той самий Карплюк, який просуває на очільницю селища свою ставленицю Захарченко – секретарку ради.

Як повідомляє паблік «Бородянка онлайн» робота селищної ради заблокована, аби спровокувати соціальний вибух. І все це напередодні візиту Президента Зеленського до селища.

Зазначається, що не виплачують зарплати і надбавки для освітян, медиків, паралізована робота первинної ланки медицини, не вивозиться сміття, зокрема й будівельне, що накопичилося на нелегальних звалищах, зупинена діяльність комунального підприємства «Благоустрій – Бородянка».

Влада цинічно пропонує нам мовчки приймати цю відверту несправедливість, коли за гроші дозволено розпоряджатися життя окремої людини, ставити на коліна цілі громади?

The post Шоу «за склом» в Ірпені: політичний тиск і позбавлення Маркушина посади appeared first on Ірпінь онлайн.