Як повідомляє гостомельський селищний голова Юрій Прилипко, згідно з документами площа земель Гостомеля тепер становить 3780,869 га. Отже, територія селища збільшилася майже вдвічі.

Посадовець вважає, що це важливий крок для збільшення податкових надходжень до бюджету.

Наступний етап – отримання юридичного статусу Гостомельської об’єднаної територіальної громади після проведення чергових виборів у жовтні поточного року.

На шляху до цього селищу доводиться долати спротив Ірпеня, який не бажає відпускати свого фінансового донора у вільне плавання.

Це й не дивно, адже так повелося, що багато років Гостомель перераховував до загального бюджету Ірпеня суттєві суми, а назад на його розвиток поверталися досить мізерні кошти.

На території селища зосереджені потужні підприємства – ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші. Вони – одні з найбільших платників податків Приірпіння.

The post Нові межі Гостомеля – приблизно 3,8 тисяч гектарів: територія селища збільшилася майже вдвічі appeared first on Ірпінь онлайн.

Над Ірпенем нависла загроза існування міста як повноцінної самостійної громади. Адже сателіти, підпорядковані йому адміністративно, зробили свій вибір не на користь Ірпінського регіону.

Повідомлялося, що до складу Ірпінської ОТГ увійшли Михайлівка-Рубежівка та Козинці. А громада Бузової – дала відкоша.

Як відомо, Гостомель створює власну ОТГ, Ворзель – за підсумками відповідних процедур приєднали до Бучі, а в Коцюбинському 61% учасників громадських слухань виступили за приєднання до Києва.

Загалом, Ірпінь в основному «спеціалізується» на винищенні невідновлювальних природних ресурсів переважно під висотну забудову.

Звісно, він боїться втратити Гостомель – свого великого фінансового донора, який традиційно наповнював ірпінську міську скарбничку суттєвими коштами.

А ось назад на розвиток селища поверталися суми, катастрофічно непропорційні його внеску до спільного бюджету – за залишковим принципом.

Ситуація з несправедливим перерозподілом коштів не змінювалася десятки років, навіть не зважаючи на обурення його очільників.

Процес децентралізації підштовхнув гостомельську громаду обрати власний шлях подальшого розвитку. Одним з аргументів такого вибору є фінансовий чинник.

Інформаційна довідка свідчить, що у 2018 році з Гостомеля до бюджету м. Ірпеня надійшло 131,6 млн грн (повернулося 15,2 млн грн), у 2019-му – 165 млн грн (7,2 млн грн).

На території селища працюють ПрАТ «Ветропак Гостомельський склозавод», ДП «Антонов», TOB «Кюне+Нагель», TOB «Юнілівер», аграрна компанія «Зелена гільдія» та інші. Ці підприємства є серед найбільших платників податків Приірпіння.

Звісно, ірпінські чиновники поширюють власні розрахунки та обіцянки. Проте в документі гостомельська сторона надає свої відповідні пояснення.

Водночас у 2019 році до загального та спеціального фондів міського бюджету надійшло понад 1,094 млрд грн, а видатки становили більше 1,093 млрд грн. А без офіційних трансфертів доходи суто Ірпеня перевищили 586 млн грн.

Нагадаємо, що у 2018 році на 46-ій позачерговій сесії Ірпінської міської ради депутати відмовилися відпустити Гостомель у вільне політичне, соціальне та економічне “плавання”.

Щоб не втратити селище, придумали лист до Верховної Ради. Тоді у сесійній залі мало не спалахнув скандал: колишній ірпінський мер Карплюк двічі ставив питання на голосування, але депутати його не приймали.

Щоб їх «нагнути», довелося навіть оголошувати перерву в засіданні. І з третьої спроби питання протягли.

Обурена гостомельська делегація залишила сесійну залу з вигуками «Ганьба» на адресу Карплюка та ірпінських «парламентарів».

Схоже, що ситуація повторюється на 77-ій сесії ІМР, яка відбудеться 30 січня. На її розгляд знову виносяться аналогічні звернення депутатів до ВР, щоб не допустити від’єднання Гостомеля.

Ірпінь намагається переконати, що Гостомелю без нього не вижити у цьому «буремному» світі. Мовляв, селище не може бути окремою територіальною громадою з огляду на інфраструктурну неспроможність.

Серед аргументів – концентрація в Ірпені органів державної влади – міських служб, установ, організацій.

Приписали сюди й військкомат, прокуратуру, центральну міську лікарню, які територіально знаходяться у Бучі, пологовий будинок, що у Ворзелі.

І начебто водопостачання теж неможливе без Ірпеня, хоча Буча в цьому плані не відчуває особливих проблем, незважаючи на «розлучення» із сусідом.

Навіть навели у проблемному списку й автобусне сполучення між населеними пунктами. Знову ж Буча від цього не страждає. До речі, перевізник (ТОВ «Ірпінське АТП 13250») територіально знаходиться у Гостомелі.

Зі свого боку, гостомельська влада нагадує, що ще з 2015 року громада селища та майбутні члени Гостомельської ОТГ (с. Озера, Горенка і Мощун) борються за право на самовизначення в статусі об’єднаної територіальної громади.

Керівництво Гостомеля переконане, що це спонукатиме до нового імпульсу розвитку територій, завдячуючи впровадженню реформи децентралізації.

Обстоюючи економічну свободу селища, ГСР спрямувала до ІМР власне звернення. Обіцяють, що на ірпінську сесію прибуде чисельний гостомельський «десант» з правом дорадчого голосу.

The post «Палиці в колеса» фінансовому донору: Ірпінь переконує, що Гостомель без нього не виживе appeared first on Ірпінь онлайн.

Про це говорили на 72-ій сесії Ірпінської міської ради, що відбулася 26 вересня, яку символічно назвали “шкільною”.

У своєму депутатському запиті голова фракції “Нові обличчя” Максим Плешко пожалівся на нестачу шкіл та дитячих садочків у Приірпінні, яке стрімко “розвивається”.

Звичайно, що забудовники намагаються якнайшвидше звести максимальну кількість висоток, щоб отримати прибутки. А ось соціальною сферою ні вони, ні місцева влада особливо не переймаються — хіба що на словах.

Про це свідчить нестача місць для дітей у закладах освіти, навчання у декілька змін. Замість того, щоб зводити нові школи, влада вдається до недолугих добудов тих, що уже функціонують.

Якщо говорити про садочки, то вони в основному в обіцянках. А нові — малогабаритні, не здатні вмістити дітей, кількість яких у регіоні постійно зростає. Та й збудовані ніяк не можуть ввести в експлуатацію.

Тому якщо не впоралися з цими проблемами в Ірпені, то взялися їх вирішувати у Гостомелі, який перебуває на шляху до створення окремої Гостомельської ОТГ.

Це не дивно, адже ірпінська влада не має бажання відпускати Гостомель у самостійне “плавання”, оскільки селище є потужним фінансовим донором Ірпеня.

Як свідчить статистика, понад 50% коштів до бюджету м. Ірпеня надходить із бюджету Гостомеля. Це відбувається за рахунок розташованих на території селища одних з найбільших в Ірпінському регіоні платників податків — аеропорт “Антонов”, Гостомельський склозавод.

За 4 останні роки Гостомель віддав 342,6 млн грн, а назад отримав лише 25,9 млн грн (6% від коштів, які забрав Ірпінь). З обіцяних у 2019 році 30 млн грн гостомельська громада не отримала жодної копійки.

Чому не відбувався належний перерозподіл коштів, їх перерахування та освоєння, хто в цьому винен — тема для окремої розмови. Говоримо лише про наявні факти.

На жаль, таким ставленням Ірпеня до Гостомеля як до васала обурювався ще на початку 2000-х колишній очільник селища Валерій Пивоваров.

Але ситуація у цьому плані не змінилася — кошти вимиваються у центральну скарбничку. Й ірпінські марнотрати від влади пускають їх на різні багатомільйонні забаганки — набережні, парки тощо.

Отже, Плешко нагадав, що сьогодні виконавчі органи Гостомельської селищної ради знаходяться у приміщенні Центру творчості дітей та юнацтва м. Ірпеня.

Його намагаються повернути через суди освітянам. Цього добиваються деякі гостомельські депутати, створена відповідна петиція. Тому ірпінські депутати узяли до відома запит Плешка, а чиновники натякнули, що активізуватимуть цей процес.

На запитання депутата ІМР Василя Пікулика, куди тоді переселити ГСР, Плешко відповів, що, мовляв, є варіанти. Але які конкретно — не сказав.

Дуже переймався останній і викупом першого поверху контори колишнього радгоспу “Бучанський” для збільшення приміщення школи №15.

Він вихвалявся, що за 580 кв. м раніше домовлялися сплатити 5,5 млн грн, а голова інвестиційної ради Ірпеня Карплюк домовився за 3,8 млн грн, мовляв, зекономили бюджетні кошти.

Про “економію” на багатомільйонних набережних, парках, скверах, стелах уже говорилося вище. Тому така “щедрість” викликає великі сумніви у щирості відставного мера.

Звісно, що Ірпінь будь-якими методами боротиметься за Гостомель. Це і суттєві кошти для наповнення бюджету, і території під майбутню багатоквартирну забудову.

І тими кісточками, які кидає Ірпінь, щоб заманити в пастку, Гостомелю варто скористатися. Навіть додаткові шкільні приміщення — це дуже добре.

Але не забувайте: ці подачки — це фактично вкрадені у селища гроші, які зникають у бюджетній безодні сусіда. Тому треба чинити так, як буде краще для повноцінного розвитку громади у майбутньому.

The post “Шкільні кісточки” від ірпінської влади для Гостомеля: беріть, але робіть власний вибір appeared first on Ірпінь онлайн.

Екіпаж – 8 пілотів на чолі з командиром Дмитром Антоновим.

Востаннє «Мрія» піднімалася в небо в травні 2016 року. До 2018 року літак не злітав через відсутність вигідних контрактів на перевезення. Транспортник модернізували та покращували. Напередодні, у березні «Мрія» здійснила вдалий пробний політ після ремонту та модернізації. Пілоти переконалися, що літак справний і готовий до роботи.

За словами директора авіатранспортного підприємства «Антонов» Михайла Харченка, у квітні очікується ще три комерційних рейси. Середня вартість одного такого рейсу становить 600-800 тисяч доларів. Це найдорожча вартість транспортного авіаперевезення. Замовника і вантажі не розголошують, кажуть, що це комерційна таємниця. Польоти відбуватимуться впродовж квітня. А вже 3-4 травня літак повернеться до Гостомеля.

У рейс літак проводжали льотчик-випробувач, Герой України Олександр Галуненко, віце-президент ДП «Антонов» Олег Орлов, директор авіатранспортного підприємства «Антонов» Михайло Харченко.

Довідково:
Ан-225 «Мрія» є найбільшим і найпотужнішим транспортним літаком, що будь-коли підіймався у повітря.

Максимальна злітна вага повітряного судна становить 640 тон. Літак було спроектовано і побудовано в 1988 році київським конструкторським бюро імені Антонова.

Володар рекордів за вантажопідйомністю, висотою і дальністю польотів – «Мрія» занесена до книги Гіннеса. Масштаби Ан-225 вражають: довжина літака — 84 метри, висота — 18 метрів (це як 6-поверховий будинок з чотирма під’їздами), розмах крил – 88,4 м. Крім того, всередині літака можна розмістити до 80 легкових автомобілів.

Перший політ відбувся 21 грудня 1988 року. Існує другий екземпляр літака, однак він добудуваний лише на 60%.

The post Літак-гігант “Мрія” з гостомельського аеропорту вирушив у комерційний рейс appeared first on Ірпінь онлайн.

Унікальний безпілотник було створено для допомоги Сухопутним силам ЗСУ у веденні розвідки та передачі отриманої інформації на командний пункт — за будь-яких погодних умов, вдень і вночі. Апарат здатний вести повітряну розвідку протягом 7 годин, а тактичний радіус його дії становить 120 км.

Особливістю цього негабаритного безпілотника є практична дальність польоту — 1050 км. Такі БпЛА виробляють не лише на ДП “Антонов”, а й у США, Ізраїлі, Італії, Франції, КНР і Туреччині.

“Горлиця” здатна вести оптико-електронну повітряну розвідку видимого та інфрачервоного діапазону. Вона автоматично розпізнає, захоплює та супроводжує рухомі цілі та наводить керовані високоточні боєприпаси.

Відомо, що розробка даної моделі розпочалася в кінці лютого 2016 року і, як стверджують спеціалісти, такі винаходи потребують 5-6 років праці та мільйонних інвестицій. Нагадаємо, фінансування проекту здійснюється коштом ДП “Антонов”, який у квітні 2015 року був переданий до складу ДК “Укроборонпром”.

БпЛА є лише частиною перспективного мобільного тактичного безпілотного авіаційного комплексу, що складатиметься з чотирьох подібних безпілотників. Ударне озброєння апарату — вітчизняного виробництва, а от розвідувальне обладнання — іноземне. Для реалізації проекту в повному обсязі необхідно укласти контракт із замовником.

Олександр Турчинов оцінив важливість створеного апарату та привітав розробників з народженням “нової зброї”. У своїй промові він наголосив, що новий безпілотник стане значною підтримкою українській армії у боротьбі з російсою агресією. Та коли працівники преси почали наперебій ставити запитання про співпрацю ДП “Антонов” з Росією, спокійно заявив, що той, хто буде налагоджувати стосунки з країною-агресором, сяде до в’язниці.

Нагадаємо, Українське державне підприємство “Антонов” планує виконати певні роботи для російської авіакомпанії “Волга−Днєпр”. Про це повідомляє прес-служба ДП.

“З метою дотримання своїх зобов’язань на договірній основі фахівці ДП “Антонов” виконають роботи з оцінки технічного стану літака Ан−124−100 “Руслан” російської авіакомпанії “Волга−Днєпр”, – розповідають на підприємстві.

Водночас там наголошують, що така співпраця узгоджена з повноважними міністерствами та відомствами України. Окрім того, зазначають у прес-службі, на це російське підприємство не поширюються санкції РНБО України.

Марія КУЧЕРЕНКО 

The post ДП “Антонов” презентував унікальний безпілотник appeared first on Ірпінь онлайн.

Цей БпЛА створено для оснащення перспективного мобільного тактичного безпілотного аваіційного комплексу (ТбпАК), шифр “Горлиця”, для потреб Сухопутних військ Збройних сил України.

Він складатиметься з чотирьох таких БпЛА, наземної станції керування та засобів забезпечення старту та посадки літальних апаратів, їх транспортування та ремонту.

ТбпАК призначений для ведення повітряної оптико-електронної розвідки, вдень та вночі, в простих та складних метеоумовах, передачі на командний пункт бригади розвідувальної інформації про цілі (об’єкти) супротивника для забезпечення ефективного застосування механічних (танкових) бригад, дивізіонів ракетних військ та артилерії, а також ескадрилій армійської авіації Сухопутних військ.

Джерело: прес-служба ДП “АНТОНОВ”

The post ДП “АНТОНОВ” презентуватиме безпілотний літальний апарат appeared first on Ірпінь онлайн.