Про це заявив мешканець Ірпеня Тарас В’язовченко в мережі facebook, опублікувавши відповідні проекти рішень. 

Мешканці Ірпеня неодноразово зазначали, що Володимир Карплюк покинув свою посаду задля уникнення відповідальності за абсолютно дерибанні та незаконні рішення. Після нього, ця доля спіткала Анастасію Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька), яка близько року виконувала обов’язки мера міста під пильним керівництвом все того ж Карплюка, за що отримала кілька кримінальних проваджень. Та схоже, що ірпінському “фунту” Андрію Літвинову випало найважче: незаконно сформувати ОТГ, до якої не надто бажають приєднатися сусідні населені пункти. Принаймні, найбільші проблеми виникають з небажанням громади Коцюбинського залишатись з Ірпенем. В мешканців існують побоювання щодо вирубки лісу, фінансову недоцільність та проблеми з територіальним розміщенням: Коцюбинське фактично знаходиться в столиці. 

Справа в тому, що створення об’єднаних територіальних громад відбувається лише після проведення громадських слухань. Про це говорить закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Лише після проведення відповідних громадських обговорень, даний проект рішення може бути створений та розглянутий на сесії місцевої ради. У 2018 році такі слухання поспіхом провели в Михайлівці-Рубежівці та Козинцях, а також і в Коцюбинському. Як стверджують голова селища Ольга Матюшина та журналістка Ірина Федорів, є два результати цих слухань. Перший, який скасований судом, відображає  бажання залишитись з Ірпенем, а другий – за від’єднання від Ірпеня, який не був ніким оскаржений і та протоколи якого надавались в тому числі і на вчорашньому засіданні парламентського підкомітету. 

Багато розмов та суперечок виникає саме про доцільність та перспективність громади, якою керуватимуть забудовники з “Нових облич”. За останні 5 років недолуга бюджетна політика призвела до того, що Ірпінь втратив Ворзель та Гостомель, а сам поповнився лише піарними проектами Володимира Карплюка за бюджетний кошт.

Наразі, Ірпінь громадам пропонує лише назву. Після від’єднання Гостомеля та Ворзеля, місто і саме має всі шанси стати дотаційним. Тому є ризик, що місту просто не вистачить грошей на реальні потреби, наприклад, на достойну інфраструктуру. Такий потрібний громаді медичний центр досі є лише котлованом. Міська лікарня розташована в Бучі, до якої мешканцям Коцюбинського добиратись доведеться в рази довше, ніж до столичних лікарень. Таким чином, інфраструктура міста не може забезпечити навіть мешканців Ірпеня. 

The post “Силою не будеш милою”: ірпінські депутати в четвер хочуть приєднати Коцюбинське до Ірпінської ОТГ проти волі громади appeared first on Ірпінь онлайн.

Такими чином піар партії “Нові обличчя” в Ірпені переважною мірою фінансується за рахунок гостомельських платників податків. Це означає, що ірпінські парки та набережна, за які Карплюк звітував перед громадою як про зроблену роботу і витрачені кошти, фінансував Гостомель. За рахунок цих надходжень екс-мер вибудовував і власний імідж політика-“інноватора”, а також створював яскраву обгортку Ірпеня для майбутніх інвесторів житла, яке тут зводять забудовники з його партії.

На діаграмі зображено рух коштів з Гостомеля до Ірпеня за . За чотири роки Гостомель віддав 342,6 млн грн, а назад отримав всього 25,9 млн грн – лише 6% від коштів, які забрав Ірпінь. З обіцяних у 2019 р. 30 млн гостомельська громада не отримала ні копійки.

В той час, як Гостомелю не вистачає коштів, щоб добудувати два дитсадочки, Ірпінь будує набережну за більше ніж 15 млн грн. Всі надходження в бюджет Ірпеня не вкладались в розвиток інфраструктури та нагальні першочергові потреби ірпінчан. В місті досі немає лікарні, пологового будинку, травмпункту, а також катастрофічно не вистачає шкіл та дитячих садочків. Натомість на набережні і парки місцева влада віддає мільйони, навколо яких одразу виростають нові житлові масиви.

Природньо, що гостомельчани не згодні з таким «братським» розподілом коштів, тож керівництво міста має на меті утворити об’єднану територіальну громаду з центром в Гостомелі, приєднавши с. Озера, с. Горенка та с. Мощун.

Джерело: “Зоря Приірпіння”

The post Ірпінські парки профінансував Гостомель appeared first on Ірпінь онлайн.

The post У Бучі відбудеться прес-тур “Етапи процесу створення ОТГ” appeared first on Ірпінь онлайн.

Він запропонував алгоритм розробки та затвердження довгострокового документа розвитку територіальної громади, який декларуватиме напрями економічного та соціального розвитку ОТГ на тривалу перспективу.

До робочої групи увійшли представники Ворзельської селищної ради, керівники закладів освіти, культури, охорони здоров’я, очільники підприємств, уповноважені від місцевих громадських організацій.

Певне обурення висловила Рада ветеранів, чиїх представників не включили до робочої групи.

Фото із відкритого доступу мережі Facebook

The post У Ворзелі провели навчальний тренінг з розробки стратегії розвитку селища appeared first on Ірпінь онлайн.

Він зауважив, що у районах, де ОТГ утворено в межах усієї території, відбувається дублювання повноважень органів місцевого самоврядування ОТГ, районних рад та РДА. «Там одночасно функціонують райдержадміністрація та райрада із відповідними видатками на їх утримання, а також виконавчі органи ОТГ із визначеними законодавством повноваженнями та фінансуванням. Відповідні райради, як правило, приймають рішення щодо грошової оцінки землі та перерозподілу трансфертів із держбюджету. Райдержадміністрації також позбавлені переважної більшості повноважень, які за законом виконуються виконавчими органами ради ОТГ», – зазначив Геннадій Зубко.

Він навів приклад Старосинявського району, що на Хмельниччині, де громади об’єдналися за принципом: один район – одна ОТГ, у якому обсяги видатків на утримання апарату РДА сягають видатків із районного бюджету на соціальний захист та соціальне забезпечення  (8,1 млн грн).
На думку Геннадія Зубка, такий стан речей спричиняє дублювання повноважень районної ради і РДА із органами місцевого самоврядування ОТГ, надмірні витрати на утримання апарату РДА, зниження якості надання послуг у зв’язку із зменшенням фінансування районного бюджету в частині освітньої та медичної субвенцій.

«Дуалізм влади на рівні місцевого самоврядування негативно впливає на процеси розподілу комунального майна між ОТГ і районом, ускладнює юрисдикцію органів виконавчої влади на території ОТГ, що утворені в межах різних районів», – наголосив Геннадій Зубко.

За його словами, відповідно до Конституції, утворення, ліквідація, а також встановлення і зміна меж районів є повноваженнями Верховної Ради. «Відтак, саме народні депутати мають прийняти рішення щодо вирішення порушеного питання. Наразі існує чотири варіанти подальших дій Верховної Ради. Перший — змінити адміністративно-територіальний устрій районного рівня в межах усієї країни або території окремих областей. Другий — ліквідувати окремі райони, у яких всі територіальні громади об’єдналися. Третій –  законодавчо врегулювати та достроково припинити повноваження райрад у районах, де всі громади об’єдналися в одну ОТГ. Четвертий – утворити новий район шляхом об‘єднання в один район територій двох і більше суміжних районів (законопроект № 6636)», – підкреслив Геннадій Зубко.

Він повідомив, що зміна адміністративно-територіального устрою сприятиме ефективності використання бюджетних коштів, скорочення апарату, створення госпітальних округів тощо.

Довідково
Станом на 01.10.2017 р. створено 614 об’єднаних територіальних громад (ОТГ), з яких у 201 ОТГ 29 жовтня ц.р. відбудуться перші місцеві вибори. За прогнозними оцінками Мінрегіону, до кінця 2017 р. буде утворено понад 660 ОТГ, що об’єднають більше 3 тис. громад (27,1% від загальної кількості громад, що функціонували на 01.01.2015 р.) та близько 4 млн. населення (~ 14% від загальної кількості населення України).

Станом на 01.10.2017 р. з 490 районів України:
·  у 308 районах відбулося добровільне об’єднання тергромад – утворено 614 ОТГ;

·  у 103 районах відбулося об’єднання більше 50% тергромад району;

·  у 5 районах 5 областей об’єдналися усі тергромади району (Апостолівський – Дніпропетровської, Оріхівський – Запорізької, Горностаївський – Херсонської, Летичівський –  Хмельницької, Куликівський – Чернігівської);

·  у 9 районах 8 областей — одна ОТГ утворена в межах усієї території району (Лиманська – Донецької області, Народицька – Житомирської, Великобілозерська, Чернігівська – Запорізької, Біловодська – Луганської, Подільська – Одеської, Коломацька – Харківської, Старосинявська – Хмельницької, Сновська – Чернігівської);

·  у 4 районах 3 областей у межах району залишилися тільки по 1 тергромаді, що не увійшли до ОТГ (Брусилівський – Житомирської, Золочівський – Харківської, Куликівський, Срібнянський – Чернігівської);

29 ОТГ 19 областей утворено в межах території 2-х або 3-х районів (Лука-Мелешківська, Краснопільська, Росошанська, Гніванська – ОТГ Вінницької області; Оваднівська, Городищенська – Волинської; Любимівська – Дніпропетровської ; Глибочицька, Оліївська – Житомирської; Новобогданівська – Запорізької; Брошнів-Осадська- Івано-Франківської; Фурсівська – Київської; Помічнянська – Кіровоградської; Нижньодуванська – Луганської; Воютицька – Львівської; Маяківська,Цебриківська, Знам’янська – Одеської; Новогалещинська, Сенчанська – Полтавської; Демидівська – Рівненської; Верхньосироватська – Сумської; Хоростківська, Зборівська – Тернопільської; Любимівська – Херсонської; Грицівська – Хмельницької; Зорівська – Черкаської; Холминська, Олишівська – Чернігівської).

The post Запропоновано чотири варіанти зміни адміністративно-територіального устрою України appeared first on Ірпінь онлайн.