Наша редакція, а також численні активісти Приірпіння неодноразово зазначали, що вартість другої частини набережної річки Ірпінь занадто висока. На рекламний об’єкт для ЖК “Синергія Сіті” депутата Оверка, який незаконно почали будувати на заплаві, коштував місту близько 50 мільйонів гривень. На далеко не першочерговий об’єкт вдалося виділити та використати кошти, а на медичний центр, школи та лікарню, за словами чиновників, завжди заважають то обшуки в міськраді, то брак коштів, то активісти, які захищають зелені зони. 

Квола реакція влади 

В умовах пандемії коронавірусу в світі багато міст, не замислюючись про економічні наслідки, взялись рятувати своїх мешканців. Окрім карантину та безлічі обмежень, вони масово закупили експрес-тести, захисні маски та медичне обладнання. В Україні кілька міст зробили те саме. Це сталося ще до того, як український уряд оголосив всеукраїнський карантин. 

В Ірпені реакція на всесвітню пандемію розпочалась не з реакції офіційних осіб, а з відставного мера Карплюка. Він вирішив вчергове пропіаритись та попросив грошей в держави та місцевих підприємців грошей, які і так сплачують податки в бюджет Ірпеня. Очевидно, дав можливість для піару підконтрольним забудовникам, які ці ж податки якраз не сплачують. 

Виявляється, ірпінський бюджет все ж не резиновий, і після фінансування улюблених місць для зйомок рекламних роликів Карплюка – набережних, парків, численних скульптур та фонтанів, у міста не залишилось коштів на лікарню. 

Найбільшого фінансового вливання потребує інфекційне відділення. Хоча насправді, його потребує вся Ірпінська центральна міська лікарня, що знаходяться в сусідній Бучі. Жоден медичний заклад Ірпеня виявився не до кінця готовим прийняти вагітну жінку з підозрою на коронавірус.

Отож, на ремонт інфекційного відділення в Ірпені міська рада виділила 500 тисяч гривень з необхідних 5 мільйонів та збирається забезпечити його 40 ліжками. Почали ремонт з оздоблювальних робіт ще до того, як визначився підрядник. Ще майже мільйон пожертвував Гостомельський склозавод “Ветропак”, а решту планують просити в приватних бізнесменів.

Ціна піар-проекту “набережна”

На другу частину ірпінської набережної, яка простягається від залізничного мосту до м-н Романівка і проходить повз проєкт Ігоря Оверка “Синергія Сіті”, витратили понад 45 мільйонів гривень. Чималі кошти як для об’єкту, що знаходиться за межами міста та не має стратегічного значення.  

Набережна найбільше стала в пригоді Володимиру Карплюку, який знімав там свою передвиборчу телерекламу та називав Ірпінь європейським містом. Тоді не йшлось про те, що на набережну залучатимуть гроші інвесторів, приватних підприємців чи що взагалі може не вистачити коштів. Навпаки, попри протести громади, робочі забетонували береги пересихаючої річки Ірпінь з вражаючою швидкістю. Приблизно в той час свою рекламну кампанію та продажі розпочала “Синергія Сіті”.

Вже тоді в місті катастрофічно бракувало навчальних да дошкільних закладів, а медичний центр вже два роки був просто котлованом. І ще тоді місцеві мешканці та активісти називали це марнотратством.

Якщо б ці кошти залишились в бюджеті, то зараз вони покрили б значну частину витрат на медичну сферу. До прикладу, вартість апарату штучної вентиляції легень згідно моніторингу системи публічних закупівель Prozorro – від 350 тисяч до 5 мільйонів гривень. Для того, щоб забезпечити кожне місце в інфекційному відділенні апаратами з вартістю в 350 тисяч, знадобилось би 14 мільйонів гривень. Це менше 30% вартості набережної. Пізніше частину апаратів можна було б розподілити між іншими відділеннями та медичними закладами в регіоні. 

Ще 6 мільйонів можна було б не просити в держави, сусідніх міст та підприємців, а самостійно виділити для ремонту інфекційного відділення. Стільки ж коштів на ремонт будівлі інфекційного відділення районної лікарні планує витратити Бориспіль.  За всю вартість набережної, відділення можна було відремонтувати вже десяток разів.

Так само без жодної допомоги місто могло б закупити експрес-тести на новий коронавірус. За прогнозами науковців, пік зараження попереду, а Ірпінь за останній час закупив лише одну упаковку експрес-тестів на виявлення коронавірусу вартістю в 12 тисяч гривень.

Таким чином, для забезпечення достойних умов для боротьби з коронавірусом в місті потрібно близько 20 мільйонів гривень. Це менше 50% бюджету нової набережної. За скільки часу зараз влада збирається акумулювати ці кошти та чи не стане це запізнілою реакцією – невідомо. Залишається лише сподіватись, що помилки ірпінських чиновників не сприятимуть поширенню нового вірусу в Приірпінні. 

Варто зазначити, що цинічний піар продовжується і досі. Володимир Карплюк, який вже понад півтора року не має в місті жодної посади, яка б надавала йому функції представництва інтересів громади, відвідує кожен захід міської ради. Деякі журналісти українських ЗМІ навіть називають його мером. Їхню непрофесійність та неуважність можна пояснити якраз тим, що прізвище та обличчя Карплюка замість ізоляції після подорожі до Європи дійсно з’являється на громадських заходах частіше, ніж підконтрольний йому в.о. мера Андрі1 Літвинов. Всі працівники міськради позначають його в дописах, його прізвище згадується по кілька разів на день в новинах підконтрольних йому ЗМІ.

Місцеві мешканці роздратовані такою великою кількістю заходів “Нових облич”, які своїм прикладом мали б навпаки показувати соціальну свідомість. Адже багато політиків у всьому світі пішли на карантин не тому, що не хочуть розвивати свої міста та країни, а тому, що бояться наразити на небезпеку себе та своїх колег.

Що це: фундаментальна підготовка до виборів чи Карплюк просто вирішив більше не приховувати свій тотальний вплив на Ірпінську міську раду? Та на щастя, позачергові вибори 2019 року показали, що на громадськість не діють одноразові героїчні піар-акції, низькоякісні об’єкти та перенасичення символікою “Нових облич”. Зараз Ірпінь як ніколи розуміє, що ціною за весь піар, на який завжди жваво виділялись гроші з бюджету Ірпеня, може стати чиєсь життя. 

Тому сміливо можна вважати, що за неготовність медичної сфери міста до пандемії коронавірусу відповідальність несе саме ексмер Ірпеня Володимир Карплюк. Саме заради нього та його партії місто профінансувало набережну, а не інфекційне чи будь-яке інше відділення міської лікарні і зараз просить коштів в держави.  

The post Вартість піар-проектів Карплюка могла покрити потреби медицини Приірпіння. Частина перша: набережна appeared first on Ірпінь онлайн.

Нагадаємо:

Скандальний Генплан Ірпеня оплатила третя сторона. Мешканці вважають, що це забудовник.

The post Відкрито провадження за позовом Києво-Святошинської прокуратури про протиправність рішення Ірпінської міськради по Генплану Ірпеня appeared first on Ірпінь онлайн.

Вчора стало відомо, що начальник КП “УЖКГ Ірпінь” Скрипник Сергій звернувся до міськради із заявою про зміну цільового призначення території колишньої дитячої поліклініки.

Порядок денний став відомий напередодні самої сесії. Це традиційний метод міськради – замовчувати питання, які можуть викликати несхвалення громади.

Сама сесія проходить за відпрацьованою депутатами схемою. 70 % часу витрачається на штучне створення позитивної атмосфери в актовій залі: нагородження, вручення подарунків і різні “смаколики від міськради”.  І наостанок в рекордно короткий час з космічною швидкістю приймається понад сто доленосних для міста рішень. Традиційно, в кінці – гімн, щоб журналісти або громадяни, присутні на сесії, не мали змоги поставити “незручні” запитання депутатам.

Нагадаємо, що “звільнення” території на вул. Словянській, 1 далекоглядні чиновники почали заздалегідь. За згаданою  адресою колись знаходилась дитяча поліклініка, яку перенесли в 2015 р. на вул. Садову. Не зважаючи на реконструкцію будівлі і красивий ремонт, нове приміщення лікувального закладу досить затісне. На відміну від колишньої дитячої поліклініки, яка розміщувалась в кількох корпусах, наразі в вузьких коридорах нової – поруч в чергах знаходяться і ті, що “на прививку”, і хворі дітки, і здорові “за довідкою в школу”.

На місці ж, де колись містилась дитяча поліклініка, облаштували КП “Ірпіньзеленбуд” та виділили приміщення для КП “Служба захисту та лікування тварин”. Останнє зі скандалом ліквідували, утворивши відповідний відділ при КП “Контроль благоустрою міста”.

Зоозахисники неодноразово висували пропозиції щодо створення на базі приміщень по вул. Слов’янська, 1 комунальної ветеринарної лікарні і центру стерилізації домашніх та безпритульних тварин.

Проте цю територію спіткала доля всіх комунальних закладів Ірпеня – а саме звільнення під забудову.

Заява директора ЖЕКу, члена партії “Нові обличчя” С. Скрипника, у схемі  забудови комунальних земель є традиційним публічним поясненням “до нас звернулись, а ми почули і виконали”. Шкода лише, що багаточисленні петиції містян про покращення руху громадського транспорту, про підвищення якості води, про збереження зелених зон тощо – так і лишились лише “прийнятими до відома”.

The post Ірпінь – “місто здоров’я”? ІМР голосує за забудову земель дитячої поліклініки appeared first on Ірпінь онлайн.

Про це пише в своїй колонці на сайті “УП” громадський діяч, власник “Компанії Бест” Олексій Зіневич. 

Пожежі, скуповування старих будинків, “виселення” державних органів і просто фізичне витіснення людей із приватного сектора – це основні способи, якими розчищають майданчики для своїх майбутніх проектів забудовники Ірпеня під Києвом.

У цій схемі задіяна місцева влада: у грудні минулого року в місті зі скандалом ухвалили так званий “оновлений” генплан Ірпеня, мета якого не лише легалізація численних незаконних багатоповерхівок, а й подальша тотальна забудова приватного сектору, зелених зон та заплави річки.

Упродовж останніх місяців мешканці Ірпеня вкотре переконалися, що для будівельно-владного тандему не існує жодних перешкод, коли мова йде про отримання надприбутків з ресурсів територіальної громади міста.

Так, за даними сайту “ЛУН”, наразі кількість ЖК, що тут будується, рекордна по містам у Київській області.

В Ірпені наразі продається понад 100 багатоповерхових житлових комплексів. Кількість містян вже сягнула 100 000, тоді як існуюча транспортна і комунальна інфраструктура розрахована лише на 40 тисяч мешканців.

Об’єктів соціальної інфраструктури – шкіл, дитсадків – катастрофічно не вистачає, у місті навіть немає власної лікарні – люди змушені їздити до сусідньої Бучі.

Попри це, в “оновленому” Генплані, ухваленому за рекордно короткий час за допомогою тітушок, всупереч думці громадськості, передбачено подальше знищення зелених зон і тотальну забудову.

Попри те, що реально вільних ділянок в Ірпені немає, змовники розробили кілька незаконних “схем”, які попри Закон та спротив громади, втілюють у життя.

1. Підпали “проблемних” будівель, які заважають

Минулого тижня спалахнула пожежа на території гуртожитків “Укрдержліспроекту”, де більшість квартир мешканці давно намагаються приватизувати.

Спочатку нібито загорілася господарча будівля, а потім вогонь перекинувся на житло. В результаті вигоріло сім квартир – це третина гуртожитку. Крім того, постраждали господарчі споруди і гаражі.

Місцеві припускають підпал, пожежники теж виключають коротке замикання. До речі, в генеральному плані Ірпеня до 2025 року територія, на якій розташовані ці гуртожитки, позначена як квартал багатоповерхової забудови.

2. Підпали торфовищ на заплаві річки Ірпінь

Впродовж останніх тижнів відбулось чотири підпали заміських територій у заплаві річки Ірпінь. Це понад 300 га меліорованих земель із покладами торфу, які подекуди сягають 6 метрів в глибину.

Незважаючи на високі ризики підтоплення (ґрунтові води піднімаються на менш ніж метр до поверхні), порушивши законодавство, місцеві чиновники погодили щільну забудуву багатоповерхівками.

Вогнеборці виключають самозаймання і вказують на підпал.

За логікою місцевої влади, залишати такі поклади торфу у заплаві небезпечно, тому його слід вивезти і забудувати житлом. Вже зараз у вириті ями завозять будівельне сміття, як фундамент для майбутніх осель.

Екологи підкреслюють, що забудова заплавних меліорованих земель, система каналів яких потребує догляду, неуникно призведе до масштабної екологічної катастрофи, яка торкнеться не лише Ірпеня, але й околиць Києва.

Незаконному видобутку торфу і будівельним роботам наразі намагаються протидіяти активісти, які мають широку підтримку місцевих мешканців.

3. “Виселення” державних установ

За останні півроку в Ірпені незаконно зруйнували будівлі щонайменше трьох держустанов до сусіднього міста – Буча. Так, восени із центру Ірпеня “переїхав” військомат. Це викликало справедливе обурення у громадськості з огляду на ситуацію в країні.

Як виявилось згодом, попри те, що військомат зносили “з метою ефективного використання майна комунальної власності територіальної громади міста Ірпінь”, приміщення насправді належить Державній судовій адміністрації. Тому міська рада не мала права не те що зносити будівлю, а навіть ухвалювати рішення про її списання.

Згодом, за військоматом в Бучу виселяють паспортний стіл та відділ пробації Мін’юсту. Приміщення, де вони розташовувались, теж призначене під знесення і нову приватну багатоповерхову житлову забудову.

4. Погрози і тиск на мешканців приватного сектора

Ірпінь свого часу проектувався як місто переважно приватної садибної забудови. Наразі приватний сектор, особливо в центрі Ірпеня, опинився під загрозою.

Одне зі стратегічних завдань “оновленого” генплану міста – зміна цільового призначення територій приватного сектору під багатоповерхову забудову. Природньо, що проти цього виступає більшість мешканців приватного сектора.

Проте маховик чергової схеми незаконної забудови вже запущено. Так, якщо забудовнику вдалось викупити кілька земельних ділянок довкола будівель приватного сектора, а один чи кілька мешканців не хочуть продавати свої будинки і землю, переїжджати куди-інде, їх намагаються “переконати”, задіявши погрози підпалом, навмисним руйнуванням тощо.

Наразі в місті дуже показовим є наступ будівельних майданчиків з усіх боків на “незгодних”.

Навіть на етапі проектування і відкриття відділу продажів, майбутнім покупцям показують житлові комплекси без жодного приватного будинку довкола. Мовляв, не переймайтеся, ми все “вирішимо полюбовно” до вашого заселення. Утім, наслідком такого викупу старих будинків заради появи 16-поверхівок стає повне ігнорування вимог державних будівельних норм щодо висотної забудови.

Одна з причин, через яку і забудовники, і влада в місті відчувають свою безкарність у питанні знищення всього, що заважає появі нових висоток – це повна “інтеграція” цих двох груп людей між собою.

І саме через повну підконтрольність міськради інтересам забудовників та ігнорування думки громади, потрібні не лише вибори нового мера, а й перевибори місцевих депутатів, ініційовані в парламенті.

Олексій Зіневич, колонка для “Українська правда”

The post Олексій Зіневич: “Як зачистити місто під забудову: 4 схеми чиновників” appeared first on Ірпінь онлайн.

Вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації в усній, письмовій та інших формах закріплено конституційно. Крім того, право на це конкретизовано у Законі України “Про доступ до публічної інформації”.

Відповідь на запит
Так, відповідно до положень вищевказаного, а також інших Законів України (“Про інформацію”, “Про місцеве самоврядування в Україні”) Ірпінська міськрада зобов’язана за інформаційним запитом протягом 5 робочих днів (ст. 20 Закону України “Про доступ до публічної інформації”), надавати усю інформацію, що перебуває у її володінні, зокрема: щодо використання бюджетних коштів юридичними особами, що фінансуються з місцевого бюджету; пов’язану з виконанням делегованих повноважень, включно з наданням освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг; про стан довкілля; що становить суспільний інтерес; рішення міської ради та виконавчого комітету.

Зверніть увагу, що розпорядником інформації не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним чи комунальним майном (земельні ділянки відносяться до майна), у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Порушення в оприлюдненні інформації
Крім того, чинним законодавством України на органи місцевого самоврядування покладено обов’язок оприлюднювати в засобах масової інформації та на офіційних сайтах наступні документи: порядок денний сесії місцевої ради; проекти рішень сесії місцевої ради; результати поіменного голосування; рішення місцевої ради та виконавчого комітету місцевої ради; розпорядження сільського, селищного, міського голови; регуляторні акти.

На жаль, складається враження, що керівництво Ірпінської міської ради або не обізнано з вимогами Конституції України, Законів України щодо забезпечення доступу до публічної інформації або умисно їх ігнорує.

Так, ні в комунальному друкованому виданні “Ірпінський вісник”, ні на офіційному сайті Ірпінської міської ради часто не оприлюднюються проекти рішень міської ради; до останнього часу не оприлюднювалися результати поіменного голосування; вибірково оприлюднюються рішення міської ради, виконавчого комітету; розпорядження міського голови. На вказані порушення увагу міського голови неодноразово звертали депутати Ірпінської міської ради під час пленарних засідань.

Міськраді є що приховувати?
У зв’язку із зазначеним постає закономірне питання: “Можливо керівництву Ірпінської міської ради є що приховувати?!” Як свідчить практика, яка склалася за результатами розгляду інформаційних запитів засобів масової інформації регіону, громадських організацій, окремих громадян та навіть депутатів міської ради, найчастіше керівництво Ірпінської міської ради (міський голова, його перший заступник та заступники, а також секретар міської ради) відмовляється надавати наступну інформацію та документи: договори оренди земельних ділянок та інші правочини щодо розпорядження комунальним майном та бюджетними коштами; результати поіменного голосування; рішення щодо зарахування забудовникам пайової участі тощо.

Досить поширеною є практика несвоєчасного надання відповіді на інформаційний запит (відповідь повинна бути надана протягом 5 робочих днів).

Необхідність сплати коштів
Як свідчить практика, останнім часом одним із способів ухилення керівництвом міської ради від надання документів та/або інформації, за інформаційними запитами є повідомлення про необхідність сплати коштів за копіювання та/або друк інформації, при цьому сума, яка підлягає сплаті, не вказується, а у рішенні зазначається розрахунковий рахунок, який вже не є дійсним. Так, дійсно ст. 21 Закону України “Про доступ до публічної інформації” передбачено, що у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш ніж 10 сторінок, запитувач зобов’язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Майте на увазі, що навіть якщо обсяг запитуваної інформації перевищує 10 сторінок, міська рада зобов’язана надати перші 10 сторінок безкоштовно, з одночасним повідомленням про необхідність відшкодування витрат на виготовлення копій решти документів (постанова Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29.09.2016 № 10 “Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації”).

Керівництво продовжує порушувати закони
Як у минулому році, так і протягом поточного, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини за зверненнями громадських організацій, громадян та місцевих депутатів відносно керівництва Ірпінської міської ради, у першу чергу секретаря міської ради, відкрито ряд проваджень за фактами порушень законодавства про доступ до публічної інформації. Але, або ж покарання за ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення незначне, або ж вигода від приховування зазначеної інформації значно перевищує штрафні санкції. Всі звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини бажаного результату так і не дали, керівництво міської ради як порушувало вимоги Конституції України, Законів України “Про доступ до публічної інформації”, “Про інформацію” та “Про місцеве самоврядування в Україні” щодо забезпечення доступу до публічної інформації, так і продовжує порушувати.

Сергій Гапон, директор
юридичної компанії “ПРАВОЕКСПЕРТ”

The post Що приховує Ірпінська міська рада? appeared first on Ірпінь онлайн.

Хоча поверхи були заблоковані працівниками правоохоронних органів (поліція та прокуратура Київщини), але вдалося побичити, що це, зокрема, кабінети керуючого справами міськвиконкому Дмитра Негреші, заступника міського голови Лідії Михальченко, фахівців КП “Ірпіньжитлобудінвест” тощо.

Водночас проводилася виїмка документів в управлінні освіти та науки, КЖЕП “Ірпінь”. Виявилося, що самого міського голови на місці не було — у нього знову відпустка.

Більш детально — у наступних новинах і сюжетах ІА “Погляд”.

Ігор Швець

The post Ірпінська міськрада — знову під “прицілом”: оновлена інформація appeared first on Ірпінь онлайн.