Після Революції Гідності фокус цілей змістився з матеріальних на нематеріальні. Перш за все, це відбилося у безпрецедентному волонтерському рухові, який вже став частиною культури і світогляду української нації.

У Приірпінні є такі волонтерські осередки, про які мало хто знає, однак та шляхетна справа, яку вони самовіддано й безкорисно роблять, заслуговує на пошану.

Вже десять років в Ірпінському регіоні плідно функціонує Рада лідерів учнівського самоврядування, роботу якої координує Тетяна Панасюк, спеціаліст управління освіти і науки з питань виховної роботи Ірпінської міськради.

Початково «лідерівці» надавали волонтерську допомогу з метою підтримки малозабезпечених, безробітних, багатодітних, безпритульних, осіб, що потребували соціальної реабілітації, здійснювали догляд за онкохворими, інвалідами, одинокими, людьми похилого віку та іншими особами, які через свої фізичні, матеріальні чи інші особливості потребували підтримки та допомоги. Учні надавали волонтерську допомогу й постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного чи природного характеру.

З військовими діями на Сході країни волонтерська діяльність Ради лідерів посилилася. У який тільки спосіб школярі не підтримували українських захисників: організовували благодійні ярмарки, концерти, плели сітки, робили балаклави, малюнки, виготовляли обереги.

Волонтери Приірпіння допомагають збирати кошти, одяг, їжу, печиво, цукерки, чай, медикаменти на потреби Збройних сил України, добровольчих загонів, переселенців із зони проведення АТО. До слова, для Кухарської сотні, яка заготовляла напівфабрикати супових, борщових наборів, каш, було закуплено 800 кг круп.

Для міста Соледар, якому бракувало жовто-блакитної кольористики, юні волонтери виготовили у національних фарбах ялинкові іграшки, плетені браслети, гірлянди, малюнки. Полковник Збройних Сил Тарас Грень щиро дякував волонтерам з Приірпіння за таку потужну підтримку в такий нелегкий час. Дитячі листи зігріли своїм теплом не одне серце захисника України.

Крім того, Тетяна Панасюк ділиться, що і учні, й вчителі у захваті від скайп-уроків, скайп-зустрічей, які проводяться між ірпінськими школами та навчальними закладами зі Сходу України. Діти залюбки комунікують, проводять виставки, обмінюються подарунками до свят.

Разом із керівником гуртка національно-патріотичного виховання “Ратібор” Сергієм Забавським “лідерівці”, крім надання допомоги нашим бійцям, “лідерівці” опікуються чотирма інтернатами — Маріупольським, Селідовським, Сєвєродонецьким та Покровським. Допомагають понівеченим долею дітям одягом, солодощами, іграшками, книгами, мийними засобами.

Тетяна Василівна може годинами розповідати про незліченну кількість добрих справ юних волонтерів: вчасну допомогу нужденним, зворушливі випадки, коли онкохворе дитя одужувало; як підтримували гуртом дитинку, від якої відмовилися батьки, зворушливі історії про підтримку Ірпінською ЗОШ №17 притулку для тварин, що в Гостомелі. Навіть акція “Одну книгу для нацгвардійця” має свою цікаву передісторію.

З нагоди Міжнародного дня волонтера Тетяна Василівна Панасюк щиросердно вітає усіх своїх колег, однодумців, усіх тих, хто за покликом серця своєю добровільною, самовідданою працею щодня робить країну сильнішою, хто сприяє національно-патріотичному вихованню молоді.

“Зичу всім нашим волонтерам, людям з добрими і чуйними серцями, які не проходять повз чужу біду, міцного здоров’я, непоборного бажання на добрі справи, сімейного тепла. Нехай уся Ваша робота буде прикладом для інших. Знаю напевно, що хоч раз будучи волонтером, не чекаючи за це ні подяк, ні винагород, дуже важко відмовитися в подальшому від цієї діяльності. Тому бажаю Вам отримувати від волонтерства тільки задоволення та радості. Нехай ваші благі справи повертаються вам сторицею!” ― наголосила Тетяна Панасюк.

The post З теплом у серці, з вірою в добро! appeared first on Ірпінь онлайн.