Як повідомляє гостомельський селищний голова Юрій Прилипко, згідно з документами площа земель Гостомеля тепер становить 3780,869 га. Отже, територія селища збільшилася майже вдвічі.

Посадовець вважає, що це важливий крок для збільшення податкових надходжень до бюджету.

Наступний етап – отримання юридичного статусу Гостомельської об’єднаної територіальної громади після проведення чергових виборів у жовтні поточного року.

На шляху до цього селищу доводиться долати спротив Ірпеня, який не бажає відпускати свого фінансового донора у вільне плавання.

Це й не дивно, адже так повелося, що багато років Гостомель перераховував до загального бюджету Ірпеня суттєві суми, а назад на його розвиток поверталися досить мізерні кошти.

На території селища зосереджені потужні підприємства – ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші. Вони – одні з найбільших платників податків Приірпіння.

The post Нові межі Гостомеля – приблизно 3,8 тисяч гектарів: територія селища збільшилася майже вдвічі appeared first on Ірпінь онлайн.

Над Ірпенем нависла загроза існування міста як повноцінної самостійної громади. Адже сателіти, підпорядковані йому адміністративно, зробили свій вибір не на користь Ірпінського регіону.

Повідомлялося, що до складу Ірпінської ОТГ увійшли Михайлівка-Рубежівка та Козинці. А громада Бузової – дала відкоша.

Як відомо, Гостомель створює власну ОТГ, Ворзель – за підсумками відповідних процедур приєднали до Бучі, а в Коцюбинському 61% учасників громадських слухань виступили за приєднання до Києва.

Загалом, Ірпінь в основному «спеціалізується» на винищенні невідновлювальних природних ресурсів переважно під висотну забудову.

Звісно, він боїться втратити Гостомель – свого великого фінансового донора, який традиційно наповнював ірпінську міську скарбничку суттєвими коштами.

А ось назад на розвиток селища поверталися суми, катастрофічно непропорційні його внеску до спільного бюджету – за залишковим принципом.

Ситуація з несправедливим перерозподілом коштів не змінювалася десятки років, навіть не зважаючи на обурення його очільників.

Процес децентралізації підштовхнув гостомельську громаду обрати власний шлях подальшого розвитку. Одним з аргументів такого вибору є фінансовий чинник.

Інформаційна довідка свідчить, що у 2018 році з Гостомеля до бюджету м. Ірпеня надійшло 131,6 млн грн (повернулося 15,2 млн грн), у 2019-му – 165 млн грн (7,2 млн грн).

На території селища працюють ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші. Ці підприємства є серед найбільших платників податків Приірпіння.

Звісно, ірпінські чиновники поширюють власні розрахунки та обіцянки. Проте в документі гостомельська сторона надає свої відповідні пояснення.

Водночас у 2019 році до загального та спеціального фондів міського бюджету надійшло понад 1,094 млрд грн, а видатки становили більше 1,093 млрд грн. А без офіційних трансфертів доходи суто Ірпеня перевищили 586 млн грн.

Нагадаємо, що у 2018 році на 46-ій позачерговій сесії Ірпінської міської ради депутати відмовилися відпустити Гостомель у вільне політичне, соціальне та економічне “плавання”.

Щоб не втратити селище, придумали лист до Верховної Ради. Тоді у сесійній залі мало не спалахнув скандал: колишній ірпінський мер Карплюк двічі ставив питання на голосування, але депутати його не приймали.

Щоб їх «нагнути», довелося навіть оголошувати перерву в засіданні. І з третьої спроби питання протягли.

Обурена гостомельська делегація залишила сесійну залу з вигуками «Ганьба» на адресу Карплюка та ірпінських «парламентарів».

Схоже, що ситуація повторюється на 77-ій сесії ІМР, яка відбудеться 30 січня. На її розгляд знову виносяться аналогічні звернення депутатів до ВР, щоб не допустити від’єднання Гостомеля.

Ірпінь намагається переконати, що Гостомелю без нього не вижити у цьому «буремному» світі. Мовляв, селище не може бути окремою територіальною громадою з огляду на інфраструктурну неспроможність.

Серед аргументів – концентрація в Ірпені органів державної влади – міських служб, установ, організацій.

Приписали сюди й військкомат, прокуратуру, центральну міську лікарню, які територіально знаходяться у Бучі, пологовий будинок, що у Ворзелі.

І начебто водопостачання теж неможливе без Ірпеня, хоча Буча в цьому плані не відчуває особливих проблем, незважаючи на «розлучення» із сусідом.

Навіть навели у проблемному списку й автобусне сполучення між населеними пунктами. Знову ж Буча від цього не страждає. До речі, перевізник (ТОВ «Ірпінське АТП 13250») територіально знаходиться у Гостомелі.

Зі свого боку, гостомельська влада нагадує, що ще з 2015 року громада селища та майбутні члени Гостомельської ОТГ (с. Озера, Горенка і Мощун) борються за право на самовизначення в статусі об’єднаної територіальної громади.

Керівництво Гостомеля переконане, що це спонукатиме до нового імпульсу розвитку територій, завдячуючи впровадженню реформи децентралізації.

Обстоюючи економічну свободу селища, ГСР спрямувала до ІМР власне звернення. Обіцяють, що на ірпінську сесію прибуде чисельний гостомельський «десант» з правом дорадчого голосу.

The post «Палиці в колеса» фінансовому донору: Ірпінь переконує, що Гостомель без нього не виживе appeared first on Ірпінь онлайн.

Задля забезпечення попередження ймовірного виникнення пожежі на об’єкті, до робіт із підвищеним рівнем пожежної небезпеки залучено підрозділ 53-ДПРП селища Гостомель.

За інформацією прес-служби Ірпінського МВ ГУ ДСНС у Київській області

The post На варті пожежної безпеки appeared first on Ірпінь онлайн.