Нагадаємо, що деякі ірпінські чиновники та депутати незаслужено стали орденоносцями та отримали посвідчення УБД. Чим більше відкривається правди, тим більше це обурює громаду.

Ще у квітні відома громадська діячка та волонтерка Людмила Першин повідомила у Фейсбук, що перший заступник міського голови Андрій Кравчук – племінник відставного мера Володимира Карплюка («Нові обличчя») – замість того, аби боронити Ірпінь, утік, щоб відсидітися на рідній Вінниччині.

Проте Президент України нагородив його «за вагомий особистий внесок у державне будівництво, розвиток місцевого самоврядування, громадянську мужність і самовідданість, виявлену під час захисту державного суверенітету та територіальної цілісності України в умовах воєнного стану, вірність Українському народові» орденом «За мужність» ІІІ ступеня.

Відомо, що такі високі нагороди треба заслужити власною кров’ю, здійснивши справжній подвиг. Багатьох мужніх воїнів нагороджують їм уже посмертно, як наших земляків Ільгара Багірова (Балу), Миколу Личака, Олександра Давидчука та інших.

Першин з’ясувала, що Ірпінська міська рада до нагородження Кравчука не має відношення. Кандидатуру чиновника подав маловідомий благодійний фонд.

Волонтерка запропонувала посадовцю відмовитися від ордена по-тихому, аби не довелося це робити з ганьбою. Але той проігнорував пораду, навіть незважаючи на те, що кількість неприємних для нього запитань щодо цього зросла.

І ось дійшло до привселюдної ганьби. На 45-ій позачерговій сесії військові, які безпосередньо захищали Ірпінь, з трибуни відверто запитали у Кравчука, за що він отримав цю високу нагороду.

З його відповіді було зрозуміло, що він не утік, начебто теж боронив місто, але займався документообігом та знімкувався у «броніку» зі зброєю. Нагороджувати себе, мовляв, не просив, але й повернути орден не хоче.

І це, і видача незаслужено посвідчень УБД місцевим депутатам вкрай обурило громаду й набуло широкого розголосу в соціальних мережах та ЗМІ. Проте в українців є властивість не лише ненавидіти спритників, а й висміювати їхні негативні риси, глузувати.

«Наші воїни пишуть, щоб я відкривала збір коштів, бо декому в Ірпені треба купити совість.

Після всього, що ми побачили і почули за крайній тиждень, можна зробити висновок, що першому заступнику міського голови Андрію Кравчуку орден «За мужність» дали ПРИМУСОВО.

Посіпака Карплюка, депутат і розпіарений АТОшник Головенко Антон каже, що Кравчука з цією нагородою підставили. Цікава картина вимальовується…

Якщо Андрія Кравчука підставили і дали орден «За мужність» примусово, то чому ж він добровільно не хоче відмовитись (залишимо питання: навіщо він взагалі взяв цю нагороду) від ордена і не хоче повернути орден в офіс президента?

Як думаєте, друзі, в чому причина? Цікаво, скільки може коштувати совість отаких от осіб?» – риторично запитує Першин.

Допис волонтерки викликав жваву реакцію у мережі Фейсбук. Місцеві жителі обурюються, де ж справедливість? Справжні герої воюють на фронті, а спритники збагачуються у тилу та ще й купують собі нагороди?

Та й навіть серед військових має бути градація у пільгах. Адже хтось приливає кров на «нулі», а хтось стоїть на блокпостах за десятки кілометрів від передової. Дехто отримав посвідчення УБД, навіть, як кажуть, не понюхавши пороху.

Для Кравчука ж орден «За мужність» – це, за влучним висловлюванням жительки Ірпеня Тетяни Левченко, була своєрідна «інвестиція у майбутнє політичне життя».

А після широкого розголосу та хейту незаслужена нагорода – наче тягар. Повернути – удар по репутації, показати свою слабкість, погодитися, що ти її не гідний. Залишити – узагалі вилізе боком, хоч як тільки не намагаються прикарплючені залагодити цю ситуацію, спустивши на гальма.

The post Збір на совість: ірпінці глузують з «орденоносця» Кравчука та депутатів-«убедістів» від «Нових облич» appeared first on Ірпінь онлайн.

На 45-ій сесії Ірпінської міської ради військові, які боронили Ірпінь та воювали в інших місцях нашої країни, поставили неприємні питання до деяких ірпінських чиновників та депутатів: за які заслуги вони отримали бойові нагороди та посвідчення УБД?

У першу чергу воїни звернулися до першого заступника міського голови Андрія Кравчука – племінника екс-мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя»), щоб пояснив, за що той нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Адже зазвичай такі високі нагороди треба заслужити власною кров’ю.

З відповіді чиновника було зрозуміло, що він не воював, а займався переважно документообігом. А ще запевнив, що нікуди з Ірпеня не тікав, «мужньо» залишався тут. Та й не просив його нагороджувати, то все ініціатива якогось благодійного фонду. Проте й від ордену відмовлятися не збирається.

І ось радник міського голови Валерій Степанюк приголомшує нас новою звісткою. Виявляється, за племінника Карплюка стіною встали рашистські «Воєнкори руской вєсни». Ці холуї путінського режиму подали власну інтерпретацію подій.

«На захист Андрія Кравчука піднялися «Воєнкори руской вєсни» – пів мільйона переглядів!!!! Цікаво, хто це в нас на «Опєрацію Z» працює? Хлопці з СБУ, як вичислите гниду, дайте знати», – констатує радник.

На ворожому пабліку стверджують, що на засідання сесії Ірпінської міської ради увірвалися «нацисти із ЗСУ», які почали «кошмарити» депутатів та чиновників. Мовляв, вони вимагали від Кравчука повернути орден, а від депутатів – відмовитися від посвідчень УБД.

Ветеран Сергій Янюк (Латиш) із побратимом почали «допитувати» Кравчука, за що той отримав нагороду, заявивши, що під час бойових дій він залишив місто. Чиновник відповів, що свою кандидатуру на нагородження не висував, водночас багато допомагав фронту.

Але така відповідь начебто не влаштувала військових. Янюк почав «погрожувати депутатам» і заявив: якщо вони не відмовляться від нагород та статусу УБД, то з ними «розмовлятимуть віч-на-віч».

У принципі, відповідає дійсності, якщо прибрати домисли про «нацистів» та «кошмарення». Так, військові, які проливали свою кров, втрачали побратимів у боротьбі з рашистами, ставитимуть такі питання, неприємні для тих, хто має сумнівні «заслуги».

На повідомлення радника хутко відгукнувся паблік Петра Щербини – політтехнолога Карплюка, на якому Степанюка звинуватили у «поширенні російських фейків».

Ми уже раніше розповідали, що серед громади побутує думка: Кравчук не захищав Ірпінь від рашистів, а утік до рідної Вінниччини, де й переховувався, поки наше місто повністю не звільнили.

На нагородження орденом його кандидатуру подав якийсь маловідомий благодійний фонд. Чиновник уперто ігнорує пропозиції людей відмовитися від нагороди. Напевно, переконаний, що він її «чесно заслужив», перекладаючи папірці та фоткаючись з автоматом і в «броніку».

Військові надали «орденоносцям» та «убедістам» час, аби вони повернули свої незаслужені «цяцьки» й відмовилися від них. Інакше після власних розслідувань розмовлятимуть неофіційно.

The post «Нацисти» на сесії в Ірпені: на захист «орденоносця» Кравчука стали рашистські воєнкори appeared first on Ірпінь онлайн.

The post У Бучі відбудеться мітинг з нагоди вшанування учасників бойових дій appeared first on Ірпінь онлайн.

Будь-яка відмова у безкоштовному проїзді учасникові бойових дій є протизаконною, зокрема у випадку, коли водій автобусного маршруту загального користування відмовляє громадянину із посвідченням учасника бойових дій (УБД), обґрунтовуючи тим, що припинив перевезення пільгових категорій у зв’язку з відсутністю компенсацій чи не підписанням з ним договору про пільгові перевезення. Такі дії є неправомірними та будь-яка відмова від перевезення пільгових категорій є незаконною.

“Якщо Ви стали учасником зазначеної вище ситуації, пам’ятайте, що незалежно від компенсацій чи наявності договорів про пільгові перевезення з перевізником закони України про пільгове перевезення окремих категорій громадян продовжують діяти, право пільговиків на безкоштовний проїзд не зникає, не може бути обмежене і має бути забезпечене перевізником” ― наголошують юристи.

Крім того, наводять уточнення від Вищого спеціалізованого суду України: “Безпідставна відмова від пільгового перевезення тягне за собою відповідальність згідно із законом”.

Відповідно до ст. 133-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, безпідставна відмова від передбаченого законом пільгового перевезення громадян тягне за собою накладення штрафу на водіїв транспортних засобів, громадян — суб’єктів підприємницької діяльності в розмірі восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У випадку порушення права на пільговий проїзд можна звернутися за захистом свого права із заявою або скаргою (зразок додається) до працівників поліції або до територіального управління Державної служби України з безпеки на транспорті для відновлення порушеного права.

При цьому юристи радять запам’ятати: маршрут; номер маршруту; державний номер автобуса; інформацію про перевізника.

Знайте свої права і відстоюйте їх!

The post Водії зобов’язані безкоштовно перевозити учасників бойових дій appeared first on Ірпінь онлайн.