У циклі матеріалів про формування карплюківської влади в Ірпені Євгенія Ростолопа розписує мережу впливу, вибудувану екс-мером Карплюком. Зокрема як «благодійність» стала інструментом політики і пропаганди.

Стратегію він розробляв на роки вперед, щоб утворити вертикаль тотального контролю. І не лише через посади, а й фонди, медіа, «потрібні» громадські організації та зручні для нього «нові обличчя».

Одним із її інструментів став «Фонд громади Приірпіння», який очолювала Попсуй (Сайферс). Під брендом благодійності фактично контролювали інформаційні та грошові потоки, політичні кадри.

У 2015 році фонд заснував ІА «АйТіВі», яке згодом стало основним підрядником Ірпінської міської ради. Цю власність із Попсуй переоформили на забудовника Оверка, а потім – на дружину Карплюка. Фірма «видоювала» з ІМР та комунальників мільйонні кошти.

«Та суть була не в людях, а в системі. «Нові обличчя» – це не про новизну, не про політичну альтернативу. Це про змінні фасади сталого механізму впливу», – переконана Ростолопа.

Бо за ними все одно стояли старі схеми – вертикаль підконтрольних ГО, «благодійних» фондів, ЗМІ, тендерів і кадрових призначень. Структура працювала незалежно від ідеології та обставин.

У 2016-му СБУ проводила обшук у підозрюваного, який готував теракт на території Херсонщини у змові з представником загальноросійської організації «НАШІ» – прикриття для підривної діяльності рашистів в Україні.

Вилучили понад 30 кг вибухівки, гранати, електродетонатори. А ще договір про благодійну допомогу, укладений із «Фондом громади Приірпіння». Даний факт зафіксовано в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києва. Це був перший тривожний сигнал.

А в 2017 році, коли під час обшуку в будівлі Ірпінської міської ради знайшли повний пакет документів згаданого фонду: установчі документи, банківські виписки, фінансові накази, ордери, внутрішні протоколи.

У тій же кімнаті виявили документи ГО «Європейська асамблея жінок-депутатів», співзасновницею якої також була Попсуй. Обшук відбувся на підставі ухвали Обухівського районного суду.

Це вже ланцюг подій: фігурування фонду в справі про підготовку теракту та знаходження його документів у ІМР, де їм точно не місце.

Наразі, коли і Херсон, й Ірпінь перебували в окупації, коли у цих містах гинули люди, – ми інакше сприймаємо слова «теракт», «вибухівка», «інформаційна мережа». Як і те, що договір ірпінського «благодійного» фонду знайшли серед доказів у справі, де йшлося про замах на масове вбивство українців.

«Це не доведення провини. Це – дзеркало, в якому ми бачимо, наскільки небезпечною може бути безконтрольна влада. І наскільки глибоко можуть вкоренитися зв’язки», – констатує громадська діячка.

І додає, що Карплюк будував свою систему так, щоб залишатися при владі за будь-яких обставин, навіть перебуваючи у тіні й усадивши у мерське крісло своїх «фунтів». Йому не була важлива ідеологія – лише інструменти.

Він формував структуру, яка могла б працювати з будь-якою політичною силою, незалежно від її справжньої суті. У центрі – не партія, не програма, не відповідальність, а контроль.

Після пережитої часткової окупації Ірпеня, численних жертв по-іншому сприймаємо різні речі. Згадуються і депутатський новообличчівський торт для російського шоу, і рашистський гімн на сесії ІМР.

Тому систему впливу, яка була створена в Ірпені та певним чином дотична до осіб, причетних до підривної діяльності, не можна залишати без уваги.

«Я не висуваю звинувачень. Я даю посилання на офіційні документи, з яких кожен може зробити власні висновки. Якщо спецслужби в 2016 році щось пропустили – зараз саме той час, щоби повернутися до цих питань із новим баченням.

Це – не про помсту. Це – про пам’ять. І про відповідальність перед громадою, яка заплатила за спокій надто високу ціну», – підсумовує Ростолопа.

The post «Фонд громади Приірпіння» і теракти: «благодійність» як інструмент політики Карплюка appeared first on Ірпінь онлайн.

З чого все почалося? Як в Ірпені вибудовували систему, що не залишає шансів самоврядуванню? Розбиратимемо тези громадської діячки Євгенії Ростолопи, дещо їх деталізуючи.

2012. Політична партія «Нові обличчя» заснована бізнесменом Карплюком. Це не була класична партія. Це була система, яка мала забезпечити повний контроль над містом: виконавчою владою, депутатським корпусом, бюджетом, землею, комунальним майном, громадським сектором, інформаційним полем.

26 жовтня 2014 року Карплюк виграє позачергові вибори міського голови Ірпеня. Влада стає офіційною. Стратегія була проста й ефективна: створити систему, в якій жоден інший представник громади не зможе отримати вплив без згоди «центру».

2014-2020: Павутина впливу й контроль за громадою

Команда «Нових облич» розпочинає масштабне розгортання мережі впливу. Карплюк мав досвід з гуртування мас, який і вирішив використати для об’єднання містян заради досягнення власної мети.

Навчаючись у податковому університеті, він очолив студентський парламент вишу, а згодом і молодіжну організацію «Партії регіонів» Київщини, набуваючи партійного досвіду за протекцією ректора Мельника.

Дорвавшись до влади, Карплюк організував контрольоване партнерство з громадськими організаціями. Для стимулювання підконтрольних активістів і молоді запровадив конкурси, стипендії, премії.

До масових заходів залучають активних освітян, митців, спортсменів, представників культури – своєрідних лідерів громадської думки. Також відбувається тісна співпраця з бізнесом під гаслом «давайте разом розвивати місто».

«Усе це виглядало як добрі наміри: благоустрій, ремонти, соціальні ініціативи. Але поступово це перетворюється на інструмент лояльності», – зазначає Ростолопа.

2015: Другі вибори і початок інституціонального контролю

На виборах 25 жовтня 2015 року Карплюк знову перемагає. Партія «Нові обличчя» вперше заходить до Ірпінської міської ради як потужна фракція. Вони отримують повний доступ до містобудівної документації, внутрішніх реєстрів, систем розподілу ресурсів тощо.

Формується замкнене коло «своїх» забудовників та підприємців, які в обмін на лояльність фінансують заходи, кампанії, «потреби міста». А також беруть участь у підтримці партійної вертикалі, допомагають утримувати вплив і прибирати «зайвих».

Варто згадати, приміром, колишнього депутата ІМР від «Нових облич» Оверка, пов’язаного зі спорудженням гігантського ЖК «Синергія сіті», якого називають «прорабом» Карплюка.

2015-2025: Усунення критичних голосів і медійна монополія

Паралельно розгортається система тиску на активістів: збір приватної інформації; дискредитації, звільнення, залякування; відкриття кримінальних справ; фізичний тиск.

Запам’яталося примітивне хамство Карплюка, зокрема й на сесіях ІМР, коли опозиційним до нього депутатам затикав рота, перебиваючи виступи, обзивав їх тупими, як валянки, а місцевих жителів – чмошними.

Колишньому депутату ІМР від «Свободи» Лаврентію Кухалейшвілі за стійку громадянську позицію – відмову співпрацювати з Карплюком, захист заплави та інших куточків природи від забудови – спалили дві машини.

Замість самостійного громадського голосу – з’являється контрольоване «представництво громади», позиції якого прописує команда Карплюка (зокрема його піарник Щербина).

Формується інформаційний кокон: телеграм-канали, Facebook-групи, бот-мережі, ITV. Місто стає інформаційно «герметичним» для критики або незалежного аналізу.

«Придворне телебачення» ITV, яке належить колишній дружині Карплюка, фінансується за рахунок надавання «інформаційних послуг» структурам виконкому ІМР та комунальним службам, з яких «видоювали» мільйонні суми.

2 серпня 2018 року: Формальна відставка – неформальний вплив

Карплюк офіційно складає повноваження міського голови. Обов’язки передаються секретарці ради Попсуй (Сайферс). Але той не залишає будівлю Ірпінської міської ради – навіть кабінет за ним залишили.

Він стає головою новоствореної інвестиційної ради Ірпеня – дорадчого органу, який не має повноважень, не проводить засідань, не ухвалює рішень. Проте публічно і психологічно він продовжує виглядати як «той, хто вирішує».

Усі бачать – він на місці, він «радить», він узгоджує. Юридично – не відповідає за жодне рішення. Фактично – контролює, через підконтрольних посадовців, усі документи і процеси, – констатує Ростолопа.

2020: Технологія утримання влади через реєстрацію виборців

До місцевих виборів 2020 року рівень довіри до «Нових облич» суттєво впав. Але команда використала доступ до реєстрів – і масово почала реєструвати нових «мешканців» з інших міст.

Вони не брали участі в житті громади, не знали реального стану речей, але мали право голосу. Саме вони дали партії мандати у міськраді та провели на посаду міського голову Олександра Маркушина.

Отже, те, що виглядало як розвиток, модернізація й турбота про громаду – насправді виявилося багаторічним процесом створення системи, в якій самоврядування стало неможливим.

Системи, де влада – ручна, опозиція – контрольована або витіснена, бізнес – на гачку, громада – декоративна, відповідальність – розмита, рішення – неформальні, але обов’язкові.

Саме ця подвійність влади – офіційна та неофіційна, легітимна й тіньова – і приведе Ірпінь до тієї політичної кризи, яку ми маємо сьогодні, – підсумовує громадська діячка.

The post Тотальний контроль: карплюківський шлях Ірпеня до політичної кризи appeared first on Ірпінь онлайн.

«У 2014 році розпочалася неофіційна реалізація стратегії розвитку Ірпеня, яка насправді була спрямована не на покращення життя громади, а на створення бізнес-майданчика для вузького кола осіб», – зазначає Ростолопа.

І це пов’язано із приходом до влади в нашому місті Карплюка, який разом зі своїм оточенням й донині розробляє схеми, щоб максимально наповнити власні кишені.

Згадана стратегія включала кілька основних етапів, які реалізовуються й досі. Перший – це масова скупка земель, які у жодному разі не можна було забудовувати.

Саме у 2014-2015 роках цілеспрямовано купували ділянки, які на той час мали низьку ринкову вартість. Це тому, що вони не могли використовуватися під житлову чи комерційну забудову, відносилися до рекреаційних або природоохоронних зон, знаходилися у віддалених районах без розвиненої інфраструктури.

Приміром, заплавні землі сільськогосподарського призначення, що перебували тоді поза межами Ірпеня та ще й під мораторієм, який виключав їх продаж. Правда, спритників це не зупинило.

Ірпінські депутати, перевищивши свої повноваження, змінили їх цільове призначення, переступивши норми закону. Водночас фейковий Генплан, який «протягла» тодішня в.о. міського голови – секретарка ради Попсуй (Сайферс) – ставлениця Карплюка, значно розширив межі міста, зокрема й за рахунок заплави.

Але на момент придбання згадані ділянки не могли бути використані під масштабне будівництво. Цей етап – лише перший крок у реалізації майбутньої схеми, – переконана Євгенія.

Другий етап – запуск «суспільно важливих» проєктів на згаданих територіях. Щоб ці землі стали привабливими для інвесторів та забудовників, треба було підвищити їхню ринкову вартість.

Для цього запустили проєкти, які фінансувалися з міського бюджету під виглядом стратегічних ініціатив для громади. Один із найбільш вартісних та скандальних – ірпінська набережна.

«Населенню її презентували як місце для відпочинку, спорту та туризму, яке має покращити життя містян. Насправді ж це була перша стадія капіталізації прилеглих земель, які вже перебували у власності наближених осіб», – констатує громадська діячка.

Відкриття набережної позначилося й масштабною забудовою заплави численними висотками. Наприклад, ЖК «Синергія сіті», пов’язаний із колишнім депутатом ІМР від «Нових облич» Оверком – «прорабом» Карплюка – передбачає понад 70 багатоповерхівок.

Зараз на горизонті – остаточне облаштування карплюківцями заплавного ринку та початок будівництва аквапарку. І в обох випадках фігурує Бойчук – співмешканка лідера «Нових облич», його рідня та оточення.

Третій етап – використання коштів міського бюджету для підготовки інфраструктури під майбутні приватні проєкти. Прокладають дороги, комунікації, роблять транспортні розв’язки – усе це нібито «для містян».

Насправді це основа для майбутньої забудови, що підвищує вартість земель, які раніше не мали комерційної цінності. Тобто місто готує інфраструктуру під приватний бізнес, а не вирішує соціальні проблеми громади.

Сотні мільйонів викинуті на набережну, парки, сквери, площі, натомість не вистачає шкіл, садочків, інших важливих об’єктів.

Четвертий етап – перехід від соціального проєкту до масштабної комерційної забудови. Приклади, що стосуються заплави, наведені вище.

Як наслідок, маємо хаотичну житлову забудову без достатньої кількості шкіл, садочків, лікарень, переповнені класи, великі черги до медиків на місяць вперед, знищені зелені зони. Бюджетні кошти витрачаються на проєкти, які лише збільшують прибутки місцевої еліти.

«Місто не розвивається заради містян – містяни працюють на фінансові інтереси влади та її партнерів», – підсумовує Ростолопа.

The post Карплюк та його оточення перетворили Ірпінь на власний бізнес-майданчик appeared first on Ірпінь онлайн.

31 жовтня відбулося виїзне засідання комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської територіальної громади.

«Провідні фахівці земельного, архітектурного, юридичного відділів Ірпінської міської ради та представники громадськості вивчали додержання вимог заповідного режиму на території ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Дуб-Прадуб» в Ірпені на вул. Мечникова.

Як відомо, поруч ведеться незаконне будівництво компанією, співзасновником якої є бізнеспартнер екс-міського голови Ірпеня Володимира Карплюка – Володимир Співак. За обома тягнеться довжелезний шлейф із земельних скандалів та незаконних будов», – повідомив радник міського голови Валерій Степанюк.

Начальниця відділу земельних ресурсів Анастасія Черкас, розповіла, що членами комісії із самоврядного контролю було досліджено умови збереження і дотримання заповідних обмежень на території, відведеної під життєвий простір для Дуба-Прадуба.

Візуально встановлено недотримання 30-метрового радіуса і будівництво в цьому сегменті об’єктів нерухомого майна. За результатами виїзного засідання буде складений акт обстеження, який направлять у відповідні органи для реагування.

Ми уже писали, що в Ірпені поступово гине ботанічна пам’ятка природи місцевого значення Дуб-Прадуб. До 600-річного велетня постійно чіпляються різні хвороби та шкідники, які підточують його могутнє здоров’я.

Щоб продовжити йому життя, потрібен професійний догляд. Небайдужі жителі міста переконані, що він повільно помирає через новобудови, які фактично затисли його у кільце.

Історична місцина Пилипів потік, де росте цей віковий дуб, перетворилася на суцільну висотну забудову. Тут з’явився ЖК «Синергія» (забудовник – колишній депутат Ірпінської міської ради від «Нових облич» Ігор Оверко, якого ще називають «прорабом» Карплюка).

Майже всю цінну рослинність на цій території винищили. А Прадубу залишили за статусом природної пам’ятки 0,01 га охоронної зони. Хоча її радіус має сягати хоча б 30 м.

У 2012-му власником ділянки по сусідству із деревом став Оверко, а в наступному році – почав зводити поряд 40-квартирний будинок. Забудовник пообіцяв узяти правіковий дуб під власну опіку. Але будівельне сміття звалювали прямо під стовбуром дерева. А потім вигрібали його екскаватором, пошкоджуючи земельне покриття та коріння, зробили незграбне кронування.

Фахівці вважають, що споруди новобудов, асфальтування та плиткування зменшили площу життєвого простору, необхідного для такого велетня, порушили систему живлення цієї місцини, що формувалася століттями. Також на його стан впливають хвороби та шкідники.

А тут ще й впритул до Прадуба розпочав незаконне будівництво Співак – бізнеспартнер Карплюка. Не відомо, на скільки поверхів замахнувся забудовник, чи наважиться різати гілки дуба, що може добити це вікове дерево.

Як прокоментував начальник відділу містобудування та архітектури Іван Кіпіш, на земельну ділянку по вул. Мечникова, 101 його підрозділ не надавав жодного містобудівного документа – ні містобудівних умов та обмежень, ні будівельних паспортів.

Забудовна сарана за часів правління Ірпенем Карплюком та його «фунтами» – Анастасією Попсуй та Андрієм Літвиновим винищила сотні гектарів зелених зон під будівельні майданчики. І все це – заради отримання шалених прибутків карплюківцями.

Не жаліли навіть поодинокі вікові дерева, які залишилися неподалік від новобудов, бо заважали реалізації їхніх планів. Так, запам’яталася війна з дубами, яку затіяв Оверко, коли в районі БТР мостив проїзди до своєї висотки – ЖК «Синергія-2+» (прозвана «Титаніком»).

Для цього цинічно викорчували 150-річний живий дуб, якого активно захищали люди. Причетним до знищення дерева вдалося уникнути відповідальності.

The post Акт обстеження: незаконне будівництво в охоронному радіусі Дуба-Прадуба оточенням відставного мера Ірпеня Карплюка appeared first on Ірпінь онлайн.

Вірний прихвостень екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка – депутат Ірпінської міської ради від «Нових облич» Дмитро Негреша – бідкався у карплюківських ЗМІ щодо захисту знакової місцевої пам’ятки.

Перший заступник очільниці Бородянки жалівся, що виконком ІМР за вказівкою чинного міського голови Олександра Маркушина видав містобудівні умови на забудову ділянки 3210900000:01:081:0029 площею 0,1977 га.

Ця земля розташована біля гідрологічного заказника «Криничка» в урочищі «Пилипів потік». Забудовник Андрій Андрейко планує розпочати тут багатоповерхове будівництво.

«Рішення про забудову цього урочища – це вершина будівельного цинізму Маркушина. Джерело чистої води «Криничка» разом із лісовим масивом має велике природоохоронне та рекреаційне значення», – прямо волає Негреша.

Він обіцяє, що ініціюватиме скасування цього рішення, збиратиме підписи, створюватиме петицію, судитиметься. А також запевняє, що «Криничка» стане початком кінця корумпованого мера та його горе-забудовників».

Радник міського голови Валерій Степанюк пояснює, що підконтрольні «Новим обличчям» ЗМІ від імені депутата Негреші знову пробують розігнати чорнуху. Мовляв, Маркушин посприяв наданню дозволу на багатоквартирне будівництво поблизу кринички.

Депутат ІМР від «Свободи» спробував розібратися у ситуації, що склалася. Ось так це місце виглядає на карті. Зона, де дозволена житлова забудова, вклинюється у територію заказника.

А ось це місце наживо: будинок, який знаходиться біля кринички, ділянка площею майже 20 соток перебуває у власності вже понад 50 років.

«Якщо містобудівна документація відповідає намірам громадянина на забудову земельної ділянки і підстав у видачі нема, закон мене зобов’язує надати містобудівні умови та обмеження.

Містобудівні умови та обмеження були видані на території, зарезервованій під багатоквартирну житлову забудову. Ні міліметром лівіше, нижче чи вище», – коментує начальник відділу містобудування та архітектури Іван Кіпіш.

Найцікавіше, що доступним для забудови це місце стало після того, як Карплюк та представники «Нових облич» за допомогою тітушок «протягнули» фейковий Генеральний план м. Ірпеня.

Як відомо, 30 листопада 2018 року в Ірпені відбулися громадські слухання щодо прийняття цього документа. Вони пройшли з численними порушеннями, зокрема й в організаційному плані.

А потім Генплан затвердили більшістю голосів, яку зібрали новообличчівці, на сесії Ірпінської міської ради під головуванням секретарки ради – в.о. міського голови Анастасії Попсуй (Сайферс) – «фунтихи» Карплюка.

Тітушки силою виштовхнули представників свідомої громади, які прийшли захищати інтереси місцевих жителів від забудовного свавілля. Законність ухвалення цього документа й досі оспорюють у суді.

Містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації, затвердженої на місцевому рівні. Даною документацією в Ірпінській територіальній громаді на даний момент чинним є Генплан 2018 року, за який же «Нові обличчя» й голосували, – підкреслює Кіпіш.

Ось так карплюківці безжально кинули під забудову чарівну місцину – урочище «Пилипів потік», вирубали вікові дерева заради зведення поблизу кринички численних висоток, а потім узаконили це фейковим Генпланом. А тепер у своїх гріхах звинувачують інших.

The post Нова висотка біля кринички: дозвіл на будівництво видали на підставі карплюківського Генплану Ірпеня appeared first on Ірпінь онлайн.

Сотні гектарів зелених зон в Ірпені зникли унаслідок тотальної забудови, яка набула нечуваних масштабів за часів керування містом Володимиром Карплюком (“Нові обличчя”) та його «фунтами – Анастасією Попсуй (Сайферс), Андрієм Літвиновим.

Лише частину з них вдалося врятувати завдяки свідомій громаді, яка виходила на акції протесту проти вирубування рослин під будівельні майданчики, зносила паркани, встановлені забудовниками. Також влада, як відчіпне, лишила куценькі парки та сквери під куточки для відпочинку.

Під майбутнє житло було знищено величезну кількість дерев, у кращому випадку зосталися одиниці. Найцінніші з них – велетенські дуби та сосни, які зростали у нашому краї століттями та слугували справжньою окрасою нашого краю.

Забудовники заради шаленої наживи позбавили нас не лише можливості милуватися цими зеленими створіннями природи, які дарують нам затінок у спеку та рятують від шалених буревіїв, якщо утворюють на їх шляху густу лісову стіну.

Адже рослини ще мають властивість очищати повітря, поглинаючи вуглекислий газ та виділяючи натомість кисень, зволожують його, випаровуючи вологу. Своїм корінням вони всотують зайву воду та оберігають ґрунт від руйнівних процесів.

І це дуже важливо в епоху швидкої зміни клімату в нашій місцині, де у теплу пору року вже стоїть шалена спека, а дощі, які влітку випадають зрідка, стали рясними, з великою кількістю опадів.

Надлишки води призводять до затоплень територій, зазвичай заасфальтованих чи заплиткованих, де нема зливних мереж чи вони не розраховані на таку пропускну можливість, щоб оперативно відвести зайву вологу.

Тому нам потрібно зберегти хоча б ті дерева, які залишилися на вулицях міста. На жаль, у міських умовах недбайливі господарники часто обмежують їх життєвий простір, зоставляючи під стовбуром куценький квадратик чи коло землі, не покритої асфальтом або плиткою.

«Ще зовсім недавно Ірпінь називали містом у лісі. Проте життя міських дерев, що ростуть у вузьких квадратах ущільненого ґрунту, значно коротше, ніж у лісових.

Ми відмовляємо їм у воді, труїмо сіллю та вихлопними газами, піддаємо екстремальній спеці, видаляємо зелене гілля – їхнє єдине джерело їжі, і часто навіть без вагомої причини.

Ми пошкоджуємо їхнє коріння, будуючи наземну та підземну інфраструктуру.

Якщо ми хочемо, щоб у містах росли дерева, ми повинні докласти додаткових зусиль, щоб створити для них оптимальні умови в середовищі, яке, по суті, є для них ворожим.

Насамперед, поліпшити якість і кількість ґрунту. Як мінімум, відгородити якомога більшу територію, навіть якщо це буде один з тих жалюгідних квадратів, вирізаних у тротуарі.

До того ж п. 8.12.4 Наказу Міністерство будівництва, архітектури та ЖКГ України №105 від 10.04.2006 прямо вказує, що на асфальтованих вулицях та з іншим покриттям розмір оброблювальної пристовбурної лунки повинен бути не менше 2х2 м і у районах із старою забудовою – 1,5х1,5 м. Прошу Управління благоустрою міста звернути увагу!

Проте в Ірпені повно дерев, яких опоясали тротуаром та плиткою аж під стовбур.

Якщо ми не змінимо ставлення до дерев – Ірпінь перетвориться на пустелю!» – наголошує екоактивістка Наталія Василенко.

The post Екоактивістка Наталія Василенко: «Якщо ми не змінимо ставлення до дерев – Ірпінь перетвориться на пустелю!» appeared first on Ірпінь онлайн.

Місцева влада анонсує на 14 вересня проведення 43-ї позачергової сесії Ірпінської міської ради. Саме цього дня місто Ірпінь святкуватиме свій день народження.

«Цьогоріч не буде масштабних, гучних заходів та пишних святкувань. Натомість цей день буде сповнений підтримкою наших воїнів — передамо допомогу на фронт, станемо голосом полонених, підтримаємо поранених бійців та презентуємо мерч нашого міста.

День розпочнемо з урочистого позачергового засідання ІМР, де розглянемо питання про виділення 5 млн грн на сили оборони та присвоєння звання «Почесний громадянин міста Ірпінь» нашому відомому на всю Україну вишивальнику Івану Рябчуку», – зазначає ірпінський міський голова Олександр Маркушин.

Проте прихвостні екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка вважають проведення сесії 14 вересня недоцільним, бо не встигнуть вивчити документи.

За їх словами, при підготовці до позачергових сесій питання до порядку денного надаються депутатам в останній момент і в самі питання додаються складові, про які депутати дізнаються вже після голосування.

Отже, вони ініціюють припинення такої практики і висловлюють готовність до чіткого планування, підготовки та проведення сесій. А оприлюднення порядку денного на сайті ради повинне відбуватися за 10 днів.

Тому секретарка ІМР Анжела Макеєва від імені карплюківської більшості звертається з пропозицією до чинного міського голови Маркушина провести сесію 26 вересня. На неї й винести питання виділення коштів на ЗСУ та інші потреби.

Дійсно, за часів владарювання в Ірпені Карплюка та секретарства Юрія Денисенка була поширена негативна практика з вивчення депутатами сесійних документів та перекинулася на його послідовників, серед яких «фунти» – Анастасія Попсуй (Сайферс), Андрій Літвинов.

Не дотримувалися термінів оприлюднення повідомлення про проведення засідання із зазначенням числа та часу, порядок денний (який могли змінити в останній момент), проєкти рішень та особливо додатків до них.

Це викликало обурення в основному серед представників фракції «Свобода», опозиційної до тодішньої міської влади. Доходило і до політичних демаршів на знак протесту, судових процесів.

Але карплюківська більшість – «Нові обличчя» та депутати, які голосували з нею в унісон у дерибанних питаннях, на такі «дрібниці» не звертала уваги. Бо приймали рішення за вказівкою, навіть не цікавлячись документами. Так через їхню байдужість замість Генплану Ірпеня був «виліз» порт Очаків.

Суд визнавав винною в.о. міського голови – секретарку ради Попсуй у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212-3 КУпАП за те, що вона вчасно не забезпечила оприлюднення наборів відкритих даних, які стосувалися усіх розпорядників інформації Ірпінської міської ради.

Так що карплюківцям не варто нагадувати про свою «практику», на яку виник «склероз». Та це й не дивно, бо Карплюк за допомогою своїх прихвостнів намагається чинити тиск на чинну владу, цинічно переступаючи через громаду.

Ми вже писали про перипетії проведення 42-ї сесії ІМР, яку двічі зривали згадані особи, відмовляючись голосувати за допомогу фронту та питання, вкрай важливі для життєдіяльності міста.

Тобто вони знову не поспішають погоджувати виділення грошей на ЗСУ, хоча затримка навіть на лічені дні може коштувати життя нашим мужнім воїнам на передовій чи на території, максимально наближеній до неї.

The post Карплюківці знову проігнорують сесію ІМР, на якій виділяють 5 млн грн для сил оборони? appeared first on Ірпінь онлайн.

За різними оцінками, депутат Ірпінської міської ради від «Нових облич» Андрій Помазан, будучи одночасно сільським головою Михайлівки-Рубежівки і власником багатьох комерційних структур, «нацарював» від 60 до 100 га громадських земель.

Про це говорить радник ірпінського міського голови Валерій Степанюк, додаючи, що з них на 22 га справа вже перебуває в обласній прокуратурі.

«Прихватити її вдалося завдяки державному акту, для отримання якого Помазан надав недостовірні факти. І до решти вкраденого ним у своїх сусідів-односельчан також черга дійде.

Якщо, звичайно, вони не повернуть собі владу та не сховають кінці у воду. І до цього та публіка прагнутиме усіма фібрами своїх продажних душ. Ми ще такі викрутаси побачимо – навіть не сумнівайтеся.

Я завжди дивувався таким людям: обікрав усю Рубежівку з околицями і не цурається людям в очі дивитися. А ви б почули, як на сесіях щиро обурюється «зарплатному скандалу».

До Голлівуда, звичайно, не дотягує. Але в якомусь районному циганському театрі був би першою зіркою – примадонном», – іронізує Степанюк.

Відомо, що Помазан фактично був активним ініціатором приєднання села Михайлівка-Рубежівка до Ірпеня у рамках децентралізації. Наприкінці 2018 року пройшло громадське обговорення щодо цього питання.

На цьому заході зареєструвалися 78 громадян, 76 – проголосували «за», 2 – «утрималися», а загальна кількість населення населеного пункту сягала 5 тисяч. 

Зазначалося, що місцева громада йшла до цього не один рік. Відбувалися громадські слухання, різні опитування. І пристрасті, які вирували раніше, вже встигли загаснути.

Люди начебто обрали прийнятний компроміс. А це наближеність до інфраструктури. Багатьох, у першу чергу, хвилює доступність до отримання медичних, адміністративних, комунальних послуг тощо.

Водночас для Ірпеня, яким тоді керували Володимир Карплюк та потім його «фунтиха» Анастасія Попсуй (Сайферс), Михайлівка-Рубежівка була ласим шматком земель (350 га), які, швидше за все, збиралися пустити переважно під забудову.

6 грудня на сесії Михайлівсько-Рубежівської сільської ради депутати погодили приєднання свого села до Ірпеня. Голосування пройшли у бурхливому режимі, під контролем тітушок. Після голосування місцеві жителі влаштували Помазану та депутатам, які ухвалили рішення, коридор ганьби.

Перебуваючи на посаді сільського голови, останній виділяв земельні ділянки своїм бізнес-партнерам, водночас відмовляв багатодітним, учасникам АТО. Сам він перекладав за це відповідальність на земельну комісію.

Журналісти з’ясували, що Віктор Івашечкін без проблем отримав у селі ділянку на 2 га. Він виявився одним із засновників ОК «СТ «Хаус Груп Лідер».

Ще один співзасновник цього обслуговуючого кооперативу Дмитро Коваль також став власником ділянки в Михайлівці-Рубежівці. Третім співзасновником був вказаний сам Помазан. 

Саме за його сприяння, жителі міста Кам’янське на Дніпропетровщині отримали земельні ділянки в Михайлівці-Рубежівці, на відміну він багатодітних сімей, фермерів, військових, які тоді тут проживали.

Проти Помазана у 2020 році прокуратура навіть відкривала кримінальне провадження за фактом зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Простіше кажучи – за дерибан землі. Але, як бачимо, тоді все зійшло з рук.

Наразі згадана особа «розважається», подаючи безглузді запити до Ірпінської міської ради, щоб паралізувати її роботу. На пару із новообличчівцем Дмитром Чавою вони за 5 місяців з початку поточного року «настрочили» 287 запитів із 407 узагалі надісланих.

Це понад 70% від усіх, що були спрямовані до ІМР. Для порівняння, за 2023-й до Ірпінського ЦНАПу надійшов 431 запит на отримання публічної інформації.

Вимагають, приміром, надати копії всіх наказів про призначення працівників земельного та інформаційного відділів, інших служб, роздруківки усіх стенограм нарад міського голови тощо.

Прикро, що тилові пацюки нахабно зосереджують у власних руках сотні гектарів землі, які повиводили із комунальної власності, фактично спустошивши навіть землі запасу. А мужнім воїнам, які повертатимуться з війни чи родичам тих, хто загинув, не «світить» навіть ділянка на декілька соток?

The post Магнат від «Нових облич»: колишній сільський голова Михайлівки-Рубежівки Помазан «нацарював» до 100 га земель громади appeared first on Ірпінь онлайн.

Депутати від партій «Нові обличчя», частково «Європейської солідарності» та «Слуги народу» влаштували на 42 сесії Ірпінської міської ради політичний демарш, відмовившись голосувати за низку важливих для нашої громади питань.

Це, зокрема, виділення коштів на пальне для генераторів водоканалу, медичних закладів та всієї критичної інфраструктури, фінансування освіти, медицини та комунальної сфери, розробку нового Генплану, а також 5,6 млн грн допомоги для фронту.

До цього «обранців» підбурив колишній ірпінський міський голова Володимир Карплюк, який намагається повернути свій вплив на чинного мера Олександра Маркушина, щоб і надалі контролювати фінансові та природні ресурси Ірпеня.

Як відомо, лідер «Нових облич», перебуваючи при владі, «назбирав» цілу низку кримінальних проваджень. Тому був змушений залишити свою посаду. Але завдяки розробленій схемі передав керування містом своїм «фунтам»: спочатку Анастасії Попсуй (Сайферс), а потім Андрію Літвинову.

Проте Маркушин відмовився стрибати під його дудку: вийшов з карплюківської партії та відмовився від виконання забаганок спритника. За це і зазнає тиску, який вчиняється за допомогою різних важелів, зокрема й «сесійних», оскільки вдалося сформувати депутатську більшість із прихвостнів.

Одне з питань 42 сесії, яке стоїть кісткою в горлі Карплюка та його забудовного оточення, пов’язане зі стартом розробки нового просторового плану розвитку Ірпінської громади.

Цей Генплан чітко вказуватиме функціональне призначення окремих територій, їх майбутню перспективу, раціональне планування.

Як пояснює Маркушин, він покаже, де і що можна забудовувати, наскільки завантажувати місто будівництвом. Скільки ще потрібно звести, приміром, садочків, шкіл, спортивних закладів. Як треба змінити транспортну інфраструктуру міста.

«Моїм опонентам це категорично невигідно. І вони ставитимуть максимально перепони. Він (просторовий план) відповідатиме інтересам громади, а не забудовників.

Не можна будувати будинки сотнями, тисячами, а не будувати садочки й школи. Бо далі ті люди, які куплять квартири, повинні кудись дітей дівати. А на сьогодні у нас і так з цим велика проблема», – констатує чинний мер.

Але він упевнений, що спільними зусиллями вдасться ухвалити згаданий документ. Адже і міського голову, і депутатів обрала громада. Тому вони всі мають відстоювати її інтереси.

Як відомо, карплюківський фейковий Генеральний план м. Ірпеня ухвалили, аби узаконити незаконну забудову та фактично крадіжку природних ресурсів під майбутні будівельні майданчики, зокрема на заплавних та лісових землях.

Нагадаємо тезисно перипетії подій, що пов’язані з прийняттям цього документа, який місцева новообличчівська влада приймала практично силовими методами за підтримки найнятих тітушок. Також свою роль відіграли муніципальна варта та правоохоронці.

30 листопада 2018 року в Ірпені відбулися громадські слухання щодо «оновленого» Генплану. Вони пройшли з численними порушеннями, зокрема й в організаційному плані.

Тодішня влада на чолі з Попсуй (Сайферс) не винесла проект документа на широкий загал, не оприлюднила відповідне розпорядження. Та й не поспішала подати оголошення про час і місце проведення заходу.

Інформацію про це пересічні ірпінці знайшли на офіційному сайті Ірпінської міської ради лише 29 листопада десь о 22:10. Звісно, що не в усіх була можливість підлаштуватися, аби потрапити на слухання.

Сесійну залу ІМР, де вони відбувалися і яка замала для подібних заходів, попередньо «забили» тітушками, реєстрація бажаючих узяти участь у голосуваннях виявилася обмеженою в часі.

Головуючим обрали Карплюка – відставного мера та голову інвестиційної ради, а секретарем – його піарника Щербину. Перший попередив присутніх, що демократія – це влада більшості, тому незадоволених виведуть із зали працівники мунварти та поліції.

А 19 грудня на 62 сесії Ірпінської міської ради фейковий Генплан «протягнули» уже офіційно – більшістю голосів депутатів карплюківської партії «Нові обличчя» та тих, які голосували з ними в унісон.

Ще задовго до її початку сесійну залу заповнили представниками адмінресурсу та прихильними до влади особами, будівельниками, які працювали на місцевих забудовах, численними тітушками.

Завданням останніх було не пропускати свідому громаду на засідання. І вони дійсно силою витіснили із приміщення небайдужих ірпінців та представників незаангажованих ЗМІ. Їх дії координували мунвартівці.

Правоохоронці були фактично байдужими спостерігачами подій, навіть незважаючи на те, що чинилися перепони народним депутатам України, яких теж стримували, як і пересічних громадян.

Але коли фейковий Генеральний план похапцем ухвалили за 23 секунди без жодного обговорення, поліцейські почали виводити із зали осіб із характерною тітушиною зовнішністю, що контролювали прохід.

Відтоді жителі міста оспорюють законність його прийняття у судах. А ірпінські чиновники надають на судові засідання з цього питання документи, які часом не відповідають дійсності, чи узагалі їх ігнорують.

І на цьому шляху громада має і певні перемоги, і зазнає поразок, наражаючись на опір продажної системи, що складалася у нашій країні десятиліттями. А це підриває віру в справедливість, особливо зараз, коли точиться кривава війна.

Із позитивного можна назвати відставку Попсуй (Сайферс) – вона, як і її протеже Карплюк, змушена була теж залишити мерське крісло під тиском небайдужої громади й судових справ. Зокрема й тих, що стосуються фейкового Генплану.

Так, у 2019 році Верховним Судом України визнано протиправною бездіяльність її як в.о. ірпінського міського голови, виконкому Ірпінської міської ради щодо забезпечення громадських обговорень проекту містобудівної документації «Оновлення Генерального плану міста Ірпінь», підготовки та проведення громадських слухань з цього питання 30.11.2018.

Але це та інші судові рішення не зупинили незаконну забудову в нашому місті. Особливо обурює нищення заплави р. Ірпінь величезними житловими комплексами, серед яких – «Синергія сіті» на понад 70 висоток, зі спорудженням якої пов’язаний Ігор Оверко.

Це колишній депутат ІМР від «Нових облич», який входить до найближчого кола оточення Карплюка, якого ще називають його «прорабом». Початок будівництва ЖК добре запам’ятався ірпінцям цинічними запевняннями влади, що зводять школу.

Наразі місцеві жителі періодично фіксують масові скидання стоків із будинків «Синергії сіті» у р. Ірпінь, затоплення приватного сектора унаслідок забудови заплави після весняних паводків та рясних дощів. А в травні під зону відпочинку з мангалами тут узялися вирізати дерева.

Приєднання до Ірпінської територіальної громади Михайлівки-Рубежівки, Козинців, Діброви та Забуччя – це, зокрема, й ласий земельний шматок.

Добре відомо, що Карплюк зациклений на дерибані фінансових та природних ресурсів міста заради задоволення власних інтересів та купки його забудовного оточення, а не загалом усіх жителів. Жадоба до наживи підштовхує до тотального нищення під будівництво ділянок, зокрема й сільськогосподарського призначення.

Тому його депутати-прихвостні й застопорили питання старту розробки нового просторового плану розвитку Ірпінської громади. Адже таким особам не потрібні прозорий підхід до будівництва, збереження зелених зон та цільового призначення земель.

Ірпінський міський голова Маркушин обіцяє розірвати це замкнуте забудовне коло, сподіваючись на підтримку депутатів, яким виборці делегували свої повноваження.

The post Кістка в горлі Карплюка: новий Генплан Ірпеня відповідатиме інтересам громади, а не забудовників appeared first on Ірпінь онлайн.

Незаангажовану громаду зранку дійсно розсмішило повідомлення у Фейсбуці колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя») про створення Фонду захисту репутації. Такий подарунок він вирішив зробити собі на день народження.

Ця організація начебто покликана боротися з інформаційним терором та захищати права жертв наклепів у ЗМІ та соціальних мережах. До відстоювання правди обіцяють залучити кращих юристів та медіа-експертів.

Відразу ж виникає запитання: постраждалим, які звернуться за допомогою до фонду, доведеться скидатися грошима? Тоді у засновника буде чудова можливість заробити копійку, якої у фінансового та політичного банкрута так не вистачає.

У першу чергу, Карплюк і тут ліпить із себе невинне ягня: як екс-очільник Ірпеня та інвестради, мовляв, «неодноразово стикався з інформаційними атаками, спрямованими на дискредитацію мене, моєї команди та спробами медійного впливу на хід подій у нашому регіоні».

І це стверджує особа, за якою тягнеться довгий шлейф кримінальних проваджень. Саме через них та справедливий тиск громади фігуранту довелося залишити мерське крісло – символічно, на свій день народження у 2018 році.

Він знайшов «чудове» рішення – залишаючись «тіньовим мером», підставляти замість себе «фунтів» – Анастасію Попсуй (Сайферс) та Андрія Літвинова, які свого часу очолювали Ірпінь.

Частково справи вдавалося «порішати» у судах, десь домовлявся з правоохоронцями. Але вони все одно «вилазять», здавалося б, із небуття. І це постійно продовжуватиметься, бо чинний мер міста Олександр Маркушин відмовився грати за твоїми «махлярськими правилами.

Ось і зараз триває судовий процес щодо розтрати Карплюком як посадовцем понад 250 тис. грн бюджетних коштів при облаштуванні в Ірпені парку «Центральний». При цьому він видає себе за жертву політичного замовлення, намагаючись уникнути відповідальності.

Не так давно суд заборонив будівельні роботи на ділянці площею 1 га вартістю 2 млн дол, яку ТОВ «Відважних» (власники Карплюк та Співак) узяли в оренду за підробленими документами для спорудження ЖК River port.

Їх своїм електронним підписом завізував начальник відділу архітектури та містобудування ІМР Михайло Сапон, якого на той час було увільнено з роботи, адже той перебував на військовій службі у зв’язку із мобілізацією.

Карплюк та його оточення створили в нашому регіоні своєрідний перевернутий світ, де злі сили понатягували на себе маски добра, а на світлих людей намагаються натягти чорні личини. Може це і є ідея того пам’ятника в Ірпені, який вони встановили?

Скільки разів карплюківці виставляли себе, зокрема й за допомогою власних ЗМІ, дбайливими господарями населеного пункту, які, мовляв, поламали всі злочинні схеми попередників. А самі заходилися «відмивати» кошти на набережній, площах, парках, скверах.

«Наркоманський» Ірпінь, порослий густим лісом, що «страшно було й пройтися», перетворили на «сучасне європейське місто», максимально повирізавши дерева та набудувавши сотні висоток, чим породили численні соціальні проблеми – нестача шкіл, садочків, робочих місць, затори на дорогах тощо.

Одним із наслідків цієї «плідної» діяльності є екологічна катастрофа – нечистоти із багатоповерхівок зливаються прямо на поля чи в річки. У районі БТР вони потрапляють у р. Буча, а потім за течією до озера Земснаряд.

Скидають до р. Ірпінь і стоки з будинків ЖК «Синергія сіті», до спорудження якого причетний колишній депутат Ірпінської міської ради від «Нових облич» Ігор Оверко – давній бізнепартнер Карплюка.

Дивним чином несумлінні забудовники отримали дозволи на будівництво, а ось каналізацією якось не переймалися. І тепер місто має викидати кошти зі своєї скарбнички, щоб вирішувати цю проблему?

Тих, хто викривав злочинні діяння, ставав на захист природних ресурсів від зухвалої масштабної забудови, обливали брудом – у соціальних мережах (навіть натравлювали ботів з реальним обличчям), власних газетах, сайтах, на «придворному телебаченні».

І для Карплюка це не було інформаційним терором чи наклепом, політичним кілерством. Приміром, назвати справжніх активістів чи опозиційних депутатів сепаратистами (і як тут не погодитися, що на злодієві завжди шапка горить?), ворогами, які стоять на заваді «забудовного розвитку» міста.

А тепер, коли його дерибанну репутацію уже не в силах відбілити навіть потужні ЗМІ всеукраїнського масштабу, коли правда потоками проривається крізь стіну міфу про «справжнього» господаря, створену його піарниками, він подає себе жертвою політичної розправи.

І скільки б не старався цей скандальний містечковий політик та забудовник з непомірними амбіціями й жадібністю тринькати кошти на саморекламу, але чесне ім’я за гроші не купиш.

А ще варто згадати десятки реально постраждалих від діянь карплюківців, на яких чинили жорсткий тиск, били, знищували майно. І все через те, що люди відкривали очі на їхні злочини. За всі ці роки покарані лише одиниці, якщо це можна вважати покаранням. Це виконавці. А замовника не знайдено жодного.

The post «Невинне ягня» дерибану: екс-мер Ірпеня Карплюк створив Фонд захисту репутації appeared first on Ірпінь онлайн.