Колишній мер Ірпеня Володимир Карплюк, якого ще називають «Вовою розумним» за відео, якими той періодично нагадує про себе, заговорив про розробку стратегії розвитку нашого міста.

Вийшло досить смішно, якби не було так гірко. Мовляв, повчав нинішнього ірпінського міського голову Олександра Маркушина, як «успішно» управляти містом, а він мене не послухав, не сприймає ідеї нашої команди, вийшов із лав «Нових облич».

Нагадаємо, що цей «успішний управлінець» змушений був під тиском громади та кримінальних проваджень залишити свою посаду. А його «успішна» діяльність зводилася переважно до винищення природних ресурсів Ірпеня під тотальну забудову та виведення коштів із міського бюджету на «сумнівні» проєкти.

Наслідком такої «плідної» діяльності стало поглиблення соціальних проблем унаслідок стрімкого перенаселення міста – відсутність достатньої кількості місць у школах та садочках для дітей, зелених зон для відпочинку, відсутність роботи для дорослих, дефіцит водних ресурсів, що позначилося на якості води, загазованість через збільшення автотранспорту, постійні затори на дорогах тощо.

Справжнім «Святом марнославства» та прикладом убогого у художному плані архітектурного кітчу можна вважати оновлену площу поблизу адмінбудівлі Ірпінської міської ради, на облаштування якої викинули сотні мільйонів грошей платників податків.

І все це – заради створення помпезної обкладинки – фальшивої візитівки міста – для приваблення потенційних новоселів.

Саме останні й стали інвесторами новобудов «епохи» Карплюка та його послідовників з «Нових облич» у кріслі мера – «фунтів» Анастасії Попсуй (Сайферс), Андрія Літвинова.

За ці роки спритникам вдалося «протягти» ганебний Генплан Ірпеня, який фактично узаконює незаконну забудову. Велося постійне «полювання» за будь-якими вільними шматками землі, щоб прибрати їх до своїх рук. Не гребували навіть прибудинковими територіями – «ларьок» Щербини, ТЦ Mr. Corner, МАФи навпроти «Укрпошти» та інші.

Варто згадати, що на 33-ій сесії ІМР, що пройшла у травні 2017 року, тодішній депутат Святослав Куценко, якого виключили з фракції «Нових облич» та позбавили депутатського мандата, натякнув: на території колишнього комбінату Перемога» можуть вирости багатоповерхівки.

На це Карплюк відповів, що підприємства на цій промзоні роками не сплачували за оренду землі. А це мільйонні кошти. Тепер, мовляв, компанія «Промоенерджі» виграла відповідний тендер і буде тут вести свою діяльність.

Водночас він пообіцяв, що ця територія залишиться виробничо-промислового спрямування і житлової забудови там не буде.

За «дивним» збігом обставин, ТОВ «Промоенерджі» тісно пов’язане із забудовним оточенням Карплюка, серед яких – його давній бізнеспартнер Володимир Співак та брат Ігоря Оверка – Юрій. Вони є одними із засновників та власників фірми.

А вже у березні 2018-го на 48-ій сесії ухвалили питання надання дозволу на розробку детального плану території згаданого підприємства, що перевищує 40 га.

Карплюк натякнув, що населення, мовляв, проти заводів, які забруднюють навколишнє середовище. Тому є пропозиція від певних об’єднань про облаштування тут ІТ-парку, де б створили свої робочі місця найбільші ІТ-компанії у світі. Правда, які саме та чим вони займатимуться, мер не уточнив.

А ось у приміщенні адмінкорпусу він бачить майбутню школу. Начебто ведуться перемовини з власниками цих офісів про умови передачі.

Водночас опозиційні депутати та активісти переконували, що це звичайне окозамилювання. А тут, напевне, хочуть зводити висотки.

За Генпланом та зонінгом територія «Перемога» відносилася до земель промисловості. Тому ДПТ для розміщення IT-парку розробляти було не потрібно. Натомість це необхідно, щоб віддати частину цієї землі під забудову.

Під забудову пустили й «Ірпіньмаш» – ще одну промислову зону, де запланували побудувати десятки багатоповерхівок у густонаселеному районі міста.

Свого часу це потужне підприємство, засноване у 1931 році, випускало техніку та устаткування для торфорозробної промисловості, сільського господарства, реалізовувало свою продукцію за кордон за валюту. Кількість робочих місць сягала майже 850.

Це лише два приклади, коли випадали шанси створити у промзонах технопарки. Карплюківці, як «ефективні менеджери», їх не використали. Тепер розповідають, що напрацювали проєкт «Ірпіньтехнопарк», щоб розмістити його на землях Михайлівки-Рубежівки.

Щоб отримати ділянки, треба домовлятися про виділення цієї державної території з органами центральної влади, бо потрібен дозвіл КМУ. А також шукати інвесторів, які погодяться вкласти в це кошти.

Чи є довіра до всього, що розробляють Карплюк та його оточення? Красномовний приклад – це оті дві школи на заплаві, які вони свого часу обіцяли.

Тому презентувати свій проєкт технопарку підштовхують мера Маркушина. Якщо не «зростеться», то можна покласти на нього відповідальність, звинувативши у відсутності ініціативи, невмінні відстоювати економічні інтереси Ірпеня.

А боротися є за що, бо, як обіцяє уряд, засновники парків отримають безповортні кошти на будівництво інженерно-транспортної інфраструктури або компенсацію витрат на підключення до електромереж.

Це до 150 млн грн, що покриватиме до половини витрат, а для деокупованих територій — до 80%. У держбюджеті на 2024 рік на виконання програми розвитку індустріальних парків закладено 1 млрд грн. Їх в Україні уже зареєстровано 81.

У цьому напрямку Буча давно попереду Ірпеня. У лютому 2021-го було анонсовано створення індустріального технопарку Bucha Techno Garden з транспортно-логістичним, медичним, науково-навчальним, індустріальним, технологічним і IT-кластерами, а також курортно-санітарною та житловою забудовою.

Проєкт охоплює наявний індустріальний парк «Мироцьке», а також міжнародний аеропорт «Антонов». Його концепцію затвердили ще влітку 2020-го.

Як повідомила депутатка 96-го округу Ольга Василевська-Смаглюк, 7 червня 2024 року презентували концепцію розвитку індустріальної зони у Бучанській громаді.

Бучанська міська рада та корейська державна водопостачальна компанія K-water працюють над створенням Bucha Techno Garden. Це буде самостійна екосистема з усім необхідним.

Меморандум про співробітництво підписали з віце-президентом K-water Чжун Хо Ан та власником зареєстрованого індустріального парку Василем Іванченком.

The post Технопарк від Карплюка в Ірпені – чергова фікція «Вови розумного»? appeared first on Ірпінь онлайн.

Жителька Ірпеня Ірина Онищук на Інформаційному порталі аналізує ситуацію із наповненістю дошкільних навчальних закладів, чергами, які до них вишикувалися, та реальними потребами.

Вона констатує, що унаслідок стрімких та бездумних темпів забудови багатоповерхівками навантаження на соціальну інфраструктуру постійно зростає.

Тому залишається лише «подякувати» за це ексмеру Ірпеня Володимиру Карплюку та його команді із партії «Нові обличчя» за «гармонійний розвиток соціального колапсу».

У 2017 році, за словами Онищук, у черзі на влаштування до садочків міста чекали 1779 дітей, а в 2018 – 1279.

А потім забудова Ірпеня розгорнулася ще більш шаленими темпами. Станом на 2021 рік, у черзі на вступ до дошкільних навчальних закладів перебувало 3595 діточок різного віку.

Дитсадки міста розраховані, за різними оцінками, на рівні 1,6-1,9 тис. місць. Але потреба на 2020-2021 навчальний рік – понад 3,5-3,8 тис., а за даними Ірпінської міської ради – трохи більше 3000. Тобто вони задовольняють потреби фактично на рівні 50%.

Онищук нагадує, що не так давно відкрили садочки «Знайко» та «Смайлик», але цифри свідчать, що проблему вони не вирішують.

На 17 березня цього року на вступ до дошкільних закладів подали заяви:
«Віночок», вул. Київська, 18 – 268;
«Веснянка», вул. Полтавська, 5 – 139;
«Сонечко», вул. Вериківського, 1 – 326;
«Радість», вул. Миру, 1-а – 330;
«Бджілка», вул. 9 лінія, 4-а – 357;
«Колібрі», вул. Сковороди, 9 – 904;
«Лісова пісня», вул. Ярославська, 7 – 722;
«Знайко», вул. Курортна, 9 – 126;
«Казка», пров. Героїв, 1 – 213;
«Смайлик», вул. Незалежності, 5-а – 159;
Ірпінське НВО «Освіта», ДНВЗ «Джерельце», вул. Троїцька, 21 – 51.

Отже, абсолютним лідером поміж них є «Колібрі»: 904 бажаючих за проєктної потужності 140 та фактичній наповнюваності – 368 дітей.

Заклад розташований у величезному мікрорайоні (ЖК компанії «Синергія», «Фаворит», «Затишний», «Річ Таун», «Грін ярд» та інші).

Ще у 2017-му черга до нього сягала 320 діточок. З того часу тут не з’явилося жодних садочка чи школи. А за приблизними підрахунками проживає 18 тис. населення.

Також розпочалося будівництво трьох висоток ЖК «Бургундія», яку пов’язуються із Карплюком.

А на території ПрАТ «Ірпіньмаш» хочуть звести новий житловий район на майже 20 тис. жителів.

На другому місці – «Лісова пісня», де у черзі – 722 дитини. Там, за проєктної потужності в 330 місць, виховують 521 дитину.

Два заклади, які не перевищують нормативну наповнюваність, – Ірпінське НВО «Освіта», ДНВЗ «Джерельце» (за норми у 80 місць – відвідують 74 вихованці) та ЗДО «Знайко» (кількість дітей – 118, норматив – 140).

А також «Смайлик» показує знак рівності між їх нормативною наповненістю та кількістю дітей у 117.

У порівнянні із нинішнім навантаженням на освітню структуру, можна уявити, яким воно буде в перспективі, враховуючи подальшу багатоповерхову забудову.

Онищук підсумовує, що освітні нормативи для того й розроблені, щоб персоналу в садочках було зручно та комфортно працювати і, відповідно, якісно надавати послуги. А дітям – здобувати знання та відчувати турботу.

The post Садочки Ірпеня крізь призму карплюківського «гармонійного розвитку соціального колапсу» appeared first on Ірпінь онлайн.

Представники ірпінської спільноти «Демократичної сокири» нагадують про скандали, пов’язані із ухваленням фейкового Генерального плану м. Ірпеня, відповідні судові рішення.

А також аналізують стан справ у місті, його інфраструктурний розвиток та констатують сумні перспективи. Зазначається, що використано дані з відкритого аналітичного допису Марії Маркіної, яка є фахівцем з питань містобудування.

Також долучаємо оголошення та відеозапрошення від інших небайдужих мешканців нашого міста.

Отже, Генплан Ірпеня затвердили на сесії 19 грудня 2018 року за допомогою тітушок. А голосування розпочалися саме за цей документ – незважаючи на те, що розгляд цього питання стояв другим пунктом.

Небайдужа громада не змогла потрапити на сесію міськради, оскільки їй фактично заблокували вхід до сесійної зали.

Проголосувавши за таке «оновлення» Генплану, ірпінська влада отримала карт-бланш на будівництво численних багатоповерхівок.

Маючи більшість у міській раді, «своїх» мера та головного архітектора, чинна влада «нових облич» може видавати будь-які дозволи на будь-яке будівництво.

Які проблеми створює громаді чинна редакція Генерального плану м. Ірпеня, що постійно змінюється відповідно до інтересів влади?

Проблема із каналізацією. Для Ірпеня, Бучі, Ворзеля та Гостомеля створена єдина система водовідведення. Стоки двома колекторами прямують у напрямку Києва до очисних споруд у Бортничах.

Загальна потужність цієї системи – 24 тис. кубометрів на добу. Але запланована забудова лише Ірпеня потребуватиме потужність у 24,25 тис. кубометрів на добу.

А разом із запланованою забудовою Бучі та Ворзеля (дані по Гостомелю відсутні) вимагатиме потужності вдвічі більшої, ніж вона є реальною.

Водночас стоки в Ірпені часом просто зливають у водойми чи на заплавні землі, в лісові зони, що загрожує екології.

У місті постійно виникають проблеми з електропостачанням. Щотижня з різних районів Ірпеня надходять новини про те, що світло вимикають на декілька годин чи навіть на кілька діб.

Особливого розголосу набула ситуація на початку 2021 року, коли у мікрорайоні БТР виник блекаут. Її висвітлювали численні ЗМІ, зокрема ІА «Погляд», провідні телеканали України.

Проблема із газом. Так, у грудні 2020-го обурені інвестори ЖК «Нью-Йорк» вийшли на акцію до міськради з вимогою до влади звернути увагу на їхні численні проблеми – відсутність опалення, каналізації та постійні перебої з електропостачанням.

У січні цього року «Київоблгаз» перерахував ті новозбудовані житлові комплекси, що не підключені до газорозподільних мереж через відсутність заяв на приєднання від замовника.

Це ЖК «Нью-Йорк», «Єсєнін», а також новобудови по вул. Чехова, 27 (секції 1, 2, 3), до зведення яких причетний скандальний забудовник Антон Мирончук.

Проблеми зі школами та дитячими садочками. Станом на минулий рік в ірпінських школах нараховувалося 6338 місць для дітей, але навчалося у них 8176. Тобто ці заклади завантажені на 128%!

Дитячі садочки розраховані на 1838 місць. Але потреба на 2020-2021 навчальний рік за розрахунками становить 3834, а за даними Ірпінської міської ради – 3038. Тобто дитсадки задовольняють потреби міста фактично на рівні 50%.

Проблема з транспортом. Дістатися до станції метро «Академмістечко» за 15 хвилин можливо лише за умови вільної траси (посеред дня) і не на громадському транспорті.

Щороку з постійною забудовою зростає кількість жителів, відповідно й автівок та автомобільних заторів.

Натомість влада не намагається розв’язати проблеми з пересуванням громадським транспортом як по нашому місту, так і між Києвом та Ірпенем.

Кошти, за які можна було б закупити автобуси для комунального транспорту, витрачають на облаштування небережної, площ, скверів, стел тощо.

Уже не один рік громада Ірпеня виступає проти фейкового Генплану у судах. Так, 26 січня 2021 року набрало сили рішення Київського окружного адмінсуду.

Суд зобов’язав виконавчий комітет Ірпінської міської ради оприлюднити документ державного планування «Оновлення Генерального плану міста Ірпінь Київської області» у порядку, визначеному законом.

Також суд визнав протиправною бездіяльність виконавчого комітету ІМР щодо належного оприлюднення згаданого оновлення у повному обсязі.

Автори дослідження звертають увагу і на оголошення про проведення громадських обговорень щодо детального плану території ПрАТ «Ірпіньмаш».

Зазначають, що тут планують звести будинки на майже 6,5 тис. квартир, де проживатимуть близько 19 тис. осіб.

Це також збільшить потребу в садочках та школах – по 196 місць, у поліклініці – зростання прийому пацієнтів на 470 людей/добу.

Ці нові будинки (без громадських об’єктів) дадуть навантаження на інженерні мережі: води і каналізування – 6280,8 кубометрів/добу, електроенергії – 5967 кВт.

На папері в цьому мікрорайоні запланували будівництво школи та дитсадка, які теоретично зможуть покрити потреби саме для мешканців цих новобудов.

Але такі паперові версії люди бачили уже багато разів, починаючи з 2014 року (ЖК «Благодатний»). В Ірпені далеко не все споруджують, що планують.

Тому «Демократична сокира. Ірпінь» 11 березня о 9:30 виходить до Ірпінської міської ради на акцію «Прийди і намалюй Генплан».

Її представники хочуть привернути увагу громади Ірпеня до питань планування розвитку міста та (не)дотримання депутатами ІМР і посадовими особами містобудівного законодавства.

The post В Ірпені планують акції протесту проти фейкового Генплану, що «освячує» незаконну забудову appeared first on Ірпінь онлайн.

Якщо в оприлюдненому 19 лютого Генплані м. Ірпеня є розбіжності з тим містобудівним документом, який прийняла Ірпінська міська рада 19 грудня 2018 року, то треба провести службове розслідування і прийняти відповідні рішення. Зокрема й кадрові.

За словами Нагалевського, якщо територію заводу ПрАТ «Ірпіньмаш» хочуть забудувати, то це треба робити чітко в межах законів і державних будівельних норм.

А поки детальний план цієї території входить з ними у суперечність.

Нагадаємо, ірпінська влада оголосила, що до 19 березня 2021 року приймаються заяви та пропозиції громадськості при розгляді детального плану території ПрАТ «Ірпіньмаш».

У промзоні хочуть звести десятки висоток. І це зважаючи на те, що цей мікрорайон міста густо заселений унаслідок хаотичної шаленої забудови. Наразі кількість населення тут сягає 15 тис. осіб.

«Ірпінці в цьому хаосі з Генпланом і тотальним будівництвом бояться втратити значну частину своїх прибудинкових територій, на яких зводяться різні об’єкти без погодження з ними й громадських слухань з мешканцями відповідних багатоквартирних будинків», – наголошує депутат.

The post Тимур Нагалевський: «Генплан, забудова «Ірпіньмашу», прибудинкові території – три актуальні проблеми Ірпеня» appeared first on Ірпінь онлайн.

Роками тривала боротьба між ірпінською владою та громадою за територію табору «Сокіл». Для колишнього мера Ірпеня Володимира Карплюка це був ласий шматок під забудову багатоповерхівками.

Ділянки у цьому куточку природи хотіли виділити учасникам АТО, працівникам комунальних служб, які потребують поліпшення житлових умов, багатодітним та іншим категоріям.

Зазвичай виділяється земля, а потім за напрацьованою схемою, якщо у людей немає коштів на спорудження приватного будинку, вони віддають власні ділянки забудовнику в обмін на майбутні квартири у висотках.

Ірпінська влада теж узяла участь у торгах по «Соколу», начебто плануючи на 2 га звести комунальну школу. Новоспечений мер Ірпеня Олександр Маркушин клявся, що на решті території не буде багато- та низькоповерхової забудови.

До речі, у цьому куточку Ірпеня під висотну забудову хочуть пустити промислову зону – територію ПрАТ «Ірпіньмаш».

Зі свого боку, небайдужа громада міста зверталася до уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби з проханням врятувати від зруйнування табір «Сокіл», щоб залишити тут рекреацію, де могли б відпочивати та оздоровлюватися діти.

Після продажу на аукціоні 1979,2 кв. м нерухомості за 160 млн грн доля табору залишається невідомою. Адже в Ірпені звикли з легкістю змінювати цільове призначення землі.

Яскравий приклад – заплавні землі р. Ірпінь, де, зокрема, колишній депутат Ірпінської міської ради від партії «Нові обличчя» Ігор Оверко, якого ще називають «прорабом» Карплюка, зводить ЖК «Синергія сіті». Відомо, що ці ділянки знаходяться за межами Ірпеня.

Але Ірпінська міська рада минулого скликання змінила їх цільове призначення: із сільськогосподарських – під багатоповерхову забудову.

Про ТОВ «ФК Форт» поки мало що відомо. Так, у 2019 році Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг відмовляла товариству у внесенні до Державного реєстру фінансових установ, оскільки були розбіжності в документах.

У 2021 році Національний банк України відкликав (анулював) ліцензії на надання фінансових послуг у 40 фінансових установ на підставі поданих ними заяв. Серед них фігурує і ТОВ «ФК Форт».

Але зазначається, що ці фінкомпанії продовжують свою роботу та мають чинні ліцензії на інші види діяльності.

The post В Ірпені за 160 мільйонів гривень продали нерухомість табору «Сокіл»: доля рекреації – під питанням appeared first on Ірпінь онлайн.

Ірпінська влада подала оголошення, що до 19 березня 2021 року приймаються заяви та пропозиції громадськості при розгляді детального плану території ПрАТ «Ірпіньмаш».

Документ розроблений на підставі рішення 43-ї буремної сесії VII скликання Ірпінської міської ради у 2017 році, день проведення якої чиновники на чолі з тодішнім мером Ірпеня Володимиром Карплюком терміново переносили.

Це й не дивно, адже тоді депутати схвалили й зміну цільового призначення сільськогосподарських заплавних земель на будівництво на них багатоповерхівок.

Відповідальний за організацію розгляду пропозицій – начальник відділу містобудування та архітектури Михайло Сапон.

Подання з пропозиціями надаються у строк із 18 лютого до 19 березня 2021 року (включно) до відділу містобудування та архітектури ІМР.

Прилюдне експонування в приміщенні Ірпінської міської ради за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Шевченка, 2-а.

У зв’язку із карантином усі заяви та пропозиції подаються виключно у письмовому вигляді або на електронну адресу відділу містобудування та архітектури: e-mail: irpen_arch1@ukr.net.

ПрАТ «Ірпіньмаш» пов’язане із родиною Петра Мельника – ексректора Національного університету державної податкової служби України. Його сина Максима призначили заступником ірпінського міського голови.

Свого часу це потужне підприємство, засноване у 1931 році, випускало техніку та устаткування для торфорозробної промисловості, сільського господарства, реалізовувало свою продукцію за кордон за валюту. Кількість робочих місць сягала майже 850.

Улітку 2019-го в Ірпені спалахнув скандал через утилізацію автошин на території «Ірпіньмашу». Обурені жителі міста влаштовували акції протесту.

The post «Ірпіньмаш» – під забудову: в промзоні Ірпеня хочуть звести десятки висоток appeared first on Ірпінь онлайн.

Восени 2017 року місцеві жителі почали активно скаржитися, що «Стандарт» уже майже півроку діє у мікрорайоні меблевої фабрики Ірпеня без відповідних дозвільних документів.

Працювало підприємство у мікрорайоні меблевої фабрики переважно у нічний час, щоб люди менше бачили дим, відчували сморід і чули гул обладнання.

Випускали брикети для опалення, мовляв, виробництво екологічно чисте, продукція йде до Чехії. Ось лише проведуть пусково-налагоджувальні заходи та нададуть документи.

За дивним збігом обставин, депутат Ірпінської міської ради Богдан Карпенко («Нові обличчя») був певним чином причетний до території, яку орендувало згадане товариство.

А в ситуації із шинами територія ПрАТ «Ірпіньмаш» (вул. Садова, 94), де «Екоклінворм» є орендарем, дана адреса не входить до меж депутатських округів. 

Тоді Карпенко запевняв людей, що свого часу цю землю, яку орендував «Стандарт», було придбано на відкритих торгах, призначено управляючого.

Мовляв, я неодноразово відвідував «Стандарт» і не виявив ознак шкідливості виробничих процесів. Для виготовлення брикетів використовують дубову тирсу (у ній є дубильні речовини), а спалюються звичайні дрова.

Святослав Куценко – депутат ІМР від округу, що у межах меблевої фабрики, – підтримав право своїх виборців на безпечне життя.

Він підготував відповідні заяви до органів влади та різних інстанцій, правоохоронних структур, у яких окреслив дану проблему.

Тодішній мер Ірпеня Володимир Карплюк, як зазвичай, пообіцяв розібратися. Але, мовляв, за законом міська влада не має повноважень заборонити займатися підприємництвом.

На сесії Ірпінської міської ради обурені ірпінці, які півроку марно зверталися до різних служб, зокрема й міських, запропонували йому самому переселитися до цього «Бухенвальда», який працює під їхніми вікнами.

Чиновникам, не задоволеним таким перебігом подій, які розбурхали їхнє розмірене життя, довелося вирішувати проблему.

Здавалося б, цей приклад навчив їх, що ситуацію треба не загострювати, а попереджати заздалегідь, турбуватися про життя і здоров’я населення, за податки яких вони живуть.

Проте знову історія повторилася. Обурена громада вийшла на акцію протесту проти утилізації шин. Від виконавчої влади до людей ніхто не вийшов.

Інформація про проведення акції була розповсюджена у ЗМІ та соцмережах – чинуші про неї знали. Але резонансна подія не викликала у них бажання перейнятися нагальною проблемою?

Громадській діячці та журналістці Михайлині Скорик-Шкарівській вдалося виловити в.о. міського голови – секретаря ради Анастасію Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) на сходах міської ради згодом після мітингу.

Вона її запитала, чому не вийшла до людей? Та послалася на зайнятість і перевела розмову на маніпулятивні теми: «замовники», «скільки платять».

Говорили, що перший заступник посадовиці Олександр Маркушин, який зазвичай «розрулює» проблемні питання, у відпустці. Де інші заступники – не відомо.

Можливо, просто не захотіли бути «громовідводом» для громади у вирішенні чужих бізнес-інтересів?

Зустрівся з протестувальниками лише посадовець Андрій Літвинов, що відповідає за ЖКГ. Та й той пояснив, що він тут як депутат Ірпінської міської ради («Нові обличчя»), якому, мовляв, не байдуже до міських проблем.

Неначе кіношний Бетмен, він узявся владнати ситуацію з шинами. Розповідав про розірвання договору на оренду території «Екоклінвормом», припинення виробництва, чатування мунварти тощо.

І зараз виставляє у соцмережах фото про свої «неймовірні» подвиги заради громади – «поїхали, перевірили, дякую небайдужим». Але з площі мітингувальники його проводжали викриками «Ганьба».

Коли ситуація з шинами дійшла до загострення, чиновники розводили руками: мовляв, ми не знали про це шкідливе виробництво, не можемо втручатися в роботу підприємців.

Тоді гріш ціна таким депутатам та виконавцям, які не відають, що діється під носом і не можуть знайти відповідні законні механізми, щоб припинити отруєння людей.

І тим паче не місце їм при владі, якщо вони зневажають громаду чи мають на шкідливому виробництві свої бізнес-інтереси. Адже висновки із «Стандартом» так і не були зроблені.

The post Реакція ірпінських чиновників на шинний скандал: байдужість чи бізнес-інтереси? appeared first on Ірпінь онлайн.

Як відомо, обурені місцеві жителі не бажають змиритися з тим, що в місті, яке колись було курортним, влаштували виробництво з утилізації шин.

Не зупинило людей і те, що власник підприємства ТОВ «Екоклінворм» запевняє, що його робота є безпечною та екологічно чистою. Але смороду не приховаєш.

Від місцевої влади на зустріч з учасниками акції вийшов начальник управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та житлово-комунального господарства Андрій Літвинов.

Хоча його посада начебто й не має стосунку до цього, але він виступив як депутат Ірпінської міської ради. Мовляв, йому не байдуже, що відбувається у місті.

Зазвичай у таких випадках, коли відбуваються акції протесту, «грудьми на амбразуру» стають очільники міста чи їхні заступники.

Але в.о. міського голови – секретар ради Анастасія Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька) послалася на зайнятість. А її перший заступник Олександр Маркушин перебуває у відпустці. Чим були зайняті інші заступники – не відомо.

Літвинов запевнив, що 21 серпня власником території, де влаштували виробництво (ПрАТ «Ірпіньмаш) була «запущена процедура розірвання договору з любителями шин».

До її закінчення влада патрулюватиме, і в разі відновлення роботи заводу – це зупинятиме.

«Якщо ви стали свідком паління шин, набирайте КП «Муніципальна варта» 0 730 700 557, або можете дзвонити мені напряму на мій мобільний 0504440274. Ми одразу приїдемо», – зазначив Літвинов.

Але після мітингу небайдужа громада та журналісти не полінувалися завітати на згадане виробництво. І виявили, що воно, схоже на все, працює.

Свідки запевняють, що вночі знову відчувався сморід від спалювання шин. Неподалік виробничого цеху зустріли 3 чоловіків, у яких опізнали осіб, що трудилися тут вчора.

У самому цеху вчора чоловік робив цегляну кладку навколо виробничої печі. За свідченнями активістів, висота стіни збільшилася. У ємності – залишки незастиглого цементного розчину.

Також у печі залишки спалених шин, поряд – рідкі продукти піролізу. Насоси, що перекачують рідини, підключені до живлення. На столі – залишки їжі працівників.

Складається враження, що останніх просто попередили про візитерів на прохідній. Тому вони вирішили пересидіти на вулиці.

Звісно, що це вторинні докази того, що виробництво не припинене. Адже за руку не зловили. І було б добре, щоб це не знадобилося.

Відео: Маріель Славська

https://www.facebook.com/marielslavskaya/videos/3492483527444643/

The post Громада проти шин: чи зупинила ірпінська влада шкідливе виробництво? appeared first on Ірпінь онлайн.

Ці питання, які винесли 25 липня на розгляд 70-ї сесії Ірпінської міської ради, викликали особливу цікавість.

Загалом порядок денний пленарного засідання з’явився на офіційному сайті ІМР за день до його проведення, що є порушенням закону про доступ до інформації.

Зате ірпінські чиновники згадали за 2 дні про сесію і не «полінувалися» двічі подати про це оголошення.

Останнім часом вони навіть почали виставляти на сайті проекти рішень. Правда, не всі й без додатків, де докладно пояснюється суть питання, наводяться відповідні цифри.

Чим далі, тим все більше формулювання питань, які мають розглядати депутати, стає абстрактним та заплутаним. Тому доводиться гадати, що мається на увазі.

Отже, електронні петиції стосувалися будівництва підземного автомобільного тунелю в мікрорайоні Романівка та виділення коштів для будівництва скверу або виконання комплексу озеленювальних робіт на земельній ділянці по вул. Ново-Оскольській, 2-ж/2-є.

Швидше за все, в першому випадку мався на увазі підземний перехід для пішоходів через трасу Ірпінь-Київ.

ІМР вирішила звернутися до Верховної Ради з ініціативою прийняття законопроекту щодо захисту прав інвесторів житлового будівництва та врегулювання зобов’язань відносно довгобудів.

За словами в.о. міського голови – секретаря ради Анастасії Попсуй (змінила прізвище на Заблоцька), на завершення ірпінських недобудов треба мільярд гривень. До речі, це річний бюджет Ірпеня.

Депутати хочуть звертатися до парламенту, щоб це питання вирішувалося на державному рівні.

Попсуй говорила, що, мовляв, дозволи на всі ці будівництва ми не надавали, земля – не наша. А вимагають, щоб ми несли за це відповідальність.

Що ж, залишається лише дивуватися, як ці особи уже намагаються хутко «перевзуватися» у повітрі. Адже вони фактично опираються на те, про що ІА «Погляд» неодноразово попереджав громаду в своїх матеріалах.

На які роботи підуть пайові внески забудовників і які суми витратять – теж не відомо, бо у проекті рішень чиновники «забули» вкласти додаток.

Водночас трапилися й «проколи». Наприклад, пайові забудовників Р. Дріжденка та В. Роспотнюка розподілили на 2 об’єкти.

В одному випадку це реконструкція приміщень першого поверху Ірпінської центральної міської лікарні (Буча) на майже 123,3 тис. грн.

У другому – капремонт зони благоустрою навколо ірпінської реліквії – «Дуба-Прадуба» на суму 167,5 тис. грн. Правда, на сесію вирішили дещо її зменшити – до майже 150 тис. грн.

А ще проскочив список «щасливчиків», яким дозволили «заплатити» пайову виконаними роботами: Я. Ільницька, О. Осипенко та В. Роспотнюк.

Загадкою є питання про надання дозволу на списання з балансу нежитлового приміщення по вул. Слов’янська.

На сайті ІМР проекту рішення нема. Напевно, мається на увазі будови, де «квартирує» КП «Ірпіньзеленбуд» чи колишнє КП «Служба захисту та лікування тварин», яке після реорганізації стало частиною «Контролю благоустрою міста».

Після скандальної відставки керівника останнього Ірини Мурги та статутних змін ірпінська влада націлилася змінити цільове призначення землі із охорони здоров’я на багатоквартирну забудову.

Ще одне «дивне» питання порядку денного – про списання основних засобів. Небайдужа громада оприлюднила перелік об’єктів – стара контора та майстерні. Але нема ні назви підприємства, ні адреси.

Водночас депутат Ірпінської міської ради Сергій Глиняний повідомив, що «Ірпіньзеленбуд» з вул. Слов’янська, 1 перебирається у парк ім. Правика.

Певним чином з парковою темою пов’язане питання «Про внесення змін в рішення Ірпінської міської ради від 15.09.2016 року №1375-21-VІІ «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки Ірпінської міської ради в м. Ірпінь, вул. Соборна, 173».

Довідник вказує, що це адреса кафе «Дубки», що знаходиться в однойменному парку.

Трапляються й казуси. От як з питанням «Про прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Ірпінь об’єктів державної власності, які під час приватизації не ввійшли до статутного капіталу ПрАТ «Ірпіньмаш».

Коли виникне бажання переглянути цей проект рішення на сайті, то побачимо інший – стосовно програми поводження з безпритульними тваринами.

Це зроблено випадково чи свідомо? Враховуючи бажання забудувати висотками територію колишнього заводу, відомого за межами нашої країни. Адже він продавав свою продукцію навіть за кордон.

У 90-ті підприємство забезпечувало роботою до тисячі ірпінців. Понад 60% продукції випускали зі знаком якості. Тому вона й користувалася попитом на світових ринках.

Ще один казус – із садочком. У порядку денному фігурує питання про створення комунального закладу дошкільної освіти (ясла-садок) №10 «Знайко».

А в проекті рішень він перетворився на… «Барвінок», що по вул. Курортній. Це викликало сумні жарти серед ірпінців – це один і той же садочок, чи їх уже два?

Нещодавно наші земляки намагалися записати своїх дітей до цього садочка, який начебто має відкритися 1 вересня.

Кількість місць заявлялася 75, бажаючих потрапити – сотні. А поруч у мікрорайоні ростуть численні висотки.

Одіозному забудовнику Олександру Пікулику змінили цільове призначення землі із будівництва житлового будинку на спорудження багатоквартирки по вул. Університетська, 25-ж, а Лідії Ковальчук – по вул. Пушкінській, 25-б та Чехова, 6-е.

The post «Дайте мільярд!»: ірпінська влада просить ці кошти у держави на завершення недобудов appeared first on Ірпінь онлайн.