Наприкінці 2019-го стало відомо, що патія ексочільника Ірпеня Володимира Карплюка стрімко втрачала рейтинг протягом минулого року. Численні скандали, кримінальні провадження, провал Карплюка на парламентських виборах вплинули на різке зниження довіри до цього політичного проєкту.

Літо 2020 року стало переломним для “Нових облич”, особливо після того, коли їхня провальна політика управління стала наслідком втрати Ірпенем кількох населених пунктів, які йому підпорядковувались та наповнювали бюджет, а також можливості очолити один з перерозподілених районів Київщини. Партію через певні розбіжності в поглядах покинув Андрій Страховський. Пізніше стало відомо, що до іншої політичної сили приєдналась Анастасія Попсуй, а чора, 17 серпня, про своє рішення від’єднатись від “Нових облич” оголосила в соцмережі Віолетта Кременчук.

Саме з цієї важливої зміни в складі партії вона і розпочала свій допис.

Але ресурс “Правда Ірпеня” цей факт пропустив, побачивши в дописі Кременчук лише слова підтримки Олександра Маркушина, яка балотуватиметься від “Нових облич” на посаду міського голови. Ця інформація зазначена наприкінці допису.

У 2019 році місцеві провладні ресурси “Правда Ірпеня” та “Містоінформ” увійшли до “Реєстру фейків та інфосмітників України” за порушення журналістської етикики та дискредитацію осіб, не згодних з думкою місцевої влади “Нових облич”.

The post Вибіркова “Правда Ірпеня”: підконтрольні Карплюку ЗМІ не згадують про розпад його партії appeared first on Ірпінь онлайн.

Володимир Карплюк, а також його найближчі поплічники і підлеглі аргументують свою позицію тим, що в Бучі менше населення та гірша інфраструктура. Разом з тим, активісти зазначають, що інфраструктура Ірпеня за останні 5 років не розвивалась взагалі, а населення дійсно збільшилось більш, ніж вдвічі. Розв’язавши політичну війну з мером Бучі Анатолієм Федоруком та впроваджуючи всі 5 років земельний дерибан та політику “розвитку для своїх”, Володимир Карплюк вирішив нагадати про себе організованим мітингом.

Про те, що адмінресурс або так званих “бюджетників” везуть на мітинг з Ірпеня організовано заявив зранку громдський активіст Олексій Зіневич, та виклав відповідні фото. На світлинах видно, що біля автобусів, які повезли людей в спеку на мітинг, перебували майже всі найвищі чиновники міста, зокрема, в.о. міського голови Андрій Літвинов та перший заступник мера Олександр Маркушин.

Фотосвідчення Зіневича взяли до уваги всі загальнонаціональні ЗМІ, які сьогодні висвітлювали цю подію. Також українські журналісти пригадали про те, що ірпінська влада представлена “Новими обличчями” знаходиться в серйозних політичних конфліктах з сусідніми населеними пунктами.

Та піарник “Нових облич” Петро Щербина все ж постарався, щоб низка маловідомих та низькорейтингових ЗМІ висвітлили цю подію лише в одному ракурсі, подібному до підконтрольного Карплюку ресурсу ITV, який взагалі зазначив, що сьогодні в Києві протестували громади, а не одна група населення з Ірпеня.

На те, що одноманітні матеріали на так званих “зливних бачках” є справою рук піарника “Нових облич” Щербини, вказують одинакові меседжі, які, зрештою, транслювали і звезені на мітинг працівники бюджетної сфери. До прикладу, про те, що Буча є маленьким містечком або селом, те, що їм з Ірпеня буде складно діставатись Бучі в майбутньому.

Нагадаємо, що це вже не перший мітинг у розпал робочого дня, на який Володимир Карплюк змушує прийти працівників бюджетної сфери. У 2017 році, до прикладу, ірпінські посадовці мітингували під прокуратурою, називаючи себе “громадою Ірпеня”. Тодішній в.о. прокурора області назвав мітинг проплаченим та “тиском на слідство.

The post Джинса “Нових облич” про акцію протесту під стінами Кабміну та реакція національних ЗМІ appeared first on Ірпінь онлайн.

ТОВ “Айтіві” – медіаресурс, що називає себе телеканалом, але транслює свої матеріали лише на сайт та youtube-канал. По суті, його можна назвати таким собі блогом Ірпінської міської ради, рекламу на якому міська влада купує за гроші платників податків. 

ТОВ “Айтіві” певний час наежало матері колишньої секретарки Ірпінської міської ради Анастасії Попсуй – Аллі Заблоцькій. Сама ж Попсуй, яка нещодавно стала Заблоцькою, теж певний час його очолювала, але нещодавно у ресурсу змінився власник. З березня 2020 року каналом володіє агеція “Піар-Лайн”, що належить колишній дружині Володимира Карплюка Ларисі. Власне, задля уникнення конфіскації майна та приховування власних статків, Ларисі Карплюк належить чимала частина бізнесу ексмера Ірпеня. 

Власний медійний канал створений Володимиром Карплюком не просто так. Окрім того, що за допомогою власного ресурсу можна піарити себе, та свою команду, ТОВ “Айтіві” виконує й інші функції:  

– Виводить гроші з бюджету і комунальних підприємств навіть під час пандемії

– Піарить за бюджетні гроші, як партійці Карплюка роздають бюджетну гречку виборцям = нарощує рейтинг перед виборами

– Платить зарплату Карплюку і його медіаконсультанту Петру Щербині, щоб йшов стаж і було посвідчення “журналіста”, яким будуть світити на виборах

– Дискредитує без перевірених фактів активістів та опозиційні політсили в Ірпені

– Набирає цілу бригаду “журналістів” з числа бюджетників і тітушок, які працюватимуть на виборчих дільницях “смотрящими” від влади

Існування за рахунок бюджету

Місцеві журналісти та активісти за допомогою аналізу інформації з відкритих джерел все частіше фіксують факти виведення бюджетних коштів через “Айтіві”. За останні роки сума бюджетного фінансування сягнула 1,5 мільйонів гривень, які виводились через різні комунальні підприємства. 

Більшість траншів проходило за інформаційний супровід та онлайн трансляції, які по своїй суті є фактично безкоштовними для кожного, хто має смартфон. Але за це ресурсу Карплюка, підписантом документів якого є його медіаконсультант Петро Щербина, “прилітала” чимала винагорода. Цікаво, що за інформаційний супровід каналу платили кошти і ті галузі, які в Ірпені є найменш захищеними і кошти на які міська влада не знаходила роками. Наприклад, Ірпінська центральна міська лікарня, що не змогла собі дозволити ремонт одного відділення та закупку необхідних засобів захисту для лікарів, а пізніше ще й не дорахувала їм деяких виплат. Натомість, цілих 175 тисяч гривень лікарня віддає “Айтіві” за інформаційний супровід.

Найцікавіше те, що гроші з лікарні виводять настільки цинічно, що дозволяють собі це робити навіть зараз, в розпал карантину. Поки інфекційне відділення лікарні на 70% фінансуються з бюджетів малого та середнього бізнесу регіону, а також з місцевих бюджетів сусідніх міст, піарились на ньому такі особи як Карплюк, а гроші за це отримували його компанії. 

В.о. міського голови Ірпеня Андрій Літвинов не надто переймається ситуацією, оскільки повністю контролюється Карплюком. Тому в період боротьби з коронавірусною інфекцією він не дбає про оптимізацію витрат, а прото випрошує гроші в місцевих бізнесменів, обіцяючи їм за це грамоти. За час карантину міська рада закупила сувенірної продукції на 80 тисяч гривень і, ймовірно, саме нею збирається дякувати небайдужим. Замість того, щоб спрямувати ці гроші на пряму допомогу місту. 

Доволі велику частку коштів “Айтіві” отримав від комуналької сфери: 400 000 грн прийшло з УЖКГ “Ірпінь”, а КП “Теплоенергопостач” перерахувала майже 250 000 грн. Ще одне КП “Управління благоустрою” віддало майже 200 000 грн цьому придворному медіабізнесу. Загалом комунальна сфера викинула в кишені команди Карплюка майже 850 000 грн!!!

Ще 200 тисяч гривень медіабізнес Карплюка отримав від КП “Муніципальна варта” – кишенькової армії тітушок для місцевої влади та забудовників. В цьому році громада навіть створювала петицію про ліквідацію цього КП, яке за рік “з’їдає” близько 12 мільйонів гривень, але натомість, не виконує жодних вагомих функцій. За ці кошти можна було б забезпечити медичну сферу міста дуже необхідними речами в період карантину. 

Отже, телеканал “Айтіві” отримав з місцевого бюджету Ірпеня та Коцюбинського понад 1,5 мільйонів гривень. Враховуючи те, що працює ресурс лише в Ірпені, та неодноразово був помічений за поширенням фейків, можна сказати, що за ці фейки громада міста заплатила з власної ж кишені. 

Карплюк отримує 5 тисяч гривень платні 

Ірина Федорів з посиланням на власні джерела у податковій стверджує, що в ТОВ-ки “Айтіві” нараховується 12 офіційних працівників. Серед них – Володимир Карплюк та Петро Щербина.

Як бачимо з даних за перший квартал 2020 року, зарплатний фонд склав менше 180 000 грн. Тобто грошей, які вже отримала ТОВка ITV, вистачить на 8 кварталів зарплат!!! А це ж ще рік не пройшов, як на ТОВку почали виводити бюджетні гроші.

Такі трюки потрібні Карплюку та Щербині лише заради журналістського посвідчення. Саме Щербина, який на виборах намагався перешкоджати роботі ТВК,  прикривався таким посвідченням, а нещодавно навіть заявляв про погрози “через професійну діяльність”, очевидно натякаючи не на реальну діяльність, а на наявність в нього такої посади на своєму ж ресурсі. І подібні посвідчення видавались від ресурсів багатьом, зокрема, тітушкам та студентам, яким пропонували писати відверту джинсу для вихваляння місцевої влади.

Звісно що самому Карплюку, який в свій час задекларував понад пів сотні квартир, після посади мера з доступом до місцевого бюджету,  та співпраці з місцевим будівельним бізнесом не доводиться “перебиватись” на копійчану зарплату в ЗМІ чи в партії, яку він очолює. Адже його син навчається в королівському коледжі у Великобританії, де рік навчання коштує приблизно 1,5 мільйонів гривень. 

Але за такі привілеї сім’ї Карплюка, як от європейська освіта, медицина, проживання, нерухомість та відпочинок, платить не він, і не кровно заробленими грошима. Натомість, стан медицини в місті, який за останні 5 років загнали майже під “плінтус”, влада закликає покращувати бізнес та волонтерів, що і так платять до бюджету податки. 

Джерело: Блог Ірини Федорів на “Українська правда”

The post Володимир Карплюк працевлаштований на підконтрольному каналі ITV з майже мінімальною зарплатою appeared first on Ірпінь онлайн.

Під час дискусії публіка також ознайомиться з результатами цьогорічного українсько-німецького медіапроекту.

Молоді люди разом зі своїми тренерами розкажуть і покажуть, які суспільні бар’єри їм вдалось за цей час дослідити, описати, креативно візуалізувати та врешті-решт – знищити.

Кількість місць обмежена. Для реєстрації – пишіть на мейл romanija.gorbach@gmail.com

ДЕ? редакція Gazeta.ua бульвар Вацлава Гавела, 4 м.Київ, бізнес центр “Silver Centre”

КОЛИ? 5 листопада, 16:00-18:00

Джерело

The post Дискусія: «Які стіни розділяють українське суспільство?» appeared first on Ірпінь онлайн.

☝️Участь у конкурсі можуть брати:

журналісти регіональних ЗМІ усіх форм і типів власності (📺теле- та 📻радіокомпанії, 🗞друковані та 💻онлайн-медіа), а також 👩‍💻👨‍💻фрілансери, які співпрацюють із цими ЗМІ;

👩‍🎓👨‍🎓студенти факультетів журналістики вищих навчальних закладів віком до 2️⃣5️⃣ років.

📭 Свої матеріали надсилайте до 3️⃣0️⃣ квітня ⏳

Детальні умови конкурсу 👉

Проект Association4U разом із Офісом Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України оголошують третю хвилю конкурсу журналістських публікацій в регіональних засобах масової інформації.

Мета конкурсу

• Підвищити обізнаність громадськості про Угоду про асоціацію / Зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
• Пояснити можливості, які дає Угода, та виклики, які постають у процесі її імплементації перед українськими державними інституціями, громадянами, неурядовими організаціями та підприємствами.
• Популяризувати успішний досвід українців, які вже отримують вигоди від впровадження Угоди,  спонукати  до активного використання можливостей, що надаються Угодою про асоціацію між Україною та ЄС.
• Сприяти утвердженню європейських цінностей та європейської ідентичності України й українців.

Номінації

• Аналітичний матеріал.
• Репортаж.
• Інтерв’ю.
• Історія успіху.
• Студентський матеріал.

Тематика матеріалів

Подані на конкурс журналістські матеріали можуть стосуватися будь-яких аспектів європейської інтеграції та впровадження Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, але пріоритетними є такі теми:

• експорт українських товарів до ЄС;
• безпечність та якість харчових продуктів;
• енергетичний ринок, енергоефективність та відновлювана енергетика;
• розвиток цифрової економіки (цифрова інфраструктура, електронна комерція, розвиток цифрових компетенцій, кібербезпека);
• реформування митниці;
• права і свободи людини.

Участь у конкурсі

До участі в конкурсі запрошуємо:

• журналістів регіональних ЗМІ усіх форм і типів власності (теле- та радіокомпанії, друковані та онлайн-медіа), а також фрілансерів, які співпрацюють із цими ЗМІ;
• студентів факультетів журналістики вищих навчальних закладів (очної та заочної форм навчання) віком до 25 років.

Вимоги до конкурсних матеріалів

• До розгляду приймаються журналістські матеріали, які вийшли в ефір на регіональному телебаченні чи радіо або були опубліковані в регіональних друкованих ЗМІ чи інтернет-виданнях у період з 1 лютого до 30 квітня 2019 року.
• Один учасник може подавати на конкурс кілька матеріалів, але не більше одного в кожній номінації.
• У спеціальній номінації “Студентський матеріал” приймаються також неопубліковані раніше матеріали.

Перебіг конкурсу

З-поміж матеріалів, надісланих на конкурс, журі в особі відомих медійників та експертів визначить переможців і дипломантів номінацій. Вони отримають електронні листи із запрошенням на церемонію нагородження за участі Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України в Києві у травні 2019 р.

У разі незадовільної якості матеріалів, кворум членів журі конкурсу може ухвалити рішення про відсутність переможців у окремих номінаціях. При цьому буде оголошено додаткових переможців у інших номінаціях.

Призи

Переможці третьої хвилі конкурсу отримають оплачувану участь у Львівському Медіа-Форумі 2019 (Lviv Media Forum 2019), а саме компенсацію вартості участі у форумі, квитків в обидва боки, вартості проживання та добових.

Реєстрація на конкурс

Конкурсний матеріал (лінк на матеріал на веб-сайті ЗМІ,  скан-копія матеріалу або відео-/аудіофайл) має бути надісланий до 30 квітня 2019 року на електронну адресу ua.association4u@gmail.com із позначкою “Журналістський конкурс”.

У листі має бути вказане авторство матеріалу, дата його виходу, назва та контакти ЗМІ, мобільний телефон автора матеріалу, конкурсна номінація, а також короткий опис матеріалу (не більше, ніж 400 символів). Студентам потрібно разом із матеріалом надіслати скан-копію студентського квитка.

Контакти

Із додатковими запитаннями з поміткою “Журналістський конкурс: питання” прохання звертатись на електронну пошту ua.association4u@gmail.com.

Довідка: офіційним вважається повний текст умов конкурсу, опублікований на українській версії веб-сторінки проекту Association4U за адресою www.association4u.com.ua

Інформацію про минулорічний конкурс можна переглянути тут:

https://bit.ly/2Tmr1y1

https://bit.ly/2DKS015

https://bit.ly/2DU3AqZ

Джерело

The post Стартувала третя хвиля конкурсу на найкращий журналістський матеріал про євроінтеграцію appeared first on Ірпінь онлайн.

Одним з таких майданчиків є інформаційний портал “Моя Київщина”, де публікується велика кількість матеріалів без документальних доказів,  підтверджень та без зазначення авторства – що і є ознаками класичного “чорного піару”.

Через що до інтернет-видання “Моя Київщина” позивається чимало “героїв” публікацій. Так, нещодавно стало відомо про позов до суду за поширення неправдивої новини про одного з інтернет-провайдерів Київщини. Власник компанії одразу ж спростував інформацію, довівши, що ресурс розповсюджував недостовірну інформацію. Подібні анонімні матеріали використовуються для дискредитації певної особи або компанії її конкурентами, це також є показником “чорного піару”.

За браком власного контенту “Моя Київщина” традиційно передруковує матеріали інших ресурсів Київської області. Показово, що здебільшого це онлайн ЗМІ, яким місцеві мешканці конкретного регіону не довіряють.

Ідентичні матеріали на декількох сайтах – одна з ознак джинси (замовного матеріалу).

Зокрема, провладні ЗМІ того чи іншого населеного пункту, фокус яких спрямований на піар та вихваляння або, навпаки, на плямування іміджу тої чи іншої політичної сили.

Матеріали, що легалізують незаконні дії чиновників належать до політичної джинси, яка також має місце на онлайн ресурсі “Моя Київщина”.

Спотворена інформація про оновлення Генплану в м. Ірпінь на сайті “Моя Київщина”

Чорний піар є процесом  маніпуляції аудиторією через дезінформацію та порушення стандартів масової інформаційної діяльності.

Тож, варто Вам перевіряти інформацію в декількох альтернативних джерелах, на офіційних сайтах та у авторитетних ЗМІ, щоб розпізнавати маніпуляційні новини в інформаційному потоці.

The post Сайт “Моя Київщина” – “зливний бачок” з прихованими власниками appeared first on Ірпінь онлайн.

Адже більшості мешканців Приірпіння відомо, що цей помийний сайт – провладний клон «Порталу Ірпеня», матеріали на якому публікують члени його команди, зокрема штатні “боти” екс-піарника Сандея Аделаджи Петра Щербини, який наразі є правою рукою Карплюка.

Як відомо, на провладних ресурсах регулярно поширюють анонімні фейкові матеріали про всіх, хто має відмінну від влади позицію, зокрема про місцевих активістів, які виступають проти знищення Ірпеня місцевою владою забудовників.

Передруковує та публікує подібні провокаційні матеріали команди Карплюка інформаційний портал “Моя Київщина”. Оскільки публікуються такі новини системно, це свідчить про замовний характер публікацій. В останньому матеріалі “Моя Київщина” називає “Ірпінь.фм” “регіональним сайтом новин”. Мешканці ж ірпінського регіону прозвали його “зливним бачком”.

The post “Ірпінь.фм” – “зливний бачок”, на якому рік тому заживо ховали Мельника, як виявилось, належить команді Карплюка appeared first on Ірпінь онлайн.

Історія свята розпочалася 16 листопада 1924 року, коли у Харкові в ефір вийшла перша в Україні радіопрограма. Відтоді журналісти та працівники сфери радіо відзначали цей день як професійне свято.

Нині ж до них долучилися телевізійники, представники інтернет-ЗМІ. Цей день відзначають і фахівці зв’язку, що забезпечують роботу телефонних мереж та мереж Інтернет-зв’язку.

Вітаємо всіх причетних до цього свята!

The post 16 листопада – День працівників радіо, телебачення та зв’язку appeared first on Ірпінь онлайн.