У православних 14 березня – день Святої Преподобної мучениці Євдокії. За служіння Богу Євдокія отримала чудодійну силу творити чудеса і воскрешати мертвих, дарувати людям життя.

За легендою Євдокії Господь дав ключі від весни і право відкривати людям двері в новий рік, і саме Євдокія вирішувала – прийшов час впускати весну для людей і починати новий відлік часу і нового життя чи ні.

Наші предки саме з 14 березня починали святкувати початок нового року, тому назва цього дня і така є – «Новачок».

Жінки вважали 14 березня своїм святом, “бабиним днем”, коли старе закінчується і відкривається шлях до нового.

З весняним днем 14 березня пов’язано багато переказів, легенд, прикмет і традицій, які залучають в наше життя благополуччя і щастя.

Особливою силою наділяли в цей день талу воду. Її приносили в будинок, вмивалися діток, вмивалися самі, кропили стіни – на щастя, красу і здоров’я.

Добрий господар обов’язково зрізав сухі гілки дерев у саду. Ця процедура проводиться не тільки для того, щоб дерева краще родили, але й щоб на цих деревах нечиста сила не селилася.

У цей день висаджували розсаду – вважалося, що виросте вона сильною і не загине.

Господині пекли в цей день жайворонків з тіста – символів весни і нового життя. Ними пригощали діток.

Доброю прикметою було почути на Явдоху спів маленької жовтогрудої пташки вівсянки, яка сповіщала про прихід весни.

Молодь на Явдоху починала весняні ігри – гаївки, веселки. Дівчата на виданні спеціальними замовляннями і обрядами залучали женихів.

Ну і звісно ж, селяни спостерігали за погодою, щоб зробити прогноз на цілий рік:

• Яка Явдоха, таке й літо.
• Якщо на Явдохи вітер із теплого краю, то буде гарне літо, і навпаки.
• Як на Явдохи зранку світить сонце, то буде добрий врожай на картоплю, як вдень, то буде середній зрожай, а як ввечері світить, то буде пізній, поганий врожай.
• Як на Явдохи гарна сонячна погода, то буде цей рік добрий урожай на картоплю і на коноплі.
• Як вітер сходовий на Явдохи, то буде літо тепле; полудневий, то буде літо сухе, спека; а як західний чи північний вітер, то літо буде холодне.
• Як вода капає зі стріх, то ще довго буде холодно.
• Під Явдоху місяць-молодик із дощем — бути літу мокрому.
• Явдоха з дощем — буде літо тепле й мокре.
• На Явдоху погоже — все літо пригоже.
• Який вітер на Явдохи, такий буде і на Покрову.
• Яка Явдоха, таке й літо: теплий вітер — на мокре, вітер із півночі — на холодне, крутитиме млини — так крутитиме снопи в полі; якщо повіє із заходу, то добре ловитиметься риба, коли ж зі сходу — плодитимуться бджоли, а з півдня — врожайний на хліб рік.
• Явдоха красна — вся весна красна, на огірки врожай.
• На Явдоху сніг — на врожай.
• Якщо сонячно, то буде врожай на огірки, а коли з дощем, то літо мокре й тепле.
• Як на Явдокії та на Олексу тепло та ясно — на врожай.
  На Явдокії помічай: як буде сонячно, то добре на пшеницю буде.
• Явдохи: гарний день вдасться — на врожай огірків та опеньків, льону і конопель. Якщо ранок ясний — сій ранню пшеницю, в обід ясно — середній посів защедрить, а коли під вечір випогодиться — розраховуй на пізній засів.
• Якщо на Явдохи день сонячний — вродить пшениця, а похмурий — просо і гречка.
• Якщо на Явдокії біля порога калюжі води, то пасічники купатимуться в меду.
• Явдоха з водою, то Юрій з травою.
• Якщо курка на Явдоху нап’ється, то на Юра вівця напасеться.
• Тепла Явдоха з південним та західним вітрами — літо буде з медом.
• Як на Явдоху сніг – на врожай і добрий медозбір.
• Ластівки “стеляться” по землі — скоро затепліє і, отже, можна буде сіяти овес, «бояться» землі, себто літають високо — ще холод утримається.
• Якщо в цей день завірюха – до пізньої весни.
• На Явдохи холодно — худобу годувати зайві два тижні.

The post 14 березня – День Явдохи: традиції, прикмети appeared first on Ірпінь онлайн.

Святому Миколаю присвячені два свята у році: Весняний Миколай (22 травня) і Зимовий Миколай (19 грудня). «Один – травний, інший – морозний».

З-поміж великих святих угодників Божих святитель Миколай Чудотворець користується особливою любов’ю нашого народу. Усе життя св. Миколая – це нескінченні благодіяння і чудеса, подані стражденному людству. Він покровитель землеробства і скотарства, господар земних вод, заступник від бід і напастей, помічник у найважчих справах і обставинах. Він швидко з’являється скрізь, де потрібна його допомога. Чудес його не злічити. Усе життя Чудотворця було позначено любов’ю до ближнього. Навіть смерть не перервала його благодатних справ, його чудеса звершаються повсякчас.

Коротка історія
За переказами, святий Миколай народився у другій половині III століття у місті Патара у провінції Лікія (історична область в Малій Азії) у сім’ї благочестивих батьків. До глибокої старості вони не мали дітей і в безперервній молитві просили Всевишнього дати їм сина, обіцяючи присвятити його служінню Богу. Молитва їх була почута: народився син, який при хрещенні отримав ім’я Микола, що значить грецькою «переможець народів».

Юнак виховувався під керівництвом свого дядька – місцевого єпископа. В якості покликання Микола обрав служіння Богові. Пройшовши шлях від молодшого церковного служителя до архієрея, він став архієпископом міста Мири Лікійські.

Микола відрізнявся любов’ю і співчуттям до людей, допомагав убогим і знедоленим, роздаючи майже всі гроші, що отримував. Собі він залишав тільки найнеобхідніше. За лагідність і доброту Св. Миколай здобув величезну любов народу.

Досягнувши глибокої старості, у 345 році Св. Миколай мирно помер. Після смерті, мощі Миколая Чудотворця стали рясно виділяти цілюще миро, що ще більше прославило його.

Традиції
Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим, який є посередником між Всевишнім і людьми.
Святкувати день Миколая Чудотворця, або як його ще називають Зимового Миколая, завжди починають молебнем у церкві, щоб святий Миколай огородив від усіх бід і нещасть.

Після церковної служби 19 грудня влаштовується веселе свято, яке називали братчини. Всі частування купувалися у складчину і братчини були свого роду обрядом примирення ворогів і прощення всіх образ. Оскільки у цей час йде Різдвяний піст, то основними стравами на Зимового Миколая були пироги з капустою і грибами. На столі обов’язково було пиво, яке варили з ячменю нового врожаю.

Найбільше радості свято святого Миколая приносить дітворі. Адже за давньою традицією батьки купують і ховають в будинку подарунки, які нібито святий Миколай приносить слухняним дітям.

У минулі століття в день Зимового Миколая здійснювали різноманітні угоди, укладали договори, тому що були впевнені, що цього дня ніхто не піде на обман, оскільки Миколай Чудотворець покарає шахрая і відновить справедливість. До цього свята у містах відкривалися численні ярмарки, де встановлювалися остаточні ціни на хліб і борошно. Дівчата з цього часу починали підготовку до святок – шили нові костюми, готувалися до святочних ворожінь.

Прикмети
На Зимового Миколая люди примічали погоду. Саме з цим днем пов’язано безліч прикмет, за якими можна судити про майбутню зиму і погоду в наступному році.

• Якщо на Миколая день холодний і ясний – бути урожайному року.
• Якщо на Миколая сніг лежить – до швидкої відлиги.
• Якщо на Миколая день теплий видався – чекай суворих морозів.
• Як на Миколая впаде великий іній – на гарний врожай хліба.
• Як на Миколая морозяний день – на уроду хліба й городини.
• Як на Миколая піде дощ, то врожай на озимину.
• Який день на Миколая Зимового, такий і на Миколая Весняного.
• У кожному році два Миколи: на першого Миколи не буває холодно ніколи, а на другого Миколи не буває тепла ніколи.

Підготували Ольга Аверіна, Ляна Загребельна

The post 19 грудня – День святого Миколая: історія свята, традиції, прикмети appeared first on Ірпінь онлайн.