Журналістська група ІА «Погляд» зустрілася із небайдужими жителями Ворзеля на березі водойми. А також сюди прибули фахівці Держрибагентства, щоб провести відповідні виміри та узяти проби води для аналізу.

Анна Чернюк живе у селищі три роки. Родина з дітьми полюбляє купатися в озері.

Днями жінка стала свідком, як із глибин на поверхню почав підніматися якийсь непотріб, який згодом з плином хвиль зібрався в одній частині водойми. Сформувалася суцільна масна пляма.

Спробувала узяти рукою – почало пузиритися, масляниста структура, зблизька на запах віддає хімікатами. Це не схоже на опале восени листя.

За словами Чернюк, у водоймі живуть черепахи, раки. У серпні минулого року стався масовий мор риби. Окрім дрібних особин, були й чотири трупи величезних товстолобів вагою до 20 кг. Знайшли й мертву нутрію.

Оскільки родина переймається чистотою довкілля, довелося витягати їх з озера, щоб не погіршувався його екологічний стан.

«Наша родина займається моржуванням, купалися восени. Але минулого року не ризикували, бо у вересні вода була масна на відчуття. Коли виходиш із води, наче якийсь неприємний наліт, плівка», – ділиться Чернюк.

Ольга Дудченко вісім років тому переїхала до Ворзеля. Тоді, за її словами, озеро було чистим, доглянутим. Струмували джерела.

Власники «Шкіпера» завозили мальків бочками та запускали до водойми. Сачками збирали сміття з поверхні, розчищали прибережну зону.

«Зараз я відчуваю різкий запах хімікатів на поверхні водойми. До озера стікається вода після танення снігів, рясних дощів, нечистоти із пошкоджених каналізаційних мереж.

Ми вимагаємо, щоб влада переймалася захистом водойми. Без неї курорту – гріш ціна!» – переконана жінка.

Староста у селищі Ворзель Андрій Липовецький зазначає, що наразі стан озера викликає занепокоєння. Він повідомляв про це службу з питань надзвичайних ситуацій Бучі.

Обіцяли, що навесні вивчатимуть екологічну ситуацію, що склалася. Зокрема й щодо викидів у озеро.

Посадовець обіцяє, що вживатимуть заходів, щоб єдине нормальне озеро у селищі було відновлено та дарувало громаді радість.

Водночас директор ТОВ «У Озера» (пов’язане із готелем «Spa» та рестораном «Шкіпер») Ігор Івасюк запевняє, що останні вісім років дане товариство щорічно чистить цю водойму різними способами.

Зокрема й сміття, яке накидають біля ресторану. Улітку 1-2 рази на тиждень двірник виловлює по декілька мішків непотребу, яке вивозиться.

Його ще не прибирали, бо тиждень тому стояла крига. Вніс корективи і локдаун – персонал не весь працює.

Звісно, очистити земснарядом водойму проблематично. Це, швидше, відноситься до компетенції місцевої влади.

За словами Івасюка, озеро дуже заросло. У ньому втопилися дві дитини, оскільки заплуталися у водоростях, коли плавали. Після цього за ініціативи товариства тросами витягували рослинність та вивозили.

Через рік запускають майже 1 т білого амура, товстолоба, які харчуються рослинністю. Наразі зверху плавають її залишки. За декілька тижнів усе налагодиться і вода буде прозорою.

«Стоки об’єктів товариства спрямовуються у центральну каналізацію. Коли споруджувався комплекс, були вигрібні ями – металеві баки, які є і досі. Ресторану 20 років, готелю – 15.

Коли будувався останній, облаштували центральну каналізацію. Насоси із згаданих баків перекачують нечистоти до неї.

Ми використовуємо великі обсяги води. Якби зливали стоки у водойму – її б просто уже не існувало. Саме належний екологічний стан додає привабливості нашому бізнесу», – стверджує Івасюк.

Директор ДП «Іхтіопатологічна лабораторія» Держрибагентства Олена Олійник відібрала чотири зразки води із різних ділянок озера для гідрохімічного аналізу.

Виміряли вміст розчиненого кисню, який становить від 7 до 3,6 мг/л при нормі 5 мг/л (тобто його рівень нижче в одній із точок). Та температуру води, яка виявилася у межах норми.

Результати лабораторних досліджень повідомлять згодом. Водночас щодо стану водойми фахівці надали рекомендації звернутися до Держекоінспекції.

Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській області закликає при виявлені явищ замору водних біоресурсів терміново повідомляти за номером «гарячої лінії» відомства: (099) 341-73-18.

The post Нечистоти чи водорості: громада Ворзеля стривожена станом озера appeared first on Ірпінь онлайн.

Часто з випаленням сухої трави гинуть птахи та тварини.

Мінприроди пропонує збільшити у кілька десятків разів штрафи за самовільне випалювання рослинності. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.

Він нагадав, що зараз розмір штрафу за подібне порушення становить від 170 до 340 гривень.

“Навряд чи це серйозно може лякати паліїв торішньої трави. Мінприроди пропонує суттєво підвищити штрафи. Законопроект щодо посилення відповідальності за випалювання рослинності вже передано на погодження до Мін’юсту”, – повідомив Міністр.

Зокрема, пропонуються штрафи за самовільне випалювання рослинності або її залишків у розмірі від 3060 до 6120 грн (від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Детальніше: тут.

Підготувала Ольга Аверіна

Світлини із відкритого доступу мережі Facebook

The post За випалювання рослинності – штрафи! appeared first on Ірпінь онлайн.