Журналістська група ІА «Погляд» зустрілася із небайдужими жителями Ворзеля на березі водойми. А також сюди прибули фахівці Держрибагентства, щоб провести відповідні виміри та узяти проби води для аналізу.

Анна Чернюк живе у селищі три роки. Родина з дітьми полюбляє купатися в озері.

Днями жінка стала свідком, як із глибин на поверхню почав підніматися якийсь непотріб, який згодом з плином хвиль зібрався в одній частині водойми. Сформувалася суцільна масна пляма.

Спробувала узяти рукою – почало пузиритися, масляниста структура, зблизька на запах віддає хімікатами. Це не схоже на опале восени листя.

За словами Чернюк, у водоймі живуть черепахи, раки. У серпні минулого року стався масовий мор риби. Окрім дрібних особин, були й чотири трупи величезних товстолобів вагою до 20 кг. Знайшли й мертву нутрію.

Оскільки родина переймається чистотою довкілля, довелося витягати їх з озера, щоб не погіршувався його екологічний стан.

«Наша родина займається моржуванням, купалися восени. Але минулого року не ризикували, бо у вересні вода була масна на відчуття. Коли виходиш із води, наче якийсь неприємний наліт, плівка», – ділиться Чернюк.

Ольга Дудченко вісім років тому переїхала до Ворзеля. Тоді, за її словами, озеро було чистим, доглянутим. Струмували джерела.

Власники «Шкіпера» завозили мальків бочками та запускали до водойми. Сачками збирали сміття з поверхні, розчищали прибережну зону.

«Зараз я відчуваю різкий запах хімікатів на поверхні водойми. До озера стікається вода після танення снігів, рясних дощів, нечистоти із пошкоджених каналізаційних мереж.

Ми вимагаємо, щоб влада переймалася захистом водойми. Без неї курорту – гріш ціна!» – переконана жінка.

Староста у селищі Ворзель Андрій Липовецький зазначає, що наразі стан озера викликає занепокоєння. Він повідомляв про це службу з питань надзвичайних ситуацій Бучі.

Обіцяли, що навесні вивчатимуть екологічну ситуацію, що склалася. Зокрема й щодо викидів у озеро.

Посадовець обіцяє, що вживатимуть заходів, щоб єдине нормальне озеро у селищі було відновлено та дарувало громаді радість.

Водночас директор ТОВ «У Озера» (пов’язане із готелем «Spa» та рестораном «Шкіпер») Ігор Івасюк запевняє, що останні вісім років дане товариство щорічно чистить цю водойму різними способами.

Зокрема й сміття, яке накидають біля ресторану. Улітку 1-2 рази на тиждень двірник виловлює по декілька мішків непотребу, яке вивозиться.

Його ще не прибирали, бо тиждень тому стояла крига. Вніс корективи і локдаун – персонал не весь працює.

Звісно, очистити земснарядом водойму проблематично. Це, швидше, відноситься до компетенції місцевої влади.

За словами Івасюка, озеро дуже заросло. У ньому втопилися дві дитини, оскільки заплуталися у водоростях, коли плавали. Після цього за ініціативи товариства тросами витягували рослинність та вивозили.

Через рік запускають майже 1 т білого амура, товстолоба, які харчуються рослинністю. Наразі зверху плавають її залишки. За декілька тижнів усе налагодиться і вода буде прозорою.

«Стоки об’єктів товариства спрямовуються у центральну каналізацію. Коли споруджувався комплекс, були вигрібні ями – металеві баки, які є і досі. Ресторану 20 років, готелю – 15.

Коли будувався останній, облаштували центральну каналізацію. Насоси із згаданих баків перекачують нечистоти до неї.

Ми використовуємо великі обсяги води. Якби зливали стоки у водойму – її б просто уже не існувало. Саме належний екологічний стан додає привабливості нашому бізнесу», – стверджує Івасюк.

Директор ДП «Іхтіопатологічна лабораторія» Держрибагентства Олена Олійник відібрала чотири зразки води із різних ділянок озера для гідрохімічного аналізу.

Виміряли вміст розчиненого кисню, який становить від 7 до 3,6 мг/л при нормі 5 мг/л (тобто його рівень нижче в одній із точок). Та температуру води, яка виявилася у межах норми.

Результати лабораторних досліджень повідомлять згодом. Водночас щодо стану водойми фахівці надали рекомендації звернутися до Держекоінспекції.

Управління Держрибагентства у м. Києві та Київській області закликає при виявлені явищ замору водних біоресурсів терміново повідомляти за номером «гарячої лінії» відомства: (099) 341-73-18.

The post Нечистоти чи водорості: громада Ворзеля стривожена станом озера appeared first on Ірпінь онлайн.

Ірпінські торфовища накопичують в собі небезпеку через діяльність людини

Біля річки Ірпінь, за свідченнями екологів, знаходиться один з найбільших торф’яних масивів з усіх київських околиць. І майже вся заплава річки утворена з торфовищ, загальна площа яких складає декілька гектарів.

У 50-х роках на заплаві річки Ірпінь почалась масшатбна меліораці. Між торфовищами поклали численні меліоративні канали, які дозвлили не лише виводити воду з них, а й повертати назад з водойми. Такі осушувальні системи вважаються одними з найефективніших для розміщення на пожежонебезпечних ділянках.

Після цього земельні ділянки біля річки стало можливо використовувати для ведення сільського господарства і за часів існування СРСР так і було. Ірпінська заплава частково годувала Київ морковю, картоплею та іншими сільгосп продуктами.

Після 90-х років активне господарювання на цих ділянках закінчилося, і торфовища отримали шанс на відновлення. Але екологи стверджують, що через те, що землю тут переорали, торфовища частково втратили свою здатність до накопичування вологи. Але на поверхні стали накопичуватись рослинні рештки, які, власне, можуть легко спалахнути і досі, охопивши дуже великі площі.

Додаткові кліматичні зміни перетворюють сухий торф на динаміт. При загорянні заплавних територій Приірпіння навіть місячна норма опадів за день не змогла б його загасити, адже він просто не всотає воду, пояснює науковиця Інституту агроекології і природокористування Наталя Мельник.

Забудова заплави – небезпечна, але люди не завжди розуміють, чому

Науковці досі б’ють на сполох на твердять, що ці території подекуди вже не придатні для ведення господарства, але і не можуть бути забудовані. Їх потрібно відновлювати, але через розпаювання ділянок це зробити складно. Окрім екологічних проблем, це тягне за собою небезпеку для життя людей, які живуть в будинках на заплаві. Забудова ускладнює доступ пожежників до заплави в разі пожежі. Крім того, мешканці заплави часто самостійно вирішують, як вони хочуть боротись з пожежами та підтопленнями без жодного розуміння системи.

«Люди думають, що достатньо якось врегулювати воду в шлюзах та каналах – і вони уникнуть підтоплення. І не розуміють, що будуючись у заплаві, вони автоматично наражають себе на небезпеку підтоплення. Їх починає підтоплювати, вони одразу – зроби щось. А що тут зробиш, коли дім побудували в місці, яке з року в рік підтоплюється?»

Екологи пропонують вводити мораторії на осушення боліт, які перебувають в природньому стані. Вже осушені торфовища вони пропонують відновлювати. Така риторика часто звучить і від посадовців, але досі залишається лише на папері. Подібна практика існує в європейських країнах, і навіть в Україні коштами іноземних донорів вже реанімували кілька боліт і торфовищ.

Такі заходи необхідні для відновлення природи та здоров’я людей, які мешкають поруч. Адже зараз вони страждають від помилок минулого, щороку дихаючи димом, що йде з палаючих торфовищ. В цьому має бути зацікавлена не лише центральна влада, а й місцеві громади, які все частіше потерпають від пожеж, пилових буревіїв і підтоплення.

Джерло: Тексти.org.ua

Наша редакція нагадує, що на заплаві річки біля Ірпеня вже кілька років ведеться незаконне будівництво ЖК “Синергія Сіті” ірпінського депутата Ігоря Оверка. Ділянки неодноразово потрапляли під арешт. Громада оскаржує будівництво в судах з кількох причин:

-ЖК зводиться за межами міста, які у 2018 році розширили незаконно Ірпінською міською радою;

– Відбувається знищення екосистеми річки Ірпінь та пошкодження цінних грунтів, знищення можливості річки до самовідновлення та загроза її пересихання;

– Забудова спричинить погіршення екологічної ситуації в регіоні через скидання технічних вод і нафтопродуктів у ґрунтові води та в річку;

– Забудова створює ризики підтоплення найближчих житлових будинків через пошкодження будівельниками меліоративної системи та торфовищ заплави.

The post Ірпінські торфовища порівняли з динамітом: можуть спалахнути величезні площі, які буде важко загасити appeared first on Ірпінь онлайн.