На відміну від “соборного кавування”, яке було широко розрекламоване по соціальних мережах, розроблені банери, надруковані листівки та інша аналогічна продукція, розповсюджені по регіону, про сьогоднішній захід мало хто знав.

На доказ цього, до мене підходив чоловік і запитував, де про це повідомлялося. Я відповів, що побачив оголошення на сайті Ірпінської міської ради. А коли урочистості закінчилися і люди розходилися, то одна жінка, яка тільки-но підійшла, цікавилася, якій події вони були присвячені.

Дехто з надією чекав на явлення “Христа” народу, але цього не сталося — мер міста Володимир Карплюк залишається у віртуальному режимі, періодично тішачи нас зі своєї сторінки у мережі Фейсбук новинами, віршами про Ірпінь та зимовими етюдами місцевих краєвидів, загалом урбаністичними.

Святкування пройшло під орудою першого заступника міського голови Дмитра Христюка за чітко визначеним сценарієм. Наприкінці заходу якийсь чоловік теж хотів виступити, але, на жаль, слово йому не надали.

Як свідчить історія, споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Так і місцева влада хоче (на словах) “злучити” різні верстви міста, щоб створити ілюзію цілісної спільноти, яка загальними зусиллями робить усе можливе заради його розквіту.

Це і намагався у своєму виступі довести Христюк. А депутат міської ради Максим Плешко ледь не зірвався на істерику, благаючи словами Великого Кобзаря: “Обніміться ж, брати мої!”

Отямившись, мерський радник навіть попросив вибачення за те, що “часом” був різким та емоційним у свої висловлюваннях на адресу тих, хто не поділяє прокарплюківських поглядів. Від себе додамо: більшість активістів не каже, що в Ірпені все погано — вони підказуть, як зробити краще, раціональніше та законно.

Загалом, прогресивна громада чудово розуміє, навіщо влада намагається через різні офіційні та неофіційні заходи показати свою єдність з пересічними громадянами. Таким чином ірпінські можновладці, заручаючись “підтримкою” громади, коять свої злочинні діяння.

Адже на кону — забудова заплавних земель, що не входять до меж міста, затвердження оновленого Генерального плану Ірпеня, за допомогою якого планують узаконити хаотичну забудову. Усе це дозволить заробити через “своїх” забудовників сотні мільйонів доларів.

Та й кримінальні справи висять на ірпінських посадовцях та їхніх поплічниках, неначе реп’яхи. Намагання прокурора Київської області Дмитра Чібісова вручити підозру Карплюку та чергові обшуки в Ірпінській міській раді призвели до того, що мер зник з міста у тривалу відпустку. Правда, є інформація, що він уже повернувся в Україну.

Чинна ірпінська влада намагається нав’язати громаді думку, що всі проблеми в Ірпені виникають через “свавілля” прокуратури та активістів. Але якщо працівники першої просто роблять свою справу, як це визначено рамками закону, то другі — критикують за недолугу політику в плані економічного розвитку, розкривають злочинні схеми.

За словами представника міжконфесійної ради церков міста Ірпеня та Приірпіння Миколи Романюка, соборність — це велелюдна єдність задля досягнення добрих цілей.

На думку священика, одна з найбільших вад українців — бачити в усіх ворогів. Часто це виявляється у недовірі, небажанні співпрацювати.

Нам важко домовлятися — навіть у часи ворожої загрози. Ми потребуємо єдності, яку може подарувати здорова воля кожного будувати її навколо себе, готовність йти на компроміс. Відстоювати своє, але й поважати переконання інших, якщо вони базуються на підвалинах людяності та правової держави.

The post Соборність — це велелюдна єдність задля досягнення добрих цілей appeared first on Ірпінь онлайн.