Шлях святого Якова (або ж Каміно, від ісп. Шлях) – один з найпопулярніших туристичних маршрутів Європи, який щорічно проходить близько 200-300 тис. людей. Це мережа маршрутів, які поєднують в собі стежки через гірські перевали та середньовічні селища, стежки вздовж океану, через старовинні містечка і сучасні міста, стежки по лісах, вкритих мохами.

Про пішу мандрівку Надія описала на своїй фейсбук-сторінці:

“Жодного разу за ці дні я не користувалась жодним транспортом, тільки пішки).Погода була різною: було сонце, був дощ і навіть сніг на висоті 1500 м. Було безліч приголомшливих пригод та неймовірних зустрічей).Навіть зносила одну пару черевиків і довелось купувати нові в Понфераді)“. 

La noche de brujas («Ніч відьом») Або як пройти за день 50 км

Надія Коломієць ділиться подорожніми нотатками про найдовший перехід на шляху Якова: “Того дня зранку нічого ще не віщувало нових рекордів. Я планувала пройти максимум до 30 км та заночувати в Асторзі.Але в день Хеловіну (31 жовтня) чи як його ще називають в Іспанії La noche de brujas (bruja = «відьма») може статись все не так, як ти гадаєш. Власне, так, воно і сталось.За 13 днів на каміно Франсез я помітила одну особливість: перші 15 км ти йдеш лекго. Все подобається: природа – прекрасна, шлях – легкий, співаєш собі під ніс якихось пісень, словом, все добре. Після 20 і до 30 км вже починається боротьба. Боротьба з втомою, із болем в ногах, в плечах (вага рюкзака вже дається взнаки), із думками «а нащо воно тобі треба, може присісти чи взагалі зупинитись на ніч отут?».

Після 30-35 км починає відкриватись друге дихання. Зазвичай це відбувається наприкінці дня, коли до альбергу (гостелу) лишається лічені км і ти летиш, мов на крилах, щоб поскоріше дістатись до омріяного відпочинку.

Власне, пілігріми по каміно ходять хвилями. О, 7-8 годині ранку (буває, що й раніше о 6 чи навіть о 5-ій) всі дружно стартують, і навіть в жовтні можна йти в юрбі людей. Але от ближче до обіду і ,так само під вечір, шлях порожніє. Пілігріми починають так само дружно зупинятись у найближчих барах, щоб перекусити та відпочити. Цей час я люблю найбільше. Коли шлях порожній, дуже легко відчути себе перешовідкривачем та уявити, що до тебе цей шлях ніхто не ходив”.

Зазвичай «Каміно франсез» проходять за місяць. Але є як довші, так і коротші маршрути. Впродовж маршруту пілігрими збирають печатки у спеціальних паспортах-«креденсіях».

Кількість сучасних пілігримів на Шляху Святого Якова значно зросла після виходу книги Коельо “Щоденник мага” (1987), де він описує свій Шлях та після появи фільму Шлях (The Way, 2010). Саме вони суттєво вплинули на популяризацію маршруту. Тож Каміно набуває популярності та розростається. Є кілька основних маршрутів – Французький, Північний, Португальський. Маршрути варіюються від трохи більше 100 км, +- 900 км (основні – Французький і Північний) і до 3000 км.

Орієнтування на маршруті

Оскільки, інфраструктура Каміно досить розвинена, маркування є дуже якісним. Жовті стрілки, мушлі на парканах, бруківці, асфальті, будинках, деревах майже унеможливлюють шанс заблукати. Також є кілька додатків для мобільних. Найпопулярніший Buen Camino (Way of Saint James), працює в офлайн-режимі, показує маршрути, цікаві памʼятки на маршруті, місця для ночівлі.  

Альберге – будиночки для прочан на шляху Якова

Сплять паломники переважно в «альберге», прихистках для прочан. Харчуються у барах по дорозі, тому що для пілігримів існує спеціальне меню, яке складається з двох основних страв, хліба, десерту або кави і вина або води.

Довідка: Шлях святого Якова, або «Каміно-де-Сантьяго» – паломницька дорога до могили апостола Якова в іспанському місті Сантьяго-де-Компостела, головна частина якої пролягає Північною Іспанією. Відомий з IX століття. Першим відомим паломником був єпископ Годескальк (Готшальк) з Ле-Пюї. Він здійснив подорож із Франції в Компостелу взимку 950–951 років. Цей шлях входить до числа пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. З початку 1980-х популярність маршруту безперервно зростає.

З 1999 року по «Дорозі Якова» паломництво здійснюють православні віряни України. У 2013 роцібуло відкрито новий відрізок Шляху Святого Якова — з Медики на польсько-українському кордоні до Перемишля. Траса веде вздовх кордону й пов’язана з велосипедною доріжкою та зі шляхом ікон. На ринку в Перемишлі є стовпз позначкою, що з цього місця до Сантьяґо-де-Компостела 4 тис. 31 км. Довжина підкарпатського фрагменту Шляху святого Якова становить 219 км і збігається з колишньою королівською дорогою між Східною і Західною Європою Віа Регія.

The post “Каміно” Надії Коломієць з Ірпеня: 713 км пішки шляхом Святого Якова appeared first on Ірпінь онлайн.

Вчора, 7 липня, у мережі з’явилося розслідування «Слідство.Інфо», в якому розповіли про те, що на мальовничому іспанському узбережжі у містечку Рода-де-Бара знаходиться вілла скандальновідомого прокремлівського блогера (а віднедавна – і політика) Анатолія Шарія, якою він володіє уже близько року.

Журналістка отримала документи з іспанського майнового реєстру, які підтверджують: власником вілли біля моря площею 230 квадратних метрів і саду у 5,2 сотки, одразу за яким знаходиться морське узбережжя, є Шарій.

Проаналізувавши ринок, автор матеріалу дійшла висновку, що коштує вілла близько мільйона євро. Пізніше Шарій підтвердив інформацію про те, що володіє цією віллою, але зазначив, що її ціна – «плюс-мінус три мільйони євро». На такі покупки, заявив відеоблогер «Страні.ua», у нього гроші є — «і взагалі на все є». Та найцікавіше – він зізнався в тому, що вілла – подарунок від… Путіна.

Цікаво, що актуальні фотографії будинку, які є в розпорядженні «Слідства.Інфо», показують, що замість декоративної огорожі з кущів новий власник вілли звів майже двометровий паркан та позбувся величезного дерева: ще у травні 2019-го воно, відповідно до зображення з Google Maps, височіло над віллою. Також на огорожі можна побачити попереджувальні знаки про охорону та відеоспостереження, а вікна з боку вулиці тепер заґратовано – навіть на другому поверсі.

Довідка від «Слідства.Інфо». Анатолій Шарій — колишній журналіст, який втік з України у 2012 році та отримав політичний притулок у Литві. Згодом почав вести політичний блог на каналі YouTube, який на сьогодні налічує понад 2 мільйони підписників. Риторику Шарія часто називають проросійською та прокремлівською, за що він ображається та навіть подає до суду. Щоправда, за даними партнера Youtube — сервісу Tubular, за підсумками весни близько 40% YouTube-аудиторії Шарія — з Росії. Влітку 2019 року Анатолій Шарій, перебуваючи за кордоном, оголосив про створення політичної партії та назвав її «Партія Шарія». Нова структура вирішила одразу позмагатися за місця у Верховній Раді. Центральна виборча комісія спочатку зареєструвала Шарія кандидатом у депутати, однак потім скасувала реєстрацію, оскільки він не проживає в Україні з 2012 року. Чоловік ретельно приховує місце свого перебування, посилаючись на питання безпеки. Із фотографій у соцмережах можна зрозуміти, що Шарій та його дружина Ольга мешкають десь у Європі, а останнім часом на сторінках у соцмережах подружжя все частіше з’являються краєвиди південних країн. Під час торішніх парламентських виборів політсила блогера набрала 2,2% голосів за прохідного бар’єру в 5%. Тоді діяло положення про бюджетне фінансування партій, які подолали двовідсотковий бар’єр, але до парламенту не потрапили. Згодом норму змінили й партія блогера вже не могла претендувати на бюджетні гроші. Однак вона продовжує судитися з державою за отримання  понад 3,2 мільйона гривень із держбюджету, які вважає своїми.

Сьогодні прихильники блогера-втікача готуються до місцевих виборів, які відбудуться восени. Рейтинги партії, особливо на півдні та сході країни, відчутно зростають. Водночас до фінансування «Партія Шарія» багато запитань. Сам блогер та його дружина під час торішньої парламентської кампанії декларацій щодо своїх статків не подали. Закон дозволяє кандидатам у народні депутати самостійно вирішувати, чи подавати майнові декларації — і подружжя Шаріїв скористалося можливістю не робити цього.

Днями Рух «Чесно», досліджуючи фінанси Партії Шарія, виявив, що протягом першого кварталу поточного року політсила отримала понад мільйон гривень від трьох громадських організацій. «Фінансування партій через ГО дає змогу приховати справжнє походження коштів», — йдеться у дослідженні «Чесно». На додачу до цього нещодавно Державна фіскальна служба почала розслідувати можливе відмивання грошей «Партією Шарія».

The post Лідер проросійської «Партії Шарія», офіс якої є в Ірпені, має віллу в Іспанії за 3 мільйони євро appeared first on Ірпінь онлайн.