Серед найпотрібніших інфраструктурних об’єктів нарешті з’явились школи та садочки. З 16 пунктів 8 зайняли добудови корпусів та реконструкції приміщень навчальних закладів Ірпеня, Гостомеля та Коцюбинського. 

Не посоромився Маркушин попросити грошей навіть на набережну, вздовж якої досі незаконно будується житловий комплекс його колеги Ігоря Оверка. А точніше, на дорогу, яка мала б з’єднати новий густонаселений район та трасу Р-30. ЇЇ ми не беремо до уваги у своїй інфографіці, адже цей об’єкт є скоріше забаганкою та потребою будівельної компанії Оверка хоч якось облаштувати благоустрій мешканців незаконно зведених багатоповерхівок за межами міста. 

Звісно, покращення вигляду міста – дуже важлива частина благоустрою. Але коли в перенаселеному місті доводиться обирати між школою біля будинку, або ремонтом дороги та парком, то вибір – очевидний. До того ж, спрямованість створення для міста “обгортки” для нібито залучення інвестицій, схоже не працює. Принаймні, власниками торгових точок навколо оновленої центральної площі є не великі інвестори, а наближені до влади люди, такі як Петро Щербина та дружина депутата Плешка- Марія. 

Один з найдорожчих проектів – медичний центр. Ірпінська влада неодноразово зазначала, що він буде збудований, здебільшого, за кошти інвесторів. Та попри все, на його будівництво з бюджету вже виділили 80 млн(30 млн у 2018 році та 50 млн у 2020 році). Подібне Володимир Карплюк говорив і про площу перед міською радою. Тоді він зазначив, що місто на неї витратило 20 мільйонів, а решту коштів  – приватні вкладення. Тоді, у 2016 році, будівництво медичного центру ще навіть не планувалось, але 100 млн. гривень цілком могли бути залучені для будівництва інших інфраструктурних об’єктів. 

Вартість деяких об’єктів майже прирівнюється з утриманням новостворених комунальних підприємства, таких як КП “Муніципальна варта” та КП “Ірпінькомунікаціясервіс”. Про доцільність їхнього існування йдуть суперечки вже давно. Особливо це стосується “Ірпінькомунікаціясервіс”, яке очолює Артем Калічка. Активісти знайшли докази того, що це підприємство є всього лише схемою для дерибану бюджету. Кошти, що виділяються з бюджету, осідають в кишені власника однойменної компанії, в якої КП замовляє послуги. Згідно аналізу системи Prozorro можна переконатись,це підприємство за роки провело закупок за бюджетні кошти на майже 30 млн. гривень.  

Велику частку коштів з бюджету Ірпінь втратив через небажання наближених забудовників сплачувати пайові внески. Минулого року Анастасія Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) заявила, що недоплата загалом становила понад 50 млн. гривень, хоча активісти порахували, що за останні два роки бюджет Ірпеня недоотримав сукупно близько 171 млн. гривень. Ще однією “діркою” в бюджеті стало ухилення від сплати податків Ігоря Оверка у 2015-2018 роках. Журналісти підрахували, що через нього Ірпінь “збіднів” на майже 86 млн. гривень. 

Натомість, Володимир Карплюк у своєму бажанні отримати депутатський мандат акумулював гроші забудовників на свою передвиборчу кампанію. Витрати на його агітаційні заходи та матеріали, а також телевізійну рекламу сукупно склали близько 16 млн гривень. Крім того, Карплюк витрачав кошти “Нових облич” і на інші міста округу, такі як Боярка та Вишневе. У Боярці він відкрив сквер, який засипав кульками з символікою своєї партії, а от Вишневому пощастило менше – там “Нові обличчя” нібито профінансували будівництво набережної, яка розвалилась після першого ж дощу. Звісно ж, жодних звітів про витрати громада не бачила, але цілком ймовірно, що піар був за рахунок бюджету, адже самі “Нові обличчя” не декларують жодних доходів та внесків. 

В КОДА вже є негативний досвід фінансової співпраці з ірпінською владою. Дитячий садочок по вул.Курортній будувався за схемою фінансування і досі зданий через те, що не вистачає 4% коштів. КОДА в свою чергу надали всі звітні документи, які підтвердили перерахунок коштів на будівництво, навіть враховуючи те, що вартість садочку за цей час зросла майже вдвічі. Досі він так і не зданий в експлуатацію. 

Окремо хочеться зауважити про будівництво мистецького центру вартістю в 64 млн. гривень, який має помістити художню школу, галерею, музей тощо. Подібний проект можна було б втілити в приміщенні міського будинку культури. Власне, такий проект влада анонсувала минулого року і навіть розглядала проекти. Одна з компаній запропонувала реконструкцію зі збільшенням площі майже вдвічі та використанням сучасних матеріалів, вартістю всього в 13-14 млн. гривень.

Тож досягнення, якими хизуються “Нові обличчя” перед виборами, могли цілком перетворитись в реально потрібні місту соціальні об’єкти.

The post На що витрачає та на що просить гроші Ірпінь? appeared first on Ірпінь онлайн.