Дух пристосуванства постійно підштовхував зрадницю протягом усього життя, аби на кожному кроці отримувати вигоду. Для цього поєднала журналістську кар’єру з політикою, щоб мати суттєві дивіденди.

Подвійне прізвище наче символізує її існування у двох іпостасях, і, на жаль, кидає тінь на пам’ять чоловіка, з яким була в офіційному шлюбі. Вона й досі презентує себе як вдова ветерана Сергія Шкарівського – добровольця батальйону «Донбас», який загинув у Іловайську, захищаючи Україну.

Водночас поряд з нею зараз знаходиться інший чоловік – Артем Іщенко, з яким перебуває у цивільному шлюбі, народила від нього дитину – через 11 місяців після смерті Шкарівського. Пишуть, що й досі намагається скористатися покійним, аби отримати від Ірпінської міської ради житло.

Поки Сергій висловлював свій протест проти злочинної влади на Майдані та воював, його дружина прилаштовувалася працювати то на медіа Ахметова, то на той час проросійському телеканалі «Інтер».

Ницість останньої чудово проглядається із листа до газети від Наталії Левошко – рідної сестри Шкарівського. Жінка зізнається, що ця відверта розповідь їй дуже неприємна, але непорядність Михайлини «переходить усі межі і норми людської моралі».

Авторка пише, що її брат сім останніх років свого життя прожив у законному шлюбі з цією особою, спільних дітей у них не було. Після його смерті вона вдавала із себе нещасну вдову, але мовчала про інший бік свого життя.

Адже за два місяці після загибелі Шкарівського пристосуванка завагітніла від іншого. Як виявилося, батько дитини – Артем Іщенко. Чоловік, що із своєю дружиною і сином проживав у родині Сергія, який надав їм прихисток як переселенцям з Донбасу.

Після народження хлопчика Михайлина продала земельну ділянку в Ірпені по вул. Федорова (нині Сім’ї Шкарівських), 18, яку мерія міста допомогла їй оформити як вдові загиблого. І придбала собі житло по вул. Комінтерну (Давидчука), 68-є, де оселилася із Іщенком. Останній залишив свою попередню родину.

Ірпінська рада учасників АТО прийняла рішення виділити сім’ям загиблих земельну ділянку й однокімнатну квартиру. Михайлина вирішила, що мало отримала від держави. Тому розпочала журналістську війну проти дочок Шкарівського від першого шлюбу, які завжди жили з батьком, у надії одержати нерухомість замість них.

У 2015 році, коли вже мала іншу родину, спритниця отримала посвідчення члена сім’ї загиблого, адже за законом ніхто не перевіряв наявність громадянського шлюбу.

Дуже зручно: і дитина, і чоловік, і пільги за загиблого, щоб ще більше вимагати від держави. Мало того, вона подала позов до суду, в якому намагалася відсудити частину хати батьків Шкарівського, – зазначає Левошко.

У намаганні побудувати політичну кар’єру, Михайлина поринула у громадське життя Ірпеня, вдаючи із себе запеклу борчиню проти злочинів карплюківської мафії. На виборах до парламенту і на посаду міського голови «пролетіла», зате пощастило протиснутися депутаткою ІМР від «Голосу».

Дійсно, виборці повірили команді, яка сформувалася навколо неї, до ради пройшли четверо обранців. Тому зрада Скорик-Шкарівською інтересів Ірпінської громади стала важким ударом для багатьох місцевих жителів – така собі «троянська кобила», яку карплюківці закинули до нашої спільноти.

Тим паче, що її голос став вирішальним для легітимізації сесії ІМР, оскільки у прихвостнів Карплюка не вистачало депутатської більшості для кворуму. Зрадниця виправдовувалася турботою про життєдіяльність міста. Хоча, звісно, містяни розуміють, що вона просто продалася.

Прикро, але цей вчинок став спусковим механізмом для подальших руйнівних процесів і в раді, й у середині місцевого осередку «Голосу». Депутат Руденко теж рушив шляхом пристосуванки, продавши свій голос за посаду для дружини у ветеранській структурі, якою наділила секретарка Анжела.

Натомість депутати Буренко та В’язовченко висловили Михайлині недовіру як керівниці фракції «Голосу», а згодом узагалі залишили її лави, утворивши власну. Ображена «червива дама» ганьбила свого однопартійця, який мобілізувався, шантажувала допомогою для його підрозділу, аби примусити голосувати на незаконних сесіях за карплюківський дерибан.

Гниле нутро пристосуванки викликає у людей справжню огиду та відразу. Адже вона скрізь шукає вигоду, «злила» вимоги виборців заради власного гаманця, заради наживи готова топтатися навіть по своїх колишніх однодумцях, з якими мала тісні стосунки. І байдуже, що в країні точиться війна – своя кишеня ближча до тіла.

The post Скорик-Шкарівська: «троянська кобила» Карплюка в Ірпінській громаді appeared first on Ірпінь онлайн.

Відсторонена від посади секретарка Анжела за допомогою реєстраторки Олійник та судді Печерського суду Гречаної незаконно внесла себе до держреєстру як нібито «в.о. мера». Це рейдерське захоплення влади в Ірпені стало справжнім прецедентом.

14 квітня Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації при Мінюсті ухвалила рішення, яким визнала протиправними та скасувала дії державного реєстратора, що на підставі судового рішення про тимчасове відсторонення міського голови Маркушина внесла Макеєву до Єдиного державного реєстру як особу, що представляє Ірпінську міську раду та її виконавчий комітет, – зазначає громадська діячка Євгенія Ростолопа.

Нагадаємо, що обраного населенням мера Ірпеня Маркушина за надуманим звинуваченням відсторонили від посади, а секретарка Анжела внесла себе до ЄДР як особу, що має право представляти органи місцевого самоврядування.

Але жодне судове рішення не дає таких повноважень автоматично. Для цього потрібне рішення уповноваженого органу, якого не було. Реєстратор вніс зміни без рішення ради про покладання обов’язків, актів про припинення повноважень міського голови та підтвердження законності такої заміни. Це – пряме порушення Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб» та Порядку №1128.

Відбулося маніпулювання судовою ухвалою. Адже Мінюст чітко роз’яснив, що судове рішення про відсторонення мера не є підставою для реєстраційної зміни керівника юридичної особи. Суд не призначає нового керівника, а тимчасово відсторонює особу в рамках кримінального процесу. А питання заміни – виключно компетенція ради, – уточнює Ростолопа.

До ЄДР внесли, що Макеєва виконує обов’язки міського голови, але без жодного підтвердження законності цієї ролі. Це – порушення принципів об’єктивності, достовірності та повноти реєстраційних даних.

Мінюст скасував реєстраційні дії, якими Анжелу внесли як представницю ради та виконкому. А також на місяць заблокував реєстраторці Олійник доступ до ЄДР.

У юридичному плані це означає, що у Макеєвої не було і наразі нема повноважень представляти міську раду та виконком. Її дії як «в.о. міського голови» можна оскаржувати як незаконні. Це справжній прецедент рейдерства у владі через механізми державної реєстрації.

Після публікації рішення Антирейдерської колегії афілійовані з екс-мером Ірпеня Карплюком інформаційні джерела кинулися поширювати тезу: Анжела досі в реєстрі, отже, має повноваження.

«Поки Мінюст розглядав скаргу, Макеєва встигла внести нові записи через інших реєстраторів – на підставі нової ухвали суду про продовження відсторонення мера. А вже після скасування перших записів, 15 квітня вона знову змінила дані у реєстрі», – роз’яснює Ростолопа.

Але сутність не змінилася. Як заявив Мінюст, жодна ухвала суду не замінює рішення ради, жоден реєстратор не може узаконити самопризначення, а наявність запису в ЄДР не створює повноважень.

Карплюк хоч і заправляє процесами, але документи візує його «фунтиха» Анжела – нелегітимна особа без відповідних повноважень. Це – політичне шахрайство, завуальоване у формальні процедури.

Також громадська діячка нагадує депутатці Скорик-Шкарівській («Голос») – зрадниці інтересів Ірпінської громади – як та закликала визнати секретарку в.о. мера, посилаючись на записи в реєстрі. Наразі маємо рішення Мінюсту, що це було незаконно.

Отже, «голосиста обраниця» ввела в оману громаду і депутатів, легітимізувала рейдерське захоплення повноважень, зміцнила позиції карплюківців, які системно знищують місцеве самоврядування.

Як публічна особа, депутатка, представниця політичної сили «Голос» вона зобов’язана визнати помилку і спростувати свою позицію. Це не про дискусію. Це – про відповідальність, – підсумовує Ростолопа.

Водночас заслуговують подяки ті, хто відмовився брати участь у цьому реєстраційному шабаші. З такими людьми у громади ще є майбутнє.

The post Реєстраційний шабаш: як секретарка Анжела узурпувала владу в Ірпені appeared first on Ірпінь онлайн.

У своєму другому дописі депутатка Скорик-Шкарівська жаліється на політичну кризу в Ірпені. І порівнює з особливостями самоврядування, що склалися в інших населених пунктах області – Гостомелі, Бородянці, Бучі.

Тому начебто прийшла до висновку, що Ірпінська міська рада має працювати – бо триває війна, місту треба бюджет, а вибори, образно кажучи, ще за високими горами.

Тобто дана особа відверто прикидається, що не розуміє: її голосування – це скринька Пандори для Ірпеня. Наслідки ухвалення незаконних рішень будуть руйнівними для громади.

Шалений дерибан бюджетних фінансів та природних ресурсів, налагоджений ще десятиліття тому екс-мером Карплюком та його оточенням, призупинився після відмови міського голови Олександра Маркушина скакати під новообличчівську дудку.

За це обраного населенням очільника міста лідер «Нових облич» зі своїми прихвостнями «упакував» до буцегарні. І наразі користується моментом, щоб максимально задовільнити свої бізнесові забаганки.

Зрозуміло, що заради цього Карплюк піде на все, бо на кону – мільярди. Купуються судові й правоохоронні структури. То що вже говорити за дешеву місцеву депутатку? А люди мають повірити у твою лабуду, що ти не зраджуєш, а робиш велике благо для громади, допомагаючи її дерибанити?

Тому знову ж громадська діячка Євгенія Ростолопа фактично зриває її личину – особи, яка вичікувала моменту, аби вигідніше продатися (відповідь на перший допис ми публікували раніше).

1. Вступ: позиціонування себе як «жертви обставин»

«Як депутатка від «Голосу», я завжди була в опозиції…»

Техніка:

Михайлина намагається привласнити імідж послідовної опозиціонерки, яка «вимушено» співпрацює з більшістю.

Насправді:

Після виходу Маркушина з «Нових облич» вона зробила вибір підтримати більшість, яка лишилася вірною Карплюку. Це свідома політична зміна орієнтирів, яку вона намагається приховати за фразами «не все так однозначно».

2. Війна як прикриття співпраці

«Ми пообіцяли одне одному єдність до перемоги…»

Маніпуляція:

Апелює до війни як до аргументу, чому опозиція стала владою. Це міксує поняття безпеки і підконтрольності, хоча мова йде не про бойові дії, а про політичну архітектуру влади в тилу.

3. Порівняння з іншими громадами

«У Бучі – стабільність, у Гостомелі – колапс…»

Прийом:

Штучно вибудовує шкалу: або хаос, або те, що є зараз. А Ірпінь, мовляв, тримається лише завдяки «відповідальним депутатам», себто їй і тим, хто залишився в залі.

Справжній мотив:

Створити видимість, що вона – центр здорового глузду, хоч насправді є частиною конфігурації, яка втратила підтримку громади.

4. Легалізація свого голосування на сесіях

«Ми вирішили: рада має працювати…»

Маніпуляція:

Формально – правильно. Але голосувати разом з колишніми «ворогами» – це не просто «виконання обов’язку». Це реальний перехід у табір влади, який не супроводжувався жодним публічним поясненням.

5. Виправдання через «немає дати виборів»

«Дата виборів невідома, ми маємо допрацювати…»

Нюанс:

Це правда. Але замість використати цей час для переосмислення системи, вона закликає до збереження політичного комфорту, в якому її фракція тепер почувається зручно.

Тут варто внести ремарку, бо половина фракції «Голосу» висловила недовіру Скорик-Шкарівській та вирішила чинити по закону.

6. Завершення – напад у відповідь

«Прошу юристів з іменем пояснити, коли ми стали «ворогами»?»

Техніка:

Михайлина атакує формулювання юристів, граючи роль ображеної представниці «законної ради». Це перехоплення ініціативи, щоб перетворити критиків на нібито «радикалів».

The post Зірвати личину: Скорик-Шкарівська вичікувала моменту, щоб вигідніше продатися Карплюку? appeared first on Ірпінь онлайн.

На сесії Ірпінської міської ради голос депутатки Скорик-Шкарівська («Голос») став кроком до легітимізації самопроголошеної влади в Ірпені на чолі із секретаркою Анжелою. Це так обурило виборців, що вони вимагають від її партійних босів викинути зрадницю з депутатських лав.

Сама політична повія, яка продалася «тіньовому меру» Карплюку, виправдовувалася тим, що своїми голосуваннями в унісон із карплюківською більшістю «рятує місто».

А тепер узагалі фактично намагається перекинути відповідальність за те, що відбувається в Ірпені, на міського голову Олександра Маркушина. Мовляв, політична криза – наслідок розколу в партії «Нові обличчя» у передчутті виборів.

І чомусь не бачить, що ляльковод, який став її годувальником, просто не хоче втрачати вплив на міську владу, прагне «протягувати» свою незаконну забудову, «доїти» бюджет. А Маркушин вирішив припинити це свавілля та грабунок громади.

На свою голову Скорик-Шкарівська зачепила громадську діячку Євгенію Ростолопу, аби прокоментувала ситуацію, що склалася в місті. У відповідь отримала достеменний аналіз, який є для неї справжнім вироком.

Ростолопа звернула увагу на дописи зрадниці, «які були чітко побудовані за принципами професійної політичної риторики, із використанням маніпулятивних прийомів впливу на громадську думку».

Аналіз першого допису (починається словами: «Фотофакт: отак виглядають «внутрішні вороги»)

1. Загальний контекст і прихований намір.

На перший погляд, допис виглядає як емоційна реакція на оцінку юридичної компанії, яка використала фразу «внутрішні вороги» щодо чинної більшості ІМР. Однак це лише поверхневий шар.

Справжня мета – політична:

Підірвати довіру до Маркушина як самостійного політичного гравця, який вийшов з-під контролю партії «Нові обличчя» й особисто Карплюка.

Нівелювати його спроби мобілізувати навколо себе громаду, формуючи незалежну від партійного минулого платформу.

2. Структурно-тематичний поділ допису:

Розділ 1: Фото і термін «внутрішні вороги»

«Фотофакт: отак виглядають «внутрішні вороги»

Маніпуляція:

Михайлина іронізує над терміном, запозиченим із юридичного висновку. Вона показує фото, де Маркушин у 2022-2023 роках співпрацював із тими, кого сьогодні вважає «ворогами».

Це створює образ «непослідовного» мера, який «зрадив» свою команду.

Справжній підтекст:

Михайлина перенаправляє фокус із конфлікту «громада – система» на конфлікт «Маркушин – колишні соратники», зводячи все до персонального конфлікту всередині однієї політичної тусовки. Це зменшує масштаби проблеми в очах читача.

Розділ 2: Пояснення, як формувалася більшість у міськраді

«Політична правда полягає в тому, що в усіх рішеннях Ірпінської міської ради…»

Мета:

Показати, що Маркушин ніколи не був незалежним – він завжди діяв як частина партійної більшості, сформованої «Новими обличчями». Тобто зруйнувати його образ самостійного політика, який зараз намагається дистанціюватися від Карплюка.

Політичний прийом:

Це переписування історії з позиції постфактум. Насправді Маркушин – єдиний публічний лідер після 2022 року. Але Михайлина зумисне применшує його особистий внесок і позиціонує як «партійного гвинтика».

Розділ 3: Легітимація Макеєвої

«Жодної спроби переобрати Макеєву не відбулося…»

Суть:

Показати, що нинішня структура влади – законна і стабільна. Михайлина виправдовує збереження контролю в руках партійної більшості та секретарки ради.

Маніпуляція:

Замовчується ключове: криза не тільки в правовій площині, а й у площині довіри. «Законність» не гарантує легітимності. Якщо громада не довіряє владі – юридичні формули не врятують систему.

Розділ 4: Вся відповідальність – на Маркушині

«Тож з точки зору логіки – повну політичну відповідальність несе він…»

Техніка:

Це спроба максимально персоналізувати кризу, не згадуючи, що сама більшість, яку тепер Михайлина підтримує, також несе відповідальність. Таким чином вона знімає провину з фракцій, депутатів, секретарки – і концентрує весь негатив на фігурі мера.

Розділ 5: Фальстарт виборчої кампанії

«Окремі представники почали фальстарт такої сили…»

Нюанс:

Михайлина переводить провину за кризу на «фальстартуючих політиків», натякаючи, що саме вони були винні у зриві бюджету.

Маніпуляція:

Це нав’язування наративу, що критикувати нинішню владу – це політика, а не відповідальність. Насправді ж бюджет не ухвалено через глибоку недовіру до практик «Нових облич», до яких тепер долучилася і сама авторка.

Розділ 6: Заклик до легалізації нинішнього порядку

«Закон говорить, що керує секретар ради…»

Прихований підтекст:

Михайлина пропонує зберегти статус-кво, не згадуючи про кризу представництва, відсутність нової політичної угоди чи втрату контролю над виконавчими функціями.

Висновок по першому допису:

Цей текст – не аналіз, а політичне виправдання. Михайлина:

Маніпулює фактами, щоб зменшити суб’єктність Маркушина;

Виправдовує власну зміну позиції, мовляв, вона – за стабільність, а він – за хаос;

Не згадує роль Карплюка, щоб уникнути враження, що вона тепер на його боці;

Під виглядом раціональності фактично легітимізує владу «Нових облич», у яку сама довго не вірила.

The post Вирок для політичної повії: відповідь Ростолопи на маніпуляції Скорик-Шкарівської appeared first on Ірпінь онлайн.

Фото насипів сміття просто посеред поля в кінці вул. Роговенка опублікували користувачі мережі фейсбук.

В коментарях люди обурюються, що проблема зі стихійними звалищами в селі була й раніше, тож вони неодноразово звертались по допомогу до голови села Андрія Помазана (нині депутат Ірпінської міської ради від партії “Нові обличчя”). Та навіть тоді, коли благоустроєм в селі займалось відповідне Михайлівсько-Рубежівське КП, за словами користувачів, сміття прибирали лише після скандалів в соцмережах, а пропозиції встановити на проблемних ділянках сміттєві баки ігнорували.

До слова, депутатка від “Голосу” Михайлика Скорик, яку згадано в коментарі, на початку місяця повідовила, що внаслідок створення Ірпінської громади вивозом сміття з Михайлівки-Рубежівки має займатись КП УЖКГ Ірпінь і навіть опублікувала перелік документів для укладання відповідного договору. Хоч в коментарях до допису правозахисники зазначили, що надання цих документів для укладення договору не є обов’язковим, а виконавець послуг з поводження з побутовими відходами визначається на конкурсній основі відповідним органом місцевого самоврядування.

Підтвердження слів Нелі Лавровської можна знайти в Законі України «Про житлово-комунальні послуги», в межах якого з травня 2019 року вступили в дію оновлені Правила надання послуги з поводження з побутовими відходами. Та жодних документів, які б визначали переможця конкурсу на виконавця послуг з вивезення побутових відходів в Ірпінській ОТГ, на сайті міської ради ми знайти не змогли. Тож, поки міська рада не в змозі оперативно розібратись з законодавством, мешканці Михайлівки-Рубежівки не можуть впоратись з результатами господарської діяльності недобросовісних односельчан.

Нагадаємо, в останній день 2020 року завершився перший етап адміністративно-територіальної реформи і з 1 січня утворились тові територіальні одиниці – громади. До Ірпінської громади увійши Ірпінь, Михайлівка-Рубежівка, Забуччя, Козинці та Діброва. Натомість, вийшли зі складу Ірпінської ради Гостомель та Ворзель, а також Коцюбинське.

The post Стихійне сміттєзвалище в Михайлівці-Рубежівці: чия відповідальність? appeared first on Ірпінь онлайн.

Два тарифні мітинги відбулися й в Ірпені. На збільшення цін відреагувала місцева влада. Як результат – ухвалення відповідного звернення до вищого керівництва держави та виконавчих органів 22 січня на 5-ій позачерговій сесії Ірпінської міської ради.

Нагадаємо, після першого тарифного мітингу, який пройшов 15 січня, стало відомо, що депутатська фракція ІМР «Європейська Солідарність» звернулася до мера Ірпеня Олександра Маркушина з пропозицією скликати позачергову сесію.

Пропонувалося звернутися до Президента України та уряду щодо необґрунтованого збільшення вартості енергоносіїв і необхідності збільшення видатків бюджету на субсидії та пільги.

І таке звернення Маркушин на своїй сторінці у Фейсбуку обіцяв направити від себе та «депутатської більшості». Таким чином чиновник намагався, як кажуть, перехопити ініціативу громади.

Звісно, що незаангажовані жителі міста у коментарях запитували, чому не відбулася офіційна сесія, на якій би провести це питання, болюче для багатьох людей, злагоджено та без «підкилимних ігор».

Інакше, як зазначали деякі коментатори, це виглядає як дешевий популізм та окозамилювання.

І ось справа все ж дійшла до позачергової сесії, яку назвали «політичною».

Основне питання порядку денного – «Про Звернення депутатів Ірпінської міської ради до Президента України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради України та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг щодо недопущення підвищення тарифів на тепло, електроенергію та газ.

Депутат ІМР Євгенія Ковтун (фракція «Батьківщина») у виступі підкреслила, що люди отримують платіжки за комунальні послуги та впадають у розпач.

«Ситуація із необґрунтованими тарифами настільки загострилася, що українці почали перекривати дороги.

Ірпінь – не виняток щодо цієї ситуації. Тому треба зробити все, щоб підтримати його жителів та зробити свій внесок у боротьбу за зниження цін.

Позиція фракції «Батьківщина» одностайна: ми вимагаємо скасувати рішення щодо штучно завищених тарифів та вжити відповідних заходів, щоб не допустити збільшення цін за доставку газу», – зазначила Ковтун.

За словами депутата Ярослава Куца (фракція «Європейська Солідарність»), держава та чинний Кабінет Міністрів України, достеменно знаючи про збільшення тарифів, не передбачили жодних компенсаційних заходів і не провели роз’яснювальну роботу серед населення.

«Люди зіштовхнулися з цим, безпосередньо отримавши платіжки. У більшості був шок. Це дійсно повний провал роботи. І ця діяльність – виключно на олігархів.

Місцеві депутати мають швидше реагувати та оперативніше вирішувати проблеми, а в ідеалі – їх попереджати. І в даному випадку – не рівнятися на Кабмін.

Як засвідчив святковий період, хаотична забудова, невиконання технічних умов забудовниками – це не щось далеке та ефемерне, а сьогодення, яке очікує нашу громаду не лише на території «Синергії», «Фортуни», а все місто.

При цьому ні попередня, ні чинна влада за сліпого та мовчазного голосування депутатами і членами виконкому, потурають забудовникам на усіх етапах будівництва.

Змінюють цільове використання земель, часто з ігноруванням зонування або узагалі після зведення багатоквартирних будинків.

Встановлюють сервітути та видають містобудівні умови і вводять в експлуатацію без зрозумілої логіки, користуючись прогалинами у законодавстві.

Потім усе це на собі відчувають місцеві жителі, сидячи по декілька днів без електропостачання.

І це ті, здавалося б прості речі, які можливо попередити на рівні нашої територіальної громади, її керівництва.

Депутати також є цим керівництвом, вони повинні мати свою думку та відстоювати інтереси виборців, а не своїх погоничів, які діють виключно заради дерибану та набиття власних кишень.

Тому звертаюся до кожного з вас: у цих надскладних умовах пандемії, невизначеності майбутнього станьте опорою для нашої громади.

Відкиньте свою залежність за посадами чи фінансовою підтримкою від чинного (чи колишнього) міського голови та почніть дійсно працювати на користь громади.

І головним показником такої роботи може бути цілий ряд факторів через призму існуючого тарифного геноциду. Наприклад, скасувати абонплату за тепло, повернути тариф на воду та забезпечити її якість.

Припинити зливати нечистоти у водойми. Повернути людям 3,3 млн грн за обслуговування будинків за рішенням суду. Виділити бюджетні кошти на ремонт старого житлового фонду.

Допомогти споживачам сплачувати за електроенергію за тарифами «Київобленерго» і забезпечити безперебійне надання цієї послуги.

Цей список може бути розширений кожним із вас», – наголосив Куц.

Маркушин вирішив вставити свій коментар. Мовляв, декілька днів тому був невеличкий мітинг, 3-4 людини біля міської ради. Один з них, напевне «фахівець», розповідав про тарифи.

На це йому закинули, що він порушує регламент – не має права на репліки, не записавшись на виступ.

Також Куц, торкаючись питання підвищення цін на природний газ та його транспортування, нагадав, що деякі місцеві ради прийняли рішення про встановлення права власності на об’єкти газорозподільної системи. Адже у їх створенні брали безпосередню участь місцеві жителі.

Так, рішенням Мукачівської міської ради було повернуто територіальній громаді вуличні газопроводи та інші споруди, обладнання, що дало змогу впливати на встановлення тарифів із газопостачання.

Тому Куц пропонує підтримати його ініціативу, щоб керівництво міста звернулося до газовиків та інших компетентних органів, аби надали документацію про газорозподільні мережі та їх використання на території Ірпінської ТГ.

Виступив щодо «тарифів» і депутат Антон Головенко (фракція «Нові обличчя»), що викликало смішки: «У нас учора виникла дискусія стосовно звільнення міністрів, їх призначання.

Дуже просив би вас, колеги, працювати у міру своєї компетенції – депутатів міської ради. Саме на благо громади Ірпеня, а не займатися дешевим популізмом. І не призначати президентів, міністрів, таке інше».

Як підкреслила депутат Михайлина Скорик-Шкарівська (фракція «Голос»), міські обранці, наприклад, щодо тарифних питань, можуть не лише звертатися до керівництва держави, а й багато що вирішити на місцях.

«Це питання надання субсидій для соціально незахищених верств населення, допомоги, на яку можливо суттєво впливати. Тих, хто не може сплачувати за комунальні послуги, ми зобов’язані підтримувати», – переконана виступаюча.

Також Скорик-Шкарівська нагадала про ситуацію, що склалася в Ірпені, коли мешканці 4,5 тис. квартир дві доби на Різдво перебували у холодний період без електропостачання.

У районі не спадає соціальна напруга. Адже додалося проблем з обладнанням. Тому варто думати не лише про тарифи, а й продукувати рішення, які зроблять життя у місті комфортним.

Маркушин сказав, що зібрали сесію за пропозицією депутатів, є два звернення: одне підписали 20 обранців, інше – 13. Загалом документ, висвітлений у порядку денному, ухвалили одноголосно.

The post Ірпінь – проти тарифного геноциду: чи здатна місцева влада поліпшити ситуацію в місті? appeared first on Ірпінь онлайн.

Свій коментар про вдову героя АТО Євгенія Антонюк залишила після того, як її попросили вибачитись за підтримку фізичної розправи з Михайлинаю за інформацію про набір до старших класів школи №1. Тоді цю інформацію попри свідчення батьків учні намагався спростувати Олександр Маркушин, під чиїм дописом і розгорнулась словесна суперечка.

Тоді очільницю відділу культури, національностей та релігій Ірпінської міської ради зауважили, що в зв’язку з займаною нею посадою їй варто було б вибачитись за свої слова. Але відповідь від неї була ще різкішою. Тоді Михайлина Скорик-Шкарівська заявила, що ініціюватиме перевірку роботи відділу та відставки Антонюк, адже такі вислови ставлять під сумнів її професійні та моральні якості.

Свою думку про дії та вислови ірпінської влади висловив боєць Сергій Міщенко, що воював на Сході у взводі Сергія Шкарівського. Він зазначив, що його глибоко здивував факт, коли працівники міськради не запросили на посмертне вручення Сергію звання “почесного громадянина міста” його вдову Михайлину Скорик-Шкарівську. Але ще більше його здивували вислови однієї з посадовиць міськради Євгенії Антонюк про Михайлину Скорик як про вдову героя АТО.

“Ганебно для влади боятись журналістів, опускаючись до відвертої травлі людини у всіх “зливних бачках”, які ви гордо називаєте місцевою пресою. Не вам вирішувати, кому бути вдовою Героя, що загинув в Іловайську. За вас це питання вже вирішив російський снайпер у 2014.”

Михайлина Скорик-Шкарівська вже відреагувала на таку підтримку. Вона зазначила, що інформаційні напади з боку місцевої демоструються до неї в же не вперше. Ірпінські посадовці неодноразово публічно проявляли свою неповагу до неї, не лише як до вдови героя АТО, а й звичайної мешканки Ірпеня, що ставить незручні питання.

Дійсно, вислови місцевої влади проти діяльності Михайлини звучать вже не вперше. Здебільшого, причиною цьому є вимоги її та інших представників громади до прозорої та чесної роботи ради. Та кожного разу після того, як вона чи будь-хто інший з її оточення вказують владі на певні проблеми в місці, які потребують негайної реакції влади, на неї починають сипатись звинувачення в брехні від місцевих, підкронтрольниих Володимиру Карплюку ЗМІ.

The post “Не зліть Донбас” – ганебний вислів ірпінської посадовиці Антонюк про вдів героїв АТО прокоментував боєць-доброволець appeared first on Ірпінь онлайн.

Добре відомо, що в Ірпені у плані проведення різних робіт поширена своєрідна «махновщина», коли їх здійснюють без відповідних документів та порушуючи визначені законом норми.

Так і цього разу небайдужих жителів Ірпеня обурили спроби карплюківських маріонеток пробурити свердловину в заказнику «Мужеловський». Адже для цього є визначений законом спосіб.

Ситуацію коментує громадська діячка Михайлина Скорик-Шкарівська:

«Спочатку водоканал має оформити земельну ділянку, зробити землевідведення, отримати кадастровий номер, змінити цільове призначення – саме для буріння свердловин. А потім вже розпочинати роботи.

Проблема полягає в тому, що ділянка, де водоканал хоче бурити, рекреаційного призначення. Це частина лісопарку «Мужеловський», вона не виділена для цього належним чином.

Але там уже хочуть пробурити свердловину за договором сервітуту, який дозволяє встановлювати тимчасові споруди. А саме – вагончик.

У нас тут діє квартальний комітет, 36 будинків приватного сектора об’єдналися, щоб дотримувалися норми закону.

Прохання до керівництва міста спочатку оформити документи, а потім бурити свердловини. Це нам буде гарантією, що воно діє законно та в інтересах громади.

А не для того, щоб лісопарк або лікарню, що знаходиться навпроти, забудувати висотками.

Приватний сектор вул. Давидчука, Гоголя, Ново-Оскольської, Гайдамацької та Київської, які об’єднані в квартальний комітет «Мужеловський», не хочуть тут житлової забудови.

Ми провели декілька відповідних громадських слухань, стежимо за кожною спробою забудовника залізти сюди з багатоквартирним будинком, адже це зона садибної та приватної забудови.

Ця служба водоканалу – як провісник Апокаліпсису. Якщо хочете звести багатоповерхівки, то, в першу чергу, треба провести воду та каналізацію.

Зазвичай в Ірпені так і відбувається. Спеціально для приватного сектора цього не робили».

Варто нагадати, що за збереження заказника «Мужеловський» точилася запекла боротьба між громадою та тимчасовою владою.

У планах останньої було розподілити заповідну територію під медичну клініку. Мутні схеми ірпінських дерибанників насторожили людей.

Депутати новообличчівської більшості на сесії Ірпінської міської ради проігнорували 850 підписів населення на захист згаданої зеленої зони.

«Мужеловський» охоплює територію понад 4 га. За підрахунками місцевих жителів, тут росте 610 дерев, більшість з яких – віковічні дуби та сосни.

На сесії ірпінські можновладці запевняли, що за американським проектом тут хочуть створити клінічний центр, максимальна забудова під його приміщення – 10 соток. Решта території залишиться рекреаційною зоною.

Але фактично це лише половина із 4 га загальної території, бо ще частина землі закріплена за свердловинами, під які передбачена охоронна зона.

Їх пробурили з метою начебто покращення водопостачання навколишнього приватного сектора.

Громадський актив вирушив на прийом до тодішньої в.о. міського голови – секретарки ради Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька).

Вона та перший заступник міського голови Олександр Маркушин намагалися вішати людям локшину на вуха. Мовляв, зустрічалися з мешканцями цього мікрорайону і вони не проти клініки.

Притиснута реальними фактами та підписами на захист зеленої зони, посадовиця змушена була тікати від присутніх, залишивши Маркушина «віддуватися».

Під тиском громади ірпінська влада пішла на поступки. Таким чином «Мужеловський» вдалося зберегти як рекреаційну зону.

Загалом під прикриттям покращення водопостачання приватного сектора були спроби бурити свердловини на території зелених зон – «Мужеловський», парки Героїв АТО та ім. Михайла Стельмаха.

Але для «покращувачів» вони вилилися у повне фіаско. Міські жителі цього не дозволили.

На жаль, свідомі люди не вірять у «благі» наміри тимчасової ірпінської влади, яка фактично у змові із забудовниками нищить природні ресурси нашого краю.

The post «Провісники» будівельного Апокаліпсису в «Мужеловському»: в Ірпені громада не дозволяє бурити незаконні свердловини в зеленій зоні appeared first on Ірпінь онлайн.

Про це та інше говорили на позачерговій 80-ій сесії Ірпінської міської ради, що відбулася 2 квітня.

На початку засідання головуючий – в.о. міського голови – секретар ради Андрій Літвинов – пожурив депутатів, які не прийшли на сесію без поважних причин.

Мовляв, склалася важка ситуація у країні через поширення коронавірусу. Тому важливо виділити додаткові кошти для медиків, а вони проігнорували.

Але спалах пристрастей у залі викликав виступ депутата ІМР Лаврентія Кухалейшвілі. Уранці 1 квітня він побачив на власному подвір’ї декілька сторонніх предметів.

Візуально це скидалося на скляну пляшку з чимось схожим на гніт та поліетиленовий пакет з якимось ганчір’ям.

Поліція, яка прибула на виклик, провела відповідні слідчі дії. Правоохоронці вилучили згадану скляну тару. А в кульку виявили ще одну пляшку.

За словами Кухалейшвілі, один скляний предмет розбився, але не загорівся. А інший горів, проте не розбився.

Кинули ці склянки на подвір’я, де свого часу депутату спалили дві машини. Не відомо, чи це невдала спроба підпалу житла, чи залякування.

Адже Кухалейшвілі активно захищає від знищення зелені зони та бореться із незаконними забудовами, зокрема й в Ірпені.

Депутат резюмував до присутніх у залі, можливо, звертаючись таким чином до замовників цього інциденту. Дійшло до взаємних образ.

Надали слово й жительці Ірпеня Михайлині Скорик-Шкарівській, яка розповіла про проблеми, що виникають з дистанційними навчанням школярів під час карантину.

Депутат ІМР Володимир Захлюпаний погодився, що дійсно трапляються деякі проблемні питання. Не у всіх батьків для цього є технічні можливості, часом підводить інтернет. Та й багато хто сприйняв карантин як канікули.

Проте для дистанційного навчання низка платформ надали на це безкоштовний доступ. Можливо, хтось з учителів мало контактує зі своїми учнями. Але проблеми можна вирішити.

Основним питання було внесення змін до міського бюджету, що пов’язано з виділенням додаткових коштів на підтримку медиків для приборкання коронавірусу.

Як прокоментував Літвинов, лікарям, які працюють у протиепідемічній амбулаторії та мають безпосередній контакт з пацієнтами з підозрою на згадане захворювання, збільшили оклад на 200% на період боротьби з епідемією.

Також виділили кошти на захист для медичних працівників та дезінфікуючі засоби 370 тис. грн на «первинку» та 100 тис. грн – на «вторинку».

Про 1 млн грн на закупівлю кисневого генератора розповідали на виконкомі. Загалом видатки на медицину сягнули понад 3,5 млн грн.

«Кошти перерозподілили, знявши їх з розвитку набережної та інших інфраструктурних об’єктів», – констатував головуючий.

Проте це пролунало дисонансом з фінансуванням численних спортивних об’єктів по вул. Підгірній, проголосованим на засіданні виконкому, що відбувся цього ж дня.

Скільки на це заплановано бюджетних коштів – доповідач не зізнався, але розповідаючи про це, чомусь тихцем сміявся.

У своєму виступі депутат Сергій Глиняний жалівся на те, що свободівцям постійно вчасно не надають документи, які виносять на розгляд сесії, не відповідають на деякі запити.

Новообличчівці та чиновники намагалися виправдатися, мовляв, все робимо вчасно. Але ж перевірити це дуже просто: зайти на електронну пошту та звіритися. То хто заважає? Простіше насміхатися?

The post Коктейлі Молотова на обійстя ірпінського депутата та «коронавірусна» підтримка медиків appeared first on Ірпінь онлайн.

Як ми вже повідомляли, 19 березня за закритими для громади дверима відбулася 79-та сесія Ірпінської міської ради. Такий режим було обумовлено «запобіганням поширенню коронавірусу».

«Привілеї» потрапити на засідання надали журналістам. На вході до приміщення ради їх зустрічав кордон поліції, мунварти і фахівець у захисному костюмі, який вимірював температуру тіла.

Після обробки рук дезінфекційним розчином можна було потрапити до сесійної зали. Більшість присутніх «озброїлися» захисними масками.

Також ці засоби особисто роздавав перший заступник міського голови Олександр Маркушин. А ще він розсаджував депутатів на безпечну відстань один від одного.

Цей же посадовець узяв слово, щоб розповісти, що місцева влада вирішила за 3 тижні провести капремонт інфекційного відділення Ірпінської ЦМЛ.

Мовляв, на цій сесії виділяються на це кошти, але їх визначеної суми буде недостатньо. Тому закликав «депутатський корпус, підприємців, бізнесменів» долучитися до цього. За потреби тут можна буде розмістити до 50-ти хворих.

Окрім того, попросив депутатів максимально попрацювати в своїх округах, зокрема звернути особливу увагу на багатодітні родини, людей похилого віку, які не можуть самостійно пересуватися, одиноких.

Вони потребують допомоги в придбанні харчів, ліків. Можуть посприяти працівники територіального центру соціального обслуговування населення, волонтери.

Без ексцесів головуючий на сесії – в.о. міського голови – секретар ради Андрій Літвинов – надав слово місцевій жительці Михайлині Скорик-Шкарівській. (Все ж можна це робити цивілізовано, а не нагнітати ситуацію.)

Вона звернула увагу депутатського корпусу на те, що не налагоджена робота чиновників у плані звернень громадян.

«У місті триває забудова, зокрема й хаотична, що збурює людей та відбиває у них не лише бажання співпрацювати з волонтерським рухом, який ви запустили. А й вбиває довіру до влади, що не допустимо в цей період», – підкреслила Скорик-Шкарівська.

Також вона показала звернення мешканців вул. Шевченка, де між будинками 3-а та 5 зводять незрозумілу будівлю на земельній ділянці, яка потрапила до рук карплюківського піарника Петра Щербини. Жителі вимагають зупинити це будівництво.

Викликає обурення серед людей і ситуація з колишнім приміщенням бойлерної по вул. Шевченка, 3-а. Під гаражі землю віддали 2 громадянкам. Але це було спільне майно мешканців будинку.

Дивовижно, але надали можливість виступити й депутату ІМР Лаврентію Кухалейшвілі. Оскільки на сесії новообличчівська більшість ухвалює дерибанні питання, то брати участь у таких засіданнях він не має бажання.

Народний обранець закликав не голосувати за питання щодо затвердження детального плану території земельних ділянок у кварталі, обмеженому вул. Найкраща, Захисників, Прибережна, Ломоносова.

Коли виділялася земля в зеленій зоні, то він попереджав, що будуть скандали. Там знаходиться поховання. Ця територія, за його словами, пережила колишніх мерів-дерибанників – Скаржинського, Бондаря. Але не Карплюка.

До речі, ця могила піонера Міши Знаменського, вбитого фашистами, входить до переліку об’єктів культурної спадщини в Ірпені.

«Ви самі створили скандал – і не хочете в нього втручатися. Депутат Куровський зробив там великий пісковидобувний кар’єр», – констатував Кухалейшвілі.

Також він нагадав про ситуацію із забудовою заплави р. Ірпінь, де зводять ЖК «Синергія сіті». А це понад 70 висоток, 13 тис. квартир, до 40 тис. новоселів.

Чи замислюються депутати, що в майбутньому буде з містом? Чи прийшли, наче гастарбайтери, щоб заробити гроші, й байдуже, як тут житимуть люди?

З приводу забудови заплави Кухалейшвілі резюмував до Ігоря Оверка – депутата-забудовника від «Нових обличь» (його ще називають «прорабом Карплюка»).

Далі пішли нудні голосування, які часом розбавляла своїм недоречним сміхом Віолета Кременчук. Літвинов захриплим голосом називав питання, деякі навіть коментував декількома фразами.

Адже більшість з них була незрозумілою присутнім, можливо, й самим депутатам, які традиційно відбуваються на сесії «відтисканням» кнопок на пультах.

Щоб ввести громаду в оману, карплюківські маріонетки «викинули» на широкий загал деякі проекти рішень, але й ті без додатків, у яких пояснюються деталі.

Про низку неоднозначних питань ми уже розповідали. Варто додати, що депутат ІМР Петро Король, окрім Почесної грамоти до свята комунальників, отримав ще й ділянку під садівництво.

Змінили й цільове призначення під висотку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури по вул. Гайдамацькій, 17-б для Носкова С.І. (співпадає з ініціалами депутата ІМР від «НО»).

Особливо треба відмітити присвоєння звання «Почесного громадянина міста Ірпінь» (посмертно) нашим мужнім Героям, які загинули на російсько-українській війні, захищаючи територіальну цілісність України.

The post Ірпінські гастарбайтери у часи дерибанної пандемії appeared first on Ірпінь онлайн.