Дух пристосуванства постійно підштовхував зрадницю протягом усього життя, аби на кожному кроці отримувати вигоду. Для цього поєднала журналістську кар’єру з політикою, щоб мати суттєві дивіденди.

Подвійне прізвище наче символізує її існування у двох іпостасях, і, на жаль, кидає тінь на пам’ять чоловіка, з яким була в офіційному шлюбі. Вона й досі презентує себе як вдова ветерана Сергія Шкарівського – добровольця батальйону «Донбас», який загинув у Іловайську, захищаючи Україну.

Водночас поряд з нею зараз знаходиться інший чоловік – Артем Іщенко, з яким перебуває у цивільному шлюбі, народила від нього дитину – через 11 місяців після смерті Шкарівського. Пишуть, що й досі намагається скористатися покійним, аби отримати від Ірпінської міської ради житло.

Поки Сергій висловлював свій протест проти злочинної влади на Майдані та воював, його дружина прилаштовувалася працювати то на медіа Ахметова, то на той час проросійському телеканалі «Інтер».

Ницість останньої чудово проглядається із листа до газети від Наталії Левошко – рідної сестри Шкарівського. Жінка зізнається, що ця відверта розповідь їй дуже неприємна, але непорядність Михайлини «переходить усі межі і норми людської моралі».

Авторка пише, що її брат сім останніх років свого життя прожив у законному шлюбі з цією особою, спільних дітей у них не було. Після його смерті вона вдавала із себе нещасну вдову, але мовчала про інший бік свого життя.

Адже за два місяці після загибелі Шкарівського пристосуванка завагітніла від іншого. Як виявилося, батько дитини – Артем Іщенко. Чоловік, що із своєю дружиною і сином проживав у родині Сергія, який надав їм прихисток як переселенцям з Донбасу.

Після народження хлопчика Михайлина продала земельну ділянку в Ірпені по вул. Федорова (нині Сім’ї Шкарівських), 18, яку мерія міста допомогла їй оформити як вдові загиблого. І придбала собі житло по вул. Комінтерну (Давидчука), 68-є, де оселилася із Іщенком. Останній залишив свою попередню родину.

Ірпінська рада учасників АТО прийняла рішення виділити сім’ям загиблих земельну ділянку й однокімнатну квартиру. Михайлина вирішила, що мало отримала від держави. Тому розпочала журналістську війну проти дочок Шкарівського від першого шлюбу, які завжди жили з батьком, у надії одержати нерухомість замість них.

У 2015 році, коли вже мала іншу родину, спритниця отримала посвідчення члена сім’ї загиблого, адже за законом ніхто не перевіряв наявність громадянського шлюбу.

Дуже зручно: і дитина, і чоловік, і пільги за загиблого, щоб ще більше вимагати від держави. Мало того, вона подала позов до суду, в якому намагалася відсудити частину хати батьків Шкарівського, – зазначає Левошко.

У намаганні побудувати політичну кар’єру, Михайлина поринула у громадське життя Ірпеня, вдаючи із себе запеклу борчиню проти злочинів карплюківської мафії. На виборах до парламенту і на посаду міського голови «пролетіла», зате пощастило протиснутися депутаткою ІМР від «Голосу».

Дійсно, виборці повірили команді, яка сформувалася навколо неї, до ради пройшли четверо обранців. Тому зрада Скорик-Шкарівською інтересів Ірпінської громади стала важким ударом для багатьох місцевих жителів – така собі «троянська кобила», яку карплюківці закинули до нашої спільноти.

Тим паче, що її голос став вирішальним для легітимізації сесії ІМР, оскільки у прихвостнів Карплюка не вистачало депутатської більшості для кворуму. Зрадниця виправдовувалася турботою про життєдіяльність міста. Хоча, звісно, містяни розуміють, що вона просто продалася.

Прикро, але цей вчинок став спусковим механізмом для подальших руйнівних процесів і в раді, й у середині місцевого осередку «Голосу». Депутат Руденко теж рушив шляхом пристосуванки, продавши свій голос за посаду для дружини у ветеранській структурі, якою наділила секретарка Анжела.

Натомість депутати Буренко та В’язовченко висловили Михайлині недовіру як керівниці фракції «Голосу», а згодом узагалі залишили її лави, утворивши власну. Ображена «червива дама» ганьбила свого однопартійця, який мобілізувався, шантажувала допомогою для його підрозділу, аби примусити голосувати на незаконних сесіях за карплюківський дерибан.

Гниле нутро пристосуванки викликає у людей справжню огиду та відразу. Адже вона скрізь шукає вигоду, «злила» вимоги виборців заради власного гаманця, заради наживи готова топтатися навіть по своїх колишніх однодумцях, з якими мала тісні стосунки. І байдуже, що в країні точиться війна – своя кишеня ближча до тіла.

The post Скорик-Шкарівська: «троянська кобила» Карплюка в Ірпінській громаді appeared first on Ірпінь онлайн.

В Ірпені декілька разів на місяць проводять акцію «Полон вбиває», цього разу – з автопробігом. На неї збираються ті, кому не байдуже до важкої долі військових та цивільних полонених, яких утримують рашисти, зниклих безвісти.

Українці змушені страждати у ворожих застінках від жахливих катувань. А рідні чекають на їхнє повернення живими, відчуваючи біль від переживань.

Суспільству важливо відгукнутися на нього, підтримати родини тих, хто опинився у полоні чи зник безвісти, довести, що ми про них пам’ятаємо і не кинемо напризволяще.

«Це важлива ініціатива для родин, які чекають звістки з полону. І для всіх нас – бо це про біль, про солідарність, про людяність», – констатує громадська діячка Євгенія Ростолопа.

І звертає увагу, як подають згадану акцію «Нові обличчя». Лаконічно, без прізвищ, постатей. Загалом – без сенсу. Тобто згадали щось десь про полон і автопробіг – і досить. Ні слова про те, хто її підтримав, хто був поруч.

Бо так простіше приховати одне: ні секретарки Анжели, яку записали в реєстр як мершу, ні Пащинського, депутата і керівника партійної фракції НО, ні Карплюка – ініціатора усунення законного міського голови Маркушина – на акції не було.

«Їх не було там, де болить. Їх не було з тими, хто чекає. Їх не було з містом. Бо їм потрібні не люди – їм потрібна публічність, камери, чиновники, фото в столичних стрічках. Містяни – не той рівень. Їхні фото не приносять політичного капіталу», – зазначає Ростолопа.

А Маркушин прибув на акцію – разом з двома синами. І робить це не вперше. Не як чиновник, бо поки від посади відсторонений, а як людина, якій довірило місто, як батько, містянин. Як той, кому дійсно болить.

Таке не висвітлять у карплюківських ЗМІ, бо фото Маркушина з жителями Ірпеня не пройдуть редакційний фільтр. Але Євгенія вважає, що це потрібно показати. Бо хтось сидить у кабінеті, пролізши до нього за допомогою реєстру, а хтось – поряд із людьми, бо це його місто і зона відповідальності.

На сторінці секретарки Анжели у день проведення акції «Полон вбиває» не було про це жодного допису. Бо нема болю – є лише посада. Стержня нема – є лише статус.

А місто все бачить. І все запам’ятовує. Маркушину – респект. За позицію. За гідність. За те, що з містянами – не на фото, а в житті, – підсумовує громадська діячка.

The post «Полон вбиває»: самопроголошена влада Ірпеня та мер Маркушин – відчути чужий біль як власний appeared first on Ірпінь онлайн.

Відсторонення від посади, призначення службового розслідування та заміна керівника управління з питань ветеранської політики Віталія Кожокаря (Сармата) на дружину депутата Руденка («Голос») викликало обурення громади.

На захист воїна, який зі зброєю у руках обороняв Ірпінь, стали його побратими, родини загиблих військових.

Адже було зрозуміло, що самопроголошена влада зачищає невгодних та призначає слухняних.

Це й довів Руденко, який підключився до голосувань на сесіях ІМР, де, зокрема, узаконюють незаконні об’єкти екс-мера Карплюка та його оточення. За це, напевне, з ним і розрахувалися посадою для дружини.

Одним з найгучніших голосів спротиву став воїн Сергій Латиш, який несподівано перетворився на лояльного до незаконної влади Ірпеня. Громадська діячка Євгенія Ростолопа вбачає у цьому чітку технологію.

Латиш відкрито виступав проти незаконного відсторонення побратима, засудив призначення цивільної особи й публічно озвучив вимогу: ветеранською політикою в місті мають керувати тільки ветерани.

Але вже за кілька днів з’явився його новий допис, який для багатьох став холодним душем. Він не лише пом’якшує свою позицію, а відкрито хвалить секретарку Анжелу, говорить про її «силу духу» і просить всіх «прощати дрібні образи».

«Цей пост – не особиста історія. Це – технологія, яку команда Карплюка відпрацьовує роками: нейтралізація критики через точкову зміну риторики. Публічна лояльність замість правди. Один приклад – щоб знецінити весь рух», – зазначає Ростолопа.

На прикладі допису громадська діячка пояснює, як працює технологія «публічного примирення». Спочатку йде формальне визнання проблеми.

Латиш пише, що йому багато чого не подобається в діях Анжели, особливо порушення домовленості не призначати на посаду замість Сармата, не погодивши кандидатуру з ветеранським середовищем.

Але відчуваються пом’якшення й сумніви автора, який «ще не розібрався в політичній атмосфері» Ірпеня. Проблема наче визнається, але напруга знімається.

Дописувач згадує «цивільну особу», яка саркастично принизила захисника Ірпеня. Хоча й не називає прізвища й посади. Але можна здогадатися, що це дружина депутата Руденка. На сайті її БФ «Стійка нація» від її чоловіка з’явилося запрошення Сармату до свого бойового підрозділу.

Така невизначеність – типовий прийом, щоб дати сигнал емоційно, але не дати підстав для дій. Це вже не обурення. Це «переживання», – констатує Ростолопа.

Ключова сцена – трансформація через емоцію. Латиш пише, що обстановка у залі, де відбувалася зустріч влади й ветеранів, була дуже напруженою. Але Анжела трималася гідно, неповага до неї перейшла кордони, а він до неї підійшов з повагою.

Отже, конфлікт більше не політичний, а емоційний. Макеєва – більше не його ініціатор, а жертва «тиску залу». А сам автор – не частина колективного протесту, а герой-розрядник. Починається ключова підміна: замість відповідальності влади – з’являється співчуття до її «сильної поведінки».

І кульмінація – похвала замість позиції. Латиш пише, що повага до «безстрашної» Анжели злетіла до небес. Бо вона сильна духом. Порушення домовленостей, призначення без погодження, зневага до ветеранів – зникають, зостається її «безстрашність». Так емоція перекреслює реальність.

Дописувач розмірковує, що завжди треба бути чесним перед самим собою. Критичний момент змусив його передивитися своє ставлення до Анжели. Це психологічна маніпуляція.

На завершення – моральний тиск на побратимів. Мовляв, ви мені всі рідні, пробачте один одного, не сваріться через дрібниці. І це не виправдання, а інструкція: протестувати – недоречно, вимагати пояснень – образа, провокування розбрату. Це м’який механізм примусового замовчування.

ГО «Честь нації», до якої входив Латиш, подякувала йому за зусилля, але підкреслила, що їхні шляхи розходяться. Сергій і досі розмірковує, що його не так зрозуміли, може, просто не вміє «розширено» висловлювати свої думки. Але, мовляв, він живе заради побратимів та України.

Допис Латиша – це інструкція, як працює публічна маніпуляція через «примирення». Один ветеран змінює тональність – і на цьому влада будує картинку, що « все не так однозначно».

Це стара технологія, яка працює, доки її не названо. Бо повага до ветеранів – це не слова в пості, а дії. І право говорити правду – навіть коли вона незручна, – підсумовує Ростолопа.

The post Від спротиву – до лояльності: технологія Карплюка для «зачистки» ветеранського руху appeared first on Ірпінь онлайн.

На різних пабліках, дотичних до екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка, розповсюдили інформацію, що фракція партії «Нові обличчя» в ІМР ініціює виділення 70 млн грн з бюджету Ірпінської громади на підтримку ЗСУ.

Здавалося б, чудова пропозиція, адже на сьогодні допомога нашим військовим – це святе, бо мужні воїни стримують натиск ворога, завдяки чому в тилу продовжується спокійне життя, хоча, звісно, час від часу прилітають рашистські ракети й дрони.

Правда, ці гроші – не з власних кишень прикарплючених, а з міської скарбнички, тобто кошти платників податків, тому ними можна легко розпоряджатися. Особливо, якщо сам уникаєш їх сплати.

«Ірпенем і околицями ширяться вперті чутки, підтверджені інсайдерською інформацією, що Карплюк і компанія організували потужну схему по ухиленню від податків при продажу квартир», – зазначає радник міського голови Валерій Степанюк.

Це поки анонс, сподіваємося, що незабаром будуть конкретні факти. Радник наводить декілька варіантів. Так, потенційному покупцю житла можуть запропонувати підписати документ про спільну діяльність або частину вартості сплатити готівкою.

Це дозволяє забудовнику отримувати тіньові прибутки, а бюджет втрачає кошти, які могли б піти на оборону, що фактично сприяє ворогу. При цьому прості люди донатять на перемогу часто сумами, які, у порівняні з втраченими від несплати податків, виглядають копійками. Але й ці гроші вони відривають від своєї сім’ї заради спільної справи.

Для прикладу візьмемо ТОВ «Відважних», власниками якого є Карплюк та Співак. За фінансовою звітністю, доходи фірми у 2020 році – лише 14100 грн, 2022 – 38400 грн, 2023 – 342600 грн. Чистий прибуток відповідно 11600 грн, 31500 грн, 116600 грн. А працювало в компанії 4-5 осіб.

Приміром, ціна за однокімнатну квартиру в тій же «Бургундії», яку будують «відважні», починається із майже 26 тис. дол (або понад 1 млн грн). Нещодавно новосели пересвідчилися, наскільки «якісне» карплюківське житло.

Мешканці стали свідками, як попадали на землю фасади. Вони страждають від смороду через проблеми з КНС, переживають, щоб не залишитися без світла та води, бо забудовник не підключив житло до мереж ДТЕК та водоканалу, не виконав відповідні технічні умови. 

До речі, ініціатива карплюківців щодо 70 млн грн випливла на фоні обурення з боку місцевих жителів на адресу пригодованих депутатів, які відмовляються голосувати на сесії Ірпінської міської ради за бюджет-2025.

А все через те, що Карплюк, який є диригентом цього блокування, ставить перед міською владою власну умову: узаконення своїх комерційних об’єктів, головні з яких – ЖК River port та ринок на заплаві. Перший з них – уже на межі демонтажу.

Унаслідок того, що основний фінансовий документ не ухвалено вчасно, наразі неможливо й допомагати фронту. Оскільки прикарплючені намагаються протягти свій варіант бюджету, то є загроза, що його не приймуть і на сесії, яка запланована на 30 січня.

Цікаво, що пропозиція про кошти пролунала з рота керівника фракції «Нові обличчя» Олександра Пащинського. Минулого року в рамках піарної ініціативи він уже вимагав від ірпінського міського голови Олександра Маркушина виділити з місцевого бюджету 15,5 млн грн на придбання дронів та засобів РЕБ для потреб ЗСУ.

Ми раніше розповідали, що Пащинський – представник сімейного клану, через який з бюджету нашого міста вивели за 2016-2024 роки майже півмільярда гривень на різні ремонти, зокрема й уникнувши тендерів.

Окрім нього, до родинного тріо увійшли його батько Сергій Пащинський та теща Лідія Михальченко. Перший був членом виконкому, саме на фірми, з якими він пов’язаний, сипалися численні замовлення.

Це ТОВ «Б.І.І.А.К.» та МПП «Спортивно-технічний клуб «Сона». За 2016-2024 роки вони отримали від Ірпінської міської ради підрядів на загальну суму понад 426 млн грн.

Зокрема, замовлення на виконання підрядних робіт на утримання (капітальний ремонт, будівництво, асфальтування доріг та прокладання тротуарів) об’єктів соціальної інфраструктури.

Пащинський-молодший як депутат у минулому скликанні ІМР входив до профільної комісії з питань ЖКГ, промисловості, транспорту, енергетики, зв’язку та побутового обслуговування населення. А нині він є головою комісії з питань бюджету, фінансів, цін та ціноутворення.

Ці комісії є профільними щодо виділення коштів на виконання робіт, підряди на які підписувалися з компаніями його батька. А заступниця міського голови Михальченко (теж членкиня виконкому) у багатьох випадках була підписантом цих договорів від Ірпінської міської ради.

The post Щедрість з «кишені» Ірпінської громади: «Нові обличчя» ініціюють підтримку ЗСУ на 70 мільйонів гривень appeared first on Ірпінь онлайн.

Наприкінці минулого року в Ірпінській громаді так і не вдалося ухвалити бюджет-2025. Це сталося унаслідок блокування прийняття ІМР цього основного фінансового документа з боку депутатів від «Нових облич» та деяких представників інших політичних партій.

Ми уже розповідали, що дану депутатську більшість зібрав колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк, щоб через голосування лобіювати власні комерційні інтереси, зокрема й узаконення своїх незаконних об’єктів. Серед них – ЖК River port та ринок на заплаві,  над якими нависла загроза демонтажу.

Карплюківські прихвостні свідомо йшли до того, аби бюджет на новий рік не був прийнятий вчасно. Вони заздалегідь саботували підготовчі процеси його ухвалення на стадії обговорення проєкту цього документа, ігноруючи засідання відповідних комісій.

А 24 грудня родич (перший заступник міського голови Андрій Кравчук) та прихильники Карплюка на чолі із секретаркою ІМР Анжелою Макеєвою не з’явилися на виконком, унаслідок чого не вдалося зібрати кворум та ухвалити низку важливих питань, зокрема й бюджет-2025.

Того ж дня прийняття основного фінансового документа міста прикарплючені завалили й на сесії Ірпінської міської ради, яка була останньою минулого року. Тепер ми пожинаємо гіркі плоди цього вчинку, про які попереджала депутатка Зоряна Міронішена («Слуга народу»).

«Бюджет 2025 не прийнято! Що це означає? В наступний рік ми заходимо без капітальних видатків, а поточні видатки будуть враховуватися в мінімальному обсязі.

Це особливо боляче вдарить по комунальних підприємствах, які планували закупити капітальне обладнання для обслуговування мешканців громади.

Щомісячні бюджетні асигнування місцевого бюджету сумарно не зможуть перевищувати 1/12 обсягу бюджетних призначень. Найбільше болить те, що ми не зможемо здійснювати підтримку військових формувань, яким активно допомагали», – пояснила депутатка.

Найболючіше – неможливість виділити бюджетні кошти військовим, які воюють на фронті. А це допомогло б ефективніше нищити ворога, зберегло б життя та здоров’я нашим захисникам.

У першу чергу це відчули у своїй діяльності волонтери, які безпосередньо контактують з мужніми героями з передової. Так, до відомої громадської діячки та волонтерки Людмили Першин звернулися військові, які відчувають гостру потребу в квадрокоптерах.

Жінка відразу почала шукати благодійні фонди чи добродіїв, які б закрили цей запит. На її заклик про допомогу відгукнулися небайдужі люди.

Очільниця БФ «Янголи фронту» Катерина Суханова погодилась допомогти зібрати кошти для придбання «мавіків». Вона почала комунікувати з військовими підрозділу і оперативно відкрила збір коштів на дрони. Необхідну суму на один зібрали, ще на два було в процесі.

Депутати ІМР Зоряна Міронішена і Тарас В’язовченко («Голос») допомагали військовим отримати субвенцію з міського бюджету на квадрокоптери. Було підготовлено відповідне прохання до міського голови, на яке надійшла відповідь.

Але доведеться чекати, коли депутатський корпус проголосує за бюджет міста на 2025 рік. Тобто через політичні амбіції та комерційний зиск Карплюка втрачається час, який може вартувати життя наших мужніх захисників, поки тилові щури марять про свої прибутки.

The post Пошук коштів на «мавіки»: тилові щури на чолі з колишнім мером Ірпеня Карплюком «перекрили» допомогу фронту appeared first on Ірпінь онлайн.

Журналісти видання Partisan провели розслідування, у якому говориться, що 16 грудня 2022 року перший заступник ірпінського міського голови Андрій Кравчук уклав договір з проросійською будівельною компанією ТОВ «703 металообробний завод котельного обладнання» (за документами власник, директор Микола Вахнін), уникнувши процедури публічних закупівель.

Останній зобов’язався відбудувати багатоквартирний будинок в Ірпені по вул. 11 лінія на загальну суму 17694335,23 грн. Він був пошкоджений під час рашистської навали.

За умовами договору виконавець мав демонтувати старі пошкоджені віконні блоки і замінити їх на нові, а також відновити відкоси та вивезти сміття.

22 лютого 2023 року мешканець пошкодженого будинку Микола Денисюк залишив в електронній системі публічних закупівель Prozorro звернення до Держаудитслужби щодо неякісної відбудови та виявлених ним порушень.

Чоловік скаржиться, що підрядник не виконує весь перелік робіт, наданий при закупівлі, зокрема відновлення відкосів. Не доробив те, чим займався у листопаді 2022-го.

Також Денисюк просить перевірити кошторисну документацію, визначити, чи проходив кошторис експертизу, та обсяги робіт, виконаних підрядником. Адже не зрозуміло, куди виділялася така сума грошей.

Як пише Partisan, через зменшення фінансування видатків на 2023-й, 17 березня цього ж року додатковою угодою про внесення змін до договору зменшили суму до 13054626,42 грн, які вже станом на 26 липня були сплачені виконавцю у повному обсязі.

Згодом за справу взялися правоохоронні органи, нині триває досудове розслідування у кримінальному провадженні. Відомості про нього внесли до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, вчинені у великих розмірах чи в умовах воєнного або надзвичайного стану) ККУ.

Наразі правоохоронці з’ясовують обставини, за якими Кравчук, який підписував документи, ймовірно, перевищив свої службові повноваження та розтратив кошти місцевого бюджету, спрямовуючи їх нібито на відбудову згаданого будинку.

Свого часу аналогічним способом посадовець «украв» басейн в Ірпінської ДЮСШ, а його дядька – екс-мера Ірпеня, лідера «Нових облич» Володимира Карплюка – судять за розтрату бюджетних коштів при облаштуванні парку «Центральний».

Журналісти припускають, що, можливо, перший заступник мера домовився із директором компанії про «вигідну» співпрацю, після чого було проведено процедуру закупівлі без використання електронної системи PROZORRO.

«Потім сторони склали недостовірні офіційні документи щодо обсягів та вартості виконаних робіт, наданих послуг та поставлених товарів, на підставі яких і перерахували «будівельній» компанії бюджетні кошти.

Частина з яких була привласнена за рахунок проведення сумнівних фінансово-господарських операцій, які мають ознаки фіктивності», – зазначають на сайті.

Відомо, що Державна податкова служба України відмовила ТОВ «703 металообробний завод котельного обладнання» у реєстрації податкових накладних на суму 5,02 млн грн, оскільки не знайшла інформацію про походження товарів.

Водночас щодо субпідрядників компанії прийняла рішення про відповідність критеріям ризиковості, оскільки ІР-адреси, з яких здійснювалася реєстрація податкових накладних і подача звітності виконавцем та субпідрядниками, мали один ідентифікатор, тобто співпадали.

Це свідчить про те, що субпідрядники та згадане товариство не могли здійснювати реальні фінансові операції – вони можуть бути пов’язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Використання первинних документів контрагентів з недостовірною інформацією щодо номенклатури товарів/послуг та їхнє походження створили передумови для протиправного використання коштів Ірпінської громади в сумі 5,02 млн грн з ПДВ.

До того ж фірма Вахніна підозрюється ще й у співпраці з росією. Так, Головним слідчим управлінням НПУ здійснюється досудове розслідування за ч. 3 ст. 260 (керівництво не передбаченими законами України воєнізованими формуваннями, їх фінансування, постачання їм зброї, боєприпасів, вибухових речовин чи військової техніки), ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору) ККУ.

Встановлено, що Вахнін є довіреною особою та бізнеспартнером Андрія Панченка, який допомагає йому залучати підконтрольні товариства чи організації до протиправних схем з відбудови у Києві та Київській області.

І частину коштів, отриманих від укладених договорів, скеровують на розвиток компаній, які розташовані на тимчасово окупованих територіях України.

Бізнеспартнери разом контролюють діяльність ТОВ «Майстертеп 703», «703 металообробний завод котельного обладнання», «Комфорт 703», «Міттел» та лобіюють інтереси своїх компаній для переможної участі в будівельних тендерах з подальшим виведенням бюджетних коштів у тіньовий сектор економіки.

Панченко є власником ТОВ «Торговий дім «Завод метизних виробів», «Укрспецстрой», «Дорбудфінанс», «Аветерра», «ДКСУ Укренергочормет» та надає допомогу представникам окупаційної влади у виведені коштів у тіньовий сектор економіки, які в подальшому спрямовуються на власні потреби та матеріальну підтримку незаконних збройних формувань.

Відомо, що у період надання будівельних послуг зазначені товариства сплачували податки до так званого «міністерства органів доходів і зборів днр». Правоохоронці з’ясували, що після окупації Донбасу та Криму Панченко неодноразово відвідував ці території, оскільки контролює там низку підприємств.

Із вересня 2022 року Панченко та його бізнеспартнер – депутат держдуми росії Леонід Бабашов – перебувають під санкціями України, зокрема як члени наглядової ради АО «Симстройтранссервис».

Вищий антикорупційний суд України конфіскував активи останнього та інших громадян рф, що входять до складу наглядової ради вказаного товариства та інших фірм, зареєстрованих на території рф чи ТОТ України.

Ці компанії займаються будівництвом важливих стратегічних об’єктів, що вплинули на хід ведення війни. Зокрема, «Альт-Ера» Бабашова обрали переможцем проведеного на території рф тендеру щодо будівництва Керченського мосту та стратегічних асфальтних доріг, приміром сполучення Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч.

Із 2014 року згадана фірма реалізувала десятки технічно складних будівельних проєктів, де як підрядник будувала нові дороги різних категорій, а також проводила ремонт та реконструкцію.

З моменту повномасштабного вторгнення рашистів на територію України «Альт-Ера» та інші товариства, підконтрольні Панченку і Бабашову, розширили свою сферу впливу та почали вести господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях, зокрема Херсонської та Запорізької областей.

Так, вони здійснювали капремонти ділянок автодоріг М-14 Одеса-Мелітополь-Новоазовськ (309635710 руб.), Таврида до ЖРК (122958684,16 руб.).

При сплаті фірмами податків кошти в подальшому можуть йти на утримання незаконно створених воєнізованих угрупувань, що протистоять ЗСУ на Сході та Півдні України, розробку та запуск по нашій території різних ракет.

Partisan задає риторичне запитання: чи знав посадовець Кравчук, з яким контрагентом укладає від імені Ірпінської міської ради прямий договір на здійснення закупівлі за бюджетні кошти без використання електронної системи?

Яка сума зі сплачених ТОВ «703 металообробний завод котельного обладнання» понад 13 млн грн. бюджетних коштів пішла на підтримку незаконних збройних формувань на окупованих територіях нашої держави?

The post Перший заступник мера Ірпеня Кравчук уклав угоду з посібником окупантів на відбудову будинку appeared first on Ірпінь онлайн.

Військові, які у важких боях захищали Ірпінь, створили громадську організацію «Честь нації» та закликали приєднуватися усіх небайдужих. Її головною метою є сумлінна праця на благо своєї нації – українського народу.

Це викликало страх з боку екс-мера Володимира Карплюка («Нові обличчя»). Адже наші воїни на сесії Ірпінської міської ради привселюдно поставили неприємні запитання його племіннику – першому заступнику міського голови Андрію Кравчуку.

Ми раніше розповідали, що серед ірпінської громади виникли підозри, що цей чиновник не захищав Ірпінь, а чкурнув відсиджуватися на рідній Вінниччині. Проте його за поданням маловідомого благодійного фонду нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Посадовцю неодноразово радили відмовитися від незаслуженої нагороди, але той проігнорував. Дійшло до привселюдної ганьби, коли військові на сесії ІМР запитали, за що його нагородили бойовою нагородою, яку треба заслужити власною кров’ю.

Той відповів, що він, мовляв, не тікав з Ірпеня, а захищав наше місто, правда, при цьому займався документообігом. Напевне, як «доказ» своєї «мужності» має світлини у «броніку» та зі зброєю у руках. І від ордена відмовлятися не збирається.

Свого часу Карплюку вдалося перетворити місцевий осередок атовців на власну кишенькову структуру. Їх прихильність він «купив» квартирами та земельними ділянками, зокрема й у зелених зонах, які знищили під забудову.

Журналісти ІА «Погляд» неодноразово проводили розслідування. В одному з них зосереджено увагу на роль Антона Головенка. Кримінальний елемент з Малина, кишеньковий псевдоатовець та рекетир працював у зв’язці із забудовниками й тодішньою ірпінською владою.

Сьогоднішній депутат ІМР від «Нових облич» став співорганізатором схеми, за якою 19 га зеленої лісової зони, які влада виділила атовцям, опинились у руках забудовників, під сокиру пішли вікові дерева.

Своїми думками у мережі Фейсбук поділилася відома громадська діячка та волонтерка Людмила Першин. У неї склалося враження, що Карплюк дав команду своєму оточенню руйнувати ініціативу місцевої ветеранської спільноти.

Після скандальної розмови військових із Кравчуком у коментарях їм намагалися щось туманно пояснити депутатка Олена Павлова (військовослужбовиця, яка зрадила антикарплюківський меморандум, підписаний представниками різних політичних сил), колишній голова громадської організації «Ірпінська міська спілка воїнів-учасників АТО» Олександр Головенько, яка стала для Карплюка кишеньковою.

А наразі до процесу підключився місцевий житель Дмитро Вдовенко (позивний Жид). Він почав виправдовувати тих, хто незаслужено отримав нагороди та посвідчення УБД, хто надавав для цього неправдиві свідчення. А також фіксував збори ветеранів на відео.

«Складається враження, що Карплюк дав Жиду завдання колотити ветеранською спільнотою в Ірпені, пробувати зсередини руйнувати хороші ініціативи та хоронити будь-які добрі починання, щоб в Ірпені жодна ветеранська спільнота не змогла стати самостійною потужною силою…

Вчора на зборах Жид, на камеру, зачепив мене, він сказав: «Люда Першин організувала наєзд, за гроші, на «Нові обличчя» по заказу місцевого бізнесмена». Жид, ти або надай докази, або не пиzди (розмовляю в твоєму стилі, щоб тобі дійшло).

Так як докази ти не зможеш надати, бо я, на відміну від тебе, не продаюсь і не виконую чужі замовлення, тому раджу закрити твого чорного рота і більше ніде і ніколи не згадувати моє прізвище.

Жодна гавкаюча шавка не може мені пред’явити подібні звинувачення, тому не раджу тобі пробувати мене укусити, бо зуби об мене поламаєш.

Поки не буду далі писати про твої «подвиги», які ми спостерігаємо за крайній рік, бо якщо не отямишся, то розкажемо і про комерційне приміщення, яке ти отримав від Карплюка, і про школу дронів, і про гроші, які брав у Карпла, і про те, як ви приклали руку, щоб похоронили запит по Кравчуку щодо нагороди, і як пробували «похоронити» діяльність спілки «Захисники Ірпеня», і про твоє відношення до новоствореного ветеранського КП і про все інше», – викриває Людмила.

Як бачимо, ситуація загострюється. Спритник боїться, що нова організація, яка не перебуватиме під його контролем, стане флагманом радикальних змін у політичному житті нашого міста та усуне місцевого князька від «тіньової» влади.

The post Час радикальних змін: «тіньового мера» Ірпеня Карплюка жахає ветеранський рух, який він не може «купити» appeared first on Ірпінь онлайн.

За 10 місяців поточного року лише четверо бородянських чиновників із новообличчівської команди відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка спустошили бюджет на майже 2000000 грн. Про це пише паблік «Життя Бородянки».

Зокрема, це зарплати секретарки Бородянської селищної ради Ірини Захарченко, яка й досі чомусь називає себе селищною головою, першого заступника мера Дмитра Негреші, заступника голови Сергія Клевчука та начальниці відділу освіти Наталії Новікової.

Захарченко, яка виконувала обов’язки очільниці Бородянки, поки за рішенням суду на посаду мера не повернувся обраний місцевими жителями Олександр Сахарук, заробила більше 733 тис. грн. За звітний період її місячна зарплата різко зросла із 55,8 тис. до більше 86,2 тис. грн.

Як відомо, на посаду секретарки Бородянської селищної ради її «протягнув» Карплюк завдяки «договорняку» із керівником Київського обласного осередку партії «Слуга народу». Оскільки за право керувати Бородянкою судилися Сахарук та тодішній секретар БСР Георгій Єрко, то Захарченко стала в.о. бородянської селищної голови.

Остання «вибила» собі більшу заробітну плату. У травні 2024 року на сесії Бородянської селищної ради ухвалили відповідне рішення. Та ще й визначили премію 200% від окладу і надбавку 50%.

Свого вірного посіпаку Негрешу, який раніше працював керуючим справами Ірпінського міськвиконкому, Карплюк «десантував» на допомогу Захарченко першим заступником. Чиновник відчутно програв у заробітку, бо у 2023 році в Ірпені йому нарахували понад 1,3 млн грн, водночас ще й отримав 12600 грн матеріальної допомоги.

А в Бородянці за 10 місяців – «лише» майже 500 тис. грн. Але, напевне, цей «переїзд» на інше робоче місце був того вартий. Адже Сахарук саме з Негреші розпочав чистку карплюківської влади в Бородянці, усунувши того від виконання посадових обов’язків та призначивши службове розслідування.

Це стосується ймовірного неналежного виконання або перевищення чиновником власних повноважень, що пов’язано із відновленням майна, яке пошкодили рашистські загарбники.

Згаданий паблік зазначає, що раніше Клевчук обіймав посаду директора в Комунальній організації «Благоустрій» Бородянської селищної ради. Йому закидають загадкове зникнення величезної кількості гуманітарної допомоги.

Незважаючи на це, комунальника призначили заступником бородянської селищної голови. І знову ж за рахунок домовленостей між Карплюком та представниками різних партій. Заробіток чиновника за 10 місяців перевищив 423 тис. грн.

Як не дивно, але його «переплюнула» начальниця відділу освіти Новікова, яка отримала понад 486 тис. грн.

«Відділ освіти під її керівництвом у стані повного занепаду. Відновлення шкіл відбувається виключно за рахунок міжнародних фондів, адже Бородянка опинилася у центрі світової уваги після жахливих руйнувань, спричинених російськими окупантами.

Але навіть маючи доступ до таких ресурсів, Новікова неспроможна налагодити роботу освітніх закладів. Вона втручається у фінансові справи шкіл, створюючи затримки з виплатами та хаос у роботі.

Часті скарги на її бездіяльність та відсутність на робочому місці – буденна справа. Жителі Бородянки обурені та не раз зверталися до вищих органів влади зі скаргами на некомпетентність Новікової. Її цікавлять лише власні справи, а не майбутнє наших дітей!» – констатує «Життя Бородянки».

Цим особам платять захмарні гроші в той час, коли селище лежить у руїнах після рашистської навали. До речі, Захарченко ще й замість двох заступників узяла в свою команду аж чотирьох, знову ж за домовленістю з політичними силами.

«Зазначимо, що Бородянка є дотаційною громадою і фінансується з державного бюджету. На жаль, вона не має своїх коштів, аби утримати всіх працівників зарплатами, та це нікого не бентежить, політики безцеремонно нараховують собі зарплати у великих кількостях, не червоніючи.

Хочемо вкотре наголосити, що ці виплати чиновникам, які нічого не роблять, а лише проїдають державний бюджет та протирають штани в своїх шкіряних кріслах, на керівних посадах взагалі не повинні бути, вони користі не приносять громаді, а лише її розкрадають!» – наголошує паблік.

Так, за інсайдерською інформацією, з поверненням до влади Сахарука почали випливати на поверхню масштабні корупційні схеми навколо програми єВідновлення, яка мала б підтримати відбудову зруйнованого житла.

За цими махінаціями стоять ключові посадовці Бородянської селищної ради: Захарченко, Негреша та «смотрящий» за відділом архітектури Роман Дяченко. Всі троє – члени карплюківської партії «Нові обличчя».

Як працює схема? У БСР створена комісія з єВідновлення, яка повинна відповідально розподіляти кошти на відновлення після деокупації.

Але під керівництвом Захарченко, за участі Негреші та Дяченка обсяги робіт штучно завищували. А потім ділили «пиріг»: від 10 до 20%, а подекуди й більше осідали у кишенях цих чиновників, які не забували й свого господаря, – пише паблік «Життя Бородянки».

За даними KSE Institute в рамках проєкту «Росія заплатить», збитки, завдані інфраструктурі Бородянки, оцінюються у 148,4 млн дол США.

The post Два мільйони – на чотирьох: бородянські чиновники з оточення відставного мера Ірпеня Карплюка спустошують бюджет appeared first on Ірпінь онлайн.

В Ірпені точиться політична боротьба між колишнім міським головою Володимиром Карплюком та чинним мером Олександром Маркушиним. Лідер «Нових облич» хоче, як і раніше, керувати містом за допомогою своїх «фунтів».

Такі функції маріонеток виконували Анастасія Попсуй (Сайферс) та Андрій Літвинов, які мали статус в. о. міського голови – секретар Ірпінської міської ради. Новий очільник Ірпеня Маркушин відмовився стрибати під карплюківську дудку.

Тому новообличчівці марять тим, аби якнайшвидше викинути його з мерського крісла, а натомість посадити на трон першого заступника міського голови Андрія Кравчука – племінника Карплюка.

Вони застосовують різні методи тиску на чинного мера, зокрема й за рахунок створеної більшості в ІМР, що дозволяє диктувати свої умови. Часом при цьому переступають норми обґрунтованої доцільності у фінансовому та економічному плані, моралі.

За командою Карплюка, «Нові обличчя», представники «Європейської солідарності» та «Слуги народу» декілька разів зривали сесійні засідання, на яких розглядалися питання, важливі для життєдіяльності Ірпінської громади, допомоги фронту.

Останньою забаганкою карплюківців став торг з боку «Нових облич», які фактично заблокували кошти для виплати зарплати працівникам ІМР, скоротивши зарплатний фонд. Умовою розблокування було повернення заступників мера Кравчука та Лідії Михальченко із «заслання» до своїх колишніх кабінетів та відставка радника міського голови Валерія Степанюка.

Паралельно за допомогою реклами Карплюк «розкручує» Кравчука як претендента на мерську посаду, сподіваючись також і на вибори. Але, як свідчить практика, ці потуги малоефективні. Навіть незважаючи на великі кошти, які на це витрачаються.

Ми уже розповідали, що на власну популяризацію перший зам витратив у соціальній мережі Фейсбук за перше півріччя 2024 року понад 2,1 тис. дол. За тематикою в основному це були вітання містян зі святами, новини про діяльність міської ради, її виконкому, життя в Ірпені. А ще запрошував підписатися на свій телеграм-канал.

Активно рекламує Кравчука й карплюківське «придворне телебачення», де чиновника «впихають» у різні сюжети новин, хоча часом він не має до певних подій безпосереднього відношення. І це потім намагаються «розкрутити» на інших пабліках.

«Ексмер Ірпеня Вова Карплюк, який фігурує в низці антикорупційних розслідувань, вирішив просувати плємяшку в майбутньому в мери Ірпеня. Бо розуміє, що його політичне майбутнє в регіоні 0.

ТехнОлух Карплюка Петро Щербина порадив йому… знімати сюжети і викладати в Youtube. Щоб розкрутити плямяшку… Поки розкрутили тіки Карплюка на гроші… Позичені, при чому… Бо він весь у боргах.

І що? 0 переглядів або 1-3. Вов! Це навіть ти не дивишся… Петру Щербині респект. Тупо розводить Карплюка 15 років на гроші… А той вірить, що знову візьме під контроль Ірпінь…

Кажуть дурень думкою багатіє… Вові не світить, бо у тебе дурість хронічна… У тебе нема цієї зони росту», – насміхається відома журналістка, голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

Але враховуючи гучний скандал навколо незаслуженого нагородження Кравчука орденом «За мужність» – він уже фактично політичний труп навіть на містечковому рівні. Ірпінців обурює така нечувана зухвалість з боку чиновника.

Адже таку високу нагороду треба заслужити власною кров’ю, здійснивши справжній подвиг. Проте стверджують, що посадовець не захищав Ірпінь, а чкурнув на рідну Вінниччину, де й ховався від війни.

Військові, які мужньо боронили наше місто на блокпостах, запитали у Кравчука, за що йому дали орден. З відповіді чиновника випливало, що він не брав участь у бойових діях, а займався документообігом та фоткався у бронежилеті з автоматом.

І цей скандал, який Карплюк намагається зам’яти та спустити на гальмах, залякавши чи підкупивши тих, кому вже набридла зухвалість місцевого князька, сподіваємося, має поховати не лише амбітні плани на мерство Кравчука, а й поставити хрест на самому «тіньовому мері».

The post Політичний труп: незаслужений орден «За мужність» похоронить плани Кравчука на мерство в Ірпені appeared first on Ірпінь онлайн.

Нагадаємо, що деякі ірпінські чиновники та депутати незаслужено стали орденоносцями та отримали посвідчення УБД. Чим більше відкривається правди, тим більше це обурює громаду.

Ще у квітні відома громадська діячка та волонтерка Людмила Першин повідомила у Фейсбук, що перший заступник міського голови Андрій Кравчук – племінник відставного мера Володимира Карплюка («Нові обличчя») – замість того, аби боронити Ірпінь, утік, щоб відсидітися на рідній Вінниччині.

Проте Президент України нагородив його «за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток місцевого самоврядування, громадянську мужність і самовідданість, виявлену під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в умовах воєнного стану, вірність Українському народові» орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Відомо, що такі високі нагороди треба заслужити власною кров’ю, здійснивши справжній подвиг. Багатьох мужніх воїнів нагороджують їм уже посмертно, як наших земляків Ільгара Багірова (Балу), Миколу Личака, Олександра Давидчука та інших.

Першин з’ясувала, що Ірпінська міська рада до нагородження Кравчука не має відношення. Кандидатуру чиновника подав маловідомий благодійний фонд.

Волонтерка запропонувала посадовцю відмовитися від ордена по-тихому, аби не довелося це робити з ганьбою. Але той проігнорував пораду, навіть незважаючи на те, що кількість неприємних для нього запитань щодо цього зросла.

І ось дійшло до привселюдної ганьби. На 45-ій позачерговій сесії військові, які безпосередньо захищали Ірпінь, з трибуни відверто запитали у Кравчука, за що він отримав цю високу нагороду.

З його відповіді було зрозуміло, що він не утік, начебто теж боронив місто, але займався документообігом та знімкувався у «броніку» зі зброєю. Нагороджувати себе, мовляв, не просив, але й повернути орден не хоче.

І це, і видача незаслужено посвідчень УБД місцевим депутатам вкрай обурило громаду й набуло широкого розголосу в соціальних мережах та ЗМІ. Проте в українців є властивість не лише ненавидіти спритників, а й висміювати їхні негативні риси, глузувати.

«Наші воїни пишуть, щоб я відкривала збір коштів, бо декому в Ірпені треба купити совість.

Після всього, що ми побачили і почули за крайній тиждень, можна зробити висновок, що першому заступнику міського голови Андрію Кравчуку орден «За мужність» дали ПРИМУСОВО.

Посіпака Карплюка, депутат і розпіарений АТОшник Головенко Антон каже, що Кравчука з цією нагородою підставили. Цікава картина вимальовується…

Якщо Андрія Кравчука підставили і дали орден «За мужність» примусово, то чому ж він добровільно не хоче відмовитись (залишимо питання: навіщо він взагалі взяв цю нагороду) від ордена і не хоче повернути орден в офіс президента?

Як думаєте, друзі, в чому причина? Цікаво, скільки може коштувати совість отаких от осіб?» – риторично запитує Першин.

Допис волонтерки викликав жваву реакцію у мережі Фейсбук. Місцеві жителі обурюються, де ж справедливість? Справжні герої воюють на фронті, а спритники збагачуються у тилу та ще й купують собі нагороди?

Та й навіть серед військових має бути градація у пільгах. Адже хтось приливає кров на «нулі», а хтось стоїть на блокпостах за десятки кілометрів від передової. Дехто отримав посвідчення УБД, навіть, як кажуть, не понюхавши пороху.

Для Кравчука ж орден «За мужність» – це, за влучним висловлюванням жительки Ірпеня Тетяни Левченко, була своєрідна «інвестиція у майбутнє політичне життя».

А після широкого розголосу та хейту незаслужена нагорода – наче тягар. Повернути – удар по репутації, показати свою слабкість, погодитися, що ти її не гідний. Залишити – узагалі вилізе боком, хоч як тільки не намагаються прикарплючені залагодити цю ситуацію, спустивши на гальма.

The post Збір на совість: ірпінці глузують з «орденоносця» Кравчука та депутатів-«убедістів» від «Нових облич» appeared first on Ірпінь онлайн.