Українські екологи закликають владу населених пунктів відмовитися від варварського викошування газонів та гламуризації зелених зон – парків, скверів та інших оаз. Вони доводять, що це лише погіршує загальний екологічний стан, який і так залишає бажати кращого.

Так, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко зазначає, що у Києві та інших містах значно посилилося тотальне викошування трави у парках, скверах та на газонах.

Одні пояснюють це заходами боротьби з кліщами, інші бачать у цьому антиекологічну дурість та бажання міських служб підзаробити на імітації діяльності з благоустрою.

Серед світових екологічних загроз – забруднення навколишнього середовища (повітря, води), глобальне потепління та швидке скорочення біорізноманіття.

Під час викошування відбувається забруднення довкілля вихлопами від косарок. Хоча й незначний відсоток, але все одно впливає. До того ж на це витрачаються бюджетні кошти – оплата за роботу, вартість пального та обслуговування техніки. Плюс неприємні шуми від самих косарок.

Викошують багато трави, яка, разом з деревами і кущами, теж є «зеленими легенями» населеного пункту, «перетравлює» вуглекислий газ на кисень. Не виживають під косою і самосійні деревця.

Гола земля швидше висихає, нагрівається на 5-10 градусів більше, спека провокує погіршення самопочуття, загострення захворювань, підвищує агресію тощо. Під поривами вітру з її поверхні піднімається пилюка, виникає ерозія ґрунтів. Викошену фітомасу, поживну для рослин, вивозять, земля втрачає родючість.

Також викошування – одна з причин знищення біорізноманіття. На землі гніздяться багато видів птахів, які, до того ж, харчуються в траві шкідливими комахами. Якщо останні розводяться, то від них страждають люди, тварини, дерева, кущі. Під косарку можуть потрапляти й рідкісні рослини, занесені, зокрема, до Червоної книги України.

Гинуть й корисні комахи – бджоли, джмелі, які не можуть збирати нектар зі стрижених газонів. А жаб, ящірок без «маскування» у траві швидко знаходять хижаки, які ними харчуються.

Та й в естетичному плані мало кому подобається милуватися «пустелею» замість зеленої травички, вдихати пилюку з вихлопними газами, а не свіже чисте повітря.

Зі свого боку, міські служби поширюють різні міфи. Мовляв, якщо не косити, то пошириться амброзія. Але її треба висмикувати з корінням та, теоретично, спалювати. А кліщів знищувати спеціальними препаратами, а не косою.

Водночас величезні кошти з місцевих бюджетів витрачаються на наведення рукотворної краси – дорогі саджанці дерев, кущі, квіти, догляд за ними. Для країни, яка змушена боронити свою землю від ворога, це розкіш.

Як варіант, розглядають вирощування невибагливих рослин з мінімумом догляду за ними, що досить поширено в Європі. Чи перейматиме Ірпінь цей досвід? Наші земляки діляться побаченим.

Через руйнування житла під час бойових дій жителька нашого міста Ольга Боримська змушена мешкати в Австрії. У населеному пункті, де вона знаходиться, міські клумби висаджуються за принципом «втикнули та забули».

Тобто це дикі трави для бджіл та інших корисних комах, багаторічні невибагливі рослини, які не потребують особливого догляду, поливу та додаткових витрат з міського бюджету.

«Бо ростуть самі, багато років, милують око, приносять користь навколишньому середовищу і не потребують невиправданих витрат. А бюджетні гроші використовуються на більш нагальні потреби», – запевняє жінка.

«Враження від рослин у норвезьких містах: де трава з кущами має гарний вигляд (конюшина, злакові, кущі) – не косять, якщо трава прилягає до дороги і може заважати руху або трава посіяна у маленьких парках – косять.

У лісі – усе росте, як хоче, а доріжки люди витоптують, як їм зручно ходити (як ми колись ходили нашими лісами, які зараз стали парками)», – розповідає про поїздку до Норвегії депутатка ІМР Тамара Буренко.

Стрімкі зміни клімату також підштовхують нас до новацій з озеленення. У нашому місті весняні та літні дощі уже стали рясними зливами з великою кількістю опадів, місяцями триває шалена спека.

«Пропоную хоч маленькими кроками, але починати рухатись у напрямку адаптації до зміни клімату. Наприклад, замінити «культурні» газони на газони з різнотрав’ям – у міських громадах це вирішує одразу кілька проблем», – зазначає жителька Ірпеня екоактивістка Наталія Василенко.

Це економія коштів, адже догляд за різнотрав’ям дешевший, ніж за монокультурними газонами. Лучні рослини відрізняються більш розвиненою кореневою системою, тому споживають менше води й не потребують частого поливу. Також можна економити фінансові ресурси міста і на скошуванні.

The post Газони Ірпеня: дорогі рослини, варварське викошування чи економія на невибагливості? appeared first on Ірпінь онлайн.

На сайті NV (New Voice – новий голос) – досить впливовому часописі в Україні – колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») замовив собі рекламу заради підвищення свого рейтингу, позитивний рівень якого суттєво знизився.

До таких заходів він вдається не вперше. Особливо запам’яталася та локшина, яку йому допомагав вішати на вуха виборців журналіст Сергій Іванов, якого ще називають «чорним політтехнологом». У своєму інтерв’ю той подав фігуранта численних кримінальних проваджень як борця корупційною та бюрократичною системою в правоохоронних органах.

Як відомо, ця особа свого часу під тиском громади та згаданих проваджень змушена була залишити мерське крісло і відтоді перебрала на себе роль «тіньового мера», аби через підставних «фунтів» – Анастасію Попсуй (Сайферс) та Андрія Літвинова – вимивати кошти з міського бюджету, нищити природні ресурси нашого міста.

Наразі, коли Карплюка відсунули від «корита», за повернення свого впливу він розпочав війну із чинним мером Ірпеня Олександром Маркушиним. І заради цього готовий навіть узяти в заручники нашу громаду.

Ми уже повідомляли, що його «кишенькові» депутати на двох останніх сесіях Ірпінської міської ради відмовилися голосувати за питання, вкрай важливі для життєдіяльності міста, а також для прискорення перемоги над ворогом.

Водночас за Карплюком тягнеться довгий шлейф кримінальних проваджень. Так, у суді слухається справа про розтрату ним понад 250 тис. грн бюджетних коштів на парку «Центральному», що в Ірпені.

Також шириться розголос про грандіозну будівельну аферу в нашому місті на березі озера Земснаряд – ЖК River port, який зводить ТОВ «Відважних» (власники Карплюк та його бізнеспартнер Співак). Щоб отримати в оренду 1 га рекреаційних земель на заплаві вартістю 2 млн дол, спритники підробили документи.

Тепер щодо статті в NV. Уже сам заголовок «З 2014 року Ірпінь став прикладом розвитку для міст України» викликає обурення серед свідомої громади. Це цитування слів Карплюка.

Чи можна вважати справжнім «розвитком» шалену масову забудову міста висотками, заради чого нищать невідновлювані природні ресурси – лісопаркову зону, заплаву річок?

Зараз в Ірпені не залишилося практично жодного вільного шматка землі, зокрема й так званих земель запасу. Зникли навіть ті ділянки, які за старим Генпланом 2012 року призначалися для спорудження соціально значимих об’єктів – шкіл, садочків тощо.

«Непрозорість, монополізація влади і бізнес-середовища, знищення лісу… Ірпінь – місто-приклад, як мати і втратити свій неймовірний шанс на сталий розвиток, як дожитися до того, щоб у місті не було вільної землі, аби побудувати школу чи садочок», – констатує депутат Ірпінської міської ради Тимур Нагалевський (ЄС).

«Це відверта брехня та маніпуляція, – коментує згаданий заголовок статті відомий український блогер, автор проєкту «Ціна держави» Микола Малуха. – В Ірпені з 2014 по 2021 рік тільки офіційне населення зросло з 40 тис. до 102 тис. осіб.

Це при тому, що за цей час не побудували жодної нової школи, звели лише 2 дитсадочки на 180 дітей загалом, черги у муніципальні садочки складає 800-900 дітей».

Дійсно, нових шкіл у місті не з’явилося – лише добудови за рахунок пришкільної території. Але все одно класи неймовірно переповнені – 35-40 учнів, навчання у зміни. Та й саме будівництво часто виявлялося досить проблемним, що викликало незадоволення серед місцевих жителів.

У статті «прикладом якісного місцевого самоврядування та благоустрою» називають те, що Ірпінь потрапив до Національного реєстру рекордів України за найбільшу кількість реконструйованих та збудованих за два роки парків і скверів.

Варто нагадати, що це куценькі зелені зони площею від незначних соток до декількох і трохи більше гектарів (приміром, Дружби ім. Алієвої – 1 га, «Покровський» – 2 га, «Дубки» – 3,3 га, «Центральний» – 6 га).

І це при тому, що ці рекреації, утворені як «подачка» населенню від винищення лісопарків під забудову багатоповерхівками, ще й «підрізалися» спритниками. А ділянки виводили на «своїх».

Так сталося й з парком «Дубки», від території якого за часів мерства Карплюка «відтяли» 0,5 га. Завдяки махінаціям щасливими власниками соток стали особи, які певним чином наближені до нього – бізнеспартнер Антон Мирончук, Ольга Куровська, батько якої був задіяний у розкраданні забудовниками земельних надр.

У статті Карплюк хизується, що за два роки роботи його управлінської команди в Ірпені бюджет розвитку міста зріс у 40 разів.

Так, на одному із заходів у 2018 році чиновники розповідали, що у порівнянні з 2014-м бюджет Ірпеня збільшився у 3,3 рази (відповідно із 256 млн до 836 млн грн). А бюджет розвитку – із 7,8 млн до 180 млн грн.

Треба нагадати, що цьому сприяли стрімке знецінення курсу гривні до долара, зростання рівня зарплат, цін, виплат та різних платежів, що збільшило гривневу масу в податкових відрахуваннях. Також зростання бюджетних надходжень пов’язане із децентралізацією.

Бюджет розвитку Ірпеня в основному формувався за рахунок пайових внесків забудовників. Тому інфраструктурне покращення – це наслідки винищення зелених зон та рекреаційних земель під забудову.

Пайові внески сплачувалися переважно не «живими» коштами, а виконаними роботами, що надавало можливості для маніпуляцій з кошторисами для «своїх». Перевірити реальні витрати вкрай важко. Та хіба тодішня влада це ініціювала?

Доходило часом до ідіотизму: спочатку забудовник знищував дорогу, доставляючи по ній важкою технікою будівельні матеріали на свою новобудову, а потім відновлював її за рахунок списання його пайових внесків. І його вже рекламували як справжнього «героя», а не руйнівника.

Згадує Карплюк й так звані «об’єкти-магніти» – парки, сквери, площі, набережні. Мовляв, вони «дозволяють залучити додаткові податки, з яких обслуговується та будується вся міська інфраструктура».

Варто нагадати, що згадані об’єкти – дійсно «магніти», за допомогою яких «вимивалися» шалені кошти з міського бюджету на їх облаштування й липли до рук. І це сотні мільйонів гривень на спорудження дешевих у художньому та матеріальному плані декорацій для приваблення потенційних новоселів, але вартісних по кошторисах.

Зате ірпінські чиновники постійно скаржилися, що нема грошей на будівництво садочків, шкіл, лікарень. Яскравим прикладом цього став, уже за часів карплюківського «фунтика» Літвинова, ремонт інфекційного відділення у період пандемії ковіду.

Тоді ця особа жалілася на відсутність бюджетних коштів і закликала бізнесменів скинутися на ремонтні роботи. Водночас на подальше облаштування спортивної інфраструктури на набережній було спрямовано десятки мільйонів гривень.

Усі ті згадані «магніти», багато з яких стали просто своєрідною «прибудинковою територією» величезних житлових комплексів, зведених тими, хто належить до найближчого кола оточення Карплюка, постійно потребують бюджетні гроші на своє утримання – ремонт, охорона, догляд за територією.

«Міська влада має зробити все, щоб залишити будівельників якнайдовше», – ще одна цитата Карплюка. Унаслідок шаленої забудови місто катастрофічно перенаселене, про нові садочки, школи тощо у відповіді на запитання не йдеться. Отже, ми забудовуємо, а влада нехай «розгрібає» соціальні проблеми.

І це лише поверховий аналіз рекламної статті про «відважного» лідера «Нових облич». Більш глибокий мають провести правоохоронні органи, щоб оформити його діяння у кримінальні провадження.

The post Ірпінь – приклад, як «убити» місто: аналіз реклами Карплюка заради відбілювання свого іміджу appeared first on Ірпінь онлайн.

Голова Спілки рибалок озера в районі Кімерки Олексій Табачук розповів, що вирізка дерев відбулася згідно з проєктом, розробленим на замовлення Гостомельської селищної ради.

За його словами, ця епопея розпочалася у 2017 році. Просто на проєкт не виділяли кошти. Зараз Ірпінь їх перерахував на субвенцію для облаштування парку – зі спортмайданчиком, столами, мангалами.

Розробка проєкту велася у двох паралельних напрямках – від депутатів ГСР Руслана Коваленка та Олега Мамчура (балотується до ради від «Нових обличь»), округи яких стосуються до Кімерки. Один – на вхідну групу, другий – на облаштування самого острівка.

«Який із них узяли до роботи – достеменно не відомо. Мені здається, що, швидше за все, це проєкт Мамчура.

Ми з ним спілкувалися щодо цього. Дійшли до згоди, що дерева максимально мають залишитися на цій території. Жодного масового зрізання.

На вільній від рослинності ділянці можна було розмістити закритий дитячий футбольний майданчик. Домовлялися, що ніякої плитки тут не буде, лише доріжки з гравію до зон, де столики та мангали.

Напевне виконавці робіт просто видалили все, що їм заважало, оскільки не здійснювався контрольний нагляд», – переконаний Табачук.

Як розповів депутат Гостомельської селищної ради Юрій Марчук, на початку 2019 року ГСР звернулася до ІМР з проханням профінансувати згаданий проєкт.

Але на цей час Гостомель не розглядав можливість тут облаштовувати парк, оскільки в бюджеті для цього недостатньо коштів. Гроші вирішив виділити Ірпінь.

«Як відомо, проєкт – це для сьогоднішньої влади суто символічне. Спочатку роблять, що хочуть, а вже потім під це підганяють відповідну документацію.

Під кінець владної каденції та напередодні виборів багато хто хоче попіаритися. Тому намагаються розпочати тут роботи. Але процедурні моменти не були узгоджені між Ірпенем та Гостомелем.

На зборах представники гостомельської громади вирішили припинити у цій парковій зоні будь-які роботи, які проводять без обговорення з місцевими жителями», – зазначив Марчук.

Житель Гостомеля Микола Маньков згадує, що на цьому острівці промайнуло його дитинство, це улюблене місце відпочинку родини – з дітьми, онуками.

«Серце обливається кров’ю, коли спостерігаєш, як за останні 15 років змінився цей незайманий куточок живої природи. На мою думку, ці зміни – не на краще.

Складається враження, що цю місцину хочуть повністю знищити. Частину дерев, які тут ростуть, майже 50 років тому висадили школярі під орудою вчительки природознавства Паші Майкової.

Острівець утворився після торфорозробки, яка проводилася у цій частині Гостомеля. Хотілося б, щоб люди якнайменше втручалися у його «покращення», – переконаний Маньков.

Перший заступник Гостомельського селищного голови Дмитро Абрамчук констатував, що підрядна організація, яка виграла тендер, який оголосила та провела ІМР, зрізала згадані зелені насадження.

Але гостомельська влада дозволу на видалення саме цих дерев не надавала. Від служби благоустрою ГСР до поліції надійшла відповідна заява. Правоохоронці розслідують цей інцидент.

Свого часу під цей проєкт розробили кошторисну документацію. Але вона не була завершена, оскільки обов’язково мали провести громадські слухання.

За словами посадовця, щороку Гостомельська селищна рада робить подання на фінансування певних об’єктів, у першу чергу – дитячі садочки, школи тощо.

Тимчасова влада Ірпеня виділила кошти на другорядний – зону відпочинку на Кімерці. Не профінансували у цьому плані ГСР, а самі зайшли та виконали роботи – без погодження з Гостомелем та без громадських слухань.

Служба благоустрою контролює ситуацію з вирізкою зелених насаджень, здійснює патрулювання. Пізніше планують провести громадські слухання. Обіцяють прибрати лише сухі та аварійні дерева.

Зі свого боку, підрядник – директор ТОВ «Палекс-М» Олександр Приходько – запевняє, що знесли лише сухостої та чагарники.

Він говорить, що у виграному тендері – місток (з використанням буту) та доріжки (щебінь та гранвідсів). Кошторис проєкту – понад 916 тис. грн.

Але у самому документі зазначено: «Будівництво дитячого спортивного майданчика по вул. Свято-Покровська (зона відпочинку) в сел. Гостомель Київської області (коригування)».

The post У Гостомелі вирізали дерева: проєкт на Кімерці на майже мільйон гривень профінансував Ірпінь appeared first on Ірпінь онлайн.

Кухалейшвілі — відомий в Ірпені та за його межами захисник зелених зон. Йому вже вдруге вчиняють підпал машини. Депутат вважає це розплатою за його активну громадянську позицію.

Адже він гуртує громаду навколо захисту куточків ірпінської природи від забудовної навали, яка нещадно нищить невідновлювальні ресурси міста. Під пилкою забудовників зникають зелені зони, які завжди були окрасою Ірпеня та його “легенями”.

Під висотки намагаються пустити усі вільні землі, навіть не зважаючи на їх цільове призначення, яке легко змінюють місцеві депутати “новообличчівською” більшістю голосів.

Оскільки земельні ресурси закінчуються, то спритники вирішили забудувати ще й заплавні землі р. Ірпінь, що знаходяться поза межами міста. А їх використання визначається Верховною Радою та Кабінетом Міністрів України.

Проте Ірпінська міська рада, знехтувавши вимогами закону, перевищила свої повноваження — надала дозвіл на виторфовування території, зокрема і тієї, що опинилася у власності Інни Кривенкової. Шість ділянок по 12 соток вона отримала за договором купівлі-продажу.

Після тривалого протистояння з громадою поблизу шлюзу №6 копачі змушені були забратися звідти геть, прибравши свою техніку. За її допомогою вони розкрадали торф та засмічували заплаву будівельним непотребом, щоб на ньому звести новобудови.

Швидше за все, це і спонукало до підпалу автівки Кухалейшвілі, адже він був одним з ініціаторів активного спротиву ненаситним забудовникам. Таким чином вони намагаються залякати і пересічних людей, які виходять з протестами.

Кухалейшвілі розповів журналістам ІА “Погляд”, що, на думку вибухотехніків, горючу суміш зловмисники пролили на машину професійно. Підпал здійснили з трьох точок.

Також розбили скло, щоб залити займисту рідину до салону. Але спрацювала сигналізація. Це налякало злочинців і вони втекли. Зазвичай машина згорає вщент за 5-7 хвилин.

Авто депутата обладнане газобалонною установкою. Пощастило, що не стався вибух та не загорілася господарська будівля. Інакше наслідки були б жахливі.

Лаврентій намагався приборкати вогонь за допомогою вогнегасника та води з водогону. Але піна швидко закінчилася, а тиск у мережі такий, що тече тоненька цівочка. Повністю машину затушили рятувальники, які прибули на виклик.

Кухалейшвілі переконаний, що підпал — це розплата за те, що люди не дозволили започаткувати на заплаві новий будівельний майданчик. Замовником є відставний мер Ірпеня Карплюк.

Виконавці — тітушки, які захищали незаконне будівництво на Гостомельському шосе, вул. Єсеніна, заплавних ділянках та інших гарячих точках.

“Це удар не лише по мені, а й по небайдужих жителях міста. І прозорий натяк на те, що таке буде й з іншими, хто не згоден з діями чинної ірпінської влади.

Але такими методами злочинці нічого не доб’ються. У нашому мікрорайоні не такі люди, які мовчки спостерігатимуть, як нищать природу”, — переконаний Кухалейшвілі.

Машину, яка згоріла, він хотів використати як донора запчастин для свого авто, спаленого у 2012 році. Тоді Лаврентій прокинувся вночі від вибуху колеса, яке палало.

Він вважає це розплатою за захист від знищення парку Курган. Виникла конфліктна ситуація із одним з тих, хто хотів забудувати цю зелену зону.

Депутат висвітлює хронологію боротьби з Карплюком, якого пов’язує із шаленою забудовою Ірпеня. Так, більше 4 років забудовники не можуть втілити свої плани на північному боці міста.

Перші дві спроби зафіксовані у 2014 році, як тільки Карплюк став мером. Тоді хотіли забудувати зелену зону, яка зараз відома як парк Покровський.

“У травні 2015-го він два рази отримав по зубах, коли його забудовник Антон Мирончук так і не зміг залізти будувати в зелену зону на Гостомельському шосе, 8-а.

Ще через рік вони захотіли знищити куточок живої природи по вул. Котляревського, яку ми захищаємо вже 7 років. Цю територію назвали на честь наших мужніх воїнів — парком Героїв АТО.

Коли там не змогли почати забудову, то у квітні 2017-го полізли знову на Гостомельське шосе, де за допомогою тітушок встановили антивандальний металевий паркан і почали різати дерева.

Він простояв 2 доби і впав! Оскільки за збереження цієї зеленої зони пролилося багато крові, ми назвали цю територію сквером Героїв Небесної сотні, щоб вшанувати людей, які загинули за нашу свободу”, — підкреслює Кухалейшвілі.

З іншого боку міста активісти півроку не давали будуватися по вул. Єсеніна (2015) і 1,5 року — на ДСО (2017-2018). І це лише забудовнику Мирончуку.

Наразі зависла загроза забудови заплавних земель, які сягають 300 га. Копачі запевняли про двоповерхові таунхауси. Але хіба можна вірити тому, хто постійно бреше? Уже розповідали про “школу”…

Після підпалу Карплюк намагався звинуватити у цьому громадського діяча Олексія Зіневича. Також пропонував винагороду слідчим чи тим, хто надасть інформацію про замовників та виконавців. А через інших осіб — матеріальну допомогу і самому постраждалому.

Він пише у Фейсбуці: “Всі спроби штучно прив’язати моє ім’я до цієї провокації я оскаржу в судовому порядку. На мою думку, підпал авто КухаЙлешвілі — це провокація скандального Зіневича з метою дискредитації команди “Нові Обличчя”.

Дивна логіка у відставного мера. Мовляв, мені можна зводити наклеп на іншу людину, а на мене — зась! Свідомо спотворене прізвище депутата — як спосіб приниження. Бо не виправив навіть після висвітлення цієї помилки у соцмережах.

Цікаво, що, за словами Лаврентія, у 2012 році після підпалу його автівки Карплюк теж дуже хотів допомогти матеріально — через Наталію Лободу. Але він відмовився від цього.

Дивно звинувачувати у підпалі Зіневича, який протягом досить тривалого часу надає інформаційну підтримку. Адже ІА “Погляд” постійно висвітлює акції, які проводять активісти.

Це стосується захисту зелених зон, незаконної забудови. Завдяки цьому про діяння ірпінських можновладців знають на теренах України. Є реакція й з боку тих, хто живе в інших країнах.

Ще одна деталь: злочинці цинічно обирали для підпалу машин дні народження дружини (2012) та матері (2019) Лаврентія.

Поліція досить мляво розслідує цю справу. На офіційному сайті ГУ НП у Київській області зазначено, що фахівці вилучили речові докази, які у подальшому направлять на відповідні експертизи.

За даним фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна) КК України. Поліцейські з’ясовують обставини події, встановлюють мотив та осіб, причетних до підпалу.

До речі, у 2012-му розслідування підпалу першої машини теж не дало ніяких результатів. За 7 років справа не просунулася з місця. Можливо, уже опинилася в архіві.

Депутат повідомляє, що копачі торфу не можуть заспокоїтися, адже на кону — величезні кошти. Ймовірно, уже незабаром вони спробують повернути техніку на заплаву.

А також ті, хто за цим стоїть, намагаються налаштувати атошників проти громади, яка захищає заплавні території від виторфовування та забудови, пообіцявши тут виділити житло.

Громада збирає кошти, щоб допомогти захиснику зелених зон Ірпеня: картка “ПриватБанку” 4149 4393 9279 7878 Лаврентія Кухалейшвілі.

The post Лаврентій Кухалейшвілі: “Підпал моєї машини — це удар не лише по мені, а й по небайдужих жителях міста, яких намагаються залякати” appeared first on Ірпінь онлайн.