Із коронавірусом чиновники отримали механізм боротьби із незаангажованими представниками засобів масової інформації та громади.

Аби не пускати невгодних на офіційні заходи чи до «тіла» чиновника, посилаються, приміром, на рішення місцевих комісій з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій.

Мовляв, «з метою дотримання протиепідемічних норм та недопущення розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-19» буде обмежено кількість присутніх чи відвідувачів.

23 березня в Ірпені мало відбутися засідання депутатської комісії з питань земельних відносин, лісових та природоохоронних питань.

На офіційному сайті ІМР заздалегідь не було опубліковано жодних повідомлень про обмеження доступу на неї чи акредитацію для ЗМІ.

Проте, добре знаючи ірпінських владних махлярів, адміністратор ІА «Погляд» напередодні зв’язалася телефоном із Оксаною Нечитайло, яка очолює відділ забезпечення діяльності ради, а також є депутатом ради. Вона повідомила, що дійсно обмежень нема.

Але у день засідання комісії знімальну групу ІА «Погляд» чекав неприємний сюрприз: муніципальна варта на вході до адміністративного приміщення ІМР перекрила прохід для журналістів.

Почали розповідати про акредитацію, а потім про те, що хтось має вийти з «керівництва міста» і їх забрати, і згодом – про карантинні заходи.

Довелося викликати поліцію, яка теж виявилася безсилою вирішити питання – лише прийняли відповідну заяву.

18 березня журналістів ІА «Погляд» мунварта теж не впустила до адмінприміщення Ірпінської міської ради разом із депутатом ІМР Романом Погорілим та правозахисником Віталієм Купрієм.

Планувався візит до начальника відділу містобудування та архітектури Михайла Сапона, що стосувався розслідування факту підробки Генерального плану м. Ірпеня.

Знову ж мунвартівці послалися на карантинні обмеження з боку місцевої комісії, фактично перевищивши свої службові повноваження.

Адже Конституція України надає журналістам право на безперешкодне отримання інформації.

Традиційно не допускають знімальні групи ІА «Погляд» на сесії Гостомельської селищної ради. І знову ж мотивують це карантинними обмеженнями.

Складається враження, що стосуються вони невгодних журналістів, які намагаються подати об’єктивну інформацію. Адже за попередньою акредитацією поглядівці потрапили на сесію в Ірпені. Не було проблем із сесійними засіданнями у Бучі, Бородянці.

Ось тому 25 березня у Гостомелі перед початком сесії довелося теж викликати поліцію, щоб скласти заяву щодо перешкоджання журналістській діяльності з боку місцевої влади.

Варто нагадати, що такі дії посадовців караються штрафом від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років або без такого (ч. 3 ст. 171 ККУ).

The post Коронавірус – інструмент для перешкоджання журналістській діяльності у Приірпінні appeared first on Ірпінь онлайн.

На 82-ій сесії ІМР родині Плешків за договорами сервітуту виділили в Ірпені земельні ділянки. Припускають, що подружжя й раніше їх використовували для ведення підприємницької діяльності.

Отже, Максиму, якого прозвали Папахою, дісталося 0,0098 га для розміщення групи тимчасових споруд – човнової станції та торговельного павільйону на набережній в районі вул. Стельмаха.

Дружині – 0,0078 га для розміщення тимчасової зблокованої споруди та майданчика для зберігання спортивного інвентаря в парку «Центральний» по вул. Чехова.

А також 0,0044 га для розміщення тимчасової споруди – торговельного павільйону в парку «Дубки» по вул. Соборній.

Дивно, чому ці ласі ділянки не надали за договором оренди? За словами депутата Ірпінської міської ради Лаврентія Кухалейшвілі, для цього є відповідна процедура, щоб виставити право їх орендування на прилюдні торги.

Але ірпінські спритники вигадали схему із сервітутами – надавати право користування. У цих документах не регулюється вартість оренди – хоч 0 чи 1 грн. На відміну від оренди майна, де чітко встановлена межа.

Напевне, таким чином екс-мер Ірпеня Карплюк, який реально контролює маріонеткову ірпінську владу, розрахувався з Плешком за слухняні голосування за шкурні питання дерибану.

За уточненою декларацією за 2017 рік останній, як безробітний депутат та радник мера Ірпеня на громадських засадах, очільник фракції партії «Нові обличчя», був бідний, мов церковна миша.

Зараз його справи йдуть краще. Але дух авантюризму кидає на різні, здавалося б, дивні вчинки. Проте ми розуміємо, що це звичайна клоунада, яку він обрав як власну політичну фішку.

Згадаємо, як ця особа приковувала себе до турнікету прокуратури, відстоюючи свого шефа – Карплюка, якого викликали до цієї установи.

«Не дурник у папасі» свого часу витанцьовував перед Шуфричем, носився із каченятами, «всиновлював» котеня тощо.

Зараз розгорнуто політичний проєкт, за яким Плешко мітить у крісло селищного голови Гостомеля.

Цей населений пункт створив власну об’єднану територіальну громаду, від’єднується від Ірпеня, для якого багато років був фінансовим донором.

Звісно, що Карплюк та його оточення не хочуть втрачати селище зі своєї сфери впливу. Тому намагаються «всунути» туди на мера свою людину.

Адже це суттєві бюджетні кошти, які можна відмивати, а також природні ресурси, які є спокуса пустити під висотну забудову.

The post Сервітути для карплюківського блазня: в Ірпені родині Плешків надали ласі землі на набережній та в парках appeared first on Ірпінь онлайн.

Про цей факт повідомила facebook-сторінка “Гостомель вечірній”.

Припускається, що в умовах пандемії висока температура в депутата може свідчити про наявність в його організмі коронавірусу, який зараз активно шириться в регіоні.

Сам Максим Плешко, як і інші абмбітні представники “Нових облич” попри пандемію не збираються зупиняти розвиток Ірпеня та своїй піар-кампаній перед майбутніми місцевими виборами. Все частіше з’являючись у Гостомелі, Плешко навіть вигадав для себе новий бізнес – сміттєвий. На засідання виконкому Плешко намагався потрапити якраз з представником сміттєзвалища. На думку Максима, саме в селищі, яке всіма силами хоче від’єднатись від Ірпеня через нераціональний розподіл фінансування, варто збирати сміття на так званій “сортувальній лінії”, підприємстві, що знаходиться на околиці селища, а не вивозити його на полігон. Ймовірно, що до будівництва цієї “сортувальної лінії” причетні компанії представників “Нових облич”.

Таку ініціативу Плешка мешканці Гостомеля зустріли вкрай негативно, зазначивши, що гарантій того, що підприємтво впорається з обсягами сміття Гостомеля, та, ймовірно, Ірпеня – немає, а Плешко, який на виборах скоріш за все програє, про проблему сміття і сам Гостомель забуде дуже швидко.

The post “Сміттяра” Плешка через підозру на коронавірус не пустили на засідання виконкому в Гостомелі appeared first on Ірпінь онлайн.

Як повідомляє гостомельський селищний голова Юрій Прилипко, згідно з документами площа земель Гостомеля тепер становить 3780,869 га. Отже, територія селища збільшилася майже вдвічі.

Посадовець вважає, що це важливий крок для збільшення податкових надходжень до бюджету.

Наступний етап – отримання юридичного статусу Гостомельської об’єднаної територіальної громади після проведення чергових виборів у жовтні поточного року.

На шляху до цього селищу доводиться долати спротив Ірпеня, який не бажає відпускати свого фінансового донора у вільне плавання.

Це й не дивно, адже так повелося, що багато років Гостомель перераховував до загального бюджету Ірпеня суттєві суми, а назад на його розвиток поверталися досить мізерні кошти.

На території селища зосереджені потужні підприємства – ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші. Вони – одні з найбільших платників податків Приірпіння.

The post Нові межі Гостомеля – приблизно 3,8 тисяч гектарів: територія селища збільшилася майже вдвічі appeared first on Ірпінь онлайн.

11 березня Гостомельську селищну раду відвідала ірпінська делегація на чолі з лідером фракції «Нові обличчя» в ІМР Максимом Плешком, начальником управління освіти і науки Олегом Білорусом, а також колишні депутати ГСР Олег Мамчур і Ольга Смолянчук.

За офіційним повідомленням Гостомельської селищної ради, Плешко в кабінеті заступника селищного голови Дмитра Абрамчука, пояснюючи мету візиту, зауважив, що приміщення, яке займає селищна рада, закріплене за ірпінським управлінням освіти та науки. Наразі воно перебуває на балансі КП УЖКГ «Ірпінь».

Плешко наполягав, що замість селищної ради у ньому треба створити шкільний заклад, а ГСР повинна звільнити своє приміщення.

Гостомельська сторона зазначає, що право виконання управлінських функцій та надання населенню адміністративних послуг у ньому селищна рада не один рік виборювала в судах кількох інстанцій.

І ось 6 лютого 2020 року було винесено ухвалу щодо закриття виконавчого провадження стосовно виселення звідси селищної ради.

ГСР вбачає, що комусь вигідно перед виборами дезорганізувати роботу селищної влади, посіяти хаос.

«Адже взірцевий і створений першим серед селищ України ЦНАП тільки минулого року прийняв 6 тисяч жителів Гостомеля, переважна більшість котрих – люди похилого віку.

Що було б, коли б ЦНАП згорнув свою роботу, куди звертатися нашим громадянам?» – риторично запитують на сайті.

Абрамчук пояснює, що реконструкція згаданого приміщення під школу сьогодні неможлива.

По-перше, для такого закладу потрібно підвести центральне каналізування.

ГСР уже зверталася до 5 організацій з пропозицією взятися за ці роботи, щоб мати центральну мережу для побутових стоків. Але поки бажаючих не знайшлося.

По-друге, опрацьовано проект добудови приміщень до ЗОШ №13 на 20 класів і ЗОШ №14 з корпусом під дошкільний заклад. Також продовжуватиметься реконструкція початкової школи №15.

Як відомо, Ірпінь активно гальмує створення Гостомельської ОТГ, яка вирішила прокладати власний шлях у руслі децентралізації.

Одним з важливих аспектів «розлучення» є фінансове питання. Десятиліттями Гостомель залишається фактично грошовим донором загального бюджету Ірпінського регіону.

Водночас на розвиток селища відраховуються із загальної скарбнички досить мізерні суми. У цьому плані людей обурює марнотратство у витрачанні коштів на площі, набережні, парки, сквери, стели в Ірпені.

Швидше за все, Плешко, як карплюківська маріонетка, намагається збивати темпи децентралізації у Гостомелі та перехоплювати ініціативу місцевої громади в питаннях, важливих для її розвитку.

Маніпулюючи прагненнями людей, ірпінська тимчасова влада на власному прикладі показує, що її злочинним пріоритетом є знищення невідновлювальних природних ресурсів під забудову.

Це допомагає збагачуватися певним особам та створює шалене навантаження на соціальну інфраструктуру. Саме за дерибанні питання й голосує новообличчівська більшість в ІМР, серед яких і Плешко.

А забезпечення життєдіяльності міста здійснюється за рахунок надходжень від платників податків, які трудяться зокрема й на підприємствах Гостомеля.

У 2018 році із селища до бюджету м. Ірпеня надійшло 131,6 млн грн (повернулося 15,2 млн грн), у 2019-му – 165 млн грн (7,2 млн грн).

На території селища працюють потужні підприємства – ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші.

Ірпінь, чудово розуміючи, що втрачає фінансового донора, робить усе можливе, аби не відпустити Гостомель. Останнім часом на розвиток селища кидаються різні подачки.

Звісно, що від них не варто відмовлятися. Бо це ті кошти, які свого часу не надійшли від ірпінського бюджету через несправедливий розподіл.

Але у виборі подальшого шляху розвитку треба враховувати реалії, а не вірити порожнім обіцянкам карплюківських маніпуляторів.

The post Рада чи школа у Гостомелі: фінти карплюківських маніпуляторів appeared first on Ірпінь онлайн.

У Києві завершилися публічні консультації щодо змін до Конституції України в частині децентралізації. Їх проведення розпочинається у регіонах.

Участь у дискусіях узяли представники центральної влади, місцевого самоврядування, громадськості, профільних, міжнародних організацій, експерти.

Сподіваємося, їх напрацювання допоможуть вирішити суперечливі питання, які виникають унаслідок таких «розлучень», як між Ірпенем та Гостомелем.

На жаль, роз’єднання громад переросло у гучний скандал. Проблема накопичувалася десятиліттями. І її суть окреслена зокрема й фінансовими інтересами.

Багато років Гостомель слугує у цьому плані донором для Ірпінського регіону: віддає до спільної бюджетної скарбнички набагато більше, ніж повертається на його потреби.

Це й не дивно, адже на території селища зосереджені потужні підприємства – ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші. Вони – одні з найбільших платників податків Приірпіння.

На 77-ій сесії Ірпінська міська рада ухвалила звернення депутатів до Верховної Ради України, щоб не допустити від’єднання Гостомеля від Ірпеня.

Це рішення вилилося у грандіозний скандал, враховуючи «аргументацію», чому селище з потужним економічним потенціалом не зможе вижити без міста, яке нищить невідновлювальні природні ресурси та викидає шалені кошти на марнотратні поєкти на кшталт набережних, площ, парків, скверів, стел тощо.

І водночас в Ірпені гостро відчувається нестача шкіл, дитячих садочків, лікарень та інших соціальних об’єктів.

У штучно перенаселеному місті для людей нема роботи. В її пошуках вони вирушають до Києва, наповнюючи податками бюджет столиці.

Але крок за кроком Гостомель наближається до остаточної кристалізації своєї об’єднаної територіальної громади.

Це, зокрема, відображено й у проєкті змін перспективного плану формування територій громад Київської області.

The post Перспектива Гостомельської ОТГ: від фінансового донора Ірпеня до повноцінної громади appeared first on Ірпінь онлайн.

Градус напруги на початку 77-ї сесії Ірпінської міської ради підвищив керівник муніципальної варти Микола Ковальчук. Він пожалівся на депутата ІМР (фракція партії «Свобода») Лаврентія Кухалейшвілі.

Мовляв, той «безпідставно» звинувачує у соціальних мережах його підлеглих, які «нейтралізували» ірпінця Олександра Тищенка під час інциденту поблизу парку «Покровський».

Як відомо, учаснику АТО, який заперечував проти облаштування «ялинкового смітника» поруч з його будинком, мунвартівці зламали руку та завдали побоїв.

Ковальчук дуже зацікавився статками Кухалейшвілі, відображеними у його декларації, натякаючи чи на низьку професійну кваліфікацію, чи на гонорари у «конвертах».

Свого часу Ковальчук був громадським екологом у регіоні, переймався проблемами винищення природних ресурсів. А потім просто продався місцевій владі, зрадивши інтересам громади.

Простіше кажучи, з ним розплатилися хлібною посадою керівника муніципальної варти, яку ще називають «бандформуванням» чи «мініармією» відставного мера Ірпеня Володимира Карплюка.

Отримуючи 15-мільйонне фінансування з міського бюджету, славні бійці в основному активно борються із курцями та пияками на площах міста, взаємодіють із тітушками, як це спостерігалося під час ухвалення фейкового Генплану м. Ірпеня.

Депутати дозволили Ковальчуку перебрати ліміт часу на промову та не надали можливості виступити депутату Ірпінської міської ради Сергію Глиняному.

Згодом перейшли до звернення ІМР до Верховної Ради, в якому депутати фактично просять не відпускати Гостомель зі сфери свого впливу, переконуючи, що з Ірпенем селищу житиметься краще.

Але, як кажуть, на милування нема силування. Як наголосив гостомельський селищний голова Юрій Прилипко, громада, відчуваючи свою спроможність, зробила вибір ще у 2015 році.

Додавало впевненості й відсутність порозуміння із ірпінською владою на чолі з Карплюком. Відбувалося фактично «видоювання» коштів платників податків Гостомеля до бюджету Ірпеня.

Натомість на розвиток селища поверталися копійки, якщо порівнювати із загальним внеском. Замість цього ірпінські демагоги сипали обіцянками.

«Дії Ірпінської міської ради суперечать принципам децентралізації. Це неповага до громади Гостомеля, Озер, Горенки та Мощуна, які вирішили утворити власну ОТГ», – підкреслив Прилипко.

Але табло у залі засвідчило, що ірпінські депутати не бажають відпускати селище. Обурення представників Гостомельської ОТГ сягнуло апогею.

Головуючий на сесії новоспечений в.о. міського голови – секретар ради Андрій Літвинов, якого вважають маріонеткою Карплюка, намагався на це не звертати уваги, продовжуючи засідання.

Проте під натиском людей був змушений оголосити перерву. Це мало чим допомогло, пристрасті наростали. З плачем у голосі ірпінський очільник просив громаду не зривати сесію, а депутатів – зайти до зали.

До того ж Літвинов проігнорував вимогу присутніх оприлюднити на табло прізвища тих, хто брав участь у голосуванні. Пізніше він виправдовувався, що нема такої технічної можливості.

У цьому плані Гостомельська селищна рада переводитиме стосунки з ІМР у судову площину. А звернення ірпінських депутатів до ВР розглянуть на її профільному комітеті.

Іншим скандальним питанням було затвердження Положення про органи самоорганізації населення Ірпінської міської територіальної громади.

Заздалегідь виступила секретар вуличного комітету Тамара Буренко, яка від імені ОСНів Ірпеня закликала депутатів зняти його з голосування.

Підстава – порушення закону про органи самоорганізації населення, самоврядування та Конституції.

Злякавшись нового сплеску обурення, головуючий поспішно запропонував більш детально довивчити це питання.

Третій сплеск обурення прийшовся на питання, дотичні до Михайла Ковальчука – колишнього депутата Ірпінської міської ради.

Уже не вперше на сесію виносять питання його дружини щодо відведення земельних ділянок, цільове призначення яких змінюється з будівництва житлового будинку на багатоквартирний по вул. Пушкінська, 25-б та Чехова, 6-е.

Але емоції людей стосувалися трансформаторної підстанції ЖК «Сяйво». Вони запевняють, що вона несе загрозу здоров’ю та безпеці мешканців навколишніх будинків.

Говорилося, що підстанція створює середовище для виникнення онкологічних захворювань, насамперед раку крові, від підвищеного рівня електромагнітного поля.

Але депутати не перейнялися цією проблемою, воліючи якнайшвидше закінчити скандальну сесію.

The post Узурпація влади: «розлучення» Гостомеля з Ірпенем вилилося у грандіозний скандал appeared first on Ірпінь онлайн.

Над Ірпенем нависла загроза існування міста як повноцінної самостійної громади. Адже сателіти, підпорядковані йому адміністративно, зробили свій вибір не на користь Ірпінського регіону.

Повідомлялося, що до складу Ірпінської ОТГ увійшли Михайлівка-Рубежівка та Козинці. А громада Бузової – дала відкоша.

Як відомо, Гостомель створює власну ОТГ, Ворзель – за підсумками відповідних процедур приєднали до Бучі, а в Коцюбинському 61% учасників громадських слухань виступили за приєднання до Києва.

Загалом, Ірпінь в основному «спеціалізується» на винищенні невідновлювальних природних ресурсів переважно під висотну забудову.

Звісно, він боїться втратити Гостомель – свого великого фінансового донора, який традиційно наповнював ірпінську міську скарбничку суттєвими коштами.

А ось назад на розвиток селища поверталися суми, катастрофічно непропорційні його внеску до спільного бюджету – за залишковим принципом.

Ситуація з несправедливим перерозподілом коштів не змінювалася десятки років, навіть не зважаючи на обурення його очільників.

Процес децентралізації підштовхнув гостомельську громаду обрати власний шлях подальшого розвитку. Одним з аргументів такого вибору є фінансовий чинник.

Інформаційна довідка свідчить, що у 2018 році з Гостомеля до бюджету м. Ірпеня надійшло 131,6 млн грн (повернулося 15,2 млн грн), у 2019-му – 165 млн грн (7,2 млн грн).

На території селища працюють ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші. Ці підприємства є серед найбільших платників податків Приірпіння.

Звісно, ірпінські чиновники поширюють власні розрахунки та обіцянки. Проте в документі гостомельська сторона надає свої відповідні пояснення.

Водночас у 2019 році до загального та спеціального фондів міського бюджету надійшло понад 1,094 млрд грн, а видатки становили більше 1,093 млрд грн. А без офіційних трансфертів доходи суто Ірпеня перевищили 586 млн грн.

Нагадаємо, що у 2018 році на 46-ій позачерговій сесії Ірпінської міської ради депутати відмовилися відпустити Гостомель у вільне політичне, соціальне та економічне “плавання”.

Щоб не втратити селище, придумали лист до Верховної Ради. Тоді у сесійній залі мало не спалахнув скандал: колишній ірпінський мер Карплюк двічі ставив питання на голосування, але депутати його не приймали.

Щоб їх «нагнути», довелося навіть оголошувати перерву в засіданні. І з третьої спроби питання протягли.

Обурена гостомельська делегація залишила сесійну залу з вигуками «Ганьба» на адресу Карплюка та ірпінських «парламентарів».

Схоже, що ситуація повторюється на 77-ій сесії ІМР, яка відбудеться 30 січня. На її розгляд знову виносяться аналогічні звернення депутатів до ВР, щоб не допустити від’єднання Гостомеля.

Ірпінь намагається переконати, що Гостомелю без нього не вижити у цьому «буремному» світі. Мовляв, селище не може бути окремою територіальною громадою з огляду на інфраструктурну неспроможність.

Серед аргументів – концентрація в Ірпені органів державної влади – міських служб, установ, організацій.

Приписали сюди й військкомат, прокуратуру, центральну міську лікарню, які територіально знаходяться у Бучі, пологовий будинок, що у Ворзелі.

І начебто водопостачання теж неможливе без Ірпеня, хоча Буча в цьому плані не відчуває особливих проблем, незважаючи на «розлучення» із сусідом.

Навіть навели у проблемному списку й автобусне сполучення між населеними пунктами. Знову ж Буча від цього не страждає. До речі, перевізник (ТОВ «Ірпінське АТП 13250») територіально знаходиться у Гостомелі.

Зі свого боку, гостомельська влада нагадує, що ще з 2015 року громада селища та майбутні члени Гостомельської ОТГ (с. Озера, Горенка і Мощун) борються за право на самовизначення в статусі об’єднаної територіальної громади.

Керівництво Гостомеля переконане, що це спонукатиме до нового імпульсу розвитку територій, завдячуючи впровадженню реформи децентралізації.

Обстоюючи економічну свободу селища, ГСР спрямувала до ІМР власне звернення. Обіцяють, що на ірпінську сесію прибуде чисельний гостомельський «десант» з правом дорадчого голосу.

The post «Палиці в колеса» фінансовому донору: Ірпінь переконує, що Гостомель без нього не виживе appeared first on Ірпінь онлайн.

Зранку люди зібралися поблизу входу до приміщення Гостомельської селищної ради, “озброєні” плакатами. Вони висловлювали своє незадоволення тими процесами, що відбуваються у населеному пункті.

Голова Спілки воїнів-учасників АТО селища Гостомель Олексій Табачук наголосив, що організація виступила ініціатором цієї безстрокової акції протесту.

Він зазначив, що за роки правління Прилипка втрачені можливості перспективного економічно-соціального розвитку населеного пункту. Не вирішуються насущні проблеми місцевих жителів.

Влада приймає незаконні рішення. Це стосується і земельних питань. Зокрема й щодо виділення ділянок, коли учасникам АТО відмовляли, а надавали землю посадовцям селищної ради.

Табачук стверджує, що зараз відбувається рейдерське захоплення комунального майна. Так склалося, що сьогодні — це територія УЖКГ “Гостомель”.

За словами депутата ГСР Юрія Марчука, Прилипко та його родина повністю узурпували владу в селищі. Емоції досягли свого апогею, коли наприкінці травня був звільнений начальник УЖКГ “Гостомель” Віктор Пустовалов та призначена інші людина.

Марчук зазначив, що колектив з цим не погодився — підтримує Пустовалова. Комунальники прийшли на зустріч до селищного голови з вимогою скасувати розпорядження про звільнення.

Адже це рішення викликало і здивування, бо останні роки персонал отримував різні нагороди та подяки за свою працю. Начебто й не було вагомих причин до зміни керівника.

Також представники громади не задоволені, на їх думку, штучним затягуванням владою створення Гостомельської ОТГ, намаганням родини Прилипка збагатитися за рахунок привласнення природних ресурсів селища та різних махінацій з комунальним майном.

Були й закиди на адресу влади щодо відсутності розвитку інфраструктури, зокрема й соціальної. Затягується спорудження садочків та інших об’єктів, змінюється цільове призначення земель під висотну забудову.

У планах мітингувальників — звертатися до керівництва країни та Київської ОДА, скликати регламентний комітет і позачергову сесію, на якій, можливо, розглянуть питання про висловлення недовіри Прилипку як селищному голові.

The post Акція у Гостомелі: громада протестує проти узурпації влади родиною Прилипків appeared first on Ірпінь онлайн.

І ось нарешті на сайті “Децентралізація” з’явилося таке довгоочікуване повідомлення, що вибори до Гостомельської об’єднаної територіальної громади вже можуть відбутися 29 квітня 2018 року. Утім, остаточне рішення – за ЦВК.

Участь у них братиме одна селищна і дві сільських ради, а саме такі населені пункти : селище Гостомель та села Озера, Горенка й Мощун з центром ОТГ у Гостомелі.

Тож хочеться побажати мешканцям цих населених пунктів здорового глузду, мудрості й аналітики.

The post Гостомельській ОТГ – БУТИ! appeared first on Ірпінь онлайн.