Такі ТОПи кожного року нагадують своєрідну «Ярмарку пихатості», коли одних осіб виставляють у вигідному для них світлі.

Водночас інших намагаються різними способами дискредитувати, вичавлюючи назовні суцільний негатив, вдаючись і до відвертої брехні, «висмоктаної» зі «зливних бачків», перекручування фактів.

Це наштовхує на думку, що рейтинг просто замовний – як позитивний, так і негативний (щоб звести таким чином рахунки з опонентом).

Так, відома журналістка Ірина Федорів навела красномовний приклад, в якому вбачається політичне замовлення.

The post ТОП-100 від «Моєї Київщини»: «Ярмарок пихатості» та зведення рахунків appeared first on Ірпінь онлайн.

Опозиційна платформа “За життя”

Одна з найрейтинговіших партій в Україні “Опозиційна платформа – За життя” згідно соціологічних опитувань проходить бар’єр до багатьох місцевих рад. 

Список партії в Ірпені очолив Ігор Борзило – в колишньому регіонал, що пов’язаний з Петром Мельником, який привів Карплюка в політику. В  Ірпені Борзило відомий не лише кар’єрою в “Партії регіонів”, а й підозрою активістів в причетності до скандалу з дерибаном ділянок біля парку “Центральний”. Поки політична кар’єра вихідця з відверто проросійської партії завмерла на дні, а сама партія зазнавала певних трансформацій, Ігор Борзило долучився до такої собі бізнес-схеми з забудови та продажу квартир на ділянках, де мав бути медичний центр. Компанією-замовником цього будівництва керувала довгий час особистий адвокат Володимира Карплюка Катерина Українцева. В мережі поширюються докази того, що вона діяла за довіреністю багатьох місцевих забудовників, в тому числі Ігоря Борзило. 

Також Карплюк та Борзило є бізнес-партнерами, адже порівну володіють фірмою ТОВ “Заір” . Крім того, пов’язаними є компанії, які знаходяться у власності не напряму Борзила та Карплюка, а їхніх партнерок, дружин та інших осіб з їхнього оточення, як от ТОВ “ТРЕЙДФУД”, якими керують Борзило Анна та Кудінова Катерина, на яку оформлено чимало компаній з орбіти Карплюка. 

“Справедливість”

Партія “Справедливість” є одним з найочевидніших проєктів Карплюка, адже її список очолює один з найбільших забудовників Приірпіння Дмитро Войцех. Очевидність полягає в тому, що Карплюк, тримаючи під контролем міську раду, взяв під контроль і будівельний ринок міста. Темпи забудови зростали: забудовників серед місцевих депутатів виявилось доволі багато. Згодом, коли вільних ділянок в місті ставало все менше, а безкарність за будівництво без документів вже нікого не дивувала, журналісти почали розкривати схеми співпраці забудовників з місцевою владою, тобто, з Карплюком. Згідно цих розслідування, він отримував “відкати”, вони – ділянки в бажаних мальовничих куточках зеленого передмістя столиці. Тож, якщо Войцех називає себе одним з найуспішніших забудовників, то стає цілком зрозуміло, завдяки кому.

Є ще один факт співпраці його з Карплюком. З 2015 року і до сьогодні депутаткою Ірпінської міської ради від БПП (тепер “Європейська солідарність”) є його партнерка – Марія Шевченко. Її фракція, до якої крім неї входили також нинішній кандидат на мера Бучі від “Нових облич” Аркадій Кобринець та ще один нинішній кандидат в міську раду, та вже від “Справедливості” – Ігор Ковтун. Працювали вони в синергії з “Новими обличчями”, голосуючи разом за всі земельні питання, в тому числі і ті, проти яких виступала сама громада, інтереси якої вони мали б представляти. До прикладу, за прийняття скандального генерального плану у 2018 році, який згодом “обріс” судовими процесами, бо як він, так і процес прийняття суперечили законодавству. 

Кандидатом в мери від нікому невідомої партії висунули нікому невідомого Руслана Колєснікова з Дніпропетровщини. Його реклама знаходиться на тих же сітілайтах в центрі міста, що і реклама “Нових облич” та окремих кандидаток від партії Олега Ляшка.

Також до команди “Справедливості” увійшла Олеся Олійник – власниця кількох земельних ділянок в селі Михайлівка-Рубежівка, що увійде до Ірпінської ОТГ. Кілька років тому Олеся працювала в міській раді – очолювала юрвідділ КП “Муніципальна варта”. Пізніше увійшла до Інвестиційної ради Ірпеня – консультативного органу, який створив Володимир Карплюк задля збереження власної присутності в інформаційному просторі Ірпеня після гучного звільнення. Саме Олеся вщент руйнує передвиборне гасло “Справедливості” – “головні проти Карплюка”.

Ця політична сила має в Ірпені практично нульовий рейтинг згідно соціологічних опитувань, і тому в неї дуже низькі шанси на перемогу. Але в умовах низької явки виборців відтягнення нею навіть кілька сотень голосів може вплинути на результати реальних опонентів “Нових облич”. 

Радикальна партія Олега Ляшка

Кандидаткою в мери Ірпеня від партії Олега Ляшка стала Інна Раілко – лікар-дієтолог ірпінської лікарні. Вона не є публічною особою, ніколи не займалась політикою чи громадською діяльністю. Вона ж і очолює список партії до Ірпінської міської ради. До Бучанської районної ради партія не висунула кандидатів, а до обласної ніхто з ірпінських кандидатів не дублюється. Це може свідчити про те, що партії Олега Ляшка просто нецікавий Ірпінський регіон, і, ймовірно, планів заводити сюди своїх людей в керівництва і не було. 

Третьою в списку до Ірпінської міської ради йде скандальновідома Ірина Мурга, яка раніше очолювала “Службу захисту та лікування тварин” при міській раді та неодноразово потрапляла в скандали, пов’язані з недобросовісним виконанням обов’язків та непрозорою роботою її як очільниці “Служби”. Зокрема, у 2019 році вона покинула свою посаду і не надала жодного фінансового звіту про свою діяльність. Власне, її тодішня керівниця Анастасія Попсуй, яка виконувала обов’язки міського голови, відпустила Мургу, не вимагаючи звітної документації. Але звіт з Мурги громада та зоозахисники запитували не просто так: результати її роботи виявились жахливими, її запідозрили у звичайному відмиванні грошей міською радою. Зокрема, стиль роботи Мурги можна прослідкувати за ситуацією, коли вона відловила та відправила на стерилізацію аж до Луцька 68 собак. Їхня доля досі нікому невідома, адже жодних офіційних документів про повернення та стан тварин немає.  

Реклами Радикальної партії Олега Ляшка в місті обмаль порівняно з іншими, наближеними до Карплюка партіями. Але примітно те, що вона теж поділяє рекламну площу з “Новими обличчями”.

“Єдина громада“

Партія “Єдина громада” є абсолютним політичним новачком. Попри свою участь в місцевих виборах у 2015-му . Тоді партія називалась “Патріотичний рух”, але з червня 2019-го її перейменували, а керівником призначили бучанця Юрія Денисенка. З 2015 по 2017 рік він був секретарем Ірпінської міської ради, пізніше – заступником голови КОДА. Весь цей час його підозрювали в тісних зв’язках з тодішнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком, адже Денисенко був причетний до скандалів з виділенням ділянок підставним особам. Врешті, Денисенко коли Денисенко пішов з ІМР та КОДА та очолив Бучанську міську організацію “Нових облич”, він перестав з’являтись в інформаційному полі аж до 2020 року, коли журналісти дізнались про його роль в політичному проєкті “Єдина громада”. 

В Ірпені про цю партію не знали до парламентських виборів 2019 року. Тоді вона вирішила скористатись можливістю заявити про себе та роздала певну кількість матеріалів рекламного характеру від імені однойменної громадської організації. Варто зауважити, що агітації партія не проводила та кандидатів не висувала. Ця короткострокова інформаційна програма продовжилась аж через рік, коли партія зібралась на місцеві вибори. 

Список проєкту в Ірпені очолив Ігор Панасюк, нинішній депутат Ірпінської міської ради від “Партії захисників Вітчизни”, реєстрацію суд скасував за позовом Міністерства юстиції наприкінці вересня 2020 року. Так трапляється з технічними партіями, які створюються під конкретні, здебільшого, місцеві вибори і не висувають кандидатів на народних депутатів та президента, не ведуть господарської діяльності і не звітують про свої фінанси. Партія “Єдина громада” є подібним проєктом. Хоча сам Панасюк називає її новою, насправді це не зовсім так.  Журналісти “ЧЕСНО” дослідили, що вона була створена у 2015 році під назвою “Партіотичний рух” та взяла участь лише в одних виборах та лише в одному районі Київщини. Її представники навіть не знали про зміну назви та керівництва, в міжвиборчий період цей проєкт був “законсервований”. Цілком ймовірно, що через 5 років скасують реєстрацію і цієї партії, тому Володимиру Карплюку доведеться шукати для прибічників новий прихисток.

The post Як Карплюк розкладав свої “політичні яйця” appeared first on Ірпінь онлайн.

Політика

У 2019 рік Ірпінь увійшов з новим Генеральним планом міста, що стало найгучнішим на найганебнішим політичним рішенням місцевої влади, прийнятим наприкінці 2018 року. Тому у 2019 активісти та правозахисники взялись оскаржувати це рішення в суді. Крім того, досі цього документу не бачив ніхто крім суддів, які отримали його копію в якості матеріалів однієї з кримінальних справ, за якою активісти та прокуратура вимагають визнати Генплан незаконним. Зрозуміло лише те, що оновлений Генплан має послужити бізнес-інтересам Карплюка та його партнерів-забудовників, а не ріпінській громаді. 

На початку року було скоєно напади на активістів, серед яких Артем Левківський та Лаврентій Кухалейшвілі, якому підпалили автівку. Також авто підпалили і Анжелі Макєєвій – директорці стадіону “Чемпіон”, яку через суд поновили на посаді після звільнення через відмову агітувати за партію БПП в березні 2019 року. В цих подіях також прослідковуються політичні мотиви, адже всі ці активісти критикують теперішню владу.

Крім того, у 2019 році Україна двічі голосувала на виборах: в березні ми обирали президента, а наприкінці липня в позачерговому порядку обирали народних депутатів до Верховної Ради. Ірпінь, вірніше його очільники, як колишні, так і теперішні, відзначились у передвиборчих скандалах та антирейтингах. В обох випадках відзначився ексмер Ірпеня Володимир Карплюк: перед президентськими виборами він організував “виборчу сітку” та агітував за партію Петра Порошенка, а перед парламентськими виборами став одним з найбагатших кандидатів-мажоритарників, що витратили на передвиборчу кампанію більше коштів, ніж деякі політсили. 

Осінь також була багатою на політичні події. Перша з них – зміна секретаря міськради. Замість Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) ним став Андрій Літвинов. Виконувати свої обов’язки Літвинов вирішив з провокацій та скандалу: після привселюдного звинувачення Володимиром Карплюком керівника Києво-Святошинської місцевої прокуратури Юрія Дмитруня в упередженості, Літвинов закрив на ключ приміщення міськради, оголосивши бойкот. Та незнання правових норм і повне підпорядкування Карплюку привело працівників міської ради до чергового кримінального провадження, адже бойкот прокуратура кваліфікувала згідно українського законодавства як страйк, на який держслужбовці не мають права. 

На жаль, недбалість та скупість ірпінських політиків призвела до зіспованого дитячого свята наприкінці року, скандал із яким прогримів на всю країну. Чиновники за бюджетні гроші закупили неякісні новорічні гостинці та частували ними дітей в Приірпінні, допоки роздратовані та ображені батьки не почали поширювати фото неякісних солодощів у соцмережах. 

Соціальна сфера

За даними головного управління статистики в Київській області, дані якому надала Ірпінська міська рада, кількість населення за 2019 рік зросла всього на кілька сотень мешканців. Та такі дані не корелюють з кількістю житла, зданого в експлуатацію – 164 081 м²  (січень-вересень 2019). Місцеві мешканці відзначають, що кількість населення в Ірпені все ж зросла внаслідок хаотичної та безконтрольної забудови, і це помітно не лише по заповненості навчальних закладів та кількості особистого транспорту, а й по реальній кількості зданих в експлуатацію новобудов в місті. Та колись курортне містечко виявилось неготовим до такого приросту населення: розвиток соціальної інфраструктури зупинився та не відповідає реальним потребам.

Попри обіцянки влади та піар на окремих об’єктах, в Ірпені у 2019 році не відкрилось жодного навчального та медичного закладу. Натомість, представники влади Ірпеня вчергове втрапили в кілька скандалів: вивезли з ворзельської лікарні все стоматологічне обладнання, подароване благодійниками, відкрили набережну вартістю в майже 50 мільйонів, пошкодивши цінні ґрунти, знищили кілька зелених зон під забудову.  Для того, щоб захистити це будівництво, міська влада ще з далекого 2015 року обіцяла побудувати на заплаві комунальну школу. Та згодом школа перетворилась на звичайну політичну маніпуляцію, яку політики залюбки використовують у своїх обіцянках. 

Однією з найгучніших подій останніх років стала афера товариша Володимира Карплюка – Ігора Вишнякова з будівництвом мікрорайону “Благодатний”. Внаслідок того, що Карплюк активно характеризував Вишнякова як порядного забудовника, а той, в свою чергу, заморозив будівництво та з грошима вкладників залишив країну і перебрався до Іспанії, понад 100- сімей залишились без коштів та житла. Своє продовження цей скандал знайшов і у 2019-му: ошукані інвестори провели кілька демонстрацій, щоб привернути увагу чиновників про проблеми недобудов, зокрема, 7-ми будинків “Благодатного”. В липні цього року цю проблему до протестувальників вийшов прокоментувати перший заступник мера – Олександр Маркушин. А в.о. міського голови Анастасія Попсуй навіть попосила в держави мільярд гривень на довгобуди. Проте, прогнозовано, що вирішення цієї ситуації просто не під силу теперішній ірпінській владі.

Позитивні зміни в соціальній сфері можна прослідкувати в досвіді ірпінців об’єднуватись в ОСН для вирішення локальних питань. В грудні ірпінські ОСН навіть організували форум, на якому обговорили історії створення своїх комітетів, а також наявні проблеми своїх вулиць. 

Довкілля та здоров’я

Рік, що завершується, став виключно негативним для сфери збереження довкілля. Найбільшою втратою Приірпіння у 2019 році стала забудова заплави річки Ірпінь. Протягом року торфовища, що покривають заплаву, неодноразово підпалювали, а потім засипали будівельним сміттям. Тоді ж розпочалась епопея із забудовою заплави депутатом Ірпінської міської ради – Ігорем Оверко. Його масштабний проект  – ЖК “Синергія Сіті” передбачав побудову 72 будинків на ділянках, що знаходяться за межами міста. Проти цього весь рік виступали активісти та місцеві мешканці, і врешті-решт, у вересні 2019-го ці ділянки були заарештовані, і станом на 31 грудня все ще знаходяться під арештом, тобто, будь-які роботи там заборонені. 

Для підвищення привабливості нового будівництва депутат Оверко в складі міськради виділив майже 50 мільйонів на облаштування набережної вздовж річки. Але жодного кроку не було зроблено в напрямку збереження та очищення річки. В липні 2019 року Києво-Святошинський районний відділ лабораторних досліджень взяв проби води з річки Ірпінь та виявив, що рівень забруднення води перевищений в декілька разів. І поки керуючий справами виконкому Ірпінської міської ради Максим Плешко бачить проблему забруднення у водоростях, заселяє на річку домашніх каченят та просить в громади порад щодо очищення водойми, місцеві жителі періодично фіксують факти зливу каналізаційних відходів у місцеві водойми.

Крім того, містяни протягом року за допомогою популярного сервісу SaveEcoBot фіксували небезпечний рівень забруднення повітря, що негативно впливав не лише на самопочуття, а й на здоров’я людей, особливо тих, хто має респіраторні, серцеві та легеневі захворювання. 

Новий 2019 рік розпочався з поганих новин і для зоозахисників. Адже ірпінські чиновники ліквідували комунальне підприємство “Служба захисту та лікування тварин”, залишивши місто без можливості контролю та допомоги безпритульним тваринами. Тому зоозахисники протягом кількох місяців зустрічались з представниками влади для пошуку компромісу. Крім того, його колишня очільниця Ірина Мурга, яку неодноразово звинувачували в розтраті бюджетних коштів, залишила свою посаду не прозвітувавши за свою роботу. Врешті-решт рішенням міської ради було створено відділ “Служба захисту та лікування тварин” в складі КП «Управління благоустрою міста». 

Резонансною подією в Ірпені стало виявлення активістами небезпечного підприємства з утилізації шин, що розташовувалось на Машторфі (Ірпіньмаш). Чорний ядучий дим та погане самопочуття змусило мешканців міста самотужки розбиратись з цією проблемодю, адже місцева влада в обличчі Андрія Літвинова влаштувала на цьому черговий піар. Хизуючись вирішенням проблеми, остаточним рішенням Міськради стало депутатське звернення до екологічної інспекції. 

Культура та дозвілля

Чимало культурних подій в Ірпені відбулись у 2019 році. Один з останніх – фестиваль-конкурс обрядів та пісень зимового календарного періоду, що відбувся в ЦБК 7 грудня. 

В парку відпочинку ім. Стельмаха в червні відбувся Екофестиваль, а в липні команда благодійного проекту ДІМ організувала перший в ірпені еко пікнік, в рамках якого всі бажаючі змогли послухати лекцію від еко активістів та взяти участь в організованих ними розвагах. 

Вже втретє в Ірпені пройшов поетично-бардівський фестиваль-конкурс “Ірпінський Парнас”, на якому зібралось 120 учасників з усієї України. 

В серпні ірпінці мали можливість взяти участь в родинному фестивалі “Happy Moms Fest”. Його організатори потішили присутніх майстер-класами лекціями, ярмаркою і різноманітними розвагами для батьків та дітей.

Спорт

Однією з найгучніших спортивних подій в Ірпені стало відкриття соціально-спортивної школи в рамках спільного проекту громадської організації Епіцентр — дітям та Фонду Реал Мадрид. Школа запрацювала в жовтні на базі кількох ірпінських шкіл: №2, №3 та №17.

У Ворзелі у 2019 році відкрито філію Дитячої футбольної академії “Ірпінь”, що дозволило юним спортсменам комфортно тренуватись у рідному селищі.

Також 2019 рік супроводжувався безліччю особистих перемог, які здобули ірпінці на всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Мешканці Ірпеня Валерій Андрійцев та Ірина Коляденко стали переможцями Кубка України з вільної боротьби, Єгор Ткаченко став чемпіоном Європи з боксу серед юнаків, Ярослав Амосов виграв світову першість з бойового самбо.

Відзначився Ірпінь і в командних видах спорту: юні ірпінські тхеквондисти посіли третє місце в командному заліку на Кубку України, а ірпінська юнацька команда з регбі стала чемпіонами України.

Тож позитивні новини у 2019 році ми отримували переважно від громадських активістів, правозахисників, а також діячів культури та спорту. Кожен з них чимало зусиль вклав як в свій особистий розвиток, так і в розвиток громади.  Натомість політичне життя ірпінців супроводжувалось здебільшого скандалами та негативом. Сподіваємось, що 2020 рік принесе місту нові та лише позитивні зміни, що сприятимуть розвитку Ірпеня. 

The post Підсумки 2019-го року в Ірпені appeared first on Ірпінь онлайн.

Фактчекінг стає зручнішим! VoxUkraine запускають новий сайт “Антологія брехні”.На сайті зібрано 1952 цитат політиків за 2018 рік. (Спойлер: більше половини з них виявилися неправдивими🙄)База посортована за темами, правдивістю та окремими політиками. Оновлювати її будуть щотижня.

Зручно, системно, цікаво. Ми рекомендуємо! 😉

🔻Посилання на сайт: https://nepravda.org/#/

Навіщо потрібна Антологія брехні і як нею користуватися

Ця база є першою в Україні спробою системно показати брехню та маніпуляції політиків на важливі для суспільства теми. Базу можна фільтрувати, читати та поширювати у соцмережах. Також ви можете шукати за словами та фразами: введіть у відповідне віконце, наприклад, слово “лангуст” та перегляньте результат.

Мета проекту – не тільки публічно притягнути українських політиків до відповідальності, а й допомогти українцям розібратися у деяких складних темах, про які політики часто кажуть у медіа.

Вперше “Антологія брехні” була викладена у відкритий доступ у лютому 2019 року напередодні виборів Президента України.

Відтоді база регулярно поповнюється новими висловлюваннями політиків та темами. За оновленнями та фактчек-інсайдами слідкуйте у Телеграм-каналі “Антології брехні”.

Хто зробив Антологію брехні

Ця база створена проектом VoxCheck. Це фактчекінговий проект громадської організації VoxUkraine, який працює з початку 2016 року. Проект перевіряє висловлювання українських політиків на економічну, законодавчу, соціальну та інші тематики, які містять дані та факти. З 23 березня 2018 року VoxCheck є підписантом Кодексу етики Міжнародної мережі фактчекерів інституту Poynter.

Восени 2017 року VoxCheck розробив пробний “Рейтинг маніпуляторів та брехунів” серед українських політиків. З січня 2018 ми стали щоденно слідкувати за висловлюваннями лідерів соціологічних опитувань та перевіряти їхні висловлювання. Протягом року проект перевірив більше 1900 тверджень українських політиків та опублікував річний звіт “Рейтинг маніпуляторів та брехунів за 2018 рік”. Всі ці фактчеки були незабаром опубліковані в “Антології брехні”. Методологію збору та аналізу тверджень політиків читайте за цим посиланням.

Станом на початок 2019 року над проектом VoxCheck працювали сім штатних аналітиків та шість членів редколегії VoxUkraine, а також волонтери. Саме ці люди спільними зусиллями створили “Антологію брехні”:

• Ілона Сологуб, СЕО VoxUkraine, економіст Київської школи економіки
• Олександр Жолудь, Національний банк України
• Вероніка Мовчан, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій
• Олександра Бетлій, Міністерство фінансів України
• Марія Репко, Центр економічної стратегії
• Дмитро Яблоновський, Центр економічної стратегії

The post Фактчекінг стає зручнішим на сайті “Антологія брехні” appeared first on Ірпінь онлайн.