Тиждень видався не менш насиченим, ніж минулий із сесійними подіями. Основні з них – каналізаційними стоками з новобудов залили ліс поблизу ЖК Green side, секретарка Анжела погрожувала розправою за допомогою правоохоронців керівниці соцзахисту Ірпеня, реклама заплавного аквапарку, скандал із нагородженням добровольців. І хоч ти трісни, але все це певним чином пов’язане із екс-мером Карплюком та його оточенням, які захопили владу в нашому місті й хутко прокручують свої бізнесові питання.

Самопроголошена в.о. міського голови Ірпеня Макеєва зустрічала делегацію з Литви на чолі з канцлеркою Міністерства закордонних справ Стакєньєне. Литовці допомогли відбудувати садочок «Рута», що зазнав суттєвих пошкоджень унаслідок часткової окупації міста рашистами.

А відсторонений перший заступник мера Кравчук супроводжував гостей з Німеччини, яка фінансує спорудження з нуля висотки по Гостомельському шосе, 12.

А ось на зустріч із делегацію із Фінляндії на чолі з міністром оборони Кайкконеном секретарка Анжела вирядилася так, наче чи то на спортивну пробіжку зібралася, чи на танці: яскравий синій піджак з білими полосами та джинси надширокого крою.

І все це відзнімкували на камери на фоні автівок, знищених рашистами, у яких, можливо, були вбиті чи поранені, коли люди намагалися евакуюватися з Ірпеня.

Широкого розголосу набуло відео із лісом, залитим каналізаційними стоками з новобудов поблизу ЖК Green side. До будівництва цього великого житлового комплексу на 16 поверхів причетний колишній депутат ІМР від «Нових облич» Оверко – «прораб» екс-мера Карплюка.

Кравчук виправдовував екологічне лихо несправністю КНС, яку, мовляв, ніяк не можуть передати на баланс водоканалу. Фактично забудовник замість проведення центральної каналізації зробив для численних новоселів вигрібну яму.

На незаконній 50-ій сесії ІМР Карплюк через свою ставленицю Анжелу та «кишенькових» депутатів вирішив знищити управління праці та соціального захисту населення в Ірпені.

Для цього провели критичне скорочення штату на 18 фахівців структури, яка обслуговує 40 тис. жителів громади. Нелегітимна мерша вважає, що це заради економії бюджетних коштів.

А сама «вибила» собі зарплату на рівні 100-120 тис. грн. Разом із трьома заступниками міського голови вона «видоює» із громади півмільйона гривень на місяць.

Згадане управління опікується 25 тис. ВПО, нараховує 34 види державної допомоги, підтримує осіб з інвалідністю, військових, літніх людей, учасників ліквідації аварії на ЧАЕС, одиноких матерів, родини, які виховують дітей з інвалідністю.

Його керівниця Наконечна назвала це політичною розправою Карплюка та його прихвостнів над підрозділом, аби поставити «своїх» осіб, а під вибори – контролювати незахищені верстви населення як потенційних виборців.

Після цього Анжела у дописі згадала про «окремих чиновників, які роками розкрадали бюджет через програму «Турбота». Мовляв, причетність та роль у цих схемах Наконечної теж буде з’ясовано, матеріали спрямують до правоохоронних органів.

Самозванка фактично погрожує розправою за допомогою правоохоронців. Але головою комісії з питань надання матеріальної допомоги багато років була заступниця міського голови Михальченко.

За інсайдерською інформацією, матеріальні блага громади часто розподілялися по записках від голови фракції «Нові обличчя», члена цієї комісії Пащинського – зятя Михальченко.

Тобто суми та пріоритетність надання допомоги крутили на власний розсуд, а тепер шукають, кого зробити крайніми? Не дивно, що міський голова Маркушин позбавив Михальченко цього «хлібного» місця.

«Солодка парочка» – Анжела та Кравчук – світилися на традиційному вшануванні комунальників з нагоди професійного свята. Раніше від посади керівниці «Управління благоустрою міста» усунули Олійнич. А над очільниками «Ірпіньводоканалу» та «Теплоенергопостачу» нависла загроза кримінальних розслідувань.

Вигулькнули самозванка та відсторонений і на нагородженні добровольців, які стали на захист Ірпеня. Правда, такої честі удостоїлися не всі, хто дійсно боронив свою землю від рашистів, бо про багатьох чомусь забули.

Списки для нагород начебто подавала ГО «Об’єднання Захисників Ірпеня», яке у питанні щодо отримання першим заступником міського голови Кравчуком незаслуженого ордена «За мужність» спочатку заявляло, що вони поза політикою.

А тепер вимагають від чиновника відмовитися від нагороди. Хоча це фактично ідея ГО «Честь нації», представники якої відверто запитали на сесії у посадовця, за які заслуги той отримав бойовий орден. І той відповів, що боронив місто, займаючись (!) документообігом.

Попередньо треба нагадати, що унаслідок розбіжностей, зокрема й у політичних поглядах, керівництво «Захисників Ірпеня» виключило зі своїх лав незгодних. Це спонукало до утворення «Честі нації».

І якщо на перших лягла тінь співпраці із самопроголошеною владою міста, що й підтвердила участь у нагородженні добровольців, то другі схильні ставити до неї незручні запитання та викривати її діяння.

Ось вони й почали з’ясовувати, чому не усі отримали нагороди. Від «Захисників Ірпеня» відповіли, що їхні прізвища теж подавали, але не запросили на урочистості, бо не знали, чи прийдуть. Мовляв, нагороди можна забрати у ветеранському просторі.

Промайнула думка, що незаконна влада відфільтрувала невгодних, аби знову привселюдно не ганьбили, як це було із Кравчуком. Але представники «Честі нації» прийшли зі своїми бутафорськими «Медалі відрами давали».

Це прозорий натяк, що до списків нагороджених потрапили й ті, хто до цього не причетний. Водночас про багатьох, хто дійсно обороняв рідне місто, просто забули – це стосується навіть загиблих.

Звісно, що громада хоче, аби усі ветерани об’єдналися, як це було під час захисту Ірпеня. Але постає питання, на чиєму ти боці: правди, справедливості чи карплюківської мафії, яка узурпувала владу? До речі, Кравчук чомусь на нагородження прийшов без свого ордена.

Дискусію у громаді викликала реклама щодо будівництва на заплаві р. Ірпінь аквапарку під час війни. Долучилася до цього й самопроголошена влада. Так, секретарка Анжела вважає це важливою подією для міста.

Мовляв, це його розвиток, створення нових робочих місць, надходження до міського бюджету, підтримка економіки, щоб допомагати ЗСУ, здоров’я дітей тощо.

Ми раніше розповідали, що у лютому 2023 року 9 га земель заплави перевели із сільськогосподарського призначення під житлову та громадську забудову – для спорудження висоток.

Власник ласого шматка Смарагдової мережі – ТОВ «Праймері трейд», уповноважена особа якого – Заболотній – один із власників Будівельної групи «Синергія», як і колишній депутат ІМР від «Нових облич» Оверко – «прораб» Карплюка.

А замовник будівництва аквапарку – ТОВ «Рів’єра голд», власники якого – Бойчук (бенефіціар) – бізнеспартнерка та співмешканка Карплюка, Марченко, Заболотня та Лілія Оверко (дружина згаданого депутата).

Тому коли говорять про карплюківців, то щодо поповнення місцевого бюджету виникають сумніви – швидше вони «видоюють» місцеву скарбничку.

Чим покращиться інфраструктура – не відомо. Шматок живої природи заплиткують під розваги у заплаві, яка живить річку. Збільшиться потік транспорту, що підвищить загазованість та можливі затори на дорогах.

Знову ж інвестиції у розвиток міста по-карплюківськи – це нищення природних ресурсів під шалену забудову, перетворення Ірпеня на бетонне гетто. Вільних земель уже нема – добивають заплаву.

Після заплавних шкіл, які обіцяли Карплюк та його прихвостні, місцеві жителі скептично ставляться до таких об’єктів. Наскільки ефективно працюватиме аквапарк, який облаштовують на відкритому повітрі, що свідчить про його сезонність?

Тому в людей закралася думка, що це – звичайне окозамилювання для початку земляних робіт. А потім, можливо, почнуть рости поверхи, як і на першій заплавній «школі».

The post Насичений тиждень: нагороди для добровольців, стоки у лісі та реклама заплавного аквапарку appeared first on Ірпінь онлайн.

Сотні гектарів зелених зон в Ірпені зникли унаслідок тотальної забудови, яка набула нечуваних масштабів за часів керування містом Володимиром Карплюком (“Нові обличчя”) та його «фунтами – Анастасією Попсуй (Сайферс), Андрієм Літвиновим.

Лише частину з них вдалося врятувати завдяки свідомій громаді, яка виходила на акції протесту проти вирубування рослин під будівельні майданчики, зносила паркани, встановлені забудовниками. Також влада, як відчіпне, лишила куценькі парки та сквери під куточки для відпочинку.

Під майбутнє житло було знищено величезну кількість дерев, у кращому випадку зосталися одиниці. Найцінніші з них – велетенські дуби та сосни, які зростали у нашому краї століттями та слугували справжньою окрасою нашого краю.

Забудовники заради шаленої наживи позбавили нас не лише можливості милуватися цими зеленими створіннями природи, які дарують нам затінок у спеку та рятують від шалених буревіїв, якщо утворюють на їх шляху густу лісову стіну.

Адже рослини ще мають властивість очищати повітря, поглинаючи вуглекислий газ та виділяючи натомість кисень, зволожують його, випаровуючи вологу. Своїм корінням вони всотують зайву воду та оберігають ґрунт від руйнівних процесів.

І це дуже важливо в епоху швидкої зміни клімату в нашій місцині, де у теплу пору року вже стоїть шалена спека, а дощі, які влітку випадають зрідка, стали рясними, з великою кількістю опадів.

Надлишки води призводять до затоплень територій, зазвичай заасфальтованих чи заплиткованих, де нема зливних мереж чи вони не розраховані на таку пропускну можливість, щоб оперативно відвести зайву вологу.

Тому нам потрібно зберегти хоча б ті дерева, які залишилися на вулицях міста. На жаль, у міських умовах недбайливі господарники часто обмежують їх життєвий простір, зоставляючи під стовбуром куценький квадратик чи коло землі, не покритої асфальтом або плиткою.

«Ще зовсім недавно Ірпінь називали містом у лісі. Проте життя міських дерев, що ростуть у вузьких квадратах ущільненого ґрунту, значно коротше, ніж у лісових.

Ми відмовляємо їм у воді, труїмо сіллю та вихлопними газами, піддаємо екстремальній спеці, видаляємо зелене гілля – їхнє єдине джерело їжі, і часто навіть без вагомої причини.

Ми пошкоджуємо їхнє коріння, будуючи наземну та підземну інфраструктуру.

Якщо ми хочемо, щоб у містах росли дерева, ми повинні докласти додаткових зусиль, щоб створити для них оптимальні умови в середовищі, яке, по суті, є для них ворожим.

Насамперед, поліпшити якість і кількість ґрунту. Як мінімум, відгородити якомога більшу територію, навіть якщо це буде один з тих жалюгідних квадратів, вирізаних у тротуарі.

До того ж п. 8.12.4 Наказу Міністерство будівництва, архітектури та ЖКГ України №105 від 10.04.2006 прямо вказує, що на асфальтованих вулицях та з іншим покриттям розмір оброблювальної пристовбурної лунки повинен бути не менше 2х2 м і у районах із старою забудовою – 1,5х1,5 м. Прошу Управління благоустрою міста звернути увагу!

Проте в Ірпені повно дерев, яких опоясали тротуаром та плиткою аж під стовбур.

Якщо ми не змінимо ставлення до дерев – Ірпінь перетвориться на пустелю!» – наголошує екоактивістка Наталія Василенко.

The post Екоактивістка Наталія Василенко: «Якщо ми не змінимо ставлення до дерев – Ірпінь перетвориться на пустелю!» appeared first on Ірпінь онлайн.

Українські екологи закликають владу населених пунктів відмовитися від варварського викошування газонів та гламуризації зелених зон – парків, скверів та інших оаз. Вони доводять, що це лише погіршує загальний екологічний стан, який і так залишає бажати кращого.

Так, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко зазначає, що у Києві та інших містах значно посилилося тотальне викошування трави у парках, скверах та на газонах.

Одні пояснюють це заходами боротьби з кліщами, інші бачать у цьому антиекологічну дурість та бажання міських служб підзаробити на імітації діяльності з благоустрою.

Серед світових екологічних загроз – забруднення навколишнього середовища (повітря, води), глобальне потепління та швидке скорочення біорізноманіття.

Під час викошування відбувається забруднення довкілля вихлопами від косарок. Хоча й незначний відсоток, але все одно впливає. До того ж на це витрачаються бюджетні кошти – оплата за роботу, вартість пального та обслуговування техніки. Плюс неприємні шуми від самих косарок.

Викошують багато трави, яка, разом з деревами і кущами, теж є «зеленими легенями» населеного пункту, «перетравлює» вуглекислий газ на кисень. Не виживають під косою і самосійні деревця.

Гола земля швидше висихає, нагрівається на 5-10 градусів більше, спека провокує погіршення самопочуття, загострення захворювань, підвищує агресію тощо. Під поривами вітру з її поверхні піднімається пилюка, виникає ерозія ґрунтів. Викошену фітомасу, поживну для рослин, вивозять, земля втрачає родючість.

Також викошування – одна з причин знищення біорізноманіття. На землі гніздяться багато видів птахів, які, до того ж, харчуються в траві шкідливими комахами. Якщо останні розводяться, то від них страждають люди, тварини, дерева, кущі. Під косарку можуть потрапляти й рідкісні рослини, занесені, зокрема, до Червоної книги України.

Гинуть й корисні комахи – бджоли, джмелі, які не можуть збирати нектар зі стрижених газонів. А жаб, ящірок без «маскування» у траві швидко знаходять хижаки, які ними харчуються.

Та й в естетичному плані мало кому подобається милуватися «пустелею» замість зеленої травички, вдихати пилюку з вихлопними газами, а не свіже чисте повітря.

Зі свого боку, міські служби поширюють різні міфи. Мовляв, якщо не косити, то пошириться амброзія. Але її треба висмикувати з корінням та, теоретично, спалювати. А кліщів знищувати спеціальними препаратами, а не косою.

Водночас величезні кошти з місцевих бюджетів витрачаються на наведення рукотворної краси – дорогі саджанці дерев, кущі, квіти, догляд за ними. Для країни, яка змушена боронити свою землю від ворога, це розкіш.

Як варіант, розглядають вирощування невибагливих рослин з мінімумом догляду за ними, що досить поширено в Європі. Чи перейматиме Ірпінь цей досвід? Наші земляки діляться побаченим.

Через руйнування житла під час бойових дій жителька нашого міста Ольга Боримська змушена мешкати в Австрії. У населеному пункті, де вона знаходиться, міські клумби висаджуються за принципом «втикнули та забули».

Тобто це дикі трави для бджіл та інших корисних комах, багаторічні невибагливі рослини, які не потребують особливого догляду, поливу та додаткових витрат з міського бюджету.

«Бо ростуть самі, багато років, милують око, приносять користь навколишньому середовищу і не потребують невиправданих витрат. А бюджетні гроші використовуються на більш нагальні потреби», – запевняє жінка.

«Враження від рослин у норвезьких містах: де трава з кущами має гарний вигляд (конюшина, злакові, кущі) – не косять, якщо трава прилягає до дороги і може заважати руху або трава посіяна у маленьких парках – косять.

У лісі – усе росте, як хоче, а доріжки люди витоптують, як їм зручно ходити (як ми колись ходили нашими лісами, які зараз стали парками)», – розповідає про поїздку до Норвегії депутатка ІМР Тамара Буренко.

Стрімкі зміни клімату також підштовхують нас до новацій з озеленення. У нашому місті весняні та літні дощі уже стали рясними зливами з великою кількістю опадів, місяцями триває шалена спека.

«Пропоную хоч маленькими кроками, але починати рухатись у напрямку адаптації до зміни клімату. Наприклад, замінити «культурні» газони на газони з різнотрав’ям – у міських громадах це вирішує одразу кілька проблем», – зазначає жителька Ірпеня екоактивістка Наталія Василенко.

Це економія коштів, адже догляд за різнотрав’ям дешевший, ніж за монокультурними газонами. Лучні рослини відрізняються більш розвиненою кореневою системою, тому споживають менше води й не потребують частого поливу. Також можна економити фінансові ресурси міста і на скошуванні.

The post Газони Ірпеня: дорогі рослини, варварське викошування чи економія на невибагливості? appeared first on Ірпінь онлайн.

Національний банк України 25 липня вчергове намагатиметься продати з аукціону п’ять нежитлових будівель та споруд дитячого табору «Сокіл», який знаходиться в Ірпені. Це відкриті торги в електронній системі Прозорро. Стартова ціна – більше 25 млн грн.

Дані активи НБУ набув у власність у рахунок погашення заборгованості за кредитами рефінансування, що були свого часу надані банкам. Згадані будівлі площею майже 2000 кв. м віддали як кредитну заставу ще у 2009 році. І це незважаючи на заборону заставляти дитячі табори.

Але основна цінність цього лота – не п’ять об’єктів нерухомого майна у занедбаному стані, а ділянка площею приблизно 5 га, на якій вони розташовані.

Загалом, боротьба між тодішньою ірпінською владою та місцевою громадою за територію табору тривала роками. Для мера Ірпеня Володимира Карплюка («Нові обличчя») він був ласим шматком під забудову багатоповерхівками.

Ділянки у цій місцині хотіли виділити учасникам АТО, працівникам комунальних служб, які потребують поліпшення житлових умов, багатодітним родинам та іншим пільговим категоріям населення.

Зазвичай виділяють землю, а потім діють за напрацьованою схемою. Якщо у громадян нема грошей на зведення приватних будинків, вони віддають свої ділянки забудовнику в обмін на майбутні квартири у багатоповерхівках.

У 2018 році на 48-му сесію Ірпінської міської ради винесли питання, що стосувалося поділу земельної ділянки табору. Заступник голови правління ГО «Захист навколишнього природного середовища «Дружба» Наіля Лавровська попереджала депутатів про незаконність цього голосування.

За її словами, Держреєстр прав власності та публічна кадастрова карта засвідчили, що це майно перебуває під обтяженням – в іпотеці НБУ, який і має право ним розпоряджатися.

Тодішній мер Ірпеня Карплюк не стримався і звинуватив активістів, які захищають залишки зелених зон міста, у лобіюванні інтересів якихось примарних київських забудовників. Хоча не було секретом, що скандальні багатоповерхівки споруджували переважно особи, наближені до мерського оточення.

У лютому 2021-го дитячий табір «Сокіл» виставили на аукціон. Небайдужа громада Ірпеня звернулася до уповноваженого Президента України з прав дитини Миколи Кулеби з проханням врятувати його від знищення як рекреації, захистити право дітей на оздоровлення й відпочинок.

Активістів підтримав і депутат Ірпінської міської ради Тимур Нагалевський (ЄС): «У місті Ірпінь через тотальну й хаотичну багатоповерхову забудову не лишилося жодного діючого оздоровчого дитячого закладу, немає сучасного центру позашкільної освіти та дитячого дозвілля й творчості, катастрофічно бракує місць у школах та дитсадочках».

Водночас Ірпінська міська рада запланувала узяти участь у відкритих торгах, щоб викупити цей лот. Влада обіцяла звести на даній території комунальну школу та запевняла, що тут не буде багато- та низькоповерхової забудови.

Дитячий табір продавали за стартовою ціною майже 5 млн грн. Під час торгів вона суттєво збільшилася. У підсумку лот відійшов ФК «Форт» за 160 млн грн. Але учасник аукціону не сплатив необхідну суму, тому вважається, що торги не відбулися.

Через рік торги поновили. На той час стартова ціна «Сокола» сягнула понад 28 млн грн. Проте аукціон скасували, оскільки в Україні ввели військовий стан. Потім ще були неодноразові спроби це зробити.

The post «Сокіл» – на торги: в Ірпені вчергове планують на аукціоні продати дитячий табір appeared first on Ірпінь онлайн.

Головна вимога акції “Кліматичний марш”, за словами її організаторів – збільшення коштів у державному бюджеті на вирішення кліматичних питань.

Також учасники маршу вимагали:

• виділити кошти на запобігання негативним наслідкам стихійних лих;
• забезпечити фінансування справедливої трансформації шахтарських регіонів;
• виділити достатньо коштів із держбюджету на підтримку муніципальних проєктів з розвитку відновлювальної енергетики та стимулів для домогосподарств;
• закласти щонайменше 40 млрд гривень щороку на підвищення енергоефективності будівель з державного бюджету для міст місцевих бюджетів.

Захисники екології говорили, як світові кліматичні зміни, можуть впливати на стан клімату Київщини: Зміни клімату – це сьогодення, це не розділ в підручниках географії, як то було ще трохи понад два десятиліття тому, – це загроза небачених масштабів.

Дуже важливо сьогодні не просто говорити, а формувати стійкість громад, їх інфраструктури. Це ж не просто страхітливі сюжети новин про урагани чи землетруси десь на атлантичному узбережжі, це нові стихійні лиха вже у нас – повені, посухи, пилові бурі, а ще в перспективі купа нових комах і плазунів, нехарактерних нашим широтам.

Вони також закликали земляків до простих дій, щодо збереження ресурсів рідного краю, а саме:

• Зберегти воду! Питна вода буде найбільш дефіцитним товаром першої необхідності, отже підлягає абсолютній охороні та дуже раціональному використанню.
• Відновити рослинний покрив! Виділити у межах ОТГ максимально можливу кількість земель під заліснення, полезахисне лісорозведення, залуження.
• Скоротити площі орних земель і збільшити за їх рахунок площ степів, луків, лісів та боліт. 
• Окрім переходу на більш екологічні види транспорту слід оновити норми дорожнього руху.
• Пріоритетне використання технологій, що в умовах вищих температур демонструють вищу ефективність та надійність у сфері виробництва енергії. 
• Розвиток відновлюваної енергетики та ін.

Близько 30 громадських рухів та організацій приєдналися до маршу. Також цього року Кліматичний марш підтримали, крім Києва, ще десять українських міст: Харків, Хмельницький, Ужгород, Львів, Дніпро, Миколаїв, Чорноморськ, Рівне, Кам’янське, Кропивницький, Слов’янськ та ще кілька селищ Івано-Франківської області. Активісти цих міст та сіл провели тематичні заняття у місцевих школах, зібралися на свої марші та екологічні заходи.

Нагадаємо, ми інформували, що ідуть суди. Громада вимагає скасування незаконного Генплану Ірпеня.

Також читайте про табір «Восток» в Ірпені, який на межі знищення, рекреацію хоче забудувати.

The post Кліматичний марш у Києві: Ірпінці гучно говорили про зміни клімату appeared first on Ірпінь онлайн.

Якщо ви любите проводити час на природі, прагнете познайомитися краще з представниками рослинного та тваринного світу рідного краю, ZAPLAVA FEST – це подія для вас.

Запрошуємо пройти екостежкою, яка буде презентована на фестивалі, відвідати різні майстер класи та більше дізнатися про регіональні ініціативи природоохоронців міста.

15038,97 га землі долини річки Ірпінь, завдяки спільній праці науковців і екологів міста, у 2019 році отримали особливий природоохоронний статус та потрапили до Смарагдової мережі. «Emerald network» це землі, які належать до країн Бернської конвенції, (в їх числі Україна) і підпадають під її захист.

Заплавні землі – цінний елемент екосистеми, якщо забудувати ці території та знищити місцеву фауну, це може вплинути на життя мешканців міста, а саме понесе за собою погіршення ситуації з водою та повітрям, вимирання рідкісних тварин та рослин. Про це та інше можна дізнатися на екофестивалі Zaplava Fest 4 вересня, на панельних дискусіях фахівців-екологів. На 5 вересня організаторами події заплановані: книжковий ярмарок, створення екостежки у лісі та на заплаві, майстер-класи для дітей та дорослих, рибалка, виставка живопису та фоторобіт, конкурс дитячого малюнку та фуд корти. Детальну інформацію та фото можна подивитися на головній сторінці події у Фейсбук.

The post 4-5 ВЕРЕСНЯ 2021 РОКУ В ІРПЕНІ ОЧІКУЄМО ЕКОФЕСТИВАЛЬ ZAPLAVA FEST appeared first on Ірпінь онлайн.

Про злив каналізаційних стоків у цьому районі Ірпеня ми вже розповідали. Небайдужі жителі міста висловлюють своє обурення та вимагають вирішення проблеми.

Мешканець однієї із новобудов Антон перебрався сюди жити у 2018 році. Звісно, що чоловікові, як й багатьом новоселам чи тим, хто пересувається у цьому куточку Ірпеня, не до вподоби відчувати сморід, який посилюють вихлопні гази транспорту, що тут рухається.

Такі проблеми, на його думку, треба виносити на широкий загал, влаштовувати акції протесту, вимагати від влади їх вирішення, змусити її працювати на громаду.

Як розповів депутат Ірпінської міської ради Ярослав Куц (ЄС), у 2020-му, напередодні новорічних свят, сюди приїздили міський голова Олександр Маркушин, депутати округу, представники інвесткомпаній.

За інвестдоговором мали до 31 березня поточного року облаштувати нову КНС, щоб закільцювати каналізаційну мережу в цьому щільно забудованому мікрорайоні.

У майбутньому, як стверджує начальник управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та ЖКГ ІМР Сергій Канюра, її передадуть на обслуговування КП «Ірпіньводоканал».

На 7-ій сесії проголосували за прийняття до комунальної власності ділянки площею 0,3 га, на якій збудують згадану КНС – обіцяють, що за кошти 3 інвесторів. Цілком можливо, це найбільш зацікавлені у подальшій забудові цього району, приміром ЖК «Бургундія».

На офіційному сайті ІМР пишуть, що цю землю передав «власник компанії «ГЛОБАЛІНВЕСТМЕНТС-2020» Антон Мирончук». Хоча за документами його вивели із бенефіціарів 22 грудня 2020 року.

Водночас в іншому куточку Ірпеня так само виливаються у зелені зони стоки ЖК «Нью-Йорк Тауерс» цього скандального забудовника.

За словами громадського діяча Віталія Купрія, у результаті скарги на бездіяльність екологічної служби регіону, яка у минулому фактично заплющувала очі на факти порушення екологічного законодавства, наразі відбувається комісійна перевірка цих обставин.

Представники лабораторії Державної екологічної інспекції Столичного округу здивували тим, що начебто за їхніми службовими методиками не братимуть зразки стоків із труби – мовляв, це «аварійна ситуація», а вони працюють лише з «водневими об’єктами» – озерами, річками (натомість це зробили працівники поліції).

Ці фахівці пояснили, що ще два тижні тому відбирали зразки ґрунту. А зараз проводять обстеження, хочуть узяти для дослідження воду на різних ділянках у р. Буча.

Результати будуть відомі згодом. Їх долучатимуть до судових справ заради покарання винних і відшкодування наслідків. А вони можуть обраховуватися сотнями тисяч, а то й мільйонами гривень.

The post Стоки з висоток Ірпеня – на заплаву та у річку Буча: хто нестиме відповідальність? appeared first on Ірпінь онлайн.

Небайдужа громада Ірпеня, обурена екологічними злочинами, б’є на сполох. Люди звертаються до різних державних інстанцій, вимагають від чиновників вживати відповідних заходів.

А карплюківська влада намагається зробити вигляд, що теж переймається проблемами – «у рамках своїх компетенцій, визначених законом».

Але якщо вона – складова будівельної мафії, то хіба варто чекати на суттєві зрушення?

Забудовники звели у місті свої численні житлові комплекси без центральної каналізації – тепер нечистоти зливають на заплаву р. Буча та у зелені зони. Це відбувається у мікрорайоні БТР та ЖК «Нью-Йорк».

Як розповів громадський діяч Віталій Купрій, у результаті скарги на бездіяльність екологічної служби регіону, яка у минулому фактично заплющувала очі на факти порушення екологічного законодавства, наразі відбувається комісійна перевірка цих обставин.

Сума шкоди, завданої природі регіону, може обраховуватися сотнями тисяч, а то й мільйонами гривень.

Фахівці відібрали для дослідження зразки ґрунту, води, які згодом долучатимуться до судових справ заради покарання винних і відшкодування наслідків.

«Одна з головних проблем – що Ірпінська міська рада фактично усунулася від сприяння екологічній інспекції. Думаю, що у цьому замішані нинішній міський голова Олександр Маркушин, а також Володимир Карплюк, який керував містом.

Адже квартали будувалися роками без належного введення в експлуатацію житлових комплексів, облаштування каналізаційних мереж. А влада закривала на це очі, щоб заробити собі на кишеню», – переконаний Купрій.

Більш докладно про згадані екологічні проблеми, аргументи місцевої влади та підсумки роботи фахівців – у наступних матеріалах.

The post Знищення природи в Ірпені: екологи та поліція відібрали зразки для дослідження appeared first on Ірпінь онлайн.

Табір «Восток» – це 4,86 га унікальної землі лікувально-оздоровчого призначення. Її можна використовувати для санаторно-оздоровчих цілей.

Зокрема для спорудження закладів оздоровлення та відпочинку. Або зберегти як землі природно-заповідного фонду. Щодо збереження рекреації громада неодноразово зверталася до влади.

Але для забудовника – це просто ласий шматок. Тому на 7-му сесію Ірпінської міської ради винесли питання «Про надання дозволу на розробку детального плану території земельної ділянки по вул. Київська, 81 в м. Ірпінь».

Напередодні представники ірпінської громади намагалися переконати місцеву владу зберегти цей куточок природи. На зустріч прийшли міський голова Олександр Маркушин та сам забудовник – Дмитро Осипенко.

Підтримати останніх вирішив «біглий» мер Ірпеня Володимир Карплюк, який сьогодні фігурує як голова так званої «інвестиційної ради».

Звісно, що консенсусу між сторонами досягти не вдалося. Люди пропонували зняти питання табору із порядку денного сесійного засідання, щоб обговорити різні варіанти використання цієї земельної ділянки із максимальним збереженням її цільового призначення.

Натомість Осипенко налаштований забудувати цю перлину природи. А Маркушин фактично самоусунувся від конструктивного діалогу.

Ініціативна група захисту території табору від знищення наводить аргументи, чому не варто було надавати забудовнику дозволу на розробку ДПТ.

Отже, в Ірпені залишилося лише 5 земельних ділянок санаторно-оздоровчого призначення, одна з яких — «Восток». Люди підозрюють, що тут зводитимуть висотки, змінивши цільове призначення землі.

Такий фокус Осипенко у зв’язці із владою уже прокрутив, споруджуючи багатоповерхівки в приватному секторі по вул. Павленка.

Будівництво санаторію, пансіонату чи інших установ – це робочі місця для ірпінців та доходи до місцевого бюджету. І це не створюватиме додаткове навантаження на садочки, школи, дороги, медичні заклади тощо.

Водночас забудова табору висотками на 1000-1300 квартир – ще мінімум 4 тис. нових жителів у мікрорайоні БТР.

Це призведе до загострення проблем соціальної інфраструктури, забезпечення водою, каналізування, постачання електроенергії, газу, збільшення транспортних заторів.

Також мешканцям Ірпеня, особливо цього району, катастрофічно не вистачає зелених зон для відпочинку та оздоровлення на лоні природи.

За словами небайдужих жителів міста, є певні юридичні аспекти не розробляти ДПТ. Відповідно до Генерального плану м. Ірпінь 2012 року та фейкового Генплану 2018-го земельна ділянка під табором – землі рекреації.

Забудовник посилається на зонінг 2013 року, який начебто надає йому право будувати на території табору житлові будинки. Але план зонування не може суперечити Генплану, а лише його уточнює.

Оскільки обидва згадані генплани затвердили територію «Востока» як зону рекреації, то розробка ДПТ для розміщення житлової забудови є незаконною.

Окрім того, Маркушин у відповіді на запит підтвердив, що зонінг на основі фейкового Генплану не розроблявся.

На сесійному засіданні, коли дійшло до голосування питання зазначеного ДПТ, чиновник обіцяв, що на території табору не буде багато- чи малоповерхової забудови. Мовляв, лише індивідуальне будівництво – котеджне містечко.

І все це – після громадських слухань. Але карплюківській сарані вірити просто неможливо. Рішення все ж протягли більшістю голосів.

Голосувальників не переконали заклики протестувальників, не торкнули за живе сльози дівчини, яка розповідала про красу унікального куточка природи, який хочуть знищити.

Покоління ірпінців заслужили на цю рекреацію своєю сумлінною працею на благо рідного міста та загалом країни. А не зайди-кочовики, які бачать у невідновних ресурсах лише власний зиск.

The post Табір «Восток» в Ірпені – на межі знищення: рекреацію хоче забудувати скандальний Осипенко appeared first on Ірпінь онлайн.

Під орудою фахівців лісового господарства учасники цього екологічного заходу вибрали невеличку локацію в лісі з боку Дмитрівки для висадження молоденьких сосонок. Площа ділянки сягає близько 1 га.

За словами однієї із організаторів акції Людмили Першин, цього року заплановано висадити рослини загалом на майже 20 га.

Місце обирають лісничі. Йде вирубка старих, сухостійних, аварійних дерев, потім територія дещо «відпочиває».

І згодом готують ділянку під засадження, залучають помічників від громади, бо кількість працюючих у лісовому господарстві обмежена – важко впоратися.

І добре, що знаходяться небайдужі люди, готові прийти на допомогу.

Особливо приємно, що серед них є діти, яким таким чином змалку прищеплюють любов до природи, навчають поважати чужу працю.

Адже усі ми маємо розуміти, що рослинність – це наші «зелені легені».

Вона поглинає вуглекислий газ і виділяє кисень. Науковці підрахували, що 1 га лісу очищає протягом року 18 млн кубометрів повітря.

Бездумне винищення дерев позначається на здоров’ї, призводить до виникнення природних катаклізмів, змін клімату.

Учасники екологічної акції закликають усіх охочих долучатися до благородної справи.

The post Одні вирубують – інші висаджують: екологічна акція в Ірпінському лісництві appeared first on Ірпінь онлайн.