У парламенті продовжують поступово «просовувати» законопроєкт нардепа від «Слуги народу» Ігоря Фріса (12089). Дана ініціатива фактично лобіює інтереси таких забудовників як Ігор Мазепа – бізнеспартнер відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя»).

Дві останні особи будують у нашому місті котеджне містечко О.Краса. На 60 га заплави річки активно зводять одно- та двоповерхові будинки. І це незважаючи на те, що ці землі практично перебувають під арештом.

Водночас будівельні роботи уже неодноразово спричиняли затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка, що спостерігалося після весняного паводку чи рясних дощів унаслідок втручання забудовників у систему водовідведення.

Ми уже розповідали, що у згаданому законопроєкті пропонують збільшити термін для оскарження незаконного відчуження майна (наприклад, ліс, узбережжя) до 10 років.

І щоб його повернути, держава має компенсувати забудовникам ринкову вартість. Особи, які незаконно отримали землю чи інші ресурси, одержать гроші, навіть якщо програють у суді.

Громадська ініціатива «Голка» звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції з проханням провести антикорупційну експертизу.

І НАЗК виявило корупційні ризики, звернувши увагу на відсутність прозорої оцінки зазначеного майна і чітких правил вирішення спорів.

Адвокат та учасник громадської ініціативи «Голка» Юрій Мельник, який проаналізував законопроєкт і ознайомився з висновком Національного агентства з питань запобігання корупції, констатує:

«Ми виявили корупційні ризики і написали про них у ЗМІ. Це було перед голосуванням у Верховній Раді, але парламентська більшість на це не зважила.

Після нашого звернення НАЗК встановило лише невелику частину корупціогенних факторів, зокрема щодо запровадження механізму компенсації державою ринкової вартості майна «добросовісному набувачу».

НАЗК бачить проблему лише у відсутності в законопроєкті 12089 прозорої оцінки об’єктів, які вибули з володіння держави та відсутності чітких правил вирішення спорів щодо такого відчуженого майна.

Але не можна встановити «ринкову ціну» на майно, що не перебуває в ринковому обороті (!). Це, наприклад, узбережжя, ліси.

Таке майно не могло вибути з володіння держави, оскільки відповідно до Конституції України належить всьому народові та не може бути відчужене на праві приватної власності, оскільки складає ключову складову власності держави, за допомогою якої вона виконує свою першочергову соціальну-економічну функцію – задоволення потреб її народу.

Ми направили повторне звернення до НАЗК, аби звернути увагу на це».

Сподіваємося, що у цьому питанні переможе здоровий глузд і парламентарі не допустять фактично узаконеного дерибану державної та комунальної власності, який бачимо на багатьох прикладах.

Один з них – Біличанський ліс, де у 2008 році депутати Коцюбинської селищної ради роздали понад 500 ділянок земель, що належать Києву, собі та своїм родичам. Через суд прокуратура повернула лише частину з них, а за решту – ще бореться.

За словами голови «Голки» Ірини Федорів, майже 100 ділянок опинилися у власності екс-депутата згаданої ради Владислава Євстєфєєва – одного з організаторів дерибану Біличанського лісу, який на минулих місцевих виборах 2020-го балотувався від партії «Нові обличчя».

«Депутат, звісно, всім розкаже, який він добросовісний набувач і як він постраждав у цій ситуації. Задача прокурорів довести, що такі як Євстєфєєв не були добросовісними набувачами», – підкреслює Федорів.

Відомо, що в історії з дерибаном Біличанського лісу фігурує і сам Карплюк, який теж має там ділянки й планував зводити на них багатоповерхівки.

За 15 років за цей дерибан нікого не покарали. Якщо не притягати махлярів до кримінальної відповідальності, то такі справи триватимуть десятиліттями.

На їх ведення правоохоронцями і розгляд у судах витрачатимуться величезні державні кошти. А якщо повертатимуть ділянки, то, у разі ухвалення згаданого законопроєкту, ще й компенсуватимуть їх вартість з місцевого бюджету?

The post НАЗК вказує на корупційні ризики у законопроєкті, що передбачає компенсацію з бюджету дерибанникам appeared first on Ірпінь онлайн.

Нещодавно суд поновив на посаді бородянського селищного голову Олександра Сахарука. Бачимо, що він завзято узявся наводити лад у свої вотчині. Під «мітлу» потрапив «його» перший заступник Дмитро Негреша.

Чому «його» беремо у лапки, бо останній прийшов на посаду, коли влада у Бородянці перейшла до рук Ірини Захарченко – ставлениці екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя»).

Той «протягув» свою однопартійку на в.о. бородянської селищної голови завдяки «договорняку» із керівником Київської обласної організації політичної партії «Слуга народу» Андрієм Мотовиловцем. 

Карплюк «десантував» до неї першим заступником Негрешу, який до цього був керуючим справами Ірпінського міськвиконкому. Неважко здогадатися, які надії покладалися на цього досвідченого кадра, вірного своєму патрону.

Адже карплюківська сарана знищує на своєму шляху природні ресурси під забудову, переважно висотну, «вимиває» з бюджету кошти за допомогою різних схем. Яскравим прикладом цього є Ірпінь, який перетворився із зеленого міста на бетонне гетто.

Отже, Сахарук підписав розпорядження про проведення службового розслідування та відсторонення Негреші від здійснення своїх повноважень.

Службове розслідування стосується ймовірного неналежного виконання або перевищення чиновником власних повноважень, що пов’язано із відновленням майна, пошкодженого рашистськими окупантами під час бойових дій на Бородянщині.

Під час роботи в Ірпінській міській раді Негреша виконував роль такого собі непомітного «сіренького» чиновника, серед обов’язків якого – організація роботи апарату та виконавчих органів міської ради, які готують різну документацію тощо.

Своєрідним сплеском у його розміреному житті була участь в одноденному бойкоті посадовців ІМР 13 листопада 2019 року начебто через політичний тиск з боку прокуратури. Бачимо, що тут втрутилася якась містика. Адже саме 13 листопада (але 2023-го) Захарченко опинилася у кріслі очільниці Бородянки.

Негреша також є депутатом Ірпінської міської ради від «Нових облич». Заради цього він відмовився від депутатства у Бучанській районній раді. На громадській посаді чиновник замінив депутатку ІМР Валентину Кравченко, яку «Нові обличчя» позбавили мандата за так званою «народною» ініціативою.

Реальна причина відставки – її голосування на сесії за питання, важливі для життєдіяльності нашого міста. А це начебто суперечило волі керівництва партії, яку очолює Карплюк.

Нещодавно Негрешу задіяли у традиційній для карплюківців схемі з відволікання уваги. У «придворному» ЗМІ той бідкався, що за вказівкою мера Ірпеня Олександра Маркушина видали дозвіл на багатоповерхову забудову ділянки, яка розташована поблизу гідрологічного заказника «Криничка». 

Але виявилося, що містобудівна документація на це будівництво надана на підставі фейкового Генплану, який «протягнув» його партійний бос Карплюк – за допомогою депутатських голосувань та силового впливу тітушок, які душили протести свідомої громади.

Водночас стало відомо, що забудовник Володимир Співак – бізнеспартнер Карплюка – за якусь сотню метрів від кринички мостить незаконну споруду впритул до ще однієї знакової пам’ятки нашого краю – Дуба-Прадуба.

Акт обстеження комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської міської територіальної громади засвідчив, що спорудження відбувається у 30-метровому радіусі, який необхідний для життєвого простору 600-річного дерева.

The post Службове розслідування: карплюківця Негрешу відсторонено від виконання посадових обов’язків першого заступника мера Бородянки appeared first on Ірпінь онлайн.

31 жовтня відбулося виїзне засідання комісії із самоврядного контролю за використанням та охороною земель Ірпінської територіальної громади.

«Провідні фахівці земельного, архітектурного, юридичного відділів Ірпінської міської ради та представники громадськості вивчали додержання вимог заповідного режиму на території ботанічної пам’ятки природи місцевого значення «Дуб-Прадуб» в Ірпені на вул. Мечникова.

Як відомо, поруч ведеться незаконне будівництво компанією, співзасновником якої є бізнеспартнер екс-міського голови Ірпеня Володимира Карплюка – Володимир Співак. За обома тягнеться довжелезний шлейф із земельних скандалів та незаконних будов», – повідомив радник міського голови Валерій Степанюк.

Начальниця відділу земельних ресурсів Анастасія Черкас, розповіла, що членами комісії із самоврядного контролю було досліджено умови збереження і дотримання заповідних обмежень на території, відведеної під життєвий простір для Дуба-Прадуба.

Візуально встановлено недотримання 30-метрового радіуса і будівництво в цьому сегменті об’єктів нерухомого майна. За результатами виїзного засідання буде складений акт обстеження, який направлять у відповідні органи для реагування.

Ми уже писали, що в Ірпені поступово гине ботанічна пам’ятка природи місцевого значення Дуб-Прадуб. До 600-річного велетня постійно чіпляються різні хвороби та шкідники, які підточують його могутнє здоров’я.

Щоб продовжити йому життя, потрібен професійний догляд. Небайдужі жителі міста переконані, що він повільно помирає через новобудови, які фактично затисли його у кільце.

Історична місцина Пилипів потік, де росте цей віковий дуб, перетворилася на суцільну висотну забудову. Тут з’явився ЖК «Синергія» (забудовник – колишній депутат Ірпінської міської ради від «Нових облич» Ігор Оверко, якого ще називають «прорабом» Карплюка).

Майже всю цінну рослинність на цій території винищили. А Прадубу залишили за статусом природної пам’ятки 0,01 га охоронної зони. Хоча її радіус має сягати хоча б 30 м.

У 2012-му власником ділянки по сусідству із деревом став Оверко, а в наступному році – почав зводити поряд 40-квартирний будинок. Забудовник пообіцяв узяти правіковий дуб під власну опіку. Але будівельне сміття звалювали прямо під стовбуром дерева. А потім вигрібали його екскаватором, пошкоджуючи земельне покриття та коріння, зробили незграбне кронування.

Фахівці вважають, що споруди новобудов, асфальтування та плиткування зменшили площу життєвого простору, необхідного для такого велетня, порушили систему живлення цієї місцини, що формувалася століттями. Також на його стан впливають хвороби та шкідники.

А тут ще й впритул до Прадуба розпочав незаконне будівництво Співак – бізнеспартнер Карплюка. Не відомо, на скільки поверхів замахнувся забудовник, чи наважиться різати гілки дуба, що може добити це вікове дерево.

Як прокоментував начальник відділу містобудування та архітектури Іван Кіпіш, на земельну ділянку по вул. Мечникова, 101 його підрозділ не надавав жодного містобудівного документа – ні містобудівних умов та обмежень, ні будівельних паспортів.

Забудовна сарана за часів правління Ірпенем Карплюком та його «фунтами» – Анастасією Попсуй та Андрієм Літвиновим винищила сотні гектарів зелених зон під будівельні майданчики. І все це – заради отримання шалених прибутків карплюківцями.

Не жаліли навіть поодинокі вікові дерева, які залишилися неподалік від новобудов, бо заважали реалізації їхніх планів. Так, запам’яталася війна з дубами, яку затіяв Оверко, коли в районі БТР мостив проїзди до своєї висотки – ЖК «Синергія-2+» (прозвана «Титаніком»).

Для цього цинічно викорчували 150-річний живий дуб, якого активно захищали люди. Причетним до знищення дерева вдалося уникнути відповідальності.

The post Акт обстеження: незаконне будівництво в охоронному радіусі Дуба-Прадуба оточенням відставного мера Ірпеня Карплюка appeared first on Ірпінь онлайн.

Сотні гектарів зелених зон в Ірпені зникли унаслідок тотальної забудови, яка набула нечуваних масштабів за часів керування містом Володимиром Карплюком (“Нові обличчя”) та його «фунтами – Анастасією Попсуй (Сайферс), Андрієм Літвиновим.

Лише частину з них вдалося врятувати завдяки свідомій громаді, яка виходила на акції протесту проти вирубування рослин під будівельні майданчики, зносила паркани, встановлені забудовниками. Також влада, як відчіпне, лишила куценькі парки та сквери під куточки для відпочинку.

Під майбутнє житло було знищено величезну кількість дерев, у кращому випадку зосталися одиниці. Найцінніші з них – велетенські дуби та сосни, які зростали у нашому краї століттями та слугували справжньою окрасою нашого краю.

Забудовники заради шаленої наживи позбавили нас не лише можливості милуватися цими зеленими створіннями природи, які дарують нам затінок у спеку та рятують від шалених буревіїв, якщо утворюють на їх шляху густу лісову стіну.

Адже рослини ще мають властивість очищати повітря, поглинаючи вуглекислий газ та виділяючи натомість кисень, зволожують його, випаровуючи вологу. Своїм корінням вони всотують зайву воду та оберігають ґрунт від руйнівних процесів.

І це дуже важливо в епоху швидкої зміни клімату в нашій місцині, де у теплу пору року вже стоїть шалена спека, а дощі, які влітку випадають зрідка, стали рясними, з великою кількістю опадів.

Надлишки води призводять до затоплень територій, зазвичай заасфальтованих чи заплиткованих, де нема зливних мереж чи вони не розраховані на таку пропускну можливість, щоб оперативно відвести зайву вологу.

Тому нам потрібно зберегти хоча б ті дерева, які залишилися на вулицях міста. На жаль, у міських умовах недбайливі господарники часто обмежують їх життєвий простір, зоставляючи під стовбуром куценький квадратик чи коло землі, не покритої асфальтом або плиткою.

«Ще зовсім недавно Ірпінь називали містом у лісі. Проте життя міських дерев, що ростуть у вузьких квадратах ущільненого ґрунту, значно коротше, ніж у лісових.

Ми відмовляємо їм у воді, труїмо сіллю та вихлопними газами, піддаємо екстремальній спеці, видаляємо зелене гілля – їхнє єдине джерело їжі, і часто навіть без вагомої причини.

Ми пошкоджуємо їхнє коріння, будуючи наземну та підземну інфраструктуру.

Якщо ми хочемо, щоб у містах росли дерева, ми повинні докласти додаткових зусиль, щоб створити для них оптимальні умови в середовищі, яке, по суті, є для них ворожим.

Насамперед, поліпшити якість і кількість ґрунту. Як мінімум, відгородити якомога більшу територію, навіть якщо це буде один з тих жалюгідних квадратів, вирізаних у тротуарі.

До того ж п. 8.12.4 Наказу Міністерство будівництва, архітектури та ЖКГ України №105 від 10.04.2006 прямо вказує, що на асфальтованих вулицях та з іншим покриттям розмір оброблювальної пристовбурної лунки повинен бути не менше 2х2 м і у районах із старою забудовою – 1,5х1,5 м. Прошу Управління благоустрою міста звернути увагу!

Проте в Ірпені повно дерев, яких опоясали тротуаром та плиткою аж під стовбур.

Якщо ми не змінимо ставлення до дерев – Ірпінь перетвориться на пустелю!» – наголошує екоактивістка Наталія Василенко.

The post Екоактивістка Наталія Василенко: «Якщо ми не змінимо ставлення до дерев – Ірпінь перетвориться на пустелю!» appeared first on Ірпінь онлайн.

Українські екологи закликають владу населених пунктів відмовитися від варварського викошування газонів та гламуризації зелених зон – парків, скверів та інших оаз. Вони доводять, що це лише погіршує загальний екологічний стан, який і так залишає бажати кращого.

Так, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко зазначає, що у Києві та інших містах значно посилилося тотальне викошування трави у парках, скверах та на газонах.

Одні пояснюють це заходами боротьби з кліщами, інші бачать у цьому антиекологічну дурість та бажання міських служб підзаробити на імітації діяльності з благоустрою.

Серед світових екологічних загроз – забруднення навколишнього середовища (повітря, води), глобальне потепління та швидке скорочення біорізноманіття.

Під час викошування відбувається забруднення довкілля вихлопами від косарок. Хоча й незначний відсоток, але все одно впливає. До того ж на це витрачаються бюджетні кошти – оплата за роботу, вартість пального та обслуговування техніки. Плюс неприємні шуми від самих косарок.

Викошують багато трави, яка, разом з деревами і кущами, теж є «зеленими легенями» населеного пункту, «перетравлює» вуглекислий газ на кисень. Не виживають під косою і самосійні деревця.

Гола земля швидше висихає, нагрівається на 5-10 градусів більше, спека провокує погіршення самопочуття, загострення захворювань, підвищує агресію тощо. Під поривами вітру з її поверхні піднімається пилюка, виникає ерозія ґрунтів. Викошену фітомасу, поживну для рослин, вивозять, земля втрачає родючість.

Також викошування – одна з причин знищення біорізноманіття. На землі гніздяться багато видів птахів, які, до того ж, харчуються в траві шкідливими комахами. Якщо останні розводяться, то від них страждають люди, тварини, дерева, кущі. Під косарку можуть потрапляти й рідкісні рослини, занесені, зокрема, до Червоної книги України.

Гинуть й корисні комахи – бджоли, джмелі, які не можуть збирати нектар зі стрижених газонів. А жаб, ящірок без «маскування» у траві швидко знаходять хижаки, які ними харчуються.

Та й в естетичному плані мало кому подобається милуватися «пустелею» замість зеленої травички, вдихати пилюку з вихлопними газами, а не свіже чисте повітря.

Зі свого боку, міські служби поширюють різні міфи. Мовляв, якщо не косити, то пошириться амброзія. Але її треба висмикувати з корінням та, теоретично, спалювати. А кліщів знищувати спеціальними препаратами, а не косою.

Водночас величезні кошти з місцевих бюджетів витрачаються на наведення рукотворної краси – дорогі саджанці дерев, кущі, квіти, догляд за ними. Для країни, яка змушена боронити свою землю від ворога, це розкіш.

Як варіант, розглядають вирощування невибагливих рослин з мінімумом догляду за ними, що досить поширено в Європі. Чи перейматиме Ірпінь цей досвід? Наші земляки діляться побаченим.

Через руйнування житла під час бойових дій жителька нашого міста Ольга Боримська змушена мешкати в Австрії. У населеному пункті, де вона знаходиться, міські клумби висаджуються за принципом «втикнули та забули».

Тобто це дикі трави для бджіл та інших корисних комах, багаторічні невибагливі рослини, які не потребують особливого догляду, поливу та додаткових витрат з міського бюджету.

«Бо ростуть самі, багато років, милують око, приносять користь навколишньому середовищу і не потребують невиправданих витрат. А бюджетні гроші використовуються на більш нагальні потреби», – запевняє жінка.

«Враження від рослин у норвезьких містах: де трава з кущами має гарний вигляд (конюшина, злакові, кущі) – не косять, якщо трава прилягає до дороги і може заважати руху або трава посіяна у маленьких парках – косять.

У лісі – усе росте, як хоче, а доріжки люди витоптують, як їм зручно ходити (як ми колись ходили нашими лісами, які зараз стали парками)», – розповідає про поїздку до Норвегії депутатка ІМР Тамара Буренко.

Стрімкі зміни клімату також підштовхують нас до новацій з озеленення. У нашому місті весняні та літні дощі уже стали рясними зливами з великою кількістю опадів, місяцями триває шалена спека.

«Пропоную хоч маленькими кроками, але починати рухатись у напрямку адаптації до зміни клімату. Наприклад, замінити «культурні» газони на газони з різнотрав’ям – у міських громадах це вирішує одразу кілька проблем», – зазначає жителька Ірпеня екоактивістка Наталія Василенко.

Це економія коштів, адже догляд за різнотрав’ям дешевший, ніж за монокультурними газонами. Лучні рослини відрізняються більш розвиненою кореневою системою, тому споживають менше води й не потребують частого поливу. Також можна економити фінансові ресурси міста і на скошуванні.

The post Газони Ірпеня: дорогі рослини, варварське викошування чи економія на невибагливості? appeared first on Ірпінь онлайн.

Ми уже розповідали, що суд поставив крапку в нахабній спробі колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка вкрасти трасу Р-30, яка пролягає між нашим містом та столичним масивом Новобіличі.

До того ж він та його оточення наклали свої лапи на Біличанський ліс, який мріють винищити під забудову. Незаконно виведену землю уже 15 років відбивають у спритників активісти та державні структури.

Вдалося навіть добитися створення Національного природного парку «Голосіївський», аби врятувати зелену оазу від ненаситних забудовників. До його меж увійшов і Біличанський ліс, до якого прилягає згадана траса.

Земля вздовж цієї дороги – чудове місце для розміщення зовнішньої реклами, яка є важливим інструментом для політичних та бізнесових баталій. Той, хто її контролюватиме, на виборах матиме вплив на голоси. А з іншого боку – це й прибутки від розміщення рекламної продукції.

Хоча й судовий процес за трасу Р-30 триває, але наразі вона перебуває під контролем Києва. Ірпінська влада скасовує договори на оренду бордів – тепер треба брати дозволи у столиці.

Чинний мер Ірпеня Олександр Маркушин прокоментував ситуацію журналістам для громадської ініціативи «Голка»: «Я дав доручення нашому юридичному відділу зв’язатися з КМДА, проговорити можливі шляхи вирішення цього питання.

Ті підприємці, які отримали дозволи на розміщення реклами саме в Ірпінській міській раді, то нині є доручення на скасування, бо ми вже не маємо права видавати ті дозволи.

Як я бачу далі: ці підприємці йдуть у «Київрекламу» і згідно з чинним законодавством отримують ці дозволи».

Водночас начальниця управління з питань реклами КМДА Оксана Поліщук повідомила, що вздовж згаданої траси розміщені 39 білбордів. І з них лише чотири (ті, що ближче до Новобіличів) мають дозволи на розміщення реклами, укладені в установленому порядку, тобто встановлені законно.

Коли відкрили цю нову дорогу, з’явилося чимало бажаючих розмістити тут рекламні банери. Серед них – ТОВ «Піар-Лайн» та «Сарафан», які пов’язані відповідно із колишньою дружиною та матір’ю Карплюка.

Терміни дії договорів на розміщення зовнішньої реклами закінчилися, платити не хочеться, але конструкції так і не розібрали. Водночас триває судова тяганина щодо «самовільного, незаконного розміщення рекламних засобів вздовж траси Р30».

The post Кінець преференціям: родичі екс-мера Ірпеня Карплюка дозволи на банери вздовж траси Р-30 братимуть у Києві appeared first on Ірпінь онлайн.

Влада селища Коцюбинське намагається відрізати від Києва половину Святошинського району – саме тут знаходиться Біличанський ліс. Про перипетії цих подій розповідає голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів.

Як відомо, тут знаходиться Біличанський ліс, який громада та згодом і влада захищають від дерибану із 2008 року. Коцюбинська селищна рада роздала у приватну власність понад 500 ділянок лісу та сотні гектарів на міфічні кооперативи.

Завдяки спільним зусиллям створили Національний природний парк «Голосіївський» – найвищий рівень захисту для лісу, щоб тут ніхто не міг будувати. У 2023-му межу Біличанського лісу винесли на кадастровій карті.

Але Київська облрада прийняла рішення, що це – територія Коцюбинського. Тому знову продовжилися судові процеси, поки у березні поточного року Верховний Суд України не постановив: згаданий куточок природи належить до Києва.

Тоді дерибанники взялися за трасу Р-30, яку хочуть відтягнути до селища. Вона пролягла між Ірпенем та Новобіличами, проходить вздовж Біличанського лісу. Спритники заручилися підтримкою Київської обласної військової адміністрації, яка звернулася до Мін’юсту.

Міністерство через суд доводить, що дорога не належить столиці, незважаючи на відповідні документи. Судовий процес триває.

За словами Федорів, у вересні громадська ініціатива «Голка» отримала листа від військової адміністрації, з тексту якого випливає, що цілком ймовірно у планах дерибанників оскаржувати навіть президентський указ!

Йдеться про те, що під час затвердження указу та визначення меж нацпарку не врахували ті ділянки, які Коцюбинська селищна рада встигла роздати.

«Питання до військово-цивільної адміністрації, чому ретранслюється позиція дерибанників Біличанського лісу? Нагадую, що чинний селищний голова Сергій Даніш (зараз представляє «Слугу народу», а до того «Нові обличчя» – партію екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка) отримав ділянку під час дерибану в Біличанському лісі 2008 року. Карплюк теж мав ділянку в лісі і планував там звести висотки», – зазначає Федорів.

Зі свого боку керівник КОВА Руслан Кравченко пояснив, що «суди не розглядали питання встановлення чи зміни меж столиці. Судовий спір не стосувався і питання, кому належить Біличанський ліс».

Також він наголошує, що Київська обласна державна адміністрація не порушувала питання оскарження указів Президента України про створення об’єкту природно-заповідного фонду в лісі.

По трасі Р-30 триває судовий процес щодо власника. Це фактично наслідок того, що межі Коцюбинського та столиці залишаються не встановленими у визначеному законодавством порядку.

The post Лобіювання дерибанників чи межування: яка реальна причина боротьби за Біличанський ліс? appeared first on Ірпінь онлайн.

Відомій волонтерці Людмилі Першин надіслали повідомлення, що «ХТОСЬ переставляє табличку з написом «Київ» на трасі Р-30, що пролягає між Ірпенем та Новобіличами. Вона була розміщена відразу після Романівки, але її зняли і перемістили аж на декілька кілометрів у бік столиці.

«Хтось такими маніпуляціями, з переставлянням таблички «Київ», суттєво збільшив площу території Ірпінської громади. Може то шалунішка Вова Карплюк так бавиться, щоб його сотні бігбордів на трасі не прибрали?» – іронізує Першин.

Відгукнулася на цю новину й лідерка громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів: «Ти диви, що воно чудить, і видно ж поночі… Вночі воно пересунуло табличку по трасі Новобіличі-Ірпінь… Після рішення суду тупо вирішило повийожуватися і захопити у прямому сенсі столичну трасу».

Варто нагадати, що Північний апеляційний господарський суд залишив трасу Р-30, яка пролягає вздовж Біличанського лісу, під контролем столиці – як це і має бути за відповідними документами.

Цю зелену зону активісти та державні структури уже 15 років рятують від забудови оточенням екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка «Нові обличчя»). Та й сам він уподобав там лісові ділянки.

На рівні Верховного Суду України доведено, що Біличанський ліс – це територія Києва, частина Національного парку «Голосіївський», а селище Коцюбинське не може претендувати на те, аби захопити мало не половину Святошинського району.

Окрім забудови лісової зони, спритників ще цікавить зовнішня реклама, яку розміщують на банерах на землі вздовж траси. Коли відкрили цю нову дорогу, з’явилося чимало бажаючих встановити тут рекламні борди.

Серед них – ТОВ «Піар-Лайн» та «Сарафан», які пов’язані відповідно із колишньою дружиною та матір’ю Карплюка. Терміни дії договорів на розміщення зовнішньої реклами закінчилися, а платити ж не хочеться.

Наводять пояснення заступника голови Київської міської державної адміністрації Петра Оленича: «Місцеві політики хотіли б розміщувати тут рекламні борди і нічого не сплачувати у бюджет столиці.

Навесні ми довели у Верховному Суді, що розширення області за рахунок Біличанського лісу столиці було протиправним. Ми захистили територію нацпарку. А зараз цілком очікуваним є рішення апеляційної інстанції у справі, яка стосується траси.

Траса Новобіличі-Ірпінь – це територія столиці. І якщо хтось буде тут розміщувати борди – то треба буде дозвіл столиці і кошти треба буде платити у бюджет міста Києва».

Невже й справді «розумово відважний» наважився внести власні корективи, посунувши табличку? Але ж межі населених пунктів задокументовані, незалежно від бажання маргинала. Чице просто чергова спроба нагадати про себе таким способом?

The post Посунули «Київ»: переміщенням таблички екс-мер Ірпеня Карплюк афішує право на трасу Р-30? appeared first on Ірпінь онлайн.

Колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») та його оточення вчепилося в наше місто, наче ненаситна сарана, знищуючи його природні ресурси заради тотальної забудови, щоб набити власні кишені.

Ця «відважна» команда дорвалася до влади саме в ті часи, коли в Україні після перемоги Революції гідності на її територію зазіхнули ненависні «сусіди». І коли наші земляки ціною власного життя й здоров’я боронили рідну землю, ділки розробляли схеми, аби землю роздерибанити.

Грандіозною аферою стало затвердження фейкового Генплану розвитку Ірпеня, покликаного узаконити незаконну хаотичну забудову нашого міста купкою спритників від влади та «бізнесу», які сплелися в один мафіозний клубок.

Його «протягнули» у грудні 2018 року на сесії Ірпінської міської міської ради, що викликало неймовірний ажіотаж. Адже небайдужі жителі міста попереджали, що основний містобудівний документ сформований з численними порушеннями.

Тодішня ірпінська влада на чолі із карплюківською «фунтихою» – Анастасією Попсуй (Сайферс) – ігнорувала звернення та пропозиції, що надходили від ірпінців. А для «силової» ухвали потрібного рішення підключали тітушок.

Увесь цей час для виправдання незаконної забудови головний архітектор Ірпеня Михайло Сапон вправно «жонглював» документами. Завдяки своєму «патрону» Карплюку він завжди виходив сухим із води.

Ірпінська громада виходила на акції протесту проти незаконної забудови Ірпеня та поглиблення пов’язаних з цим проблем. Серед основних вимог протестувальників – визнання «оновленого» Генплану підробленим, покарання фальсифікаторів.

Так, у березні 2021 року на 6-ій сесії ІМР у цьому плані людей підтримали депутати різних фракцій. Про відміну фейкового Генплану та ухвалення нової містобудівної конституції від їх імені наголосив тодішній депутат Андрій Страховський («Батьківщина»).

А зараз наступник Сапона – нинішній начальник відділу архітектури та містобудування Іван Кіпіш – робить шокуючу заяву, що, приступивши до виконання своїх обов’язків, він виявив: основна містобудівна документація у паперовому варіанті з мокрими печатками, затверджена на сесії, – відсутня. Її вкрали!

«У зв’язку з тим, що рішення про внесення змін до містобудівної документації, а саме – до Генплану, були прийняті поспіхом, не фахово, переслідуючи інтереси окремих осіб, а не громади, допущено багато помилок», – зазначає посадовець.

Забудову заплави р. Ірпінь мали якось виправдати запевняння, що тут скоро з’явиться школа – саме той важливий соціальний об’єкт, яких так не вистачає в нашому місті.

Зі збільшенням поверхів споруди навіть тим, хто хоч якось симпатизував Карплюку, стало зрозуміло, що усіх нас ошукали, – це просто банальна висотка ЖК «Синергія сіті», яких тут запланували понад 70.

Ті, які вже зведені й частково заселені, періодично скидають свої нечистоти у річку, нещадно забруднюючи навколишнє середовище. І забудовнику Ігорю Оверку, який причетний до їх спорудження, все сходить з рук, адже він належить до карплюківського забудовного кола.

Заплавні землі, що мають рекреаційне призначення, «пригодовані» депутати ІМР з легкістю змінили на багатоквартирну житлову забудову, порушивши закон. І свідома громада доводить це роками в судах.

Зі свого боку, начальниця відділу земельних ресурсів Анастасія Черкас теж повідомила, що стикнулася з фактами підробки документів, протиправної реєстрації об’єктів нерухомого майна на земельних ділянках задля відведення їх без результатів аукціону.

Чиновниця як приклад згадала про ТРЦ Mr. CorneR – чотириповерховий бізнесцентр, який звели у самому центрі Ірпеня на комунальній землі. Але кошти за її оренду до бюджету міста не сплачують роками.

Більше 80% власності на даний об’єкт належать Наталії Бойчук – цивільній дружині Карплюка. На комісію самоврядного контролю виносилося питання сплати за землю в добровільному порядку, у відповідь – повне ігнорування.

Ще один карплюківський об’єкт незаконного будівництва, про який розповіла Черкас – ЖК River port, який зводить на заплавних землях р. Буча поблизу озера Земснаряд ТОВ «Відважних».

На підставі підробних документів під спорудження житлового комплексу було відведено в оренду земельну ділянку площею 1 га по вул. Гостомельське шосе, 49. Її орієнтовна ринкова вартість – більше 2 млн дол.

Три висотки на 16 поверхів Карплюк та його бізнеспартнер Співак захотіли втулити на заплавних землях рекреації. Підготовчі роботи розпочали, навіть не отримавши відповідні дозвільні документи.

Водночас спритники узялися змінювати цільове призначення ділянок на спорудження багатоповерхівок, виганяти житлові «коробки».

Але нарешті махлярам прищемили хвоста: прокуратура вбачає у їхніх діях шахрайство, а Ірпінська міська рада повертатиме ділянку з оренди. Наразі суд зупинив будь-які роботи на території будівництва.

The post Украли Генплан: посадовці про нечувані масштаби грабунку Ірпеня «відважною» командою екс-мера Карплюка appeared first on Ірпінь онлайн.

7 липня на Івана Купала в Ірпені пройшов благодійний фестиваль «Lokalist». Програма заходу була дуже насиченою та різноплановою – як для дорослих, так і дітей. Це і мистецтво, спорт, соціальна проблематика тощо.

Також упродовж усього дня тривав лотерейний збір коштів для потреб військовослужбовців, які боронять Україну від клятого ворога.

І так сталося, що у парку ім. Правика зафіксували підлітків, які роздавали буклети політичної партії «Нові обличчя». Організатори фестивалю були дуже обурені, просили не робити цього, але «політиків» це мало хвилює, – пишуть очевидці.

Так, агітка «загорнута» у перелік «знакових об’єктів громади», якими колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк («Нові обличчя») вирішив похизуватися заради піару.

Облаштування цих локацій для відпочинку коштувало платникам податків сотень мільйонів гривень, частину з яких «відмили» та вкрали.

Але, як заведено у карплюківців, усе ж має бути завуальовано та перекручено з ніг на голову. Отже, анонсується, що розпочато інформаційно-просвітницьку кампанію «Ірпінь: історія створення».

Ось така головна теза й досі поширюється задля формування громадської думки: мовляв, Ірпеня як міста до Карплюка не було, саме він створив із фактично забитого «села», де кишіло від наркоманів, де люди ніколи не бачили навіть нормальних доріг, європейське місто.

Дійсно, зовнішнім антуражем з красивою картинкою роками намагалися закрити реальні проблеми нашого міста: переповнені школи та садочки, перенаселення, нестача робочих місць, що спонукає до пошуку їх в інших населених пунктах, транспортні затори на дорогах та інші.

За «розвиток» Ірпеня вважалося винищення природних ресурсів під забудову, особливо висотну, яка за часів Карплюка набула гігантських масштабів і ведеться й досі. До цього причетний він особисто та коло його забудовного оточення.

Ці новобудови зокрема несуть за собою ще й екологічне лихо. Адже місцеві жителі неодноразово фіксували масові скиди у р. Ірпінь каналізаційних стоків ЖК «Синергія сіті», з будівництвом якого пов’язують колишнього депутата Ірпінської міської ради Ігоря Оверка («Нові обличчя»).

Зливають нечистоти й з новобудов, розташованих у мікрорайоні БТР, що на іншій околиці міста. Цілі потоки струмували на поля, забруднюючи заплавні ґрунти та воду в р. Буча, а нижче за течією – озеро Земснаряд. Зараз стоки скидають нишком, але злочин видає нестерпний сморід, який тут відчувається.

Отже, один із «знакових об’єктів» для карплюківців – ірпінська набережна. На її облаштування витрачено чи не сотню мільйонів гривень з міського бюджету. Звісно, що для підтримання локації у належному стані кошти продовжують «капати».

За приблизними підрахунками, на 2020 рік на набережну було викинуто понад 75 млн грн. І це в ті часи, коли лютувала епідемія коронавірусу й гостро постала проблема з відновленням інфекційного відділення лікарні.

Заради його ремонту підприємці скидалися коштами, а місцева влада на чолі з тодішнім в.о. міського голови – секретарем ради Андрієм Літвиновим виділяла гроші на створення спортивної інфраструктури на березі річки на майже 13 млн грн.

Основні роботи з облаштування набережної «довірили» фірмі Сергія Пащинського – МПП «СТК «СОНА». Бізнесмен тоді був членом виконкому Ірпінської міської ради.

Водночас його син Олександр – і на той час, і зараз – депутат ІМР від партії «Нові обличчя». А теща останнього – заступниця ірпінського міського голови й членкиня виконкому Лідія Михальченко.

Оскільки чинний ірпінський міський голова Олександр Маркушин відмовився бути «фунтом» Карплюка та вийшов з його партії, останній намагається зберегти над містом свою владу, яка поступово розсипається.

Ще вдається впливати за допомогою слухняних депутатів ІМР з «Нових облич» та інших осередків, окремих чиновників. А також доводиться піаритися, щоб підвищувати рейтинг, рівень якого падає у громаді.

І на цьому шляху Карплюка ніколи не зупиняли навіть шалені витрати. Варто лише згадати, що у цьому плані він став незаперечним рекордсменом за розмірами «викидань» на виборчу телерекламу, коли йшов до парламенту.

Але ті 14 млн грн не допомогли йому стати народним депутатом. В окрузі №95, до складу якого входить місто Ірпінь та частина Києво-Святошинського району, переміг представник партії «Слуга народу» Олександр Горобець.

Та й нині суттєві суми витрачаються на друковану продукцію. Не так давно випустили газети з досить великим накладом – «Ірпінський вісник» та видання від ITV – свого «придворного телебачення».

Прикро, що карплюківці «знаковими об’єктами громади» вважають зони відпочинку, на які «викинули» величезні кошти, частину з яких «відмили» й просто вкрали.

Чому в нашому регіоні не створені потужні сучасні підприємства на основі екологічно чистого виробництва, які б забезпечували людей робочими місцями, наповнювали міську скарбничку?

Або осередків «зеленого туризму» на лоні природи на заплаві, концертні зали від відкритим небом, великі спортивні локації? Це все могло б свого часу з’явитися в Ірпені до повномасштабного вторгнення окупантів.

Натомість ресурси міста і надалі нищать забудовою, яка наповнює кишені спритників, а для населеного пункту – поглиблює численні соціальні проблеми.

The post Заради піару: політичні агітки колишнього мера Ірпеня Карплюка у «знакових об’єктах громади» appeared first on Ірпінь онлайн.