У парламенті продовжують поступово «просовувати» законопроєкт нардепа від «Слуги народу» Ігоря Фріса (12089). Дана ініціатива фактично лобіює інтереси таких забудовників як Ігор Мазепа – бізнеспартнер відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя»).

Дві останні особи будують у нашому місті котеджне містечко О.Краса. На 60 га заплави річки активно зводять одно- та двоповерхові будинки. І це незважаючи на те, що ці землі практично перебувають під арештом.

Водночас будівельні роботи уже неодноразово спричиняли затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка, що спостерігалося після весняного паводку чи рясних дощів унаслідок втручання забудовників у систему водовідведення.

Ми уже розповідали, що у згаданому законопроєкті пропонують збільшити термін для оскарження незаконного відчуження майна (наприклад, ліс, узбережжя) до 10 років.

І щоб його повернути, держава має компенсувати забудовникам ринкову вартість. Особи, які незаконно отримали землю чи інші ресурси, одержать гроші, навіть якщо програють у суді.

Громадська ініціатива «Голка» звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням провести антикорупційну експертизу.

І НАЗК виявило корупційні ризики, звернувши увагу на відсутність прозорої оцінки зазначеного майна і чітких правил вирішення спорів.

Адвокат та учасник громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник, який проаналізував законопроєкт і ознайомився з висновком Національного агентства з питань запобігання корупції, констатує:

«Ми виявили корупційні ризики і написали про них у ЗМІ. Це було перед голосуванням у Верховній Раді, але парламентська більшість на це не зважила.

Після нашого звернення НАЗК встановило лише невелику частину корупціогенних факторів, зокрема щодо запровадження механізму компенсації державою ринкової вартості майна «добросовісному набувачу».

НАЗК бачить проблему лише у відсутності в законопроєкті 12089 прозорої оцінки об’єктів, які вибули з володіння держави та відсутності чітких правил вирішення спорів щодо такого відчуженого майна.

Але не можна встановити «ринкову ціну» на майно, що не перебуває в ринковому обороті (!). Це, наприклад, узбережжя, ліси.

Таке майно не могло вибути з володіння держави, оскільки відповідно до Конституції України належить всьому народові та не може бути відчужене на праві приватної власності, оскільки складає ключову складову власності держави, за допомогою якої вона виконує свою першочергову соціальну-економічну функцію – задоволення потреб її народу.

Ми направили повторне звернення до НАЗК, аби звернути увагу на це».

Сподіваємося, що у цьому питанні переможе здоровий глузд і парламентарі не допустять фактично узаконеного дерибану державної та комунальної власності, який бачимо на багатьох прикладах.

Один з них – Біличанський ліс, де у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали понад 500 ділянок земель, що належать Києву, собі та своїм родичам. Через суд прокуратура повернула лише частину з них, а за решту – ще бореться.

За словами голови «Голки» Ірини Федорів, майже 100 ділянок опинилися у власності екс-депутата згаданої ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020-го балотувався від партії «Нові обличчя».

«Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами», – підкреслює Федорів.

Відомо, що в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує і сам Карплюк, який теж має там ділянки й планував зводити на них багатоповерхівки.

За 15 років за цей дерибан нікого не покарали. Якщо не притягати махлярів до кримінальної відповідальності, то такі справи триватимуть десятиліттями.

На їх ведення правоохоронцями і розгляд у судах витрачатимуться величезні державні кошти. А якщо повертатимуть ділянки, то, у разі ухвалення згаданого законопроєкту, ще й компенсуватимуть їх вартість з місцевого бюджету?

The post НАЗК вказує на корупційні ризики у законопроєкті, що передбачає компенсацію з бюджету дерибанникам appeared first on Ірпінь онлайн.

Голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів у своєму блозі на «Українській правді» розповідає, що редакція «Главкому» отримала листа від колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя»). Скандальний забудовник запитує, чи отримує вона винагороду за публікації на сайті, чи має посвідчення журналіста.

Федорів це пов’язує із його судовим позовом до неї, у якому вимагає спростувати інформацію, що пов’язує партію «Нові обличчя» з дерибаном Біличанського лісу. А також щодо зв’язку його політичної сили з екснардепом від «Слуги народу» Олександром Дубінським, якого судять за державну зраду.

Ми уже неодноразово розповідали, що у 2008 році тодішня влада Коцюбинського роздала землі Біличанського лісу депутатам, їхнім родичам та сумнівним кооперативам. Дісталися ділянки й Карплюку, який сподівався їх забудувати.

Наразі Біличанський ліс став частиною Національного природного парку «Голосіївський», а прокуратура через суд повертає роздерибанені землі.

«Позови до суду, звернення у ЗМІ щодо текстів активістів, чорнуха у соцмережах – це все одна з форм тиску на громадян, які ведуть боротьбу з такими недоброчесними забудовниками, як Карплюк», – наголошує Федорів.

Вона запевняє, що ніколи не отримувала кошти ні від «Главкому», ні від «Дзеркала тижня», ні від «Української правди», ні від «Еспресо», ні від The Page, ні від «Лівого берега», ні від «24 каналу».

Це все на волонтерських засадах, як громадянка, бо вірить, що це важливо для зміцнення державності та зміни суспільства. А заробляє на життя як менеджер (СТБ, Рух ЧЕСНО, «Голка») або лектор (Міжнародний республіканський інститут).

«Є функція журналіста, а є роль громадянина. Це тоді, коли ти дієш як виборець, і те, що ти пишеш – не робота, а громадська діяльність.

Я знаю, що забудовники підуть до суду, будуть запускати чорнуху, і хочу мати в цей момент свободу громадянина, а не обмеження у вигляді функції журналіста», – пояснює голова «Голки».

Вона розмірковує, що Карплюк бачить в усьому монетизацію. Як політик, який очолює партію «Нові обличчя», із 2010 по 2020 роки постійно балотувався, він має усвідомити: виборець має право оцінювати його діяльність.

Судові процеси, листи і чорнуха цього не змінять і не залякають активістів у регіоні. Місцеві князьки, забудовники до цього повинні звикати. Як відомо, Карплюку Верховний Суд України купити ще не вдавалося.

Аби залучити «однодумців» до боротьби із незаангажованими ЗМІ та представниками громади, він навіть заснував Фонд захисту репутації, який начебто покликаний боротися з інформаційним терором та захищати права жертв наклепів у засобах масової інформації та соцмережах.

Люди сміялися, як ця особа, за якою тягнеться довгий шлейф кримінальних проваджень, яку судять за розтрату коштів, вдає із себе такого собі «страждальця» і закликає усіх бажаючих долучатися до свого кола, обіцяючи допомогу.

До речі, на сайті згаданого фонду є опція, де передбачено занесення медіа та журналістів до так званих «чорних списків».

На власному досвіді Федорів неодноразово переконувалася, що «закон у Приірпінні не працює навіть тоді, коли є бетонні докази». Та й журналісти нічим особливо не захищені.

Як приклад, наводить напад забудовника на знімальну групу. Були докази перешкоджання журналістській діяльності. Але судові процеси відповідальність у межах закону звели усе нанівець.

Тому, коли маєш справу в нашому регіоні з політиками і йдеш в активізм – треба діяти як громадянин. Ти нічого не втратиш, але будеш мати значно більше свободи, – підкреслює Ірина.

У людей можуть бути різні професії, але роль громадянина – основоположна. Тому ніхто нас не може обмежити її виконувати, особливо в часи війни, яка точиться в Україні.

The post Екс-мер Ірпеня Карплюк вивідує, скільки платять голові «Голки» Федорів, яка викриває його у ЗМІ appeared first on Ірпінь онлайн.

Суддя Верховного Суду Василь Крат у процесі обговорень деяких законопроєктів (11134, 11185) робочою групою парламентського Комітету з питань правової політики висунув сумнівну пропозицію. До чого це може призвести – аналізувала голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

Зі згаданої ідеї випливає, якщо місцева влада незаконно роздала лісові ділянки під забудову і правоохоронці їх повертають громаді, то тим, хто отримав землю, повинні сплатити з бюджету ринкову вартість такого майна.

Крат зазначив, що на засіданні робочої групи дискутували, «як вирішити питання компенсації добросовісному набувачеві при витребуванні майна на користь держави чи територіальної громади».

Він, зокрема, пропонує, щоб суд повертав державі чи громаді майно за умови попереднього внесення його ринкової вартості на депозитний рахунок суду. Тобто бюджетними коштами пропонують по суті надати гарантії забудовникам.

Водночас є загроза, що спритники зможуть вибудовувати чудові схеми, коли не потрібно буде ділянки забудовувати – створювати будівельні фірми, робочі місця, сплачувати податки. Це буде новий вид бізнесу – цілком законне вимивання коштів з бюджету. Достатньо сформувати у раді більшість, яка погоджуватиме виділення землі.

Це можна прослідкувати на прикладі Біличанського лісу, де у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали понад 500 ділянок земель, які належать столиці, собі та своїм родичам. Через суд прокуратура повернула лише частину з них, решту – ще відвойовує.

«І тут треба зауважити, що майже 100 ділянок опинилися у власності екс-депутата Коцюбинської ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020 року балотувався від «Нових облич».

Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами», – наголошує Федорів.

За 15 років за цей дерибан ніхто не покараний. Якщо не карати й не притягати до кримінальної відповідальності, такі справи тягнутимуться десятиліттями. На їх ведення правоохоронцями і розгляд у судах витрачатимуться величезні державні кошти. А якщо повертатимуть ділянки, то ще й компенсуватимуть їх вартість з місцевого бюджету?

До речі, в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк, який також має там ділянки й планував зводити на них висотки. А він – бізнеспартнер забудовника Ігоря Мазепи. Вони пов’язані зі зведенням на заплавних землях р. Ірпінь котеджного містечка О.Краса.

Із єдиного реєстру судових рішень стало відомо, що усі 60 га, на яких ведеться це будівництво, перебувають під арештом у так званій «справі Євробанку» щодо шахрайства.

Свого часу ці землі були незаконно заставлені, а потім продані за заниженою ціною. Але Ірпінська міська рада більшістю голосів «протягла» забудову заплави.

The post Сумнівна пропозиція: чи компенсують дерибанникам Біличанського лісу вартість вкрадених ділянок? appeared first on Ірпінь онлайн.

Президентський указ про розширення меж Національного природного парку «Голосіївський» за рахунок Біличанського лісу захотіла оскаржити у Верховному Суді України церква, яка ще не так давно входила до московського патріархату. Про це розповідає громадська ініціатива «Голка».

Територіально Біличанський ліс знаходиться у Святошинському районі Києва, у 2022 році тут сформували лінію оборони столиці. Ділянки в ньому ще у 2008-му Коцюбинська селищна рада незаконно роздала у приватну власність, вони, зокрема, потрапили до рук депутатів та їх родичів.

За словами голови «Голки», чинний селищний голова Сергій Даніш (зараз представляє «Слугу народу», а до того «Нові обличчя» – партію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка) отримав ділянку під час дерибану в Біличанському лісі. Карплюк теж мав там ділянку і планував звести висотки.

Згаданий указ Президент підписав після подій Революції Гідності у 2014 році, а будівлю церкви, про яку сказано вище, здали в експлуатацію у 2017-му.

У позовній заяві йдеться, що «позивачу стало відомо про порушення його прав у вересні 2024 року». Тобто через 10 років після підписання президентського указу.

Про це, мовляв, дізналися з листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області та Коцюбинської селищної ради. І начебто раніше позивач довідатися про порушення своїх прав апріорі не міг.

Оскільки «до сформування та внесення відомостей до Державного земельного кадастру про земельні ділянки природно-заповідного фонду взагалі не можливо було зрозуміти, де розташовані землі за рахунок яких розширили межі НПП «Голосіївський», вважаємо, що строк звернення до суду позивачем не пропущено», – говориться у заяві.

Варто нагадати, що схему розширення Нацпарку «Голосіївський» неодноразово публікували  ЗМІ. А його межі винесли на публічну кадастрову карту 2021 року – про це офіційно інформувало Міндовкілля.

Це вже не перша судова справа, коли це міністерство, прокуратура та адміністрація нацпарку стають на захист даних заповідних територій. Біличанський ліс має найвищий природоохоронний статус і є частиною НПП «Голосіївський» саме завдяки президентському указу, який наразі намагаються скасувати.

«Учасниками судової справи, крім Президента України, є Нацпарк «Голосіївський» та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, які займають принципову позицію щодо збереження вказаними територіями статусу об’єкта природно-заповідного фонду.

Після відкриття провадження в даній справі парк та Міндовкілля подадуть відповідні документи та вживатимуть заходи, направлені на недопущення задоволення необґрунтованих позовних вимог, спрямованих на знищення Біличанського лісу», – констатує прес-служба Міндовкілля.

«Якщо провадження відкриють – органи прокуратури подадуть заяву про ознайомлення зі справою та буде вирішено питання про вступ у її розгляд з метою захисту інтересів держави у сфері охорони природно-заповідного фонду», – наголошують в Офісі Генпрокурора.

Житель Коцюбинського Юрій Устиновський, який добровольцем вирушив на захист України, уточнює, що позов подала церква московського патріархату, яка не так давно стала релігійною громадою Української православної церкви.

За його словами, її будівлю встановили у лісі незаконно. За мерства Сергія Даніша на Великдень з бюджету виділялися кошти, щоб закупити туди святковий декор.

«У 2020 році «матушка» однієї з московських «церков» балотувалася у списку «Нових облич» – це партія екс-мера Ірпеня Карплюка, який хотів будувати в лісі висотки. «Нові обличчя» зі «слугами» та ЄС в раді – це більшість і по суті одна команда.

Після 2022 року громада вимагали заборонити діяльність «церкви». Даніш місяцями не реагував. І не дивно. Його VIP-агітаторкою була Душкіна – всім відома коригувальниця вогню, яка очолювала садок.

Їй обіцяли окупанти посаду «міністерки освіти». Вона записувала Данішу привітання з днем народження і використовувала для цього дітей. Типовий совок. Душкіна втекла в росію.

І зараз оця «церква», яка подала до суду, буде казати, що вони – київський патріархат. А працюють так само гуртом з тим же Данішем, який отримував ділянку в лісі», – обурюється Устиновський.

«Відстоюючи ділянку під церквою, площею 0,2 га, яку відвели в постійне користування 2010 року, колишній московський патріархат вирішив скасувати президентський указ, який захистив ліс площею понад 6000 га», – випливає висновок зі статті.

Землю під будівлю церкви виділила Коцюбинська селищна рада. Але у Верховному Суді доведено, що це територія Києва. Тому ця споруда, для якої намагаються відбити земельну ділянку в нацпарку, стоїть на незаконно відведеній землі, – наголосив депутат Київради Дмитро Білоцерковець.

The post Церква, що входила до московського патріархату, оскаржує указ Президента, за яким Біличанський ліс став нацпарком appeared first on Ірпінь онлайн.

Ми уже розповідали, що суд поставив крапку в нахабній спробі колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка вкрасти трасу Р-30, яка пролягає між нашим містом та столичним масивом Новобіличі.

До того ж він та його оточення наклали свої лапи на Біличанський ліс, який мріють винищити під забудову. Незаконно виведену землю уже 15 років відбивають у спритників активісти та державні структури.

Вдалося навіть добитися створення Національного природного парку «Голосіївський», аби врятувати зелену оазу від ненаситних забудовників. До його меж увійшов і Біличанський ліс, до якого прилягає згадана траса.

Земля вздовж цієї дороги – чудове місце для розміщення зовнішньої реклами, яка є важливим інструментом для політичних та бізнесових баталій. Той, хто її контролюватиме, на виборах матиме вплив на голоси. А з іншого боку – це й прибутки від розміщення рекламної продукції.

Хоча й судовий процес за трасу Р-30 триває, але наразі вона перебуває під контролем Києва. Ірпінська влада скасовує договори на оренду бордів – тепер треба брати дозволи у столиці.

Чинний мер Ірпеня Олександр Маркушин прокоментував ситуацію журналістам для громадської ініціативи «Голка»: «Я дав доручення нашому юридичному відділу зв’язатися з КМДА, проговорити можливі шляхи вирішення цього питання.

Ті підприємці, які отримали дозволи на розміщення реклами саме в Ірпінській міській раді, то нині є доручення на скасування, бо ми вже не маємо права видавати ті дозволи.

Як я бачу далі: ці підприємці йдуть у «Київрекламу» і згідно з чинним законодавством отримують ці дозволи».

Водночас начальниця управління з питань реклами КМДА Оксана Поліщук повідомила, що вздовж згаданої траси розміщені 39 білбордів. І з них лише чотири (ті, що ближче до Новобіличів) мають дозволи на розміщення реклами, укладені в установленому порядку, тобто встановлені законно.

Коли відкрили цю нову дорогу, з’явилося чимало бажаючих розмістити тут рекламні банери. Серед них – ТОВ «Піар-Лайн» та «Сарафан», які пов’язані відповідно із колишньою дружиною та матір’ю Карплюка.

Терміни дії договорів на розміщення зовнішньої реклами закінчилися, платити не хочеться, але конструкції так і не розібрали. Водночас триває судова тяганина щодо «самовільного, незаконного розміщення рекламних засобів вздовж траси Р30».

The post Кінець преференціям: родичі екс-мера Ірпеня Карплюка дозволи на банери вздовж траси Р-30 братимуть у Києві appeared first on Ірпінь онлайн.

Влада селища Коцюбинське намагається відрізати від Києва половину Святошинського району – саме тут знаходиться Біличанський ліс. Про перипетії цих подій розповідає голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

Як відомо, тут знаходиться Біличанський ліс, який громада та згодом і влада захищають від дерибану із 2008 року. Коцюбинська селищна рада роздала у приватну власність понад 500 ділянок лісу та сотні гектарів на міфічні кооперативи.

Завдяки спільним зусиллям створили Національний природний парк «Голосіївський» – найвищий рівень захисту для лісу, щоб тут ніхто не міг будувати. У 2023-му межу Біличанського лісу винесли на кадастровій карті.

Але Київська облрада прийняла рішення, що це – територія Коцюбинського. Тому знову продовжилися судові процеси, поки у березні поточного року Верховний Суд України не постановив: згаданий куточок природи належить до Києва.

Тоді дерибанники взялися за трасу Р-30, яку хочуть відтягнути до селища. Вона пролягла між Ірпенем та Новобіличами, проходить вздовж Біличанського лісу. Спритники заручилися підтримкою Київської обласної військової адміністрації, яка звернулася до Мін’юсту.

Міністерство через суд доводить, що дорога не належить столиці, незважаючи на відповідні документи. Судовий процес триває.

За словами Федорів, у вересні громадська ініціатива «Голка» отримала листа від військової адміністрації, з тексту якого випливає, що цілком ймовірно у планах дерибанників оскаржувати навіть президентський указ!

Йдеться про те, що під час затвердження указу та визначення меж нацпарку не врахували ті ділянки, які Коцюбинська селищна рада встигла роздати.

«Питання до військово-цивільної адміністрації, чому ретранслюється позиція дерибанників Біличанського лісу? Нагадую, що чинний селищний голова Сергій Даніш (зараз представляє «Слугу народу», а до того «Нові обличчя» – партію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка) отримав ділянку під час дерибану в Біличанському лісі 2008 року. Карплюк теж мав ділянку в лісі і планував там звести висотки», – зазначає Федорів.

Зі свого боку керівник КОВА Руслан Кравченко пояснив, що «суди не розглядали питання встановлення чи зміни меж столиці. Судовий спір не стосувався і питання, кому належить Біличанський ліс».

Також він наголошує, що Київська обласна державна адміністрація не порушувала питання оскарження указів Президента України про створення об’єкту природно-заповідного фонду в лісі.

По трасі Р-30 триває судовий процес щодо власника. Це фактично наслідок того, що межі Коцюбинського та столиці залишаються не встановленими у визначеному законодавством порядку.

The post Лобіювання дерибанників чи межування: яка реальна причина боротьби за Біличанський ліс? appeared first on Ірпінь онлайн.

Відомій волонтерці Людмилі Першин надіслали повідомлення, що «ХТОСЬ переставляє табличку з написом «Київ» на трасі Р-30, що пролягає між Ірпенем та Новобіличами. Вона була розміщена відразу після Романівки, але її зняли і перемістили аж на декілька кілометрів у бік столиці.

«Хтось такими маніпуляціями, з переставлянням таблички «Київ», суттєво збільшив площу території Ірпінської громади. Може то шалунішка Вова Карплюк так бавиться, щоб його сотні бігбордів на трасі не прибрали?» – іронізує Першин.

Відгукнулася на цю новину й лідерка громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів: «Ти диви, що воно чудить, і видно ж поночі… Вночі воно пересунуло табличку по трасі Новобіличі-Ірпінь… Після рішення суду тупо вирішило повийожуватися і захопити у прямому сенсі столичну трасу».

Варто нагадати, що Північний апеляційний господарський суд залишив трасу Р-30, яка пролягає вздовж Біличанського лісу, під контролем столиці – як це і має бути за відповідними документами.

Цю зелену зону активісти та державні структури уже 15 років рятують від забудови оточенням екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка «Нові обличчя»). Та й сам він уподобав там лісові ділянки.

На рівні Верховного Суду України доведено, що Біличанський ліс – це територія Києва, частина Національного парку «Голосіївський», а селище Коцюбинське не може претендувати на те, аби захопити мало не половину Святошинського району.

Окрім забудови лісової зони, спритників ще цікавить зовнішня реклама, яку розміщують на банерах на землі вздовж траси. Коли відкрили цю нову дорогу, з’явилося чимало бажаючих встановити тут рекламні борди.

Серед них – ТОВ «Піар-Лайн» та «Сарафан», які пов’язані відповідно із колишньою дружиною та матір’ю Карплюка. Терміни дії договорів на розміщення зовнішньої реклами закінчилися, а платити ж не хочеться.

Наводять пояснення заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Оленича: «Місцеві політики хотіли б розміщувати тут рекламні борди і нічого не сплачувати у бюджет столиці.

Навесні ми довели у Верховному Суді, що розширення області за рахунок Біличанського лісу столиці було протиправним. Ми захистили територію нацпарку. А зараз цілком очікуваним є рішення апеляційної інстанції у справі, яка стосується траси.

Траса Новобіличі-Ірпінь – це територія столиці. І якщо хтось буде тут розміщувати борди – то треба буде дозвіл столиці і кошти треба буде платити у бюджет міста Києва».

Невже й справді «розумово відважний» наважився внести власні корективи, посунувши табличку? Але ж межі населених пунктів задокументовані, незалежно від бажання маргинала. Чице просто чергова спроба нагадати про себе таким способом?

The post Посунули «Київ»: переміщенням таблички екс-мер Ірпеня Карплюк афішує право на трасу Р-30? appeared first on Ірпінь онлайн.

Відома журналістка, лідерка громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів повідомила на своїй сторінці у мережі Фейсбук, що Північний апеляційний господарський суд залишив трасу Р-30 вздовж Біличанського лісу під контролем Києва – як і має бути за документами.

Ми уже розповідали, що екс-мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») намагався нахабно вкрасти цю дорогу, яка пролягає між нашим місто та столичним масивом Новобіличі.

Нагадаємо перипетії цих події. 23 квітня Господарський суд м. Києва задовольнив позов Київської міської державної адміністрації та анулював наказ Міністерства юстиції України, яким торік скасували право державної власності на земельні ділянки під автотрасою Р-30.

На той час у Мінʼюсту, Київської ОВА та Коцюбинської селищної ради, які є сторонами у справі, залишалася можливість подати апеляцію.

У чому полягає цінність цієї дороги? Поруч з нею розташовується Біличанський ліс, який активісти та державні структури уже 15 років рятують від забудови оточенням Карплюка. Та й сам він уподобав там ділянки.

Столична влада, активісти, прокуратура та Національний парк «Голосіївський» довели уже на рівні Верховного Суду, що Біличанський ліс — територія Києва, а селище Коцюбинське не може претендувати на те, аби захопити мало не половину Святошинського району.

Зазначимо, що Мінʼюст був скасував право власності столиці на цю землю після звернення голови КОВА Руслана Кравченка. А державний акт про право постійного користування земельною ділянкою було видано, спираючись на рішення Київської міської ради.

У розпорядженні Кабінету Міністрів України від 2010 року, яке передувало будівництву траси Новобіличі-Ірпінь, вказано, що дорога довжиною 5,5 км пролягає у межах Києва.

У 2011 році «Укравтодор» надсилав листа КП «Київський інститут земельних відносин». У ньому говориться, що «відповідно до доручення Київської міської ради просить зробити документацію із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва цієї дороги».

Уздовж автотраси Р-30 пролягає Біличанський ліс, ділянки в якому намагалося забудувати карплюківське оточення. Тут встановлювали будівельний паркан, у різних джерелах траплялися оголошення щодо реалізації житла для новоселів.

«Біличанський ліс – не єдине, що цікавить команду ексмера Ірпеня Володимира Карплюка. Ще одна можливість заробляти – зовнішня реклама. Контроль траси дозволяє розміщувати борди і заробляти на здачі їх в оренду. І це не просто бізнес, а й можливість для влади Ірпеня мати монополію на зовнішню рекламу під час виборів», – констатувала Федорів.

Коли відкрили цю нову дорогу, з’явилося чимало бажаючих встановити тут рекламні банери. Серед них – ТОВ «Піар-Лайн» та «Сарафан», які пов’язані відповідно із колишньою дружиною та матір’ю Карплюка.

Терміни дії договорів на розміщення зовнішньої реклами закінчилися, платити не хочеться, але конструкції так і не розібрали. Водночас триває судова тяганина щодо «самовільного, незаконного розміщення рекламних засобів вздовж траси Р30».

Як бачимо, Карплюку та його бізнесоточенню і тут прищемили хвоста. Прикро, що заради того, аби довести очевидні речі, витрачаються гроші платників податків, безцінний час десятків людей, гробиться їхнє здоров’я.

The post Дорога – під контролем Києва: на трасі Р-30 між Ірпенем та столицею Карплюку прищемили хвоста appeared first on Ірпінь онлайн.

До переліку політиків, які найбільше витратили на рекламу в Фейсбуці, потрапили колишній мер Ірпеня та скандальний забудовник Володимир Карплюк («Нові обличчя») і нардеп Олександр Горобець («Слуга народу»). Про це пише Рух Чесно.

За січень – червень 2024 року Карплюк, якого якщо й називати політиком, то містечковим, витратив на рекламні цілі у соцмережах понад 5,2 тис. дол (більше 200 тис. грн). Переважно рекламував свої сторінки у Facebook, Instagram та Twitter (X). Мовляв, на них можна дізнатися першим про важливі новини міста та Бучанського району.

А ще власні «відосики» про себе – «відважного» та «розумного». У багатьох із них він піддавав нещадній критиці чинного мера Ірпеня Олександра Маркушина, який вийшов з партії «Нові обличчя» та позбавився його впливу.

Ми уже повідомляли, що Карплюк вдався до тиску на діючу ірпінську владу, аби повернутися до дерибану фінансів та природних ресурсів нашого міста.

Для цього навіть декілька разів зривали 42 сесію Ірпінської міської ради, на якій мали ухвалити низку важливих питань для розвитку громади та підтримки фронту.

Це понад 5,6 млн грн допомоги для ЗСУ, виділення коштів на пальне для генераторів водоканалу, медичних закладів та всієї критичної інфраструктури, фінансування нашої освіти, медицини та комунальної сфери, розробку нового Генплану тощо.

Карплюк – фігурант низки антикорупційних розслідувань. Зокрема, справи щодо дерибану землі у Приірпінні увійшли до топ-5 справ, на які Рух ЧЕСНО звертав увагу в 2016 році.

Наразі його судять за розтрату понад 250 тис. грн бюджетних коштів при облаштуванні в Ірпені парку «Центральний». Справу у Вишгородському районному суді.

Також набуває розголосу незаконне спорудження на землях рекреаційного призначення ЖК River port, яке веде ТОВ «Відважних», власниками якого є Карплюк та його бізнеспартнер Співак.

На даний час суд зупинив будь-які будівельні роботи на одній з ділянок площею 1 га, яку товариство отримало в оренду за підробленими документами. Вартість цієї землі сягає 2 млн дол.

Другою за сумою витрат на рекламу є сторінка у Facebook ще одного скандально відомого політика – нардепа Горобця. Він пройшов до Верховної Ради як мажоритарник від округу №95, до якого входять Києво-Святошинський район та Приірпіння.

На виборах він змагався із Карплюком, але потім вони знайшли спільну мову. І це, як пояснюють аналітики, пов’язано з дерибанними інтересами, зокрема й щодо Біличанського лісу та лобіювання забудовників на законодавчому рівні.

Загалом за І півріччя 2024 року Горобець витратив на рекламу в мережі Facebook майже 2,8 тис. доларів. Він в основному публікував новини, які переважно його не стосувалися.

Згадані особи витрачають досить великі для пересічної людини кошти на рекламу, коли мільйони громадян донатять на потреби війська. Виглядає цілком абсурдно.

Особливо, якщо нагадати, що той же Горобець, маючи непогані статки, щомісяця отримує з держбюджету по 20 тис. грн на компенсацію за оренду житла у Києві. За роки його депутатства ця сума вже перевищила 500 тис. грн.

А Карплюк замовляв рекламу сайті NV, аби підвищити свій імідж та відбілити ім’я, яке вже перетворилося на синонім корупції, закидав регіон численними газетами та буклетами, що коштує чималих грошей.

The post Карплюк та Горобець найбільше викинули на політичну рекламу в Фейсбук appeared first on Ірпінь онлайн.

У Київському окружному адміністративному суді розглядали позов з боку Бучанської окружної прокуратури, Національного природного парку «Голосіївський», Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, ГУ Держгеокадастру в м. Києві та Київській області, Державної екологічної інспекції Столичного округу.

У документі йдеться про скасування рішення Коцюбинської селищної ради щодо розширення меж селища Коцюбинське із 87 до 3087 га за рахунок Біличанського лісу.

Засідання перенесли, оскільки до суду не з’явилися деякі учасники судового процесу. Дату наступного засідання повідомлять пізніше.

Захисники Біличанського лісу переконані – це територія природно- заповідного фонду України з особливо цінними землями як для держави, так і для громади, де вирує життя.

У лісі живуть косулі, зайці, бобри, птахи, земноводні, росте багато видів дерев та рослин. Тут знаходяться заплава річки Любка та Романівське болото з їх численними мешканцями.

Як відомо, у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали в приватну власність земельні ділянки у Біличанському лісі. Частина з них перепала їм самим, їхнім родичам та підставним особам.

Щасливим власником виявився й колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя»), який, як кажуть, навіть встиг парканом огородити свої володіння.

Увесь цей час прокуратура в суді скасовує акти права власності на землю, розташовану в межах НПП «Голосіївський». Вона опинилася у незаконному володінні певних осіб.

Ці ділянки відносяться до категорії земель природно-заповідного фонду та вибули з володіння держави поза волею їх дійсного власника – Кабінету Міністрів України.

У 2014 році Президент підписав указ про присвоєння Біличанському лісу статусу національного парку. У 2021-му межу останнього винесли в натурі, що й відобразилося на кадастровій карті.

Проте Київська обласна рада затвердила нову схему Київщини, за якою в односторонньому порядку включила до меж області частину Святошинського району м. Києва, де знаходиться Біличанський ліс.

Боротьба за цей унікальний куточок природи перейшла у судову площину, перемежовуючись із фізичним втручанням. Так, на його території велися різні незаконні роботи – встановлювали електроопори вздовж розданих ділянок, нищили підлісок та верхній шар ґрунту тощо.

Прикласти свою руку вирішив і нардеп від нашого 95-го округу Олександр Горобець. Він звернувся до Мінекології, щоб витребувати для Коцюбинської селищної ради документи, на підставі яких створили та розширили НПП «Голосіївський» за рахунок території Біличанського лісу.

Відома журналістка Ірина Федорів стверджувала, що, замість примножування природно-заповідного фонду держави, народний депутат України працює на замовлення Карплюка.

Мовляв, останній хоче забрати в Києва частину Святошинського району – Біличанський ліс – руками «своєї людини» – Сергія Даніша, який очолює Коцюбинське.

Також відомо, що у 2024 році Верховний Суд України визнав: Біличанський ліс – це територія Києва. У постанові говориться, що Коцюбинське фактично є анклавом на території столиці. Тому встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальної одиниці потребують погодження Київської міської ради.

The post Боротьба за Біличанський ліс: суд щодо розширення меж Коцюбинського перенесли appeared first on Ірпінь онлайн.