На Масляну прийнято влаштовувати народні гуляння, об’їдатися млинцями та іншими стравами, адже попереду ― суворий сорокаденний піст. Традиційно Масницю святкують впродовж тижня (у цьому році ― з 12 по 18 лютого), кожен день якого має свою назву і традиції.

12 лютого «Зустрічний понеділок»

Випікають млинці. Перший із них, за традицією, дістається нужденним і йде на поминання покійних.

13 лютого «Розважальний день або загравання»

 Молодь обирає собі пару. Сімейні пари мають скотитися з гори на санях. Триває частування млинцями.

14 лютого «Середа-ласунка»

За традицією у цей день зять приходив до тещі на млинці, які вона сама пекла. В цей день вона демонструвала прихильність до чоловіка своєї дочки.

15 лютого «Широкий четвер»

Початок Широкої Масляної, коли всі господарські роботи припиняються, а святкування розгортаються наповну. Втіхи, катання на конях, кулачні бої, різні змагання та гучні гулянки.

Сенс широкого четверга, як і всієї Масляної — виплеск накопиченої за зиму негативної енергії і дозвіл конфліктів між людьми.

16 лютого «Тещині вечори»

Зяті запрошують своїх тещ і пригощають їх млинцями. Зять повинен не просто покликати в будинок батьків дружини, а напередодні нанести візит і шанобливо попросити їх прийти в гості.

17 лютого «Зовицені посиденьки»

У цей день молоді невістки запрошують до себе в будинок зовиць (сестер чоловіка) і дарують їм якийсь подарунок.

18 лютого «Прощена Неділя» або “Проводи”

Люди просять вибачення у знайомих та родичів за умисні або ненавмисні образи, щоб вже наступного дня почати Великий піст із миром в душі. Говорять: «Прости мене, в чому я винен чи згрішив перед тобою». У відповідь кажуть: «Хай вибачить тебе Бог, і я прощаю!».

В кінці свята урочисто спалювали опудало Масляної.

The post Масляний тиждень — 2018 : традиції та звичаї свята appeared first on Ірпінь онлайн.

Святому Миколаю присвячені два свята у році: Весняний Миколай (22 травня) і Зимовий Миколай (19 грудня). «Один – травний, інший – морозний».

З-поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов’ю нашого народу. Усе життя св. Миколая – це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Він покровитель землеробства і скотарства, господар земних вод, заступник від бід і напастей, помічник у найважчих справах і обставинах. Він швидко з’являється скрізь, де потрібна його допомога. Чудес його не злічити. Усе життя Чудотворця було позначено любов’ю до ближнього. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.

Коротка історія
За переказами, святий Миколай народився у другій половині III століття у місті Патара у провінції Лікія (історична область в Малій Азії) у сім’ї благочестивих батьків. До глибокої старості вони не мали дітей і в безперервній молитві просили Всевишнього дати їм сина, обіцяючи присвятити його служінню Богу. Молитва їх була почута: народився син, який при хрещенні отримав ім’я Микола, що значить грецькою «переможець народів».

Юнак виховувався під керівництвом свого дядька – місцевого єпископа. В якості покликання Микола обрав служіння Богові. Пройшовши шлях від молодшого церковного служителя до архієрея, він став архієпископом міста Мири Лікійські.

Микола відрізнявся любов’ю і співчуттям до людей, допомагав убогим і знедоленим, роздаючи майже всі гроші, що отримував. Собі він залишав тільки найнеобхідніше. За лагідність і доброту Св. Миколай здобув величезну любов народу.

Досягнувши глибокої старості, у 345 році Св. Миколай мирно помер. Після смерті, мощі Миколая Чудотворця стали рясно виділяти цілюще миро, що ще більше прославило його.

Традиції
Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим, який є посередником між Всевишнім і людьми.
Святкувати день Миколая Чудотворця, або як його ще називають Зимового Миколая, завжди починають молебнем у церкві, щоб святий Миколай огородив від усіх бід і нещасть.

Після церковної служби 19 грудня влаштовується веселе свято, яке називали братчини. Всі частування купувалися у складчину і братчини були свого роду обрядом примирення ворогів і прощення всіх образ. Оскільки у цей час йде Різдвяний піст, то основними стравами на Зимового Миколая були пироги з капустою і грибами. На столі обов’язково було пиво, яке варили з ячменю нового врожаю.

Найбільше радості свято святого Миколая приносить дітворі. Адже за давньою традицією батьки купують і ховають в будинку подарунки, які нібито святий Миколай приносить слухняним дітям.

У минулі століття в день Зимового Миколая здійснювали різноманітні угоди, укладали договори, тому що були впевнені, що цього дня ніхто не піде на обман, оскільки Миколай Чудотворець покарає шахрая і відновить справедливість. До цього свята у містах відкривалися численні ярмарки, де встановлювалися остаточні ціни на хліб і борошно. Дівчата з цього часу починали підготовку до святок – шили нові костюми, готувалися до святочних ворожінь.

Прикмети
На Зимового Миколая люди примічали погоду. Саме з цим днем пов’язано безліч прикмет, за якими можна судити про майбутню зиму і погоду в наступному році.

• Якщо на Миколая день холодний і ясний – бути урожайному року.
• Якщо на Миколая сніг лежить – до швидкої відлиги.
• Якщо на Миколая день теплий видався – чекай суворих морозів.
• Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
• Як на Миколая морозяний день – на уроду хліба й городини.
• Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.
• Який день на Миколая Зимового, такий і на Миколая Весняного.
• У кожному році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи.

Підготували Ольга Аверіна, Ляна Загребельна

The post 19 грудня – День святого Миколая: історія свята, традиції, прикмети appeared first on Ірпінь онлайн.

Як свідчить «Повість минулих літ», Андрій Первозванний проживав деякий час на пагорбах, де пізніше виник Київ. Він передбачив своїм супутникам, що на цих землях люди побудують місто, в якому спорудять безліч церков.
Андрій Первозванний прийняв мученицьку смерть за віру Христову в Греції.

Традиції

Андріїв день є одним зі свят, які починають зимовий святковий цикл. У ніч напередодні цього свята дівчата за традицією ворожили на судженого за допомогою різних ритуалів, а також намагалися викликати віщі сни.

В Україні це свято ще називають Калитою, святом юнаків. Цього дня наші предки проводили вечорниці, на яких хлопці повинні були стрибнути до Калити – ритуального хліба, який випікали виключно дівчата.

Калита – це давня традиція українського народу, яка отримала свою назву  завдяки коржу з білого тіста, круглої форми, що символізує сонце, який печуть лише на свято Андрія.

Замішуючи тісто, кожна дівчина повинна думати про свого коханого, бо ж калита – це ще й символ щасливого шлюбу.

У калиту додавали сушені ягоди і мед, а всередині робили дірочку, щоб крізь корж можна було протягнути стрічку.

Традиційно, напередодні ввечері, збиралася галаслива компанія хлопців і дівчат за смачними стравами і без спиртного. Звичай говорить, що ввечері на Андрія дівчата співали пісні про кохання, а хлопці намагалися відкусити підвішену до стелі калиту.

Таким чином хлопці, які вперше прийшли на вечорниці, проходили ініціацію і отримували дозвіл з цього моменту бути членом компаній, які влаштовували і брали участь в вечорницях. Також “новачкам” дозволялося з цього моменту виконувати чоловічу роботу, ходити на побачення, свататися і одружитися.

Починаючи з Андрієвого дня діяли заборони до Нового року на всі види ткацьких робіт та мотання ниток.

Саме від цього свята день починає збільшуватися.

The post 13 грудня – День святого Андрія appeared first on Ірпінь онлайн.

У свято Яблучного Спаса звершується Божественна літургія, в кінці якої відбувається освячення яблук та інших фруктів. До 19 серпня заборонялося їсти яблука або будь-які інші плоди, крім огірків та ягід. Особливо це стосувалося матерів, які втратили дітей. Вважалося, що в цей день Матір Божа на тому світі роздає діткам золоті яблука. Однак діти, чиї батьки порушили обітницю, стоять і плачуть  — їм яблук не дістається.

Обов’язковою частиною святкування Другого Спаса була традиція частування один одного яблуками. На стіл подавали страви з цих плодів, варили варення, з першого врожаю пекли пироги.
Вважається, що в святковий день яблука набувають магічної сили і можуть подарувати красу й молодість тим, хто їх скуштує. Цього дня прийнято їсти фрукти, поливаючи їх медом. Відкушуючи перше яблучко, потрібно загадати бажання.

За погодою на Яблучний Спас можна зробити прогноз на наступну зиму. У народі досі говорять:

“Який Яблучний Спас, такий і січень буде”;

“Яка погода на день Другого Спаса,
така буде і на Покрову”;

“Якщо 19 серпня сухий день, то й осінь
буде суха, якщо мокрий — осінь буде
дощовою, на небі жодної хмаринки — чекай
морозної зими”.

Підготувала Ольга АВЕРІНА

The post Яблучко від яблуні: 19 серпня відзначають Другий Спас appeared first on Ірпінь онлайн.

Тому 14 серпня у Києві в Дніпрі освячували воду. Звідси й назва — Спас на воді. Також є традиція чистити та впорядковувати джерела, криниці.

Сьогодні можна досхочу ласувати медом. Віряни несуть його до церкви для освячення. Цей звичай походить від давньої настанови: перший урожай дарують Господові, а вже потім можна споживати людям.

У храмах освячують «маковійчики» — букети з різних квітів і трав. Є така прикмета: якщо на Маковія цього не зробити, то твоє господарство не квітнутиме та не родитиме.

Від Маковія розпочинається Успенський піст, який триватиме до 28 серпня — до Успiння. За церковними канонами, він такий же суворий, як i Великий.

The post 14 серпня — Перший Спас або свято Маковія appeared first on Ірпінь онлайн.