У карплюківських ЗМІ розповсюдили інформацію, що в котеджному місті О.Краса, яке споруджують в Ірпені ТОВ «Відважних», Concorde Capital та Svitlo Development, активними темпами виконуються будівельні роботи.

Раніше ми розповідали, що на заплаві в мікрорайоні Стоянка запланували зводити одно- та двоповерхові будинки на площі 60 га. Забудовники – екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його давні бізнеспартнери – Володимир Співак та Сергій Крикун. Також залучили бізнесмена Ігоря Мазепу – гендиректора згаданої інвестиційної компанії Concorde Capital.

До речі, землі, на яких споруджують О.Красу, фактично перебувають під арештом. За даними із Єдиного реєстру судових рішень, вони є частиною так званої «справи Євробанку» щодо шахрайства. Свого часу ці ділянки незаконно пішли під заставу, а потім їх продали за заниженою ціною.

Загалом землю під дану забудову поділили на чотири частини – відповідно 18, 8,5, 23 та 10,5 га. Цікаво, що на кожну з цих ділянок у середньому припадає по 35 судових рішень.

Карплюківські ЗМІ наводять цитату Співака, що забудовники дотримуються високих стандартів якості та безпеки. Мовляв, будинки обладнані «безпечними кімнатами», а на території містечка облаштовані бомбосховища.

Щодо останніх, то не уточнюють, які вони саме – наземні чи підземні. Можливо, перший варіант. Бо підземні укриття на заплаві можуть бути проблематичними, оскільки вода доходить близько до поверхні, а після весняних паводків та рясних дощів узагалі підтоплює значні території.

Так було й цієї весни та літа, коли сталися затоплення приватного сектора у Стоянці поблизу котеджного містечка, яке будують. Під водою частково опинилися земельні ділянки, погреби, підвали, приямки для свердловин, колодязі тощо.

Знову ж за словами Співака мешканці будинків О.Краси зможуть насолоджуватися комфортом сучасного житла у гармонії з природою. Звучить цинічно, адже у даному випадку забудовники намагаються її приборкати.

Це вилазить боком сусідам з приватного сектора, а потім наздожене й жителів котеджного містечка, які, можливо, встигнуть тут заселитися, якщо наша правоохоронна система й надалі закриватиме очі на численні порушення законодавства.

Під час підготовчих будівельних робіт на заплавних ділянках із надр вибрали торф, який є природною губкою, що вбирає, утримує зайву вологу і потім за потреби повертає її заплаві та річці. Тому тепер рух підземних вод у цій місцині важко прогнозувати. Також порушено й меліоративну систему.

Варварське виторфовування стало однією з причин затоплень людських садиб. Після широкого розголосу забудовникам довелося вживати заходів, щоб вода не застоювалася у подвір’ях та на городах місцевих жителів.

Обійшлися розчисткою труби, через яку зайва вода стікала на заплавні сільськогосподарські землі, які нині, після зміни їх цільового призначення, опинилися під забудовою. До речі, саме забудовники й закопали її.

Знову ж виникає багато питань до облаштування О.Краси. ЗМІ Карплюка пише, що у рамках благоустрою території проводиться берегоукріплення. Не зрозуміло, що мається на увазі.

Водний та Земельний кодекси України визначають, що навколо всіх водойм мають виділятися прибережні захисні смуги шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га – 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків більше 3 га – 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 м.

Річку Ірпінь відносять до другої категорії. То чи передбачена захисна зона водної артерії при облаштуванні карплюківського котеджного містечка? Чи це вже буде закрита територія без доступу для людей, які тут не житимуть?

Є ще один цікавий момент. За документами землю там зареєстровано за кодом об’єкта 1252.9 «Будівництво ангарів для зберігання сільськогосподарської техніки та складів для сільськогосподарської продукції».

Напевно, наступними кроками будуть зміна її цільового призначення, розподіл ділянок на сотки, продаж їх новим власникам та введення в експлуатацію уже зведених будинків з оформленням на останніх.

Чому задіяли такий механізм? Бо, за словами депутата Ірпінської міської ради Артема Гуріна («Батьківщина»), податки сплачують тільки з продажу ділянки, а не будинка. Тому це дозволяє ухилятися від оподаткування.

Публікація про хід будівельних робіт на території котеджного містечка співпала зі скаргами на Генпрокуратуру одного із співзабудовників О.Краси – бізнесмена Мазепи.

Він перебуває під слідством і жаліється, що його «політична справа» заважає залучити сотні мільйонів доларів іноземних інвестицій. І це, мовляв, матиме відповідні наслідки для економіки та бюджету України.

Не зрозуміло, які проєкти він конкретно мав на увазі й чим вони важливі. Бо О.Красу теж можна подати як своєрідне інвестування, ось тільки прибутки розпихають по кишенях забудовники, додавши нашому регіону екологічних та соціальних проблем.

Як відомо, нещодавно Печерський районний суд Києва продовжив термін досудового розслідування кримінального провадження щодо Мазепи. Його та інших фігурантів підозрюють у незаконному заволодінні землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.

У ДБР стверджують, що організатори даної оборудки намагалися захопити 300 га, вартість яких сягає понад 1 млрд грн. Мазепі вдалося вийти із СІЗО після внесення застави.

Щодо Карплюка, то справу про розтрату ним при облаштуванні парку «Центральний» понад 250 тис. грн бюджетних коштів слухають у суді. І цей спритник теж вважає це політичним замовленням.

The post О.Краса Карплюка та Мазепи: активне будівництво котеджного містечка на арештованій землі appeared first on Ірпінь онлайн.

Невідворотні зміни клімату суттєво впливають на стан навколишнього середовища. Це стосується й Ірпеня, де екологічні проблеми загострює нещадне винищення природних ресурсів заради масштабної забудови, що приносить шалені прибутки спритникам.

Навесні наш регіон заливали рясні дощі, які разом з паводком спричиняли в деяких місцях підтоплення, зокрема там, де в звичний ландшафт втрутилися забудовники, що певним чином перекрили або порушили відведення води.

Так, до підтоплень присадибних ділянок у мікрорайоні Стоянка причетна й забудова, яку веде скандальний екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його бізнеспартнери. Це спорудження на 60 га котеджного містечка О.Краса.

Забудовникам після широкого розголосу довелося вживати заходів, щоб вода не застоювалася у подвір’ях та на городах місцевих жителів. Вона затоплювала погреби, підвали, колодязі, приямки під свердловини тощо.

Окрім того, на заплаві зводять величезний житловий комплекс «Синергія сіті» на понад 70 висоток, до якого причетний колишній депутат від «Нових облич» Ігор Оверко – «прораб» Карплюка. Нечистоти з будинків постійно зливають до річки.

Під час забудови заплави із її надр вибирають торф, який має властивість вбирати та утримувати надлишки води, а за посухи – віддавати її у природне середовище, підтримуючи відповідний баланс.

Рух підземних вод без торфовища практично непрогнозований, що веде до природних катаклізмів, про які неодноразово попереджали екологи. Але забудовникам на це плювати, для них головне – це прибуток.

Водночас в Ірпені, який раніше потопав у зелені, тепер замало вільного простору, не покритого новобудовами, асфальтом, плиткою чи іншими матеріалами, які затримують просочування зайвої вологи у землю.

А з іншого боку, ці штучні перепони у спекотну пору фактично підвищують температуру навколишнього повітря. І людям та тваринам її переносити ще важче.

«Пропоную хоч маленькими кроками, але починати рухатись у напрямку адаптації до зміни клімату. Наприклад, замінити «культурні» газони на газони з різнотрав’ям – у міських громадах це вирішує одразу кілька проблем», – зазначає жителька Ірпеня екоактивістка Наталія Василенко.

Отже, це економія коштів, адже догляд за різнотрав’ям дешевший, ніж за монокультурними газонами. Лучні рослини відрізняються більш розвиненою кореневою системою, тому споживають менше води й не потребують частого поливу.

Також можна економити фінансові ресурси міста і на скошуванні. Однорічні рослини рекомендують косити один раз наприкінці вегетації, а багаторічні – двічі.

За словами Наталії, коренева система різнотрав’я затримує вдвічі більше води, що дуже корисно у період підтоплень, коли випадають рясні дощі.

Лучні рослини до десяти разів вищі за звичайний газон, тож краще поглинають пил та шкідливі речовини, що потенційно можуть утворювати смог, а також знижують температуру повітря.

Різнотрав’я позитивно впливає на екосистеми, адже може складатися з місцевих видів рослин, дає запилювачам поживний пилок і нектар, слугує місцем розмноження та прихистку для дрібних ссавців, птахів, а також очищує повітря.

«Друзі, як вам ідея засіяти газони вздовж набережної різнотрав’ям? Але тут треба враховувати, що для цього потрібно буде переорати навесні вже існуючі газони і засіяти новою сумішшю трав.

Суміш є можливість отримати за донорські кошти – прямо зараз є конкурс на участь в проекті, який передбачає втілення природоорієнтованих рішень», – наголошує Василенко.

Екоактивістка запрошує заповнити форму, де можна висловити свою думку: https://forms.gle/LTjmStx5UVqzCxN68

The post Зміни клімату: в Ірпені пропонують замінити «культурні» газони на різнотрав’я appeared first on Ірпінь онлайн.

Рік тому на заплавних землях р. Ірпінь розпочалося будівництво котеджного містечка О.Краса на площі 60 га в мікрорайоні Стоянка. Його активно рекламують як маленьке автономне місто з одно- та двоповерховими будинками.

Обіцяють на території школу, садочок, зони для відпочинку та занять спортом, заклади торгівлі та надання послуг, навіть клініку з майданчиком для гелікоптера, щоб можна було терміново надати медичну допомогу.

Забудовники – екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його давні бізнеспартнери – Володимир Співак та Сергій Крикун. А також залучили бізнесмена Ігоря Мазепу – гендиректора інвестиційної компанії «Concorde Capital».

Відомо, що першу чергу будинків на 10 га розпочали споруджувати в червні минулого року. Декілька з них цього літа хочуть завершити. Добудувати ж згадану площу планують влітку 2025 року, разом з відповідною інфраструктурою і власною набережною.

Але варто попередити, що землі, на яких споруджують О.Красу, фактично перебувають під арештом. За даними із Єдиного реєстру судових рішень, вони є частиною так званої «справи Євробанку» щодо шахрайства. Ці ділянки свого часу були незаконно заставлені й потім продані за заниженою ціною.

Загалом землю під забудову поділили на чотири частини – відповідно 18, 8,5, 23 та 10,5 га. На кожну з цих ділянок у середньому припадає по 35 судових рішень.

Під час будівельних робіт із надр вибрали торф, який є природною губкою, що вбирає, утримує зайву вологу і за потреби повертає її заплаві та річці. Тому тепер рух підземних вод важко прогнозувати. Також порушено меліоративну систему.

Один із наслідків – затоплення приватного сектора у Стоянці. Під водою частково опинилися земельні ділянки, погреби, підвали, приямки для свердловин, колодязі.

Водний та Земельний кодекси України визначають, що навколо всіх водойм мають виділятися прибережні захисні смуги шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га – 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків більше 3 га – 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 м.

Річку Ірпінь відносять до 2 категорії. То чи передбачена захисна зона водної артерії при облаштуванні О.Краси?

Ще один цікавий момент. Землю за документами там зареєстровано за кодом об’єкта 1252.9 «Будівництво ангарів для зберігання сільськогосподарської техніки та складів для сільськогосподарської продукції».

Вочевидь наступні кроки – зміна її цільового призначення, розподіл ділянок на сотки, продаж їх новим власникам та введення в експлуатацію уже спорудженого будинку на нового власника.

Чому такий механізм? Бо, за словами депутата Ірпінської міської ради Артема Гуріна, податки сплачують тільки з продажу ділянки, а не будинку. Так «голова інвестиційної ради» ухиляється від сплати податків. Саме таке відношення у недобросовісного забудовника до наповнення бюджету».

Якщо говорити про забудовників О.Краси, то за Карплюком тягнеться довжелезний шлейф із кримінальних проваджень та оборудок, які, сподіваємося, все ж будуть розкриті. Та й зараз у суді слухають справу про розтрату ним коштів при облаштуванні парку «Центральний».

Співак – це така собі своєрідна тінь Карплюка. Ця особа є дуже давнім його діловим партнером, тому теж замішана у багатьох схемах. Поки перший перебував при владі, то другий був своєрідним «скарбником» бізнес.

Крикун через бізнес також тісно пов’язаний із «відставним мером» Ірпеня та його близьким оточенням. Він добре відомий як розкрадач торфу на заплаві та щасливий власник земель сільськогосподарського призначення, що дивним чином потрапляли до його рук.

Фірма Крикуна Svitlo Development (ТОВ «Будівельна компанія «Світлиця») будує, зокрема, котеджі, але чомусь не вказує в документах ні доходів, ні працівників, лише актив у понад 2,3 млн грн.

Мазепу підозрюють у справі про заволодіння більше 7 га землі, де розташовані гідротехнічні споруди Київської гідроелектростанції. Суд обирав йому запобіжний захід – тримання під вартою із заставою 349 млн грн, яку зменшили до 21 млн грн. І ці кошти були внесені.

Питання, куди зливатимуть каналізаційні стоки майбутніх новоселів О.Краси, залишається відкритим. Як відомо, місцеві жителі неодноразово фіксували масові скиди нечистот з будинків ЖК «Синергія сіті» до річки Ірпінь. Невже і з котеджним містечком історія повторюватиметься?

До речі, мешканці квартир зі згаданого житлового комплексу скаржаться на тонкі стіни, систему водовідведення, неправильне під’єднання до подачі електроенергії тощо. Ну, звичайно, відчувають і «казкові» аромати.

Видно, що розташування у заплаві, де підвищена волога, теж дає свої негативні результати – мокріють стіни, з’являється грибок. А це, у свою чергу, призводить до захворювань. Тому варто робити правильні висновки.

The post О.Краса чи О.Гида: що очікує на котеджне містечко Карплюка на заплаві річки Ірпінь? appeared first on Ірпінь онлайн.

12 червня наш регіон знову накрили потужні зливи. Випала велика кількість опадів, що вкотре призвело до затоплення деяких місцин Ірпеня. Особливо тих, що знаходяться у природних чи штучних низинах.

Щодо останніх, то це певним чином пов’язане й з масштабним будівництвом, яке ведеться у нашому місті вже багато років. Адже під час зведення будинків вдавалися й до створення спеціальних насипів.

Як ми уже розповідали, екологи ще раніше прогнозували, що на нас чекають неминучі зміни клімату. Якщо брати наші краї, то тут уже треба практично постійно очікувати на рясні зливи.

При цьому випадає велика кількість опадів. Воді потрібно кудись діватися. Так склалося історично, що її «поглиначем» були річки та заплави, лісопаркова зона й відкриті місцини.

Раніше в тих кліматичних умовах Ірпеню вистачало простої зливової мережі, за допомогою якої зайва рідина відводилася з міста. Але за тотальної забудови це стало неможливим.

Величезні природні масиви перетворюють на будівельні майданчики, знищуючи зелені зони, де росли вікові дерева, здатні, до речі, випаровувати сотні літрів води на добу. Землю покривають плиткою та асфальтом, іншими покриттями.

Варварське виторфовування заплавних ділянок під котловани призвело до зникнення так званої природної губки. Це торф, який здатен поглинати й утримувати рідину, а за спеки – повертати її у річку та надра.

Звісно, що забудовникам байдуже до того, що підтоплюватиме і їхніх новоселів, і жителів приватного сектора, предки яких оселилися у цих місцях ще добру сотню років тому, на власному досвіді знаючи, де можна зводити дім.

А це ж було ще в ті часи, коли річка Ірпінь була повноводною, розливалася на кілометри під час весняних паводків. І хоча зараз водна артерія не має тих масштабів, проте через забудовних спритників людські садиби затоплює.

Так, навесні частково підтоплювало приватний сектор у мікрорайоні Стоянка. До цього певним чином причетні екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його бізнеспартнери, які споруджують котеджне містечко О.Краса на 60 га заплавних земель.

Отже, 12 червня відкачували воду із затоплених місцин поблизу ЖК «Синергія сіті», до зведення якого причетний колишній депутат Ірпінської міської ради Ігор Оверко («Нові обличчя»), якого ще називають «прорабом» Карплюка. І це було вже не неодноразово.

Цей величезний житловий комплекс передбачає спорудження понад 70 висоток. Частина з них уже заселена. Місцеві жителі періодично фіксують скидання з цих будинків каналізаційних стоків у р. Ірпінь.

З’явилися у соціальних мережах й частково затоплені вулиці, зокрема й у районі паспортного столу, залізничного вокзалу та інших частинах міста. Десь завдяки зливовим мережам вода відводилася доволі швидко.

Виникли підтоплення територій і в мікрорайоні СМУ, де місцеві активісти ведуть багаторічну боротьбу із забудовниками, не дозволяють нищити зелені зони. Але й там не все вдалося зберегти.

Багатоповерхівки тут виросли й у тих місцях, де рельєф місцевості не є придатним для їх зведення. Так, цокольні приміщення по вул. Северинівській, 105-м почало затоплювати ще із 2017 року.

Раніше воду всотувала паркова зона. Згодом її вирубали під новобудови. Прибудинкові території заплиткували. Тому вода стікає до будинку. Доводиться її відводити у парк ім. Стельмаха.

Карплюківські депутати від «Нових облич» намагаються демонструвати неймовірну активність, начебто переймаючись проблемою підтоплень в округах, за якими вони закріплені.

Приміром, Антон Головенко обрав для себе роль своєрідного посередника між однопартійцями, що забудовують заплаву, та мешканцями садиб, які опинилися під водою. На СМУ активізувалася Антоніна Довганич.

Уся їхні «говорильня» зводиться до того, що місту потрібно створити повноцінну зливову систему. Люди дивуються, чому стільки мовчали, щоб нарешті «вичавити» із себе цю банальну істину.

До того ж велика кількість дозвільних документів на будівництво видавалася за каденції їхнього партійного боса Карплюка та однопартійки Попсуй (Сайферс), які очолювали місто. Та й Генплан Ірпеня, покликаний узаконити незаконну забудову, – їхнє дітище.

Чому питання облаштування зливних мереж не вирішувалося комплексно, з урахуванням усіх особливостей місцевості, містобудівних норм?

The post Потопи в Ірпені: карплюківці згадали зливні мережі, про які «забули» їхні боси appeared first on Ірпінь онлайн.

Ми уже розповідали, що після не такого вже й потужного весняного паводка, але досить рясних дощів у заплаві р. Ірпінь сталися підтоплення окремих місцин, зокрема й «набережної Карплюка», у яку «закопали» шалені кошти.

Але більш жахливими є затоплення присадибних ділянок місцевих жителів. У воді опинилися погреби, колодязі, різні приямки у господарстві, наприклад, свердловини, низини на місцевості.

Такі підтоплення люди пов’язують, зокрема, й з будівництвом екс-мером Ірпеня Карплюком та його бізнеспартнерами нового котеджного містечка О.Краса площею 60 га.

Спорудження ведеться варварськими методами: для котлованів майбутніх будинків вибирають торф, який є природною губкою, що утримує воду. Тому подальше переміщення ґрунтових вод неможливо спрогнозувати.

Фахівці свого часу попереджали, що шалена забудова заплави р. Ірпінь може призвести до жахливих екологічних наслідків. Але заради наживи корумпована влада та забудовники плювати хотіли на закони природи.

Проблема затоплення садиб набула широкого розголосу: про неї повідомили до різних владних органів, правоохоронців, висвітлили й у засобах масової інформації.

Тому забудовникам під таким тиском довелося вирішувати створену проблему. Так, розчистили трубу, через яку зайва вода стікала на заплавні сільськогосподарські землі, які зараз, після зміни їх цільового призначення, опинилися під забудовою.

Парадокс у тому, що саме вони й закопали цю трубу, яка традиційно виконувала роль зливної системи, унаслідок чого й затопили садиби міських жителів.

Знову ж, такі заходи є тимчасовими. Чи вдасться зупинити будівництво «болотного» містечка? Поки говорять лише про облаштування зливної системи. Чи прокладатимуть її за кошти міського бюджету?

The post Ліквідація підтоплень: після розголосу О.Краса Карплюка відвела воду із садиб в Ірпені appeared first on Ірпінь онлайн.

Світлини провалу в Ірпені на дорозі по вул. Багірова у мікрорайоні СМУ виклала на сторінці групи «Ірпінь на часі» у мережі Фейсбук місцева жителька Анна Петляшенко.

На фото видно, що глибина «кратера» доходить до коліна. Ґрунт просів, утворилася пустота, провалився асфальт.

Депутат Ірпінської міської ради VІІ скликання Сергій Глиняний констатує, що і колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк, і нинішній – Олександр Маркушин – завчасно були повідомлені про нагальні проблеми, які виникають на цій вулиці.

Але за чотири роки дієвих заходів так і не було вжито. Низини потерпають від підтоплень.

Натомість мільйонні кошти витрачені на набережну, площі, сквери, стели та інші об’єкти, облаштування центральних вулиць.

Нагадаємо, що згадану вулицю перейменували на честь Героя АТО – жителя Ірпеня Ільгара Багірова (позивний Балу), який загинув у бою 30 вересня 2014 року під час проведення розвідки в районі смт Центральний Перевальського району (Луганщина).

Мужній воїн, якого друзі звикли називати Ігорем, потрапив у засідку. Він підірвав ручною гранатою себе та ворогів, які його оточили, щоб узяти в полон.

The post «Кратер» на «європейській» дорозі: в Ірпені провалився асфальт на вулиці Багірова appeared first on Ірпінь онлайн.

У цю ірпінську місцину, що знаходиться у низині, стікає вода із вул. Ломоносова, Северинівська, Натана Рибака. Вона прямує зокрема й через садиби місцевих жителів.

Справа в тому, що тут нема зливної каналізації, а лише в одному місці прокладена труба, якою вода виводиться на заплаву. На жаль, її пропускна можливість обмежена, вона забивається різним непотребом.

Нема тут і нормального дорожнього покриття – лише звичайні ґрунтові стежки, на яких після дощів ще довго стоять калюжі, що ні пройти, ні проїхати у багнюці.

У кого із жителів низько розташовані пороги, то вода потрапляє до жилих помешкань та присадибних будов, гаражів, стоїть у підвалах, погребах, заливає подвір’я, сади та городи, знищуючи урожай.

За словами мешканки провулка Аліни Луцюк, люди уже три роки звертаються до Ірпінської міської ради, щоб вирішили проблему підтоплення. Але влада годує їх обіцянками.

Натомість від надлишків вологи з’являються сліди руйнування приміщень, речі з дерева та інших матеріалів стають непридатними для використання. А це все коштує грошей.

Доводиться викликати працівників ДСНС, відриваючи їх від виконання інших важливих службових обов’язків, замовляти власним коштом фахівців, які відкачують воду.

Сотні мільйонів гривень карплюківська новообличчівська команда викинула на набережну, площі, стели, парки, сквери. А вирішення насущних проблем населення просто нехтує.

The post Зона стихійного лиха: ірпінські садиби після рясних дощів appeared first on Ірпінь онлайн.

Після численних реконструкцій та переробок, незважаючи на витрачені бюджетні кошти, у цій частині міста після дощу спостерігається потоп.

Це створює численні незручності для жителів та гостей Ірпеня, які змушені долати водні перепони, перетинаючи залізницю, що розділяє населений пункт на дві частини.

У мережі Фейсбук Роман Погорілий опублікував нові факти затоплень та прокоментував це:

«Знову злива, знову Ірпінь перетворюється на Венецію.

У той час, коли місцева влада переймається, щоб на відкритті спортивного майданчика через кожні 3 метри стояли агітаційні намети з дорогою брошурою про «досягнення», люди змушені після кожної зливи перепливати на іншу сторону міста.

Завжди варто виставляти пріоритети, перш за все, вирішувати проблеми та виправляти помилки.

І не потрібно чекати, коли люди будуть обурені йти в раду, щоб тикнути «обличчям» в проблему, а вирішувати її одразу».

The post Ірпінські «пріоритети»: потоп у залізничному переході та агітаційні намети appeared first on Ірпінь онлайн.

Унаслідок досить потужної зливи з вітром на трасі з Києва до Ірпеня впало на дорогу дерево і перегородило 2 смуги руху.

Фото: Natali Kushch/Facebook

На жаль, буревій завдав людям лиха. Зламане дерево пошкодило дах.

Фото: ІА “Погляд”

У різних частинах міста багато зламаних дерев, гілок, які у свою чергу порвали мережі.

Навіть машини доводилося витягати із величезних калюж, бо вони там застрягали.

Фото: Ірпінь Daily/Ирпень

Таке сталося по вул. Полтавській.

Фото: Юлія Гапон

Завітала негода й до парку “Дубки”.

Фото: Неля Лавровська

Після дощу затопило центральну площу, декоративне озерце, обнесене металевим парканом за 76 тис. грн, вийшло зі своїх берегів.

Це викликало низку жартів у соціальних мережах. Вони пов’язані із банальним копіюванням ірпінськими чиновниками документів. Тому і “випливли” очаківські порти.

Фото: Ірпінь Daily/Ирпень, IrpinOPEN

А ось діти розважаються у калюжі на вул. Натана Рибака.

Оскільки затоплює обійстя приватного сектора, нечистоти із вигрібних ям затоплюють подвір’я.

Люди пов’язують це з будівництвом висоток, недолугим “заплиточенням” та асфальтуванням.

Якщо нема зливових каналізацій чи вони є, але не виконують своє призначення, вода йде в низину.

Фото: ІА “Погляд”

Затопило й вул. Троїцьку. Місцеві жителі “дякують” владі за зливові мережі.

Фото: Надін Хожай

І традиційно після рясних опадів затоплено перехід під залізничними коліями.

Щоразу рятувальникам чи комунальним службам доводиться відкачувати звідти воду.

Це для того, щоб люди могли нормально переходити з однієї частини міста на іншу.

Фото: ІА “Погляд”

The post Негода в Ірпені: пробиті дахи, зламані дерева, затоплені вулиці та залізничний перехід appeared first on Ірпінь онлайн.

Традиційно проблемною у плані водовідведення залишається площа поблизу підземного переходу через залізничні колії (вул. Антонова).

Брудна вода затоплює паркувальну зону поруч з магазинами. Суттєва перепона для стоку — “лежачий поліцейський”, а бордюри обабіч дороги утримують межі урбаністичної акваторії.

Аналогічний “поліцай” на розі вул. Садова та 8 Березня теж сприяє утворенню великої калюжі.

Можливо, якби не втрутилося його недолуге облаштування, то вода б тут не затримувалася.

Житель Ірпеня Тарас В’язовченко пояснює, що будівельники припустилися помилки у розрахунках.

“Піднятий” пішохідний перехід робили через рік після закінчення ремонту вул. 8 Березня.

І ось що вийшло: зливова каналізація знаходиться з іншого боку від цієї “греблі”. Тож тут утворюється калюжа”, — переконаний В’язовченко.

Також Тарас розповідає про ще одну “стабільну” калюжу по нещодавно більш ретельно відремонтованій вул. Курортна (розтікається до 8 Березня).

За його словами, Київська облдержадміністрація виступила замовником та оплатила її ремонт.

“Здається, лівньовка там не передбачена. Тож замість того, щоб йти по тротуару, люди вимушені пересуватися по проїжджій частині вул. 8 Березня”, — зазначає В’язовченко.

Після дощів виникає калюжа і по вул. 7 лінія (навпроти “Лотка”). Тому, розповідає житель Ірпеня Сергій Петелько, водії постійно влаштовують душ для пішоходів.

Звісно, це лише деякі із місцевих штучних “водойм”, які виникають у європейському місті. І їх причини, в основному, криються у шаленій забудові та недолугих ремонтах дорожнього покриття.

Роботи проводилися як за каденції відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка, так і його наступниці – Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) .

Так, на забудованих та “заплиточених” територіях рідині нема куди подітися — вона не всотується у землю, її не поглинає коріння дерев (адже їх масово вирубали).

А під час капітальних ремонтів шляхів та облаштуванні зливових каналізацій припускалися “дитячих” помилок у розрахунках або не зважали, що життя вноситиме корективи.

The post Ірпінські потопи — наслідок недолугого облаштування зливових систем або їх відсутності appeared first on Ірпінь онлайн.