Володимир Ринкун — навіки у наших серцях

Володимир Ринкун — навіки у наших серцях

405
Володимир Ринкун — навіки у наших серцях

Уже третій рік на сході України точиться кривава війна з російськими агресорами. Славні захисники на лінії оборони захищають від ворожої навали рідну землю. На жаль, гинуть її кращі сини, серед яких — ірпінець Володимир Ринкун.

В Ірпінській загальноосвітній школі №17, де свого часу навчався мужній воїн, на його честь урочисто відкрили пам’ятну дошку, яка б завжди нагадувала потомкам про тих, хто зі зброєю у руках боронив рідну землю від окупантів.

Директор школи Віталій Дерев’янко згадує, як у далекому 1980 році маленький першокласник Володя прийшов сюди навчатися. Він зростав допитливим, сміливим хлопчиком.

Ще перебуваючи на шкільній лаві, обрав майбутню професію — пішов до училища набувати фаху гранувальника ювелірних виробів. Під час служби в армії потрапив до морської піхоти. Повернувшись, обіймав посаду оперуповноваженого карного розшуку в лавах міліції, потім працював за кордоном.

Володимир також активний учасник Майдану 2004-го та Революції Гідності 2013-2014 років. У тяжку хвилину, коли над Україною нависла загроза окупації, добровольцем вирушив на війну, під позивним «Арсенал» служив снайпером 2-го батальйону спецпризначення “Донбас”, починаючи із 17 липня — у зоні бойових дій.

На жаль, бойовий шлях Володимира Борисовича був коротким. 29 серпня 2014 року вранці, під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла, у вантажівку, якою він пересувався, влучили снаряди. У небуття мужній воїн пішов разом зі своїми побратимами…

Смерть сина страшним болем пройшла крізь серце матері — Ольги Олександрівни. Жінка закликала молодь пам’ятати про подвиг тисяч українців, зокрема й тих, які навічно залишилися під Іловайськом. І до цього часу ніхто з командування так і не притягнений до відповідальності за численні втрати унаслідок зради чи злочинної недбалості.

Хотілося б, щоб кожного ранку, приходячи до школи, діти, кидаючи погляд на меморіальну дошку, пам’ятали: ми — велика нація, що має глибинне коріння, а не дурнуватий “руській мір”, працьовиті, розумні люди, нащадки козацтва, чуже не захоплювали, але й своєї землі не віддамо нікому. Тепер Володимир Ринкун навіки житиме у людських серцях, нагадуючи нам, як потрібно любити та захищати свою Батьківщину.

Ігор Швець

Володимир Ринкун — навіки у наших серцях