<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>небезпека &#8211; Ірпінь онлайн</title>
	<atom:link href="https://www.irpin.online/tag/nebezpeka/feed/" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://www.irpin.online</link>
	<description>Новини Ірпеня</description>
	<lastBuildDate>Mon, 03 Feb 2020 11:53:15 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=5.7.12</generator>
	<item>
		<title>Не спалюйте суху траву. Топ-5 небезпек</title>
		<link>https://www.irpin.online/ne-spalyujte-suhu-travu-top-5-nebezpek/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[irpin.news.online]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 09 Apr 2019 10:13:17 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Інформація]]></category>
		<category><![CDATA[благоустрій]]></category>
		<category><![CDATA[Державна служба з надзвичайних ситуацій]]></category>
		<category><![CDATA[Довідка]]></category>
		<category><![CDATA[Екологія]]></category>
		<category><![CDATA[Заплава]]></category>
		<category><![CDATA[Здоров'я]]></category>
		<category><![CDATA[Київщина]]></category>
		<category><![CDATA[корисні поради]]></category>
		<category><![CDATA[Новини Ірпеня]]></category>
		<category><![CDATA[пожежа]]></category>
		<category><![CDATA[екопросвіта]]></category>
		<category><![CDATA[займання торфовищ]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[пожежі]]></category>
		<category><![CDATA[спалення трави]]></category>
		<category><![CDATA[штрафи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.irpin.online/?p=19378</guid>

					<description><![CDATA[<p>Чому з року в рік екологи і пожежники просять не спалювати суху траву? На жаль, люди досі помилково вважають, що &#8220;спалювати траву добре&#8221;, не замислюються про негативні наслідки власних дій. Розглянемо Топ-5 небезпек. 1. Зростання кількості масштабних пожеж Із приходом весни та підвищенням температури повітря, все частіше виникають пожежі в екосистемах. Пов’язано це з масовим спалюванням [&#8230;]</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online/ne-spalyujte-suhu-travu-top-5-nebezpek/" data-wpel-link="internal">Не спалюйте суху траву. Топ-5 небезпек</a> appeared first on <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online" data-wpel-link="internal">Ірпінь онлайн</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><em>Чому з року в рік екологи і пожежники просять не спалювати суху траву? На жаль, люди досі помилково вважають, що &#8220;спалювати траву добре&#8221;, не замислюються про негативні наслідки власних дій. <strong><span style="color: #ff0000;">Розглянемо Топ-5 небезпек.</span></strong></em></p>
<p><strong><span style="color: #ff0000;">1. Зростання кількості масштабних пожеж</span> </strong>Із приходом весни та підвищенням температури повітря, все частіше виникають пожежі в екосистемах. Пов’язано це з масовим спалюванням сухої рослинності та її залишків на відкритих територіях. Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Щорічно 10% лісових пожеж виникає через проведення весняних підпалів. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними ґрунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій. Особливістю пожеж на торфовищах є здатність торфу горіти на глибині до 0,3-1,5 метрів. Після згорання торфу зола, що залишилася з верхнього 10-сантиметрового шару може мати радіоактивність в десятки разів більшу, ніж радіоактивність вихідного матеріалу. Дим в умовах радіоактивного забруднення торфовищ також виступає можливим переносником радіонуклідів, що призводить до вторинного забруднення території і негативно впливає на здоров’я людей, що знаходяться в зоні його розповсюдження.</p>
<div class="text_exposed_show">
<p><strong><span style="color: #ff0000;">2. Отруєння канцерогенними сполуками </span></strong><span style="color: #000000;">Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий, він дуже неприємний людям, подразнює очі, має неприємний запах, може викликати алергії. </span>При спалюванні сухих рослинних решток, разом із димом у повітря, а потім й у легені людини потрапляють важкі метали, діоксини, бензопірени, окисиди азоту та найрізноманітніші канцерогенні сполуки. Наприклад, в тліючому без доступу кисню листі й траві виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини онкологічні захворювання. З листям часто горить безліч сміття, що істотно підсилює забруднення атмосфери. Згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка, і відповідно, збільшується кількість викидів вуглекислого газу, отже – посилюється так званий «парниковий ефект», який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.</p>
<p><span class="_5mfr"><span class="_6qdm"><strong><span style="color: #ff0000;">3. Збіднення грунтів </span></strong></span></span>Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й насіння, паростки дерев та корені майбутньої рослинності, так, що земля на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Спалювання трави аж ніяк не сприяє підвищенню родючості ґрунтів. Адже висока температура при горінні знищує всю мікрофлору, що утворюється у верхньому шарі ґрунту. Під час пожеж  гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин і одночасно роблять ґрунт пухким, живим. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.</p>
<p><strong><span style="color: #ff0000;">4. Загибель флори </span></strong> Під час спалювання сухостою, очевидно, страждають трав&#8217;яний, кущовий та деревний покрив. У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинності. Скрізь, де пройшли підпали, не буде вже колишнього різнотрав’я, а бур’яни  захоплять звільнену територію. Після підпалів виживає і першою пускається в ріст найбільш стійка та невибаглива трава &#8211; це бур&#8217;янові трави, що не дають далі зростати іншим. Бо гине насіння рослин і трав на поверхні землі, а також під землею. Насіння кожного виду рослин повинно проходити певний температурний режим для того, щоб прорости. При підпалі трави гине вся корисна мікрофлора грунту, в тому числі і та, яка допомагає рослинам протистояти хворобам. На відновлення потрібен час, найцінніший навесні, коли рослини набирають силу.</p>
<p><strong><span style="color: #ff0000;">5. Загибель фауни </span></strong><span style="color: #000000;">Гинуть не тільки мікроорганізми, але й знищуються гнізда птахів. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, які мешкають у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. У 10 см верхнього шару грунту міститься близько 90% розмаїття флори і фауни лучних екосистем, часто невидимого різноманіття, але дуже важливої ланки екосистеми. </span><span style="color: #000000;">На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, дрібних ссавців, плазунів. Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та знищення місць гніздування таких птахів як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щевриків. Гніздовий період цих птахів розпочинається на початку квітня. Із випалених місць птахи йдуть назавжди.</span></p>
<p style="font-weight: 400;"><b>На місці підпалу нормальне життя рослин і комах відновлюється лише через 5-6 років, але дуже часто не відновлюється ніколи.</b></p>
<p style="font-weight: 400;"><b><i>Якщо ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя та траву &#8211; поясніть, будь ласка, чому це не слід робити, скоріш за все вони несвідомі щодо цього! Кожен із нас має законне право боротися із підпалами, відстоюючи своє конституційне право на довкілля, безпечне для життя і здоров’я!</i></b></p>
<p><em><strong>Довідка:</strong></em></p>
<p><em>Державна екологічна інспекція закликає не спалювати суху рослинність та сміття.</em><br />
<em>Крім шкоди, що буде завдана довкіллю та здоров’ю людей, порушник нестиме відповідальність за свої дії: згідно ст. 77-1 КУпАП – <strong>на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., а на посадових осіб від 850 до 1190 грн.</strong> За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 грн.</em><br />
<em>Також необхідно зазначити, що за підпал відповідає не тільки безпосередньо палій, а й власник (орендар) земельної ділянки.</em><br />
<em>Стаття 77 КУпАП (Кодекс України про адміністративні порушення). </em></p>
</div>

<script type="text/javascript">(function(w,doc) {
if (!w.__utlWdgt ) {
    w.__utlWdgt = true;
    var d = doc, s = d.createElement('script'), g = 'getElementsByTagName';
    s.type = 'text/javascript'; s.charset='UTF-8'; s.async = true;
    s.src = ('https:' == w.location.protocol ? 'https' : 'http')  + '://w.uptolike.com/widgets/v1/uptolike.js';
    var h=d[g]('body')[0];
    h.appendChild(s);
}})(window,document);
</script>
<div style="text-align:left;" data-lang="ru" data-url="https://www.irpin.online/ne-spalyujte-suhu-travu-top-5-nebezpek/" data-mobile-view="true" data-share-size="30" data-like-text-enable="false" data-background-alpha="0.0" data-pid="cmsirpinonline" data-mode="share" data-background-color="#ffffff" data-share-shape="round" data-share-counter-size="12" data-icon-color="#ffffff" data-mobile-sn-ids="fb.tw.wh.tm.vb." data-text-color="#000000" data-buttons-color="#ffffff" data-counter-background-color="#ffffff" data-share-counter-type="disable" data-orientation="horizontal" data-following-enable="false" data-sn-ids="fb.tw.wh.tm.vb." data-preview-mobile="false" data-selection-enable="true" data-exclude-show-more="true" data-share-style="1" data-counter-background-alpha="1.0" data-top-button="false" class="uptolike-buttons" ></div>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online/ne-spalyujte-suhu-travu-top-5-nebezpek/" data-wpel-link="internal">Не спалюйте суху траву. Топ-5 небезпек</a> appeared first on <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online" data-wpel-link="internal">Ірпінь онлайн</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Небезпечно: кліщі!</title>
		<link>https://www.irpin.online/nebezpechno-klishhi/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[irpin.news.online]]></dc:creator>
		<pubDate>Tue, 10 Apr 2018 13:23:42 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Київщина]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[інфекція]]></category>
		<category><![CDATA[кліщі]]></category>
		<category><![CDATA[кліщовий бореліоз]]></category>
		<category><![CDATA[кліщовий вірусний енцефаліт]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.irpin.online/?p=17096</guid>

					<description><![CDATA[<p>З початком весни у парках і в лісах Приірпіння активізувалися кліщі. Ці паразити переносять небезпечні інфекції. Укуси кліщів загрожують людині такими хворобами, як іксодовий кліщовий бореліоз (хвороба Лайма), кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка. Кліщі найбільш поширені у парках, скверах, лісах, заростях чагарників, на густо порослих високою травою галявинах і луках, на берегах річок, на [&#8230;]</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online/nebezpechno-klishhi/" data-wpel-link="internal">Небезпечно: кліщі!</a> appeared first on <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online" data-wpel-link="internal">Ірпінь онлайн</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>З початком весни у парках і в лісах Приірпіння активізувалися кліщі. Ці паразити переносять небезпечні інфекції.</p>
<p>Укуси кліщів загрожують людині такими хворобами, як <em>іксодовий кліщовий бореліоз</em> <em>(хвороба Лайма)</em>,<em> кліщовий вірусний енцефаліт та марсельська гарячка.</em></p>
<p>Кліщі найбільш поширені у парках, скверах, лісах, заростях чагарників, на густо порослих високою травою галявинах і луках, на берегах річок, на дачних ділянках.</p>
<p><img loading="-" decoding="async" class="alignnone wp-image-17101" src="https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2018/04/14-1.jpg" alt="" width="600" height="356" /></p>
<p>Укуси цих комах ми практично не відчуваємо завдяки анестезувальній дії їхньої секреції. Улюблені місця комах ті, де шкіра найбільш тонка: пахова область, під коліном, шкіра голови. Виявивши на своєму тілі кліща, необхідно одразу звернутися до лікаря.</p>
<p>Першим проявом хвороби Лайма є почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота у всьому тілі і млявість. Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової і серцево-судинної системи, а й навіть до інвалідності.</p>
<p><img loading="-" decoding="async" class="alignnone size-full wp-image-17099" src="https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2018/04/11-2.jpg" alt="Небезпечно: кліщі!" width="700" height="467" srcset="https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2018/04/11-2.jpg 700w, https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2018/04/11-2-255x170.jpg 255w, https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2018/04/11-2-640x427.jpg 640w" sizes="(max-width: 700px) 100vw, 700px" /></p>
<p>Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування досить мала, але в кінці третьої доби наближається до 100%.<br />
Кліщовий вірусний енцефаліт починається з головного болю, гарячки, нудоти, рвоти та порушення сну. При цьому захворюванні переважно уражається центральна нервова система, що може призвести до інвалідності, а в окремих випадках &#8211; до летальних наслідків.</p>
<p>Вірус зберігається в організмі іксодового кліща, який нападає прямо з землі, кущів та високої трави. Заразитися можна не лише під час кровоссання кліща, але також якщо випадково його розчавити або розчесати місце укусу.</p>
<p>Найпростіший і надійний засіб<strong> профілактики</strong> захворювань, які переносять кліщі – це запобігання потраплянню на людину цих паразитів. Під час відвідування місць із можливою наявністю паразитів рекомендується:</p>
<ul>
<li>одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, який щільно прилягає до тіла одяг, а також одягати головний убір;</li>
<li>проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години і ще раз удома. Особливо ретельно потрібно обстежувати волосянисті ділянки тіла;</li>
<li>звільняти від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25 м місце для привалів, нічного сну на природі;</li>
<li>вдома одразу змінювати одяг, ретельно його оглядати, випрати і випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;</li>
<li>якщо разом з вами на природі перебували ваші хатні тварини – їх теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання.</li>
</ul>
<p><strong>Видалення кліща</strong><br />
У разі виявлення кліща на шкірі, слід негайно звернутися до найближчого травмпункту. Якщо це неможливо, необхідно видалити його самостійно: змастити кліща олією <em>(але не заливати, щоб не задихнувся)</em>, повільно витягнути разом із хоботком, розхитуючи його пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини.</p>
<p>Робити це потрібно обережно, щоб у разі пошкодження частинки паразита не потрапили в ранку, а також на руки і слизові оболонки того, хто видаляє.</p>
<p><img loading="-" decoding="async" class="alignnone wp-image-17097" src="https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2018/04/8-3.jpg" alt="Небезпечно: кліщі!" width="600" height="333" srcset="https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2018/04/8-3.jpg 736w, https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2018/04/8-3-640x356.jpg 640w" sizes="(max-width: 600px) 100vw, 600px" />Після видалення кліща треба змастити ранку розчином йоду, спиртом або хоча б мильною водою. Якщо хоботок залишився, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом, а кліща спалити.</p>
<p>Впродовж двох тижнів варто щоденно замірювати температуру тіла, а в разі її підвищення чи виникнення почервоніння на шкірі, негайно звернутися до лікаря!</p>
<p style="text-align: right;"><strong>Підготувала Ольга Аверіна</strong></p>

<script type="text/javascript">(function(w,doc) {
if (!w.__utlWdgt ) {
    w.__utlWdgt = true;
    var d = doc, s = d.createElement('script'), g = 'getElementsByTagName';
    s.type = 'text/javascript'; s.charset='UTF-8'; s.async = true;
    s.src = ('https:' == w.location.protocol ? 'https' : 'http')  + '://w.uptolike.com/widgets/v1/uptolike.js';
    var h=d[g]('body')[0];
    h.appendChild(s);
}})(window,document);
</script>
<div style="text-align:left;" data-lang="ru" data-url="https://www.irpin.online/nebezpechno-klishhi/" data-mobile-view="true" data-share-size="30" data-like-text-enable="false" data-background-alpha="0.0" data-pid="cmsirpinonline" data-mode="share" data-background-color="#ffffff" data-share-shape="round" data-share-counter-size="12" data-icon-color="#ffffff" data-mobile-sn-ids="fb.tw.wh.tm.vb." data-text-color="#000000" data-buttons-color="#ffffff" data-counter-background-color="#ffffff" data-share-counter-type="disable" data-orientation="horizontal" data-following-enable="false" data-sn-ids="fb.tw.wh.tm.vb." data-preview-mobile="false" data-selection-enable="true" data-exclude-show-more="true" data-share-style="1" data-counter-background-alpha="1.0" data-top-button="false" class="uptolike-buttons" ></div>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online/nebezpechno-klishhi/" data-wpel-link="internal">Небезпечно: кліщі!</a> appeared first on <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online" data-wpel-link="internal">Ірпінь онлайн</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Якими мають бути дії при виявленні вибухонебезпечних і підозрілих предметів</title>
		<link>https://www.irpin.online/yakymy-mayut-buty-diyi-pry-vyyavlenni-vybuhonebezpechnyh-i-pidozrilyh-predmetiv/</link>
		
		<dc:creator><![CDATA[irpin.news.online]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 07 Dec 2017 07:23:33 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Київщина]]></category>
		<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Ірпінський МВ ГУ ДСНС у Київській області]]></category>
		<category><![CDATA[безпека]]></category>
		<category><![CDATA[вибухонебезпечні предмети]]></category>
		<category><![CDATA[дії при виявленні]]></category>
		<category><![CDATA[небезпека]]></category>
		<category><![CDATA[підозрілий предмет]]></category>
		<category><![CDATA[правоохоронні органи]]></category>
		<guid isPermaLink="false">https://www.irpin.online/?p=12435</guid>

					<description><![CDATA[<p>У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується: не торкатися до нього, не підходити й не пересувати його; утримуватися від паління, використання засобів радіозв&#8217;язку, у тому числі й мобільного, поблизу даного предмета, не робити самостійних дій із підозрілим предметом; за можливістю, забезпечити охорону підозрілого предмета й небезпечної зони (під час охорони підозрілого предмета [&#8230;]</p>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online/yakymy-mayut-buty-diyi-pry-vyyavlenni-vybuhonebezpechnyh-i-pidozrilyh-predmetiv/" data-wpel-link="internal">Якими мають бути дії при виявленні вибухонебезпечних і підозрілих предметів</a> appeared first on <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online" data-wpel-link="internal">Ірпінь онлайн</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>У разі виявлення підозрілого предмета, схожого на вибуховий пристрій, рекомендується:</p>
<ul>
<li>не торкатися до нього, не підходити й не пересувати його;</li>
<li>утримуватися від паління, використання засобів радіозв&#8217;язку, у тому числі й мобільного, поблизу даного предмета, не робити самостійних дій із підозрілим предметом;</li>
<li>за можливістю, забезпечити охорону підозрілого предмета й небезпечної зони<em> (під час охорони підозрілого предмета знаходитися за захисними спорудами чи предметами, вести спостереження);</em></li>
<li>поінформувати про виявлення підозрілого предмета інших осіб, які знаходяться поруч, забезпечити їх евакуацію з території, що прилягає до небезпечної зони;</li>
<li>повідомити про небезпечну знахідку будь-який орган місцевої влади та чергові служби правоохоронних органів з наданням інформації про характерні ознаки ймовірного вибухового пристрою, місце його розташування, час виявлення та особу, яка його виявила. Дочекатися прибуття на місце виявлення небезпечної знахідки фахівців-піротехніків.</li>
</ul>
<p>Основні характерні ознаки, що вказують на можливу належність підозрілого предмета до вибухового пристрою:</p>
<ul>
<li>залишені в громадських місцях <em>(транспорті)</em> без нагляду валізи, пакунки, коробки тощо;</li>
<li>зовнішня схожість предмета на боєприпаси, навчально-імітаційні, сигнальні, освітлювальні, піротехнічні вироби;</li>
<li>наявність у предмета антени з радіоприймальним пристроєм;</li>
<li>наявність у предмета годинникового механізму або електронного таймера,</li>
<li>наявність у предмета запаху гасу, розчинника, пально-мастильних або хімічних матеріалів тощо;</li>
<li>наявність у предмета елементів <em>(деталей),</em> що не відповідають їх прямому призначенню;</li>
<li>наявність у дверях, вікнах будь-яких сторонніх підозрілих предметів, закріплених за допомогою дроту, ниток, важелів, шнурів тощо.</li>
</ul>
<p style="text-align: right"><em>За інформацією прес-служби Ірпінського МВ ГУ ДСНС України в Київській області</em></p>

<script type="text/javascript">(function(w,doc) {
if (!w.__utlWdgt ) {
    w.__utlWdgt = true;
    var d = doc, s = d.createElement('script'), g = 'getElementsByTagName';
    s.type = 'text/javascript'; s.charset='UTF-8'; s.async = true;
    s.src = ('https:' == w.location.protocol ? 'https' : 'http')  + '://w.uptolike.com/widgets/v1/uptolike.js';
    var h=d[g]('body')[0];
    h.appendChild(s);
}})(window,document);
</script>
<div style="text-align:left;" data-lang="ru" data-url="https://www.irpin.online/yakymy-mayut-buty-diyi-pry-vyyavlenni-vybuhonebezpechnyh-i-pidozrilyh-predmetiv/" data-mobile-view="true" data-share-size="30" data-like-text-enable="false" data-background-alpha="0.0" data-pid="cmsirpinonline" data-mode="share" data-background-color="#ffffff" data-share-shape="round" data-share-counter-size="12" data-icon-color="#ffffff" data-mobile-sn-ids="fb.tw.wh.tm.vb." data-text-color="#000000" data-buttons-color="#ffffff" data-counter-background-color="#ffffff" data-share-counter-type="disable" data-orientation="horizontal" data-following-enable="false" data-sn-ids="fb.tw.wh.tm.vb." data-preview-mobile="false" data-selection-enable="true" data-exclude-show-more="true" data-share-style="1" data-counter-background-alpha="1.0" data-top-button="false" class="uptolike-buttons" ></div>
<p>The post <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online/yakymy-mayut-buty-diyi-pry-vyyavlenni-vybuhonebezpechnyh-i-pidozrilyh-predmetiv/" data-wpel-link="internal">Якими мають бути дії при виявленні вибухонебезпечних і підозрілих предметів</a> appeared first on <a rel="nofollow" href="https://www.irpin.online" data-wpel-link="internal">Ірпінь онлайн</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
