Зісельс Йосиф Самуїлович (нар. 02.12.1946, м. Ташкент) – фізик-теоретик, інженер-електронщик. Активний учасник інформаційно-моніторингової роботи правозахисної спільноти. Член Української Гельсінської групи.

Сім’я на початку 1948 р. переїхала з Узбекистану в Україну, в м. Чернівці. Формування Йосифа припало на часи «хрущовської відлиги» та проходило в колі німецькомовної єврейської інтелігенції. З 1962 Зісельс почав знайомитися з самвидавом. Першою самвидавною книгою для нього став «Доктор Живаго» Бориса Пастернака.

У 1969 закінчив фізичний факультет (кафедра теоретичної фізики) Чернівецького університету, після чого служив на Балтійському флоті в званні матроса. Після демобілізації в квітні 1971 працював у Чернівецькому радіотелецентрі на посаді інженера технічного контролю.

З початку масової єврейської еміграції (1970–1971) Зісельс вступив в контакт з місцевими активістами еміграційного руху; активно допомагав від’їжджаючим до Ізраїлю, проводжав сім’ї до кордону (в цей період він був тричі затриманий на прикордонній станції Чоп). У серпні 1972 за виступ на профспілкових зборах на захист колеги по службі, який добивався дозволу на виїзд до Ізраїлю, Йосифа виключили з комсомолу та вимагали, щоб він звільнився «за власним бажанням». Зісельс відмовився; навколо нього було створено атмосферу наклепів і прискіпувань, однак звільнити його так і не вдалося.

У 1973–1976 активно займається розповсюдженням самвидаву, разом з дружиною Іреною підключається до допомоги політв’язням та членам їх сімей.Перебував під постійним наглядом КДБ, його телефон прослуховувався, листування перлюструвалася.

У серпні 1976 у помешканні знайомої Зісельса було проведено обшук, на якому вилучили фотокопію першого тому «Архіпелагу ГУЛАГ» та інші твори самвидаву, що належали Зісельсу, які він привіз із Києва. За Ігорем Померанцевим, який передав Йосифу зазначену літературу, стежили, і момент передачі літератури був зафіксований КДБ. Відразу після вилучення літератури 27 годин з короткою перервою на сон Зісельса допитували в Чернівецькому управлінні КДБ, але він відмовився відповідати на будь-які запитання.

У лютому 1977 Зісельсу було винесено прокурорське попередження щодо кримінальної відповідальністі у разі продовження «антирадянської діяльності». Підписати протокол про попередження Зісельс відмовився; відмовився він також від зробленої йому співробітниками КДБ пропозиції покинути СРСР.

Протягом 1977–1978 Зісельс активізує свою дисидентську діяльність. У серпні 1978 Зісельса приймають (без публічного оголошення про цю подію) в члени Української Гельсінкської групи. 10 листопада 1978 у квартирі Зісельса був проведений обшук, на якому вилучено багато самвидаву, а також дві картотеки: в’язнів психлікарень і євреїв-«відмовників». Заарештований 8 грудня 1978 за звинуваченням у «наклепі на радянський державний і суспільний лад». 19 жовтня 1984 Зісельса заарештовують і засуджують вдруге до 3 років таборів за «наклеп на радянський лад». Термін відбував спочатку у Львові, потім був переведений до Нижнього Тагілу.

У січні 1987, на початку кампанії зі звільнення політичних в’язнів в СРСР, відхилив пропозицію Свердловської прокуратури відмовитися від громадянської активності в обмін на дострокове звільнення. Звільнився по завершенні терміну

 Йосиф Зісельс, який, у 1987 році, щойно вийшовши з ув’язнення після шести років тюрми, займався відродженням єврейського життя у Чернівцях та на Буковині. Паралельно створював там Народний Рух України та увійшов у велику раду Руху в 1989 році та створив Раду національностей при НРУ.

Історія дисиденства Йосифа Зісельса в відеопроєкті “Обличчя незалежності”:

Йосип Зісельс, дисидент, співпрезидент Асоціації єврейських організацій та общин ВААД України.

 Сьогодні Йосип Зісельс відстоює будівництво українського проєкту меморіалізації Бабиного Яру у Києві. «Девізом мого життя стала фраза японської авторки Йосано Акіко: «Сказали мені, що дорога ця приведе до океану смерті і я з пів дороги повернув назад. З тих пір тягнуться переді мною криві окульні стежки».

«Я не хотів себе зрадити, але й не хотів, щоб мої близькі страждали від цього. Я намагався применшити ці страждання. Це не мені судити, а Богові, вдалося чи ні. Але я завжди пам‘ятав про те, що моя робота супроводжується певними негараздами для моїх близьких».

Нагадаємо, що 1 грудня Україна відзначала 30-річчя референдуму щодо незалежності України.

The post Сьогодні дисиденту і політв‘язню концтаборів СРСР Йосифу Зісельсу – 75 років appeared first on Ірпінь онлайн.

Довідково: Маріель Славська реалізувала в Приірпінні чимало благодійних та громадських проектів, активно долучалась до важливих для міста подій. Висвітлювала проблеми соціальної сфери Ірпеня в авторській програмі “Власний погляд” на телеканалі “Погляд” у 2016-2019 рр., активно боролась зі шкідливим виробництвом з утилізації шин, а також відкрила та активно розвиває проект – магазин благодійності “БлагоДІМ”.

The post Маріель Славська склала повноваження помічника народного депутата Горобця та голови Ірпінської організації “НРУ” заради благодійності appeared first on Ірпінь онлайн.

“Народний рух України” – це не партія олігархів, це партія людей, яких об’єднує ідеологія і це не робота, де оплачують обов’язки, які ти мусиш виконувати”, – прокоментувала голова ірпінського осередку партії Маріель Славська

За її словами, з’їзд партії, на якому ухвалили рішення підтримати діючого Президента був у форматі голосування.

“В цьому і проявляється справжня демократія, рішення партії носить рекомендаційний, а не примусовий характер. Це не означає, що всі учасники “Народного руху” мають проголосувати за Петра Порошенко. Члени партії, найперше, є виборцями і будуть приймати рішення самостійно”, – зазначила Маріель Славська у своєму відеозверненні.

Також голова ірпінського осередку “Народний рух України” заявила, що рішення за кого віддати свій голос вона зможе прийняти після дебатів кандидатів у Президенти, але це не буде Петро Порошенко. При цьому вона зазначила: “Це не означає, що Маріель проголосує за Володимира Зеленського. Адже до голови партії “Слуга народу” залишилось багато запитань, зокрема щодо статусу української мови”.

Славська наголосила, що підтримати діючого Президента в Ірпені після подій останніх років для неї “дико”. Все беззаконня, що тут відбувається протягом чотирьох років, на її думку, покривається Петром Порошенко.

Десятки кримінальних проваджень, відкритих на очільників міста, не розслідуються роками, хоча громада та депутати системно звертаються до Генерального прокурора Юрія Луценко, до Верховної Ради України з вимогами встановити Закон в Приірпінні.

“Я особисто була на сесії, коли тітушки стояли стіною і відокремлювали представників влади від громади, яка прийшла відстоювати нормальний Генеральний план,  а разом з ним відсутність хаотичної забудови. З цим відео ми звернулись до поліції, проштовхували всіх рівнях, в депутатських зверненнях до Верховної Ради… але нічого не  відбулось”, – підсумовує Маріель Славська.

The post “Народний рух України”: за чи проти діючого Президента? appeared first on Ірпінь онлайн.