законопроєкт – Ірпінь онлайн

Дерибанникам – компенсація: серед ініціаторів нового законопроєкту – нардеп нашого округу Горобець

Юрій Гонта — Wed, 20 Nov 2024 08:50:40 +0000

Спритники вперто намагаються «протягнути» через парламент різні законодавчі ініціативи, покликані фактично сприяти дерибану природних ресурсів. У новому законопроєкті (12089) пропонують збільшити термін для оскарження незаконного відчуження майна до 10 років. І щоб його повернути, держава повинна компенсувати забудовникам ринкову вартість. Ті, хто незаконно отримав землю чи інші ресурси, одержать гроші навіть у разі програшу в суді. Ідею амністії для дерибанників лобіював забудовник Мазепа – бізнеспартнер екс-мера Ірпеня Карплюка по будівництву на заплаві котеджного містечка О.Краса. А серед ініціаторів законопроєкту – народний депутат від нашого округу Горобець («Слуга народу»).

У парламенті зареєстровано ще один новий законопроєкт в інтересах забудовників (12089). Серед його ініціаторів знову вигулькнув народний депутат від нашого округу Олександр Горобець («Слуга народу»). Документ аналізує адвокат Юрій Мельник на сайті громадської ініціативи «Голка».

Раніше «амністію дерибанникам» і карт-бланш владі на відчуження лісів, заповідників, ландшафтних парків, прибережних смуг пропонували після 5 років володіння майном (11185). Тепер цей термін хочуть збільшити до 10.

«Але держава чи місцева громада, якщо вирішить повернути собі цінне майно, то має покласти на рахунок суду ринкову (!) вартість такого майна.

Таким чином забудовник, якому вдалося отримати ділянку на узбережжі чи в лісі за заниженою ціною чи взагалі безкоштовно, не просто поверне її громаді чи державі, а має отримати чималі кошти», – зазначає Мельник.

Новий законопроєкт – це такий собі мікс із попередніх скандальних ініціатив та сумнівної пропозиції судді Василя Крата, про яку ми вже розповідали раніше.

Його автори хочуть легалізувати все незаконно відчужене в держави майно, якщо з моменту відчуження минуло більше 10 років.

«Наразі прокуратура, коли повертає роздерибанені ліси чи узбережжя, може просто звернутися до суду, а якщо законодавчу ініціативу підтримає Верховна Рада, – треба буде зробити те, що запропонував суддя Крат – внести депозит на рахунок суду.

І це має бути саме ринкова вартість майна, яку після програшу в суді отримає «добросовісний набувач». Тобто держава може програти, а забудовник нічого не втрачає, чи виграє він чи програє суд», – деталізує адвокат «Голки».

Це побиті за захист зелених зон активісти та Аваков

Запропонований документ змінює ситуацію виключно на користь інтересів приватного власника, який в будь-якому випадку стає «добросовісним» набувачем і через 10 років до нього жодних запитань у держави бути не може, навіть якщо він сам організував схему дерибану, приміром, лісової чи прибережної зони.

«По суті ключова ідея законотворців полягає в тому, аби обмежити для держави, в інтересах якої зазвичай ідуть до суду з позовом лише прокурори, строк на звернення до суду з позовом щодо оскарження судових рішень, про які не знала держава та громада як власники землі.

Внаслідок цього багато роздерибанених земель лісового, водного, природно-заповідного фондів, рекреаційного, історико- культурного та іншого призначення з встановленим режимом охорони та забороною передачі в приватну власність нормою закону стане просто неможливо повернути через суди», – переконаний Мельник.

При цьому власник у будь-якому випадку буде у виграші: залишиться або з грошима, або з власністю. А ось держава чи громада – програє: зостанеться або з власністю, за яку заплатить ринкову вартість, або з грошима, але втратить власність.

Часто використовують схему приватизації землі на підставних осіб, тобто безкоштовного набуття права власності. Якщо суд скасовує рішення органів влади, які передавали ділянки у приватну власність, то право на приватизацію у фізичних осіб поновлюється. А законодавці пропонують державі ще й додатково оплатити цю землю.

Цей законопроєкт – один з тих, які у часи війни просувають лобісти забудовників. Їх реєстрація у часі співпала із інформаційною кампанією у ЗМІ забудовника Ігоря Мазепи, який пропонує «обнулити» претензії до бізнесу.

Дана особа – бізнеспартнер екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка (“Нові обличчя”) по спорудженню котеджного містечка О.Краса. На заплаві активно зводять на 60 га одно- та двоповерхові будинки, незважаючи на те, що ці землі фактично перебувають під арештом.

А саме будівництво уже неодноразово провокувало затоплення приватного сектора у мікрорайоні Стоянка після весняного паводку чи рясних дощів через втручання забудовників у систему водовідведення.

The post Дерибанникам – компенсація: серед ініціаторів нового законопроєкту – нардеп нашого округу Горобець appeared first on Ірпінь онлайн.

Громадські організації закликають парламентарів виконувати свої обіцянки і зберегти відкриті списки

irpin.news.online — Tue, 21 Dec 2021 14:14:55 +0000

Громадські організації та партії звертаються до Верховної Ради з вимогою не скасовувати дію Виборчого кодексу, який змушує проводити вибори лише за відкритими списками. Нардепи з групи “За майбутнє” 17 грудня 2021 року зареєструвати законопроєкт, який відтерміновує дію Виборчого кодексу і вибори за відкритими списками, а глава фракції “Слуга народу” Давид Арахамія заявив, що така ініціатива може набрати 300 голосів. Відкритий лист закликає парламентарів бути послідовними, виконувати свої обіцянки і зберегти відкриті списки.

Заява:

Нардепи з групи “За майбутнє” 17 грудня 2021 року зареєструвати законопроєкт №6444, який відтерміновує дію Виборчого кодексу. Очільник фракції “Слуга народу” вже зробив заяву про те, що така ініціатива може набрати 300 голосів.

У 2019 році парламент прийняв Виборчий кодекс, який передбачає вибори за відкритими списками. Це означає, що виборці, а не політичні партії, вирішують, хто має потрапити до рад.

Змінити виборчі правила рекомендували українські й міжнародні експерти. Понад 40% українців вимагали, щоб вибори до парламенту 2019 року відбулися за відкритими списками. Виборча реформа увійшла, згідно з результатами опитувань, у 10 найзатребуваніших реформ країни. Запровадити відкриті списки обіцяв Петро Порошенко, Володимир Зеленський, Юлія Тимошенко та низка партій, які балотувалися у парламент.

Перед місцевими виборами 2020 року Виборчий кодекс таки ухвалили, але щоб відкриті списки не запрацювали на повну, зробили виборчу квоту у розмірі 25%. Тепер навіть і цей поступ у виборчій реформі намагаються відтермінувати. Жодного разу система відкритих списків не була застосована на парламентських виборах.

Корумпованій системі вигідно залишити мажоритарну систему виборів, оскільки саме ця система дозволяє “засівати” округи так, щоб до Верховної Ради потрапляли за партійними списками фігуранти антикорупційних розслідувань, прогульники та порушники Конституції — кнопкодави, а за мажоритарною системою — гречкосії та корупціонери.

У парламенті мажоритарники не можуть якісно напрацьовувати загальнодержавну політику розвитку для України й для формування коаліції готові домовлятися з олігархами, аби працювати не в інтересах виборців.

Очевидно, на зміну політичної позиції вплинули останні соціологічні рейтинги політичних партій. З огляду на те, що більшість політичних партій не займається якісно партійним будівництвом, продають свої бренди на регіональному рівні, вони вирішили знехтувати таким здобутком у розвитку демократії України як відкриті списки.

Заява відкрита до підписання для громадських організацій, рухів та політичних партій.

Рух ЧЕСНО

Центр спільних дій

Центр Протидії Корупції

Transparency International Ukraine

Фундація DEJURE

Інститут законодавчих ідей

Антикорупційний штаб

ВГО “Інститут політичної освіти”StateWatch

ВО “Автомайдан”

Ціна держави

Міждисциплінарний науково-освітній центр протидії корупції НаУКМА