На 36-ій сесії Ірпінської міської ради депутат від «Нових облич» Помазан, всупереч конфлікту інтересів, двічі проголосував за питання, пов’язані з його фірмами – ТОВ «ФАНТОР» і «ТЕРНЕР».

Це стосувалося затвердження проєктів землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюється з ведення сільськогосподарського товарного виробництва на будівництво багатоквартирного будинку.

В Ірпінському міському суді розглядали справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з корупцією, вчинені Помазаном. І хоча спритника визнали порушником закону, але до відповідальності не притягли, бо скінчилися відведені терміни.

Вражає цинізм цього вірного прихвостня екс-мера Ірпеня Карплюка. Адже на сесії він заявив про конфлікт інтересів – і нахабно проголосував за свої питання, бо знав, що це йому зійде з рук.

Громадська діячка Євгенія Ростолопа звертає увагу на грубі процесуальні порушення з боку працівників ДСР Нацполіції України в Київській області.

По-перше, правоохоронці невчасно склали протокол. ДСР отримав звернення про порушення закону ще в квітні 2024 року. Але протокол про адміністративне правопорушення склали лише 15 січня 2025-го.

Це критичне зволікання, адже строк накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення становить 6 місяців з моменту його виявлення (ч. 4 ст. 38 КУпАП).

По-друге, фальсифіковане тлумачення дати «виявлення» порушення. ДСР намагався вказати, що такою є день складання протоколу – 15.01.2025.

Але Ірпінський міський суд правильно застосував практику Верховного Суду України, згідно з якою моментом виявлення вважається дата, коли уповноважений орган отримав фактичні дані про правопорушення, тобто весна-літо 2024 року.

По-третє, порушення права на захист. Під час складання протоколу Помазан заявив, що не має правових знань і просить адвоката. Це прохання проігнорували.

Замість належного вручення копії протоколу та роз’яснення його прав просто зробили примітку «відмовився підписати». Це порушення ст. 59 Конституції України і ч. 4 ст. 256 КУпАП, що саме по собі є підставою для визнання дій поліції незаконними.

По-четверте, Помазана не викликали для надання пояснень, як належить за процедурою. За словами Євгенії, матеріали справи не містять жодних доказів, що депутата було офіційно викликано або запрошено для пояснень у встановленому порядку, що ще більше ставить під сумнів добросовісність дій поліції.

По-п’яте, зволікання з перевіркою. ДСР отримав запит від прокуратури та громадян на початку літа. Але лише у грудні 2024 року поліція провела першу (!) дію – опитування Помазана. А вже у січні 2025-го на основі цих дій склала протокол. Це – процесуальна бездіяльність, яка зробила покарання неможливим.

На жаль, прокуратура не подавала апеляції в цій справі, бо не мала на це права. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП, вона можлива лише для чітко визначених суб’єктів. А за ч. 5 ст. 7 і ч. 1 ст. 287 прокурор має право оскаржити лише ті постанови, які стосуються заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи.

Санкція ч. 2 ст. 172-7 КУпАП – лише штраф, а не адміністративний арешт. І навіть якби прокурор хотів – апеляція не підлягала б розгляду. Суди неодноразово повертали такі скарги.

У подібних справах суддя першої інстанції фактично має монополію на рішення – може закрити, навіть якщо є докази. Адже апеляція недоступна, касації немає, контроль відсутній.

«Це не юридичний виняток – це законодавча діра. І вона не нова. Але Верховна Рада роками не змінює цю ситуацію, бо вона зручна для політиків, які сидять у місцевих радах і ухвалюють рішення в інтересах свого бізнесу.

Тому змінювати потрібно не лише персоналії. Потрібно міняти закон. Інакше кожен такий конфлікт інтересів залишатиметься безкарним. А громада – без реального захисту власних інтересів», – підсумовує Ростолопа.

The post Правова діра: як поліція допомогла Помазану уникнути відповідальності appeared first on Ірпінь онлайн.

5 березня суддя Михайло Одарюк в Ірпінському міському суді розглянув справу про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, вчинене депутатом Ірпінської міської ради від партії «Нові обличчя» Андрієм Помазаном.

У 2023 році на 36-ій сесії ІМР прихвостень екс-мера Ірпеня Карплюка голосував за затвердження проєкту землеустрою на користь власного підприємства – ТОВ «Фантор».

Суд встановив, що депутат мав прямий приватний інтерес у прийнятті цього рішення. Це створило реальний конфлікт інтересів відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції». Незалежно від кількості голосів «за» або «проти», сам факт участі у голосуванні, коли рішення стосується особистого бізнесінтересу депутата, є порушенням закону.

Захист намагався переконати суд, що голос Помазана не був вирішальним. Але суддя обґрунтовано вказав: не результат голосування, а сам факт участі за наявності конфлікту інтересів є складом правопорушення.

То чому відповідальність не настала? Бо суд закрив провадження через закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, – пояснює громадська діячка Євгенія Ростолопа.

Термін у шість місяців, згідно з позицією суду, почав обчислюватися не з моменту складення протоколу, а коли уповноважений орган отримав перші відомості про можливе правопорушення – тобто з 23 вересня 2024 року, коли депутат Артем Гурін («Батьківщина») повідомив про цей факт у дописі на Facebook.

Ми розповідали, що Помазан тоді двічі проголосував за питання, пов’язані з його ТОВ «ФАНТОР» і «ТЕРНЕР». Хоча сам же й попередив про конфлікт інтересів.

Вони стосувалися затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок приватної власності, цільове призначення яких змінюється з ведення сільськогосподарського товарного виробництва на будівництво багатоквартирного будинку.

Видно, не даремно магнат, будучи одночасно сільським головою Михайлівки-Рубежівки і власником багатьох комерційних структур, вивів від 60 до 100 га громадських земель.

Отже, відповідно, строк притягнення Помазана до відповідальності за голосування сплив 31 грудня 2024 року, а на момент розгляду справи його вже пропустили.

«Сьогодні в Україні сформувалася широка судова практика, за якою прокуратура фактично позбавлена можливості оскаржувати такі рішення судів першої інстанції у справах про адміністративні корупційні правопорушення.

Тобто навіть тоді, коли суд визнає наявність факту порушення закону, санкція за нього не застосовується – і механізму домогтися справедливості через апеляцію більше немає», – констатує Ростолопа.

Аналіз фабули справи свідчить про зволікання правоохоронців. Поліція довго «шукала» Помазана для складання протоколу, чим фактично сприяла збіганню терміну притягнення до відповідальності.

За законом після встановлення судом факту конфлікту інтересів юридичний відділ ІМР мав би ініціювати перегляд результатів голосування 36-ї сесії і подати позови про визнання недійсними рішень, ухвалених із порушенням процедури.

Але керувати юридичним відділом секретарка Анжела призначила Вікторію Ковтун – за підтримки депутатів партії «Нові обличчя», включно із самим Помазаном. Фактично вона є залежною від політичної групи, інтереси якої прямо зачіпає дана ситуація.

Швидше за все, юридичний відділ не оскаржуватиме ні результати голосування сесії, ні рішення суду, залишивши порушення інтересів громади без своєї реакції.

У цій справі ми бачимо завершену модель. Депутат порушує антикорупційне законодавство, суд фіксує цей факт, але закриває справу через строки. Прокуратура не має механізму для її перегляду. Поліція сприяє затягуванню розслідування, а юридичний відділ ІМР покриває незаконні дії, нехтуючи захистом інтересів громади.

Це не просто окремий випадок – це механізм безкарності, який руйнує основи місцевого самоврядування і законності, – підсумовує громадська діячка.

The post Механізм безкарності: кейс депутата від «Нових облич» Помазана appeared first on Ірпінь онлайн.

В Ірпені «абсолютне непорозуміння» у вигляді секретарки Анжели захопило владу. Це сталося після того, як чинного міського голову Олександра Маркушина відсторонили від посади.

Неймовірних фінансових зусиль для цього доклав екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») – протеже Анжели. Та й, окрім грошей на хабарі, ще й брехливих свідчень доклав.

Самозванка наразі має чекати на результати службового розслідування по своїй справі з пошкодженою комунальною машиною. Її відсторонено від посади секретарки, що й підтвердив суд.

Натомість ця особа заходилася незаконно керувати Ірпінською громадою. Вона наштампувала велику кількість різних розпоряджень, зокрема й тих, що стосуються кадрових чисток серед працівників міської ради та комунальних служб.

Керівники підрозділів опинилися у підвішеному стані. Щоб прибрати з роботи та ще й з наслідками, Анжела запровадила щодо низки з них службові розслідування, аби остаточно зламати.

Свого часу вона сама через це проходила, коли Карплюк та його оточення прибрали її з посади директорки стадіону в Ірпені, що вартувало їй втрати дитини. Але це не завадило знову «знюхатися» зі своїми кривдниками.

Звичайні фахівці та робітники змушені виконувати незаконні накази, аби не втратити роботу. А якщо й ні – то залежні від фінансового заохочення до зарплати, яке визначається переважно керівництвом.

Секретарці Анжелі вдалося «протягти» на сесії карплюківський бюджет, а на виконкомі – бізнесові питання лідера «Нових облич» та його оточення. Хоча у правовому полі ці засідання були незаконні.

Наразі Макеєва бере участь у різних заходах, де подає себе як в.о. міського голови. Це засідання у міській раді, робочі наради, зустрічі делегацій, зокрема й іноземних.

Ще один важливий аспект – співпраця з нею вищих посадовців, що має свідчити начебто про її легітимність. Днями до Ірпеня приїздили посол Азербайджану в Україні Сеймур Мардалієв та т.в.о. голови Київської ОДА Микола Калашник.

Їх зустрічали відсторонені секретарка Анжела та перший заступник міського голови Андрій Кравчук – племінник Карплюка. Азербайджанська сторона планує профінансувати відбудову та спорудження низки об’єктів інфраструктури нашого міста.

Хто покладе край цій правовій фікції, мильній бульбашці Анжелі? Вища влада та правоохоронці наче «осліпли» й «оглухли». Люди хочуть почути роз’яснення, відповіді на свої запитання та вимоги.

Адже в Ірпені проводилися віча проти рейдерського захоплення влади, збирали підписи на захист міського голови Маркушина, якого за надуманими звинуваченнями відсторонили від посади.

Якщо державні структури повністю імпотентні у цьому плані й вирішили самоусунутися, ігнорувати волю народу, то може час громаді впроваджувати народовладдя за допомогою прямих інструментів впливу, а не сподіватися на прогнилу систему?

Адже наразі нема довіри ні до виконкому як дорадчого органу, ні до Ірпінської міської ради, бо Карплюку вдалося стягнути більшість, які своїми голосами «протягують» потрібні для нього рішення.

Можливо, варто збирати загальні збори громади та обирати колегію, якій би надали право керувати містом, поки не повернеться законно обраний мер? Нажаль, багатьом байдуже, що у нас творять самозвані зайди.

Активізувати процес могли б ОСН, ОСББ, ГО, які об’єднують багатьох жителів Ірпеня. Можна згадати й про такі забуті інституції, як вуличні та будинкові комітети.

Інакше цей владний хаос буде неймовірно розтягнутий у часі, бо судові процесу можуть тривати роками. А високих чиновників та керівництво прокуратури, поліції уже зараз потрібно викликати на килим до народу й вимагати звітувати, чому справи із рейдерами влади в Ірпені перебувають на незрозумілій стадії.

The post Правова фікція: скільки Ірпенем керуватиме «абсолютне непорозуміння» Анжела? appeared first on Ірпінь онлайн.

Паблік «Життя Бородянки» розповідає про двох депутатів Бородянської селищної ради, які після повномасштабного вторгнення рашистів отримали посвідчення інваліда ІІ групи. Такий статус убезпечує від мобілізації, дозволяє одержувати пенсію та пільги.

Це Роман Дяченко («Нові обличчя») та Дмитро Науменко («За майбутнє»), які стали інвалідами відповідно 13 грудня 2022 року і 22 березня 2023-го. Першого вважають «смотрящим» за Бородянкою у секторі архітектури, другого – за розподілом бюджету в БСР.

Місцеві активісти підозрюють, що «цю схему турботи про своїх посіпак очолив колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк, який «воював» лише на сторінках Фейсбуку, позуючи в касці з автоматом», а потім зник і повернувся в уже звільнене місто.

«Повномасштабна війна стала викликом для кожного українця. Хтось бореться на передовій, жертвуючи життям за свободу. Хтось забезпечує армію всім необхідним, працюючи цілодобово.

Інші займаються волонтерством або допомагають у тилу. Та є й ті, хто, не зупиняючись навіть у ці складні часи, використовує війну для власного збагачення та паразитування на державі.

У Бородянській громаді є особи, які, користуючись воєнним хаосом, організували схеми отримання необґрунтованих інвалідностей для уникнення мобілізації.

Повністю здорові лоби, які й раніше розкрадали бюджетні кошти і комунальну власність, тепер через корупційні схеми отримали статус інвалідів другої групи. Ще й отримують соціальні виплати, призначені справжнім потребуючим…

Варто позначити критерії 2-ї групи інвалідності. Серед них:

✓здатність до самостійного пересування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб. Хтось бачив Дяченка чи Науменко на милицях чи у супроводі поводирів?

✓нездатність до провадження окремих видів трудової діяльності чи здатність до трудової діяльності у спеціально створених умовах з використанням допоміжних засобів і/або спеціально обладнаного робочого місця, за допомогою інших осіб. Тут Карплюк постарався: і з робочими місцями, і зі спеціально створеними умовами праці.

✓здатність до орієнтації в часі і просторі за допомогою інших осіб. Так і є, ці особи зовсім поплутали усі орієнтири.

✓здатність до спілкування з використанням допоміжних засобів і/або за допомогою інших осіб. Тепер всім ясно, що коли язики заплутаються – то не від алкоголю, то друга група.

✓здатність частково чи повністю контролювати свою поведінку тільки за допомогою сторонніх осіб. Ну, тут взагалі без питань: кожен крок і порух стовідсотково контролюється Карплюком.

Враховуючи їхні відповідальні посади й обов’язки, а також тяжкий стан здоров’я, на фронт Роману Дяченку і Дмитру Науменку в жодному разі не можна», – іронізує паблік.

Активісти саме Карплюка називають головним організатором шахрайства, де його прихильники активно використовують війну для корупційних махінацій. Він «протягнув» до влади в Бородянці свою ставленицю – Ірину Захарченко, потурбувавшись про більшість голосів у БСР.

За інсайдерською інформацією, з поверненням за рішенням суду в мерське крісло Олександра Сахарука, обраного місцевими жителями, стало відомо про масштабні корупційні схеми навколо програми єВідновлення, яка мала б підтримати відбудову зруйнованого житла.

За цими махінаціями стоять ключові посадовці Бородянської селищної ради: Захарченко, перший заступник Дмитро Негреша та Дяченко. Всі троє – члени карплюківської партії «Нові обличчя».

Як працювала схема? У БСР створена комісія з єВідновлення, яка повинна відповідально розподіляти кошти на відбудову після деокупації Бородянки.

Проте під керівництвом Захарченко, за участі Негреші та Дяченка обсяги робіт штучно завищували. А потім ділили «навар» між собою: від 10 до 20%, а подекуди й більше.

«Карплюк і його спільники – це паразити, які не тільки ухиляються від виконання обов’язку перед державою, але й продовжують грабувати громаду. Вони збагачуються на земельних схемах, крадуть майно, тоді як інші українці віддають усе заради перемоги.

Не дивно, що мешканці Бородянщини обурені цими зрадниками. Вони вимагають розслідування й притягнення до відповідальності осіб, що незаконно отримали інвалідність.

Громада звертатиметься до ТЦК, СБУ та правоохоронних органів із вимогою перевірити законність оформлення інвалідностей. Всі фігуранти мають пройти повторну медико-соціальну експертизу, а в разі виявлення порушень – понести покарання.

Але покарання повинно бути не лише юридичним. Такі особи заслуговують на суспільний осуд… Вони не повинні мати жодних посад чи політичних перспектив, мають стати персонами нон ґрата.

Україна воює не лише проти зовнішнього ворога. Війна виявила і внутрішніх щурів, боротьба з якими не менш важлива, ніж бій на фронті», – підсумовує «Життя Бородянки».

The post Фальшиві інваліди з оточення колишнього мера Ірпеня Карплюка грабують Бородянську громаду appeared first on Ірпінь онлайн.

Дмитро Негреша – прихвостень екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка – настільки вірний своєму господарю, що залишив «насиджене» місце керуючого справами Ірпінського міськвиконкому та перейшов працювати першим заступником бородянської селищної голови Ірини Захарченко.

Щодо останньої, то ми вже розповідали, що лідер «Нових облич» «протягнув» її на посаду секретарки Бородянської селищної ради завдяки «договорняку» із керівником Київського обласного осередку «Слуги народу».

Оскільки за право керувати Бородянкою судилися обраний населенням мер Олександр Сахарук та тодішній секретар БСР Георгій Єрко, то Захарченко стала в.о. бородянської селищної голови.

Так карплюківцям пощастило узурпувати владу в селищі. А Негрешу його господар «десантував» до Бородянки, аби укріпити позиції перевіреним кадром.

От навіщо йому така пертурбація? З одного боку, наче ж кар’єрне зростання за посадою. А з іншого – удвічі втрата у зарплаті. Та ще й на роботу досить далеченько добиратися, маючи з дружиною дві квартири в Ірпені.

І дійсно, якщо відкрити декларацію про доходи, то в Ірпені Негреша як керуючий справами у 2023 році заробив понад 1,3 млн грн, водночас ще й отримав 12600 грн матеріальної допомоги.

А ось у Бородянці зарплата чиновника різко зменшилася: за 10 місяців поточного року він одержав майже 500 тис. грн. І хоча й мав у перші місяці менший оклад, але зарплату йому «накручували» приблизно до 50 тис. грн за рахунок премії, а потім – надбавки.

До речі, Захарченко теж «вибила» собі більшу заробітну плату. У травні 2024 року на сесії Бородянської селищної ради ухвалили рішення про підвищення її рівня для в.о. селищної голови. Та ще й премію 200% від окладу і надбавку 50%.

То чи дійсно Негреша виявився таким альтруїстом, який пожертвував грошима, аби прислужитися Карплюку? Та в це важко повірити, знаючи власника партії «Нові обличчя» та його оточення.

І ось до влади в Бородянці повернувся обраний населенням мер Сахарук, який два роки свого життя витратив на суди, щоб знову обійняти свою посаду. Для карплюківців відразу ж запахло смаженим.

Новий очільник вирішив з Негреші розпочати очищення бородянської влади, відсторонивши його від виконання посадових обов’язків та призначивши службове розслідування.

Це стосується ймовірного неналежного виконання або перевищення чиновником власних повноважень, що пов’язано із відновленням майна, пошкодженого рашистськими окупантами.

Також Сахарук розпорядився провести позачергову сесію Бородянської селищної ради. На її розгляд винесли питання про дострокове припинення повноважень його першого заступника Негреші та секретарки ради Захарченко, яка керувала селищем, а також обрання нового секретаря БСР.

На жаль, за відсутності кворуму згадане сесійне засідання перенесли. Місцеві депутати його фактично проігнорували.

А ось карплюківці не полишають спроб вчергове скинути Сахарука з мерського престолу. Одна з них зазнала фіаско. Днями стало відомо, що Верховний Суд України відмовив у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Єрка у постанові Шостого апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року про визнання рішення противоправним та його скасування.

«За інсайдерською інформацією, з поверненням до влади Сахарука почали випливати на поверхню масштабні корупційні схеми навколо програми єВідновлення, яка мала б підтримати відбудову зруйнованого житла.

За цими махінаціями стоять ключові посадовці Бородянської селищної ради: колишня в.о. голови Ірина Захарченко, перший заступник Дмитро Негреша та «смотрящий» за відділом архітектури Роман Дяченко. Всі троє члени карплюківської партії «Нові обличчя», – пише паблік «Життя Бородянки».

Як працює схема? У Бородянській селищній раді діє комісія з єВідновлення, яка повинна відповідально розподіляти кошти на відновлення після деокупації.

Але під керівництвом Захарченко, за участі Негреші та Дяченка обсяги робіт штучно завищували. А потім ділили «пиріг»: від 10 до 20%, а подекуди й більше осідали у кишенях цих чиновників, які не забували й свого господаря.

Замість якісного відновлення – фіктивні обсяги робіт та відмивання грошей. Людям доводилося «дякувати» шахраям з ради за підписання фальшивих актів.

Цинізм ситуації вражає: замість прозорого розподілу коштів на відбудову і допомогу постраждалим, ці тимчасові «вожді» поспіхом набивають свої кишені, відчуваючи, що скоро їх поженуть у три шиї, – констатує паблік.

The post «Альтруїзм» Негреші: чиновник з оточення екс-мера Ірпеня Карплюка наживався на відновленні Бородянки? appeared first on Ірпінь онлайн.

Представники партії «Нові обличчя», яку очолює відставний мер Ірпеня Володимир Карплюк, вирішили роздмухати новий скандал. Його однопартієць – вірний прихвостень Андрій Помазан – підняв ґвалт, що чинний міський голова Олександр Маркушин оголосив війну селам Ірпінської громади.

Мовляв, очільник міста намагається узурпувати владу, грубо порушуючи принципи місцевого самоврядування. А все через те, що підписав розпорядження про відсторонення козинцівського старости Володимира Вигінного та двох працівників старостату.

Ще карплюківець переймається, що старостат начебто зачинено і жителі Козинців та Діброви більше не мають ніякого доступу до адміністративних послуг Ірпінської міської ради у своїх населених пунктах. І закликає людей підтримати свого старосту.

Радник міського голови Валерій Степанюк пояснив, що, згідно з розпорядженням виконавчого комітету Ірпінської міської ради, створено комісію для проведення службового розслідування щодо старости Ірпінської територіальної громади, повноваження якого поширюються на територію сіл Козинці та Діброва, Володимира Вигінного, адміністратора ЦНАПу Олени Кустової, головного спеціаліста відділу ведення реєстру Людмили Тимошенко для встановлення причин несвоєчасного подання ними декларації особи.

На вимогу Національної поліції України на період проведення розслідування згадані особи відсторонені від виконання своїх службових обов’язків.

На одному із місцевих пабліків пишуть, що чиновники вчасно не подали декларації про доходи за останні кілька років. Тому потрапили під розслідування Національного агентства з питань запобігання корупції.

«Зависли» їхні декларації начебто з 2021-го. До речі, у перші роки повномасштабного вторгнення рашистів декларування не було обов’язковим. Але зараз усі посадовці повинні вчасно подавати такі документи, зокрема й за минулі роки.

А сам старостат у Козинцях має працювати в режимі лише отримання документів від громадян для передачі на обробку до ЦНАПу Ірпеня.

«Більшовики» в ІМР вустами вірного свого служки Помазана навіть з цього спробували розігнати «зраду». Мовляв, рятуйте людоньки, грабують, ґвалтують, убивають і владу узурповують!

Хоча напередодні їхня делегація була у відділі кадрів виконкому, де їм все показали і розказали. Мабуть, не дійшло. Буває – вони там люди прості.

Ну, що ж! Для особливо талановитих нам не шкода і повторити: то не Маркушин придумав, то закон такий!» – іронізує радник.

Як відомо, проблеми з декларування виникали й у колишнього першого заступника міського голови Дмитра Христюка – соратника Карплюка. Ще у 2017 році той придбав квартиру, яку не вписав у декларацію.

Суд визнав чиновника винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого Законом України «Про запобігання корупції».

Чудасія спостерігалася й навколо декларування «фунтихи» Карплюка – Анастасії Попсуй (Сайферс), яка свого часу була секретаркою ради – в.о. міського голови Ірпеня.

За аналізом Руху Чесно, декларація «злиденної» депутатки за 2016 рік свідчила, що вона геть нічого не заробила і ніде не працювала. Проте на громадських засадах була помічницею народної депутатки.

Єдині гроші, вказані у декларації за 2016 рік, – це 30 тис. грн як дохід від відчуження рухомого майна. Жодних заощаджень депутатка тоді не вказала.

У січні 2017-го жінка, в якої коштів не вистачало на життя, якщо вірити декларуванню, купила авто Honda CR-V 2007 року випуску і витратила на це саме 30 тис. грн. Хоча ціна, судячи із сайтів оголошень про продаж аналогічних машин, була занижена удесятеро.

Також депутатка не вносила до декларації квартиру брата, в якій проживала, та свого цивільного чоловіка, за рахунок якого й допомоги від рідних начебто існувала на цьому світі з дитиною.

Про самого Помазана відомо, що, будучи одночасно сільським головою Михайлівки-Рубежівки і власником багатьох комерційних структур, він «нацарював» від 60 до 100 га громадських земель.

Земельний магнат на одній із сесій ІМР, всупереч конфлікту інтересів, двічі як депутат проголосував за питання, пов’язані з його фірмами. Але поліції за три місяці не вдалося його ні опитати, ні вручити йому протокол про вчинення корупційного злочину.

The post Ґвалт від «Нових облич»: старосту Козинців Вигінного та двох працівниць відсторонили від роботи через декларації appeared first on Ірпінь онлайн.

Загалом такий публічний інструмент як інвестиційна рада громади – важливий дорадчий орган, який забезпечує створення і підтримку доброго бізнес-клімату в громаді та залучає зовнішніх інвесторів до роботи в ній.

Але так склалося, що в Ірпені цей важливий дорадчий орган став підніжком для самопіару однієї особи, яка вважає себе мало не генієм бізнесу та інвестиційною нянею номер один у пристоличному передмісті.

Мова про Вову-67 – екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка. Персону, за останнє десятиліття зашкварену не одним корупційним скандалом. З його кейсом може ознайомитись кожен в режимі реального часу, загугливши лише два слова на літеру «к»: «карплюк» і «корупція».

За весь період існування інвестиційної ради міста, яка була створена рішенням міськради від 11 березня 2021 року, її голова провів одну-дві конференції. І хоч їх гучно називали інвестиційними, але присутніми в залі чомусь були пара-трійко ірпінських забудовників – партнерів Карплюка, а решта студенти податкової академії.

Очевидно, що студенти-фіскали теж мають право бути на таких заходах, але вони явно не потенційні інвестори.

Ну, ще були гучні поїздки голови інвестради по закордонах після деокупації Ірпеня. Разом із кишеньковим чорним піарником Петром Щербиною та інколи з міським головою Олександром Маркушиним, яким просто прикривалися як щитом.

Мовляв, ось у нас мер-захисник і ми теж хороші, тож дайте нам гроші.

Проте з цієї великої хмари закордонних поїздок, постів про них у соцмережах і сюжетів на підконтрольному містечковому сайті ITV на Ірпінську громаду золотий дощ інвестицій так і не випав.

Практично кожен об’єкт, який наразі відновлюється в місті, то все – гроші міжнародних організацій та наших західних країн-партнерів, приватних іноземних інвесторів, які чомусь будівельні компанії Карплюка і Ко навіть у підрядники не покликали.

А чому – не важко здогадатись.

Іноземні уряди й бізнесмени не просто користуються гуглом, а перебувають у прямому контакті з українськими антикорупційними неурядовими організаціями. А у Карплюка, з відомих причин, з антикорупціонерами так само не склалося, як і з залученням інвестицій в місто.

Була правда, розповідають знавці місцевих бізнес-розкладів, чи-то в його товариства «Відважних» чи-то в інших компаній із його пулу, можливість відбудовувати приватний сектор. Але він і тут відзначився своєю жагою великого зиску, який прагнув отримати на рівному місці без зусиль і вкладень.

А хотів він, не мало – не багато, постраждалим від руйнування житла родинам ірпінців утюхати квартири у своїх багатоповерхових шпаківнях.

А їх, як відомо, за передвоєнні роки було набудовано чимало. І сьогодні під час війни, як утім і до війни, вони зовсім не користуються особливим попитом.

Навзамін наш (анти)герой хотів, щоб власники приватних садиб віддали йому свої ділянки, а він їх міг консолідувати і будувати на них знову ж таки ще вищі залізобетонні шпаківні на місці, де колись був затишний приватний сектор у садках і квітах.

Звісно, що в такій хитромудрій оборудці йому відмовили і самі постраждалі ірпінці, й Ірпінський міський голова Олександр Маркушин. Що стало, до речі, однією з причин розриву стосунків між колишнім і теперішнім мерами. Як політичних, так і особистих.

Тому тут не треба бути слідчим або прокурором, щоб зрозуміти – інвестиційну раду міста та її голову потрібно міняти вже.

Хто може до неї увійти?

Прізвища тут узагалі неважливі. Це мають бути доброчесні підприємці. Представники малого і середнього бізнесу, які насамперед сумлінно платять податки, а не ухиляються від них. Та й голова інвестиційної ради, як і її члени, мають працювати в першу чергу з місцевим малим і середнім бізнесом. Створювати для ірпінських підприємців сприятливе конкурентне середовище, а не монополізувати ринок.

У цьому контексті, якщо говорити про теперішнього голову інвестради Карплюка, то його товариство «Відважних» сплатило за минулий рік податків аж на близько 30 тисяч грн. Тобто один із найбільших забудовників міста платить як ФОП чи навіть і менше.

Такого голову інвестради треба гнати в три шиї. Адже інвестиція номер один у громаду чи в державу – це податки. Саме за рахунок них будується, модернізується та утримується вся соціальна та комунальна інфраструктура, освіта й медицина, ремонтуються дороги, здійснюється благоустрій, платяться зарплати лікарям і вчителям, допомога незахищеним.

Тому якщо міський голова Олександр Маркушин навесні заявив, що остаточно порвав з Карплюком, він як лідер громади повинен не просто на словах відмежуватися від нього, але й поставити питання про звіт голови інвестиційної ради на сесії міської ради. Дати свою оцінку, визнати роботу інвестиційної ради та її голови незадовільною, бо це очевидно, та обрати новий склад і затвердити нового голову інвестиційної ради.

Щоб нова інвестиційна рада працювала на сприятливий бізнес-клімат у місті, на розвиток підприємництва в умовах конкурентного середовища і прозорих правил – однакових для всіх. Адже якщо діючим підприємцям у місті буде добре, то й потенційному інвестору буде добре. Тоді він захоче прийти і прийде в місто, щоб сумлінно працювати, розвиватися і сплачувати податки.

А поки що ми маємо не залучення нового бізнесу до міста, а монополізацію цілих сфер ринку і «обілечування» бізнесменів, охочих зайти у нашу громаду і працювати тут. Тільки плата за такий вхідний квиток іде знову комусь у кишеню, а не в громадську скарбницю.

З цим треба покінчити.

Заради майбутнього і розвитку.

Автор Петро Торбина

The post Ірпеню – нову інвестиційну раду та її голову appeared first on Ірпінь онлайн.

ЖК «Ютландія-2» – це один із багатоповерхових будинків, який споруджують у приватному секторі Ірпеня, нехтуючи вимоги закону.

По вул. Українській забудовник Микита Томін вирив 7-метровий котлован під майбутній житловий комплекс за 1 м від сусідньої ділянки та за 4 м від приватного будинку, який там розташований.

Ймовірно родинний підряд Томіних вирішив по вул. Українській побудувати цілий висотний квартал, створюючи нестерпні умови для жителів прилеглих приватних садиб, щоб і далі їх витісняти та примушувати таким чином продавати свої ділянки.

Неподалік від згаданого котловану височіє скандальний ЖК «Ютландія». Заради її спорудження Ірпінська міська рада змінила цільове призначення землі з будівництва та обслуговування будівель громадських і релігійних організацій під висотки.

Начебто по цьому об’єкту, що зводять з порушенням норм закону, були й приписи ДАБІ, і клопотання слідчого, і накладання арешту на земельні ділянки.

Але корумпована система спільними «зусиллями» зводить обурення громади нанівець. Мляві дії посадовців затягують розслідування, розгляд справ.

Замість сумлінного виконання своїх обов’язків корупціонери пропонують людям самим відстоювати свій життєвий простір – влаштовувати акції протесту, роками оббивати пороги судів, що ситуацію практично не змінює.

Аналогічна незаконна забудова у приватному секторі триває по вул. Давидчука, Павленка, Лисенка та в інших куточках Ірпеня. Дійшло навіть до скасування чиновниками містобудів по деяких об’єктах. Але їх не зносять, а просто перевели справу в судову площину.

Не перший рік ведеться незаконне спорудження на заплавних землях ЖК «Синергія сіті». Незважаючи на численні порушення норм, знову ж правоохоронна система безсила перед забудовною мафією.

Правозахисник Віталій Купрій обурений тим, що влада Ірпеня віддає приватний сектор на поталу забудовникам. Чиновники вдаються до порушення норм чинного законодавства.

Так, ухвалюються рішення про зміну цільового призначення землі, що фактично не відповідає ні Генплану, ні зонінгу, посилаються на документи, які втратили свою чинність.

На думку Купрія, новоспечений мер Ірпеня Олександр Маркушин явно захищає інтереси забудовників. Інакше він би провів перевірку фактично сфальшованої документації та вжив би відповідних заходів.

«Я вважаю, що Маркушин виконує доручення колишнього ірпінського міського голови Володимира Карплюка – «сірого кардинала» Ірпеня.

І тепер через горе людей вони проламуватимуть рішення, щоб добудувати незаконні споруди та створити мешканцям приватного сектора нестерпні умови для життя», – констатує Купрій.

Панування беззаконня у регіоні змушує людей виходити з протестами – захистити своє право на гідне життя, що підвищує градус соціальної напруги. Часом це переростає у дієві акції, однією із яких стали ірпінські парканопади.

На жаль, лише такими методами, запевняє громадський активіст Лаврентій Кухалейшвілі, можливо добитися справедливості в Ірпені та загалом в Україні.

Численні звернення до чиновників, заяви до правоохоронців не діють, бо вони на цьому заробляють – з кишені забудовника.

Єдиний метод – це суспільний спротив з активними діями, що засвідчує – люди з цим не миритимуться. Якщо громада бореться – вдасться досягти реального результату.

По випадку із руйнуванням частини огорожі ЖК «Ютландія-2» ірпінська поліція відкрила кримінальне провадження за ч. 1, ст. 162 (порушення недоторканості житла).

Цікаво, чи перейматимуться з таким же завзяттям правоохоронці законністю цієї майбутньої та інших новобудов Ірпеня? Адже порушення визначених норм та злочинна бездіяльність викликає спалахи народного гніву.

The post Парканопад на ЖК «Ютландія-2» – спалах народного гніву проти ірпінської забудовної мафії appeared first on Ірпінь онлайн.

Ці та інші питання обговорювали 29 січня на круглому столі «Розвиток енергозабезпечення міста Ірпеня», одним з головних модераторів якого виступила депутат Ірпінської міської ради Тамара Буренко.

Проблеми, які у цьому плані накопичувалися роками, перетворилися на справжній гордіїв вузол. І його потрібно розв’язати, інакше за критичної ситуації реальне життя рубатиме Ірпінь по живому.

Однією із підстав проведення цього заходу можна вважати небезпеку виникнення енергетичних колапсів, що загрожує життєдіяльності міста.

Особливо тяжкими є їх наслідки у холодну пору року. Адже численні інфраструктурні системи, зокрема опалення, водопостачання, водовідведення тощо, безпосередньо пов’язані із електроспоживанням.

Останній випадок такого колапсу стався в Ірпені, коли на Різдво жителі цілих мікрорайонів – майже 4,5 тис. мешканців квартир – на дві доби залишилися без електроенергії.

Обурені люди змушені були перекривати дорогу, щоб привернути до проблеми увагу місцевої влади, забудовників, які до цього причетні.

Так, на круглому столі забудовники цього мікрорайону вчергове жалілися, що змушені ремонтувати електрокабелі, через проблеми з якими у цьому мікрорайоні вже не вперше зникає електрика.

Запевняли, що їх власник – Укрсоцбуд та пропонували, аби ДТЕК Київські регіональні електромережі узяли ці мережі на свій баланс.

На це директор із управління активами цієї компанії Володимир Гілевич відповів, що можуть це зробити лише за умови, коли вони технічно справні та прокладені відповідно до визначених норм. А цих відомостей нема.

Складається враження, що забудовники, які вирішили зекономити на прокладанні власних мереж, під’єднавши свої новобудови на кабелі Укрсоцбуду, хочуть збагрити мережі.

Їхні слова про те, що вони востаннє ремонтують кабелі електропостачання, виглядали як вирок мешканцям будинків, які зводили ці забудовники.

Незадоволені новосели й комерційними тарифами на електрику, оскільки забудовники не можуть узаконити будинки.

Це й не дивно, адже вистачає таких, що споруджувалися з порушенням містобудівних умов. Тому й технічну документацію отримати проблематично.

А страждають від цього звичайні люди, які повелися на яскраву рекламу, де їх переконували, що все законно.

Водночас місцева влада, аби зняти із себе відповідальність, киває то на попередників, то на ДАБІ, яке перебуває у процесі ліквідації, чи інші служби, то на прогалини у законодавстві.

Мова велася про житлові комплекси, зведені фірмою «Орлан інвест груп» (Антон Мирончук), зокрема ЖК «New York Towers», ЖК по вул. Єсеніна тощо.

Перші сидять у люті морози без опалення. Забудовник-банкрут, який стягує з них гроші за електрику за шаленими розцінками, погрожує узагалі відключити електропостачання.

По вул. Єсеніна виступала депутатка ІМР Яна Городок, яка живе в одному з будинків цього житлового комплексу.

Її претензії стосувалися необхідності укладення прямих договорів між мешканцями квартир та енергопостачальником щодо сплачувати за електроенергію.

На це Гілевич відповів, що таке можливо за умови виконання визначених технічних умов на приєднання будинків у повному обсязі.

Відомо, що багатоквартирне будівництво по вул. Єсеніна розпочалося без будь-яких ліцензій і дозвільних документів – на місці зеленої зони та поза межами міста. Протести небайдужої громади приборкували тітушки.

Виявилося, що в Ірпені створили робочу групу, яка займатиметься питаннями якості електропостачання на території громади та оцінкою технічного стану електричних мереж і обладнання.

Учасники круглого столу окреслили болючі проблеми енергозабезпечення міста, щоб працювати на перспективу, залучати до їх вирішення усі можливі структури. За потреби – добиватися змін до чинного законодавства.

The post Енергозабезпечення Ірпеня – гордіїв вузол, який треба розв’язати, щоб не рубати по живому appeared first on Ірпінь онлайн.

Із рішення Вищої ради правосуддя відомо, що Кравчук у 2009 році закінчила Київський національний університет внутрішніх справ за спеціальністю «Правознавство».

Перед звільненням з попереднього місця роботи вона працювала помічником судді Апеляційного суду Київської області.

Мерзлий у 2009-му закінчив Київський університет права Національної академії наук України за спеціальністю «Правознавство».

А в 2011 році – Національний університет «Одеська юридична академія» за спеціальністю «Правознавство».

Посідав посаду начальника відділу забезпечення роботи секретаря та суддів судової палати управління забезпечення роботи судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав секретаріату Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду України.

Жителі Ірпеня, які розчаровані у низці рішень деяких суддів Ірпінського міського суду та підозрюють їх у корупції, покладають надії на новопризначених.

Це, зокрема, стосується й судових справ щодо незаконних забудов у місті, які Ірпінський міський суд «спускає на гальмах».

Своїми рішеннями судді фактично легалізували таке будівництво, проти якого виступали місцеві жителі та прокуратура.

The post В Ірпінському міському суді – нові судді appeared first on Ірпінь онлайн.