У парламенті продовжують поступово «просовувати» законопроєкт нардепа від «Слуги народу» Ігоря Фріса (12089). Дана ініціатива фактично лобіює інтереси таких забудовників як Ігор Мазепа – бізнеспартнер відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя»).

Дві останні особи будують у нашому місті котеджне містечко О.Краса. На 60 га заплави річки активно зводять одно- та двоповерхові будинки. І це незважаючи на те, що ці землі практично перебувають під арештом.

Водночас будівельні роботи уже неодноразово спричиняли затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка, що спостерігалося після весняного паводку чи рясних дощів унаслідок втручання забудовників у систему водовідведення.

Ми уже розповідали, що у згаданому законопроєкті пропонують збільшити термін для оскарження незаконного відчуження майна (наприклад, ліс, узбережжя) до 10 років.

І щоб його повернути, держава має компенсувати забудовникам ринкову вартість. Особи, які незаконно отримали землю чи інші ресурси, одержать гроші, навіть якщо програють у суді.

Громадська ініціатива «Голка» звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням провести антикорупційну експертизу.

І НАЗК виявило корупційні ризики, звернувши увагу на відсутність прозорої оцінки зазначеного майна і чітких правил вирішення спорів.

Адвокат та учасник громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник, який проаналізував законопроєкт і ознайомився з висновком Національного агентства з питань запобігання корупції, констатує:

«Ми виявили корупційні ризики і написали про них у ЗМІ. Це було перед голосуванням у Верховній Раді, але парламентська більшість на це не зважила.

Після нашого звернення НАЗК встановило лише невелику частину корупціогенних факторів, зокрема щодо запровадження механізму компенсації державою ринкової вартості майна «добросовісному набувачу».

НАЗК бачить проблему лише у відсутності в законопроєкті 12089 прозорої оцінки об’єктів, які вибули з володіння держави та відсутності чітких правил вирішення спорів щодо такого відчуженого майна.

Але не можна встановити «ринкову ціну» на майно, що не перебуває в ринковому обороті (!). Це, наприклад, узбережжя, ліси.

Таке майно не могло вибути з володіння держави, оскільки відповідно до Конституції України належить всьому народові та не може бути відчужене на праві приватної власності, оскільки складає ключову складову власності держави, за допомогою якої вона виконує свою першочергову соціальну-економічну функцію – задоволення потреб її народу.

Ми направили повторне звернення до НАЗК, аби звернути увагу на це».

Сподіваємося, що у цьому питанні переможе здоровий глузд і парламентарі не допустять фактично узаконеного дерибану державної та комунальної власності, який бачимо на багатьох прикладах.

Один з них – Біличанський ліс, де у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали понад 500 ділянок земель, що належать Києву, собі та своїм родичам. Через суд прокуратура повернула лише частину з них, а за решту – ще бореться.

За словами голови «Голки» Ірини Федорів, майже 100 ділянок опинилися у власності екс-депутата згаданої ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020-го балотувався від партії «Нові обличчя».

«Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами», – підкреслює Федорів.

Відомо, що в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує і сам Карплюк, який теж має там ділянки й планував зводити на них багатоповерхівки.

За 15 років за цей дерибан нікого не покарали. Якщо не притягати махлярів до кримінальної відповідальності, то такі справи триватимуть десятиліттями.

На їх ведення правоохоронцями і розгляд у судах витрачатимуться величезні державні кошти. А якщо повертатимуть ділянки, то, у разі ухвалення згаданого законопроєкту, ще й компенсуватимуть їх вартість з місцевого бюджету?

The post НАЗК вказує на корупційні ризики у законопроєкті, що передбачає компенсацію з бюджету дерибанникам appeared first on Ірпінь онлайн.

У парламенті зареєстровано ще один новий законопроєкт в інтересах забудовників (12089). Серед його ініціаторів знову вигулькнув народний депутат від нашого округу Олександр Горобець («Слуга народу»). Документ аналізує адвокат Юрій Мельник на сайті громадської ініціативи «Голка».

Раніше «амністію дерибанникам» і карт-бланш владі на відчуження лісів, заповідників, ландшафтних парків, прибережних смуг пропонували після 5 років володіння майном (11185). Тепер цей термін хочуть збільшити до 10.

«Але держава чи місцева громада, якщо вирішить повернути собі цінне майно, то має покласти на рахунок суду ринкову (!) вартість такого майна.

Таким чином забудовник, якому вдалося отримати ділянку на узбережжі чи в лісі за заниженою ціною чи взагалі безкоштовно, не просто поверне її громаді чи державі, а має отримати чималі кошти», – зазначає Мельник.

Новий законопроєкт – це такий собі мікс із попередніх скандальних ініціатив та сумнівної пропозиції судді Василя Крата, про яку ми вже розповідали раніше.

Його автори хочуть легалізувати все незаконно відчужене в держави майно, якщо з моменту відчуження минуло більше 10 років.

«Наразі прокуратура, коли повертає роздерибанені ліси чи узбережжя, може просто звернутися до суду, а якщо законодавчу ініціативу підтримає Верховна Рада, – треба буде зробити те, що запропонував суддя Крат – внести депозит на рахунок суду.

І це має бути саме ринкова вартість майна, яку після програшу в суді отримає «добросовісний набувач». Тобто держава може програти, а забудовник нічого не втрачає, чи виграє він чи програє суд», – деталізує адвокат «Голки».

Запропонований документ змінює ситуацію виключно на користь інтересів приватного власника, який в будь-якому випадку стає «добросовісним» набувачем і через 10 років до нього жодних запитань у держави бути не може, навіть якщо він сам організував схему дерибану, приміром, лісової чи прибережної зони.

«По суті ключова ідея законотворців полягає в тому, аби обмежити для держави, в інтересах якої зазвичай ідуть до суду з позовом лише прокурори, строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження судових рішень, про які не знала держава та громада як власники землі.

Внаслідок цього багато роздерибанених земель лісового, водного, природно-заповідного фондів, рекреаційного, історико- культурного та іншого призначення з встановленим режимом охорони та забороною передачі в приватну власність нормою закону стане просто неможливо повернути через суди», – переконаний Мельник.

При цьому власник у будь-якому випадку буде у виграші: залишиться або з грошима, або з власністю. А ось держава чи громада – програє: зостанеться або з власністю, за яку заплатить ринкову вартість, або з грошима, але втратить власність.

Часто використовують схему приватизації землі на підставних осіб, тобто безкоштовного набуття права власності. Якщо суд скасовує рішення органів влади, які передавали ділянки у приватну власність, то право на приватизацію у фізичних осіб поновлюється. А законодавці пропонують державі ще й додатково оплатити цю землю.

Цей законопроєкт – один з тих, які у часи війни просувають лобісти забудовників. Їх реєстрація у часі співпала із інформаційною кампанією у ЗМІ забудовника Ігоря Мазепи, який пропонує «обнулити» претензії до бізнесу.

Дана особа – бізнеспартнер екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка (“Нові обличчя”) по спорудженню котеджного містечка О.Краса. На заплаві активно зводять на 60 га одно- та двоповерхові будинки, незважаючи на те, що ці землі фактично перебувають під арештом.

А саме будівництво уже неодноразово провокувало затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка після весняного паводку чи рясних дощів через втручання забудовників у систему водовідведення.

The post Дерибанникам – компенсація: серед ініціаторів нового законопроєкту – нардеп нашого округу Горобець appeared first on Ірпінь онлайн.

У карплюківських ЗМІ розповсюдили інформацію, що в котеджному місті О.Краса, яке споруджують в Ірпені ТОВ «Відважних», Concorde Capital та Svitlo Development, активними темпами виконуються будівельні роботи.

Раніше ми розповідали, що на заплаві в мікрорайоні Стоянка запланували зводити одно- та двоповерхові будинки на площі 60 га. Забудовники – екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його давні бізнеспартнери – Володимир Співак та Сергій Крикун. Також залучили бізнесмена Ігоря Мазепу – гендиректора згаданої інвестиційної компанії Concorde Capital.

До речі, землі, на яких споруджують О.Красу, фактично перебувають під арештом. За даними із Єдиного реєстру судових рішень, вони є частиною так званої «справи Євробанку» щодо шахрайства. Свого часу ці ділянки незаконно пішли під заставу, а потім їх продали за заниженою ціною.

Загалом землю під дану забудову поділили на чотири частини – відповідно 18, 8,5, 23 та 10,5 га. Цікаво, що на кожну з цих ділянок у середньому припадає по 35 судових рішень.

Карплюківські ЗМІ наводять цитату Співака, що забудовники дотримуються високих стандартів якості та безпеки. Мовляв, будинки обладнані «безпечними кімнатами», а на території містечка облаштовані бомбосховища.

Щодо останніх, то не уточнюють, які вони саме – наземні чи підземні. Можливо, перший варіант. Бо підземні укриття на заплаві можуть бути проблематичними, оскільки вода доходить близько до поверхні, а після весняних паводків та рясних дощів узагалі підтоплює значні території.

Так було й цієї весни та літа, коли сталися затоплення приватного сектора у Стоянці поблизу котеджного містечка, яке будують. Під водою частково опинилися земельні ділянки, погреби, підвали, приямки для свердловин, колодязі тощо.

Знову ж за словами Співака мешканці будинків О.Краси зможуть насолоджуватися комфортом сучасного житла у гармонії з природою. Звучить цинічно, адже у даному випадку забудовники намагаються її приборкати.

Це вилазить боком сусідам з приватного сектора, а потім наздожене й жителів котеджного містечка, які, можливо, встигнуть тут заселитися, якщо наша правоохоронна система й надалі закриватиме очі на численні порушення законодавства.

Під час підготовчих будівельних робіт на заплавних ділянках із надр вибрали торф, який є природною губкою, що вбирає, утримує зайву вологу і потім за потреби повертає її заплаві та річці. Тому тепер рух підземних вод у цій місцині важко прогнозувати. Також порушено й меліоративну систему.

Варварське виторфовування стало однією з причин затоплень людських садиб. Після широкого розголосу забудовникам довелося вживати заходів, щоб вода не застоювалася у подвір’ях та на городах місцевих жителів.

Обійшлися розчисткою труби, через яку зайва вода стікала на заплавні сільськогосподарські землі, які нині, після зміни їх цільового призначення, опинилися під забудовою. До речі, саме забудовники й закопали її.

Знову ж виникає багато питань до облаштування О.Краси. ЗМІ Карплюка пише, що у рамках благоустрою території проводиться берегоукріплення. Не зрозуміло, що мається на увазі.

Водний та Земельний кодекси України визначають, що навколо всіх водойм мають виділятися прибережні захисні смуги шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 га – 25 м; для середніх річок, водосховищ на них та ставків більше 3 га – 50 м; для великих річок, водосховищ на них та озер – 100 м.

Річку Ірпінь відносять до другої категорії. То чи передбачена захисна зона водної артерії при облаштуванні карплюківського котеджного містечка? Чи це вже буде закрита територія без доступу для людей, які тут не житимуть?

Є ще один цікавий момент. За документами землю там зареєстровано за кодом об’єкта 1252.9 «Будівництво ангарів для зберігання сільськогосподарської техніки та складів для сільськогосподарської продукції».

Напевно, наступними кроками будуть зміна її цільового призначення, розподіл ділянок на сотки, продаж їх новим власникам та введення в експлуатацію уже зведених будинків з оформленням на останніх.

Чому задіяли такий механізм? Бо, за словами депутата Ірпінської міської ради Артема Гуріна («Батьківщина»), податки сплачують тільки з продажу ділянки, а не будинка. Тому це дозволяє ухилятися від оподаткування.

Публікація про хід будівельних робіт на території котеджного містечка співпала зі скаргами на Генпрокуратуру одного із співзабудовників О.Краси – бізнесмена Мазепи.

Він перебуває під слідством і жаліється, що його «політична справа» заважає залучити сотні мільйонів доларів іноземних інвестицій. І це, мовляв, матиме відповідні наслідки для економіки та бюджету України.

Не зрозуміло, які проєкти він конкретно мав на увазі й чим вони важливі. Бо О.Красу теж можна подати як своєрідне інвестування, ось тільки прибутки розпихають по кишенях забудовники, додавши нашому регіону екологічних та соціальних проблем.

Як відомо, нещодавно Печерський районний суд Києва продовжив термін досудового розслідування кримінального провадження щодо Мазепи. Його та інших фігурантів підозрюють у незаконному заволодінні землями, на яких розташовані гідротехнічні споруди Київської ГЕС.

У ДБР стверджують, що організатори даної оборудки намагалися захопити 300 га, вартість яких сягає понад 1 млрд грн. Мазепі вдалося вийти із СІЗО після внесення застави.

Щодо Карплюка, то справу про розтрату ним при облаштуванні парку «Центральний» понад 250 тис. грн бюджетних коштів слухають у суді. І цей спритник теж вважає це політичним замовленням.

The post О.Краса Карплюка та Мазепи: активне будівництво котеджного містечка на арештованій землі appeared first on Ірпінь онлайн.

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів на сайті Главком зазначає, що у парламенті з’явився законопроєкт, «який пропонує «амністію дерибанникам» і карт-бланш чиновникам на відчуження лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам’яток природи, ботанічних садів тощо.

Якщо парламент підтримає цю ініціативу, держава та громади зможуть повертати своє майно через суди лише впродовж п’яти років з моменту виділення».

Ми вже бачимо, що забудовники розпочали потужну кампанію у засобах масової інформації. Вони пояснюють, чому претензії, які до них виникають, треба «обнулити».

Водночас, щоб заблокувати прокуратурі можливість захищати інтереси держави, забудовники вже звернулися до Конституційного Суду.

Ліси, заповідники, прибережні зони та землі оборонного значення завжди приваблювали забудовників та агробізнес. За часів Януковича на різні гілки влади наближені до нього особи мали вплив.

І саме тоді парламент ухвалив «зміни до процесуальних кодексів, які обмежили суди у можливості захисту державою та територіальними громадами їхніх інтересів у судах». Це було на руку недоброчесним забудовникам.

Проте після старту судової реформи 2016-2017 років у Верховному Суді знайшли можливість, щоб ці схеми не втілювалися у життя.

Щоб захистити право українців на водні та лісові ресурси, парки, об’єкти культурної спадщини, почали застосовувати ст. 391 Цивільного кодексу України. Вона дозволяє власнику вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

А тепер цю норму та ще одну, яка стосується можливості витребування власником майна з чужого незаконного володіння (ст. 388 ЦКУ), ініціатори згаданого законопроєкту намагаються знищити.

Серед співавторів документа – народний депутат України Олександр Горобець («Слуга народу») – мажоритарник виборчого округу №95, до якого входить й Ірпінь.

За словами Федорів, низку його депутатських звернень можна трактувати на користь дерибанників Біличанського лісу, який активісти 15 років захищали від забудови.

Аналітик ГО «Українська природоохоронна група» Петро Тєстов наголошує: якщо за проєкт проголосують, то схемщикам достатньо буде просто дочекатись, поки спливе п’ятирічний термін з моменту отримання ділянки, наприклад у правоохоронній зоні.

Водночас у квітні розпочалася й потужна інформаційна кампанія. «Бізнес», який фігурує в останніх гучних корупційних розслідуваннях, відверто пропонує «обнулити» претензії у земельних схемах.

Федорів констатує, що своєрідним флагманом медіакампанії виступає «скандальний забудовник Ігор Мазепа», якого ДБР звинувачує у махінаціях із землею.

«Мазепа – це бізнес-партнер забудовника та ексмера Ірпеня, фігуранта журналістських антикорупційних розслідувань Володимира Карплюка, з командою якого тісно комунікує нардеп-мажоритарник цього округу і… один зі співавторів проєкту – депутат Горобець», – підкреслює авторка.

Нагадаємо, що Карплюк (“Нові обличчя”) та його оточення повязані із Мазепою будівництвом «болотного» котеджного містечка О.Краса на 60 га заплавних земель р. Ірпінь.

The post Новий законопроєкт – амністія злочинних земельних схем дерибанників та чиновників? appeared first on Ірпінь онлайн.