Суддя Верховного Суду Василь Крат у процесі обговорень деяких законопроєктів (11134, 11185) робочою групою парламентського Комітету з питань правової політики висунув сумнівну пропозицію. До чого це може призвести – аналізувала голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

Зі згаданої ідеї випливає, якщо місцева влада незаконно роздала лісові ділянки під забудову і правоохоронці їх повертають громаді, то тим, хто отримав землю, повинні сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна.

Крат зазначив, що на засіданні робочої групи дискутували, «як вирішити питання компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади».

Він, зокрема, пропонує, щоб суд повертав державі чи громаді майно за умови попереднього внесення його ринкової вартості на депозитний рахунок суду. Тобто бюджетними коштами пропонують по суті надати гарантії забудовникам.

Водночас є загроза, що спритники зможуть вибудовувати чудові схеми, коли не потрібно буде ділянки забудовувати – створювати будівельні фірми, робочі місця, сплачувати податки. Це буде новий вид бізнесу – цілком законне вимивання коштів з бюджету. Достатньо сформувати у раді більшість, яка погоджуватиме виділення землі.

Це можна прослідкувати на прикладі Біличанського лісу, де у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали понад 500 ділянок земель, які належать столиці, собі та своїм родичам. Через суд прокуратура повернула лише частину з них, решту – ще відвойовує.

«І тут треба зауважити, що майже 100 ділянок опинилися у власності екс-депутата Коцюбинської ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020 року балотувався від «Нових облич».

Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами», – наголошує Федорів.

За 15 років за цей дерибан ніхто не покараний. Якщо не карати й не притягати до кримінальної відповідальності, такі справи тягнутимуться десятиліттями. На їх ведення правоохоронцями і розгляд у судах витрачатимуться величезні державні кошти. А якщо повертатимуть ділянки, то ще й компенсуватимуть їх вартість з місцевого бюджету?

До речі, в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк, який також має там ділянки й планував зводити на них висотки. А він – бізнеспартнер забудовника Ігоря Мазепи. Вони пов’язані зі зведенням на заплавних землях р. Ірпінь котеджного містечка О.Краса.

Із єдиного реєстру судових рішень стало відомо, що усі 60 га, на яких ведеться це будівництво, перебувають під арештом у так званій «справі Євробанку» щодо шахрайства.

Свого часу ці землі були незаконно заставлені, а потім продані за заниженою ціною. Але Ірпінська міська рада більшістю голосів «протягла» забудову заплави.

The post Сумнівна пропозиція: чи компенсують дерибанникам Біличанського лісу вартість вкрадених ділянок? appeared first on Ірпінь онлайн.

Президентський указ про розширення меж Національного природного парку «Голосіївський» за рахунок Біличанського лісу захотіла оскаржити у Верховному Суді України церква, яка ще не так давно входила до московського патріархату. Про це розповідає громадська ініціатива «Голка».

Територіально Біличанський ліс знаходиться у Святошинському районі Києва, у 2022 році тут сформували лінію оборони столиці. Ділянки в ньому ще у 2008-му Коцюбинська селищна рада незаконно роздала у приватну власність, вони, зокрема, потрапили до рук депутатів та їх родичів.

За словами голови «Голки», чинний селищний голова Сергій Даніш (зараз представляє «Слугу народу», а до того «Нові обличчя» – партію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка) отримав ділянку під час дерибану в Біличанському лісі. Карплюк теж мав там ділянку і планував звести висотки.

Згаданий указ Президент підписав після подій Революції Гідності у 2014 році, а будівлю церкви, про яку сказано вище, здали в експлуатацію у 2017-му.

У позовній заяві йдеться, що «позивачу стало відомо про порушення його прав у вересні 2024 року». Тобто через 10 років після підписання президентського указу.

Про це, мовляв, дізналися з листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Коцюбинської селищної ради. І начебто раніше позивач довідатися про порушення своїх прав апріорі не міг.

Оскільки «до сформування та внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки природно-заповідного фонду взагалі не можливо було зрозуміти, де розташовані землі за рахунок яких розширили межі НПП «Голосіївський», вважаємо, що строк звернення до суду позивачем не пропущено», – говориться у заяві.

Варто нагадати, що схему розширення Нацпарку «Голосіївський» неодноразово публікували  ЗМІ. А його межі винесли на публічну кадастрову карту 2021 року – про це офіційно інформувало Міндовкілля.

Це вже не перша судова справа, коли це міністерство, прокуратура та адміністрація нацпарку стають на захист даних заповідних територій. Біличанський ліс має найвищий природоохоронний статус і є частиною НПП «Голосіївський» саме завдяки президентському указу, який наразі намагаються скасувати.

«Учасниками судової справи, крім Президента України, є Нацпарк «Голосіївський» та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, які займають принципову позицію щодо збереження вказаними територіями статусу об’єкта природно-заповідного фонду.

Після відкриття провадження в даній справі парк та Міндовкілля подадуть відповідні документи та вживатимуть заходи, направлені на недопущення задоволення необґрунтованих позовних вимог, спрямованих на знищення Біличанського лісу», – констатує прес-служба Міндовкілля.

«Якщо провадження відкриють – органи прокуратури подадуть заяву про ознайомлення зі справою та буде вирішено питання про вступ у її розгляд з метою захисту інтересів держави у сфері охорони природно-заповідного фонду», – наголошують в Офісі Генпрокурора.

Житель Коцюбинського Юрій Устиновський, який добровольцем вирушив на захист України, уточнює, що позов подала церква московського патріархату, яка не так давно стала релігійною громадою Української православної церкви.

За його словами, її будівлю встановили у лісі незаконно. За мерства Сергія Даніша на Великдень з бюджету виділялися кошти, щоб закупити туди святковий декор.

«У 2020 році «матушка» однієї з московських «церков» балотувалася у списку «Нових облич» – це партія екс-мера Ірпеня Карплюка, який хотів будувати в лісі висотки. «Нові обличчя» зі «слугами» та ЄС в раді – це більшість і по суті одна команда.

Після 2022 року громада вимагали заборонити діяльність «церкви». Даніш місяцями не реагував. І не дивно. Його VIP-агітаторкою була Душкіна – всім відома коригувальниця вогню, яка очолювала садок.

Їй обіцяли окупанти посаду «міністерки освіти». Вона записувала Данішу привітання з днем народження і використовувала для цього дітей. Типовий совок. Душкіна втекла в росію.

І зараз оця «церква», яка подала до суду, буде казати, що вони – київський патріархат. А працюють так само гуртом з тим же Данішем, який отримував ділянку в лісі», – обурюється Устиновський.

«Відстоюючи ділянку під церквою, площею 0,2 га, яку відвели в постійне користування 2010 року, колишній московський патріархат вирішив скасувати президентський указ, який захистив ліс площею понад 6000 га», – випливає висновок зі статті.

Землю під будівлю церкви виділила Коцюбинська селищна рада. Але у Верховному Суді доведено, що це територія Києва. Тому ця споруда, для якої намагаються відбити земельну ділянку в нацпарку, стоїть на незаконно відведеній землі, – наголосив депутат Київради Дмитро Білоцерковець.

The post Церква, що входила до московського патріархату, оскаржує указ Президента, за яким Біличанський ліс став нацпарком appeared first on Ірпінь онлайн.

Влада селища Коцюбинське намагається відрізати від Києва половину Святошинського району – саме тут знаходиться Біличанський ліс. Про перипетії цих подій розповідає голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

Як відомо, тут знаходиться Біличанський ліс, який громада та згодом і влада захищають від дерибану із 2008 року. Коцюбинська селищна рада роздала у приватну власність понад 500 ділянок лісу та сотні гектарів на міфічні кооперативи.

Завдяки спільним зусиллям створили Національний природний парк «Голосіївський» – найвищий рівень захисту для лісу, щоб тут ніхто не міг будувати. У 2023-му межу Біличанського лісу винесли на кадастровій карті.

Але Київська облрада прийняла рішення, що це – територія Коцюбинського. Тому знову продовжилися судові процеси, поки у березні поточного року Верховний Суд України не постановив: згаданий куточок природи належить до Києва.

Тоді дерибанники взялися за трасу Р-30, яку хочуть відтягнути до селища. Вона пролягла між Ірпенем та Новобіличами, проходить вздовж Біличанського лісу. Спритники заручилися підтримкою Київської обласної військової адміністрації, яка звернулася до Мін’юсту.

Міністерство через суд доводить, що дорога не належить столиці, незважаючи на відповідні документи. Судовий процес триває.

За словами Федорів, у вересні громадська ініціатива «Голка» отримала листа від військової адміністрації, з тексту якого випливає, що цілком ймовірно у планах дерибанників оскаржувати навіть президентський указ!

Йдеться про те, що під час затвердження указу та визначення меж нацпарку не врахували ті ділянки, які Коцюбинська селищна рада встигла роздати.

«Питання до військово-цивільної адміністрації, чому ретранслюється позиція дерибанників Біличанського лісу? Нагадую, що чинний селищний голова Сергій Даніш (зараз представляє «Слугу народу», а до того «Нові обличчя» – партію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка) отримав ділянку під час дерибану в Біличанському лісі 2008 року. Карплюк теж мав ділянку в лісі і планував там звести висотки», – зазначає Федорів.

Зі свого боку керівник КОВА Руслан Кравченко пояснив, що «суди не розглядали питання встановлення чи зміни меж столиці. Судовий спір не стосувався і питання, кому належить Біличанський ліс».

Також він наголошує, що Київська обласна державна адміністрація не порушувала питання оскарження указів Президента України про створення об’єкту природно-заповідного фонду в лісі.

По трасі Р-30 триває судовий процес щодо власника. Це фактично наслідок того, що межі Коцюбинського та столиці залишаються не встановленими у визначеному законодавством порядку.

The post Лобіювання дерибанників чи межування: яка реальна причина боротьби за Біличанський ліс? appeared first on Ірпінь онлайн.

Як розповідає голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів, народний депутат України Олександр Горобець («Слуга народу») позивався до неї, захищаючи свою честь та гідність. Ірпінський міський суд виніс рішення на його користь.

Суд під головуванням судді Яни Третяк зобов’язав її спростувати інформацію про нардепа, зокрема й щодо його зав’язків із дерибанниками Біличанського лісу. Рішення ще не вступило в силу. Зі свого боку, Федорів планує подавати апеляцію.

Суть справи полягає в тому, що вона у своєму блозі на сторінках «Української правди» критикувала діяльність нардепа її округу №95 Горобця за брак ініціативи та сприяння дерибанникам. І робила це як виборець, що висловлює власну думку.

Федорів писала, що нардеп звернувся до Мінекології, щоб витребувати для Коцюбинської селищної ради документи, на підставі яких створили та розширили Нацпарк «Голосіївський» за рахунок території Біличанського лісу.

Вона стверджувала, що, замість примножування природно-заповідного фонду держави, Горобець працює на замовлення Карплюка – забудовника та екс-мера Ірпеня.

Мовляв, останній хоче забрати в Києва частину Святошинського району – Біличанський ліс – руками «своєї людини» – Сергія Даніша, який очолює Коцюбинське. Обидва свого часу стали власниками ділянок у ньому.

У тексті є висловлювання: «Карплюк дуже хотів стати народним депутатом по 95 округу, але не судилося. Тоді рейтинг «Слуги народу» поламав його плани. Але вже в 2019 році було зрозуміло, що на такий важкий округ треба ставити людину з яйцями. На старті було зрозуміло, що в Горобця яєць нема».

Цікаво, що та ж сама суддя Яна Третяк розглядає ще один позов проти Федорів. Свою честь вирішив захищати Карплюк. І тема та ж сама – Біличанський ліс. Колишній мер і забудовник теж хоче довести, що він тут ні до чого.

Ми уже розповідали, що Горобець є серед ініціаторів законопроєкту «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо удосконалення механізму захисту права власності».

У ньому фактично пропонують амністію злочинних земельних схем, які реалізовують дерибанники разом із чиновниками. Забудовники заради втілення його у життя навіть розпочали медіакампанію.

Своєрідним її флагманом виступає «скандальний забудовник Ігор Мазепа», якого ДБР звинуватила у махінаціях із землею. Карплюк та його оточення пов’язані із ним будівництвом котеджного містечка О.Краса на заплаві р. Ірпінь.

The post Горобець проти Федорів: нардеп відхрещується від дерибанників Біличанського лісу appeared first on Ірпінь онлайн.

23 квітня Господарський суд м. Києва задовольнив позов КМДА та анулював наказ Міністерства юстиції України, яким торік скасували право державної власності на земельні ділянки під автотрасою Р-30, що з’єднує столичний масив Новобіличі з Ірпенем. Про це повідомляє громадська ініціатива «Голка».

Як зазначив заступник голови Київської міської державної адміністрації Петро Оленич, рішення суду ще не набуло законної сили, оскільки Мінʼюст, КОВА та Коцюбинська селищна рада, які є сторонами у справі, ще можуть подати апеляцію.

«Для області ця траса становила неабиякий інтерес не лише через можливість розміщувати зовнішню рекламу. Ціна питання значно більша — поруч Біличанський ліс. Але і тут столиця разом з прокуратурою та Нацпарком «Голосіївський» довела уже на рівні Верховного Суду, що Біличанський ліс — це територія Києва, а селище Коцюбинське не може претендувати на те, аби захопити мало не половину Святошинського району», – підкреслив Оленич.

«Голка» нагадує, що Мінʼюстом скасовано право власності столиці на цю землю після звернення голови КОВА Руслана Кравченка. А державний акт про право постійного користування земельною ділянкою видано, спираючись на рішення Київської міської ради.

У розпорядженні Кабінету Міністрів України від 2010 року, яке передувало будівництву траси Новобіличі-Ірпінь, вказано: дорога довжиною 5,5 км пролягає у межах Києва.

У 2011 році «Укравтодор» надіслав листа КП «Київський інститут земельних відносин», у якому зазначив, що «відповідно до доручення Київської міської ради просить зробити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва цієї дороги».

Поруч із трасою Р-30 знаходиться Біличанський ліс, земельні ділянки у якому хотіла забудувати команда Карплюка. Як відомо, тут облаштовували будівельний паркан, за допомогою різних джерел подавали оголошення щодо продажу майбутніх квартир.

«Біличанський ліс – не єдине, що цікавить команду ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Ще одна можливість заробляти – зовнішня реклама. Контроль траси дозволяє розміщувати борди і заробляти на здачі їх в оренду. І це не просто бізнес, а й можливість для влади Ірпеня мати монополію на зовнішню рекламу під час виборів», – переконана лідерка «Голки» Ірина Федорів.

З відкриттям траси Новобіличі-Ірпінь з’явилося досить багато бажаючих встановити рекламні банери. Серед них – ТОВ «Піар-Лайн» та «Сарафан», що пов’язані відповідно із колишньою дружиною та матір’ю Карплюка, а також наближеною до нього особою.

Строки дії договорів на розміщення зовнішньої реклами закінчилися, але конструкції не демонтували. Триває «судова тяганина щодо самовільного, незаконного розміщення рекламних засобів вздовж траси Р30».

The post Траса Київ-Ірпінь – земля столиці: чи рухнуть рекламні банери Карплюка? appeared first on Ірпінь онлайн.

Правоохоронці повідомили про підозру зловмиснику, який підпалив авто жительці селища Коцюбинське. Ймовірно, мова йде про колишню голову селища Ольгу Матюшину, чий автомобіль Opel згорів вночі 27 січня.

У минулому депутат Ірпінської міськради Лаврентій Кухалейшвілі впізнав у підозрюваному одного з “тітушок”, які протягом останніх 6 років протистояли місцевій громаді на акціях захисту зелених зон та застосовували фізичну силу до активістів. Зокрема, за словами Кухалейшвілі, ці люди причетні до розгону акції протесту проти забудови заплави, що відбувалась на початку 2020-го року, а також протестів біля шлюзу №6, під час забудови лісу по вул. Єсеніна тощо.

Варто зазначити, що так звані тітушки дійсно супроводжували чимало протестів громади, яка намагається захищати клаптики зелених зон від забудови. Найрезонансніші історії пов’язані з забудовою на Єсеніна, численні протести біля ділянки під ДСО, блокуванням мешканців ЖК для облаштування під’їзду до будинку Оверка, будівництво ЖК “Кампа” Антона Мирончука в Бучі тощо.

За словами громадського діяча Ігоря Домбровського, адвокат підозрілого, якому сьогодні в суді обирають запобіжний захід, є людиною скандального забудовника Антона Мирончука.

Нагадаємо, 2 роки тому Лаврентію Кухалейшвілі теж підпалили автомобіль в його власному дворі. Він назвав це помстою ексмера Володимира Карплюка за його активну діяльність в сфері протидії хаотичній забудові та захисті зелених зон Ірпеня.

The post Кухалейшвілі: один з підозрюваних в підпалі авто в Коцюбинському неодноразово розганяв активістів в Ірпені appeared first on Ірпінь онлайн.

Як стало відомо, 27 січня уночі в Коцюбинському по вул. Пономарьова спалахнула автівка, якою користувалася Матюшина. Це Opel Insignia 2010 року випуску, який є власністю її батька.

Ірпінські рятувальники констатують, що про пожежу їм повідомили о 2:27. Вогонь повністю приборкали о 2:44, але машину знищено. Причини з’ясовують.

Поліція Київщини повідомляє, що правоохоронці встановлюють обставини загорання машини.

На місці події працювали співробітники ГУ поліції Київщини та криміналістична лабораторія, група реагування патрульної поліції, слідчо-оперативна група.

Зазначається, що інформацію про причини пожежі мають надати працівники ДСНС, які гасили пожежу.

Також додають, що «вулиця, де сталося загорання авто, як і все селище, не обладнані камерами відеоспостереження, оскільки Коцюбинське не долучилося до програми «Безпечна Київщина».

Слідчі Бучанського районного управління поліції внесли відомості про цю подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 2 ст. 194 (умисне знищення або пошкодження майна) ККУ. Її санкція передбачає ув’язнення від трьох до десяти років.

Зі свого боку, Матюшина закидає поліції несумлінне проведення слідчо-оперативних дій. На її сторінці у Фейсбук низка відео.

Варто нагадати, що за останні роки у Приірпінні зафіксовано десятки фактів нападів на активістів, зокрема й із застосуванням сили, пошкодження їх майна (колишньому ірпінському депутату та захиснику зелених зон Лаврентію Кухалейшвілі спалили дві машини). Фактично усі вони не розкриті.

Це стосується і Коцюбинського. Лише в одному випадку представникам громади вдалося затримати молодика, який у селищі побив посадову особу – тодішню голову ТВК Людмилу Демченко. Але справу списали на побутовий конфлікт.

Останні вибори у Коцюбинському теж видалися гарячими. Від списку партії УДАР Матюшина могла отримати мандат депутата Коцюбинської селищної ради, але відмовилася і фактично вийшла із політики.

The post Згоріла автівка у Коцюбинському: помста ексголові селища Матюшиній за активну громадянську позицію? appeared first on Ірпінь онлайн.

Як повідомляє на своїй сторінці у фейсбук поліція Київської області, черговий залізничної станції “Біличі” в Коцюбинському повідомив до Ірпінського відділу поліції про те, що хлопчик виліз на вагон та отримав ураження електрострумом. Після інцеденту на місце події прибула слідчо-оперативна група та поліцейські. 

Після встановлення деталей виявилося, що діти бавилися на залізничному вокзалі. Після того, як один із хлопців виліз на вантажний потяг, він випадково зачепив дріт, який був під високою напругою. Як наслідок, отримав ураження струмом, понад  60 % термічних опіків ІІ-ІІІ ступеню. Наразі він перебуває в реанімаційному відділенні, де за його життя борються медики.

Ігри дітей та підлітків на залізничній станції не рідкість. Реакції на численні заклики вибрати інше місце для ігор ігноруються. Поліція Київської області закликає дітей не проводити свій час у небезпечних місцях. Також, наголошуємо, що батькам необхідно бути обачними і та проводити виховні заходи для уникнення подібних ситуацій. 

The post Недитячі ігри на залізничних коліях: на станції “Біличі” від удару струмом постраждав підліток appeared first on Ірпінь онлайн.

Ці та інші питання обговорювали на 83-ій позачерговій сесії Ірпінської міської ради, що відбулася 20 серпня.

На початку засідання головуючий – в. о. міського голови – секретар ради Андрій Літвинов – вкотре визначив статус сесії як «закрита», традиційно мотивуючи карантином.

Хоча добре відомо, що «закритість» на руку карплюківським маріонеткам: так простіше «протягувати» без присутності громади дерибанні питання.

Депутат Сергій Глиняний розкритикував посадовців за невчасне та неповне надання сесійних матеріалів, унаслідок чого народні обранці не можуть їх повноцінно вивчити, щоб прийняти зважене рішення.

Торкаючись «закритості» ірпінських сесій, депутат Київської обласної ради Ігор Домбровський нагадав про інцидент, коли муніципальна варта не впустила його до сесійної зали.

Провину за це він поклав на Літвинова та керівника мунварти Миколу Ковальчука, які фактично примусили вартівців порушити закон.

Також Домбровський запропонував підняти на площі перед міською радою на флагштоці разом із прапорами України та Ірпеня знамено Білорусі – на підтримку боротьби братнього народу проти диктатури влади. Але Літвинов йому відмовив.

У рамках створення ОТГ до Ірпеня приєдналося два села – Михайлівка-Рубежівка та Козинці. Натомість місто втратило Гостомель, Ворзель та Коцюбинське.

Це красномовно засвідчило недолугість «біглого» мера Карплюка та його оточення. Суть владної політики й досі зводиться до «видоювання» міського бюджету під «своїх» підрядників на марнотратні проєкти на кшталт набережної, площ, парків, скверів тощо.

А селища, де розташовані потужні підприємства, залишалися звичайними фінансовими донорами Ірпеня, на розвиток яких кидалися фактично копійки.

За І півріччя доходи міста становлять понад 476 млн грн. Бюджетний «недобір» сягає 35 млн грн від планових показників. За рік ця сума збільшиться до мінус 70 млн грн. Такі втрати Літвинов пов’язав із карантином.

Остання цифра – приблизна ціна набережної, на яку й досі витрачають величезні кошти платників податків.

The post Скарбничка Ірпеня: бюджетний «недобір» на фоні марнотратства appeared first on Ірпінь онлайн.

6 серпня міністр юстиції України Денис Малюська взяв участь у заході, присвяченому початку великого розпродажу в’язниць. Він відбувся на території державної установи «Ірпінський виправний центр (№132)», що у Коцюбинському.

Саме цей об’єкт має стати першою «тюремною ластівкою» змін, передбачених у пенітенціарній системі нашої держави.

За словами міністра, велика частина українських в’язниць перебуває у замороженому стані. Вони давно не використовуються за своїм призначенням.

Як приклад – Ірпінський виправний центр. Останніх засуджених перевели звідси до аналогічного закладу в серпні 2019 року.

З того часу лише витрачаються кошти на утримання та охорону об’єкта. А це більше десятка мільйонів гривень на рік.

Площа земельної ділянки установи перевищує 8 га, будівель – 24000 кв. м. Вона розташована поблизу Києва. На об’єкті є водо- та електропостачання, каналізаційна мережа.

У країні нараховується 12 виправних центрів, де утримується понад 1380 осіб. У них нема суворого режиму.

Засуджені перебувають досить вільно: вони тут ночують, але можуть виходити за межі установи й там працювати.

Таке покарання називають «обмеженням волі». Його пропонують прибрати із кримінального кодексу та закрити згадані виправні центри. Але це питання майбутнього.

«Загалом, в Україні 27 таких заморожених установ. Кожна з них може бути потенційним об’єктом продажу і цікавою для інвесторів.

Окрім того, нещодавно ми розпочали процес оптимізації 8 нових установ, які поки функціонують, але також будуть заморожені. А засуджених уже почали переводити в інші заклади», – наголосив Малюська.

Але розпродаж в’язниць, за словами міністра, це не означає, що зменшать кількість в’язнів чи їх відпускатимуть, або для них не вистачатиме місць в існуючих пенітенціарних установах.

Просто є багато надлишкового майна. Перший крок оптимізації – це продаж заморожених активів (тобто буцегарень, які не використовують).

Другий – визначення місць, де будуватимуть нову в’язничну інфраструктуру. В першу чергу – слідчі ізолятори (за межами міст чи у їх промзоні).

Два десятки їх старих приміщень розташовані у центральній частині міст. З побудовою нових споруд їх згодом закриватимуть та продаватимуть. Потім справа дійде до реконструкції (будівництва) установ виконання покарань.

Малюська наголосив, що виручені за об’єкти кошти спрямують на розбудову нової в’язничної інфраструктури та поповнення державного бюджету.

Їх цінність для інвесторів – можливість отримати великі земельні ділянки з інженерними мережами, які вже підведені.

«Що виросте на їхньому місці – заводи, житлові, торгово-розважальні комплекси – це вже не до нас, а до майбутніх власників та органів місцевого самоврядування, які затверджують генплани, ДПТ і видають містобудівні умови та обмеження», – підкреслив міністр.

Ірпінська виправна установа знаходиться в центрі Коцюбинського поблизу залізниці. Поруч – висотки та будівельні майданчики.

Цілком можливо, що на місці закладу можуть з’явитися нові багатоповерхівки чи торговельні комплекси.

Нагадаємо, що декілька років тому в Коцюбинському планували спорудити нове приміщення Київського слідчого ізолятора.

Але іноземні інвестори відмовилися. На думку тодішнього міністра юстиції Павла Петренка, це пов’язано з негативною інформаційною кампанією, яку організували деякі забудовники.

Хоча, звісно, місцева влада та населення теж були не в захваті від ідеї переселення СІЗО до селища.

The post Перша «тюремна ластівка» у Коцюбинському: Ірпінський виправний центр виставлять на аукціон appeared first on Ірпінь онлайн.