Українські екологи закликають владу населених пунктів відмовитися від варварського викошування газонів та гламуризації зелених зон – парків, скверів та інших оаз. Вони доводять, що це лише погіршує загальний екологічний стан, який і так залишає бажати кращого.

Так, директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко зазначає, що у Києві та інших містах значно посилилося тотальне викошування трави у парках, скверах та на газонах.

Одні пояснюють це заходами боротьби з кліщами, інші бачать у цьому антиекологічну дурість та бажання міських служб підзаробити на імітації діяльності з благоустрою.

Серед світових екологічних загроз – забруднення навколишнього середовища (повітря, води), глобальне потепління та швидке скорочення біорізноманіття.

Під час викошування відбувається забруднення довкілля вихлопами від косарок. Хоча й незначний відсоток, але все одно впливає. До того ж на це витрачаються бюджетні кошти – оплата за роботу, вартість пального та обслуговування техніки. Плюс неприємні шуми від самих косарок.

Викошують багато трави, яка, разом з деревами і кущами, теж є «зеленими легенями» населеного пункту, «перетравлює» вуглекислий газ на кисень. Не виживають під косою і самосійні деревця.

Гола земля швидше висихає, нагрівається на 5-10 градусів більше, спека провокує погіршення самопочуття, загострення захворювань, підвищує агресію тощо. Під поривами вітру з її поверхні піднімається пилюка, виникає ерозія ґрунтів. Викошену фітомасу, поживну для рослин, вивозять, земля втрачає родючість.

Також викошування – одна з причин знищення біорізноманіття. На землі гніздяться багато видів птахів, які, до того ж, харчуються в траві шкідливими комахами. Якщо останні розводяться, то від них страждають люди, тварини, дерева, кущі. Під косарку можуть потрапляти й рідкісні рослини, занесені, зокрема, до Червоної книги України.

Гинуть й корисні комахи – бджоли, джмелі, які не можуть збирати нектар зі стрижених газонів. А жаб, ящірок без «маскування» у траві швидко знаходять хижаки, які ними харчуються.

Та й в естетичному плані мало кому подобається милуватися «пустелею» замість зеленої травички, вдихати пилюку з вихлопними газами, а не свіже чисте повітря.

Зі свого боку, міські служби поширюють різні міфи. Мовляв, якщо не косити, то пошириться амброзія. Але її треба висмикувати з корінням та, теоретично, спалювати. А кліщів знищувати спеціальними препаратами, а не косою.

Водночас величезні кошти з місцевих бюджетів витрачаються на наведення рукотворної краси – дорогі саджанці дерев, кущі, квіти, догляд за ними. Для країни, яка змушена боронити свою землю від ворога, це розкіш.

Як варіант, розглядають вирощування невибагливих рослин з мінімумом догляду за ними, що досить поширено в Європі. Чи перейматиме Ірпінь цей досвід? Наші земляки діляться побаченим.

Через руйнування житла під час бойових дій жителька нашого міста Ольга Боримська змушена мешкати в Австрії. У населеному пункті, де вона знаходиться, міські клумби висаджуються за принципом «втикнули та забули».

Тобто це дикі трави для бджіл та інших корисних комах, багаторічні невибагливі рослини, які не потребують особливого догляду, поливу та додаткових витрат з міського бюджету.

«Бо ростуть самі, багато років, милують око, приносять користь навколишньому середовищу і не потребують невиправданих витрат. А бюджетні гроші використовуються на більш нагальні потреби», – запевняє жінка.

«Враження від рослин у норвезьких містах: де трава з кущами має гарний вигляд (конюшина, злакові, кущі) – не косять, якщо трава прилягає до дороги і може заважати руху або трава посіяна у маленьких парках – косять.

У лісі – усе росте, як хоче, а доріжки люди витоптують, як їм зручно ходити (як ми колись ходили нашими лісами, які зараз стали парками)», – розповідає про поїздку до Норвегії депутатка ІМР Тамара Буренко.

Стрімкі зміни клімату також підштовхують нас до новацій з озеленення. У нашому місті весняні та літні дощі уже стали рясними зливами з великою кількістю опадів, місяцями триває шалена спека.

«Пропоную хоч маленькими кроками, але починати рухатись у напрямку адаптації до зміни клімату. Наприклад, замінити «культурні» газони на газони з різнотрав’ям – у міських громадах це вирішує одразу кілька проблем», – зазначає жителька Ірпеня екоактивістка Наталія Василенко.

Це економія коштів, адже догляд за різнотрав’ям дешевший, ніж за монокультурними газонами. Лучні рослини відрізняються більш розвиненою кореневою системою, тому споживають менше води й не потребують частого поливу. Також можна економити фінансові ресурси міста і на скошуванні.

The post Газони Ірпеня: дорогі рослини, варварське викошування чи економія на невибагливості? appeared first on Ірпінь онлайн.

Про злив каналізаційних стоків у цьому районі Ірпеня ми вже розповідали. Небайдужі жителі міста висловлюють своє обурення та вимагають вирішення проблеми.

Мешканець однієї із новобудов Антон перебрався сюди жити у 2018 році. Звісно, що чоловікові, як й багатьом новоселам чи тим, хто пересувається у цьому куточку Ірпеня, не до вподоби відчувати сморід, який посилюють вихлопні гази транспорту, що тут рухається.

Такі проблеми, на його думку, треба виносити на широкий загал, влаштовувати акції протесту, вимагати від влади їх вирішення, змусити її працювати на громаду.

Як розповів депутат Ірпінської міської ради Ярослав Куц (ЄС), у 2020-му, напередодні новорічних свят, сюди приїздили міський голова Олександр Маркушин, депутати округу, представники інвесткомпаній.

За інвестдоговором мали до 31 березня поточного року облаштувати нову КНС, щоб закільцювати каналізаційну мережу в цьому щільно забудованому мікрорайоні.

У майбутньому, як стверджує начальник управління інфраструктурного розвитку, інвестицій та ЖКГ ІМР Сергій Канюра, її передадуть на обслуговування КП «Ірпіньводоканал».

На 7-ій сесії проголосували за прийняття до комунальної власності ділянки площею 0,3 га, на якій збудують згадану КНС – обіцяють, що за кошти 3 інвесторів. Цілком можливо, це найбільш зацікавлені у подальшій забудові цього району, приміром ЖК «Бургундія».

На офіційному сайті ІМР пишуть, що цю землю передав «власник компанії «ГЛОБАЛІНВЕСТМЕНТС-2020» Антон Мирончук». Хоча за документами його вивели із бенефіціарів 22 грудня 2020 року.

Водночас в іншому куточку Ірпеня так само виливаються у зелені зони стоки ЖК «Нью-Йорк Тауерс» цього скандального забудовника.

За словами громадського діяча Віталія Купрія, у результаті скарги на бездіяльність екологічної служби регіону, яка у минулому фактично заплющувала очі на факти порушення екологічного законодавства, наразі відбувається комісійна перевірка цих обставин.

Представники лабораторії Державної екологічної інспекції Столичного округу здивували тим, що начебто за їхніми службовими методиками не братимуть зразки стоків із труби – мовляв, це «аварійна ситуація», а вони працюють лише з «водневими об’єктами» – озерами, річками (натомість це зробили працівники поліції).

Ці фахівці пояснили, що ще два тижні тому відбирали зразки ґрунту. А зараз проводять обстеження, хочуть узяти для дослідження воду на різних ділянках у р. Буча.

Результати будуть відомі згодом. Їх долучатимуть до судових справ заради покарання винних і відшкодування наслідків. А вони можуть обраховуватися сотнями тисяч, а то й мільйонами гривень.

The post Стоки з висоток Ірпеня – на заплаву та у річку Буча: хто нестиме відповідальність? appeared first on Ірпінь онлайн.

Небайдужа громада Ірпеня, обурена екологічними злочинами, б’є на сполох. Люди звертаються до різних державних інстанцій, вимагають від чиновників вживати відповідних заходів.

А карплюківська влада намагається зробити вигляд, що теж переймається проблемами – «у рамках своїх компетенцій, визначених законом».

Але якщо вона – складова будівельної мафії, то хіба варто чекати на суттєві зрушення?

Забудовники звели у місті свої численні житлові комплекси без центральної каналізації – тепер нечистоти зливають на заплаву р. Буча та у зелені зони. Це відбувається у мікрорайоні БТР та ЖК «Нью-Йорк».

Як розповів громадський діяч Віталій Купрій, у результаті скарги на бездіяльність екологічної служби регіону, яка у минулому фактично заплющувала очі на факти порушення екологічного законодавства, наразі відбувається комісійна перевірка цих обставин.

Сума шкоди, завданої природі регіону, може обраховуватися сотнями тисяч, а то й мільйонами гривень.

Фахівці відібрали для дослідження зразки ґрунту, води, які згодом долучатимуться до судових справ заради покарання винних і відшкодування наслідків.

«Одна з головних проблем – що Ірпінська міська рада фактично усунулася від сприяння екологічній інспекції. Думаю, що у цьому замішані нинішній міський голова Олександр Маркушин, а також Володимир Карплюк, який керував містом.

Адже квартали будувалися роками без належного введення в експлуатацію житлових комплексів, облаштування каналізаційних мереж. А влада закривала на це очі, щоб заробити собі на кишеню», – переконаний Купрій.

Більш докладно про згадані екологічні проблеми, аргументи місцевої влади та підсумки роботи фахівців – у наступних матеріалах.

The post Знищення природи в Ірпені: екологи та поліція відібрали зразки для дослідження appeared first on Ірпінь онлайн.

Під орудою фахівців лісового господарства учасники цього екологічного заходу вибрали невеличку локацію в лісі з боку Дмитрівки для висадження молоденьких сосонок. Площа ділянки сягає близько 1 га.

За словами однієї із організаторів акції Людмили Першин, цього року заплановано висадити рослини загалом на майже 20 га.

Місце обирають лісничі. Йде вирубка старих, сухостійних, аварійних дерев, потім територія дещо «відпочиває».

І згодом готують ділянку під засадження, залучають помічників від громади, бо кількість працюючих у лісовому господарстві обмежена – важко впоратися.

І добре, що знаходяться небайдужі люди, готові прийти на допомогу.

Особливо приємно, що серед них є діти, яким таким чином змалку прищеплюють любов до природи, навчають поважати чужу працю.

Адже усі ми маємо розуміти, що рослинність – це наші «зелені легені».

Вона поглинає вуглекислий газ і виділяє кисень. Науковці підрахували, що 1 га лісу очищає протягом року 18 млн кубометрів повітря.

Бездумне винищення дерев позначається на здоров’ї, призводить до виникнення природних катаклізмів, змін клімату.

Учасники екологічної акції закликають усіх охочих долучатися до благородної справи.

The post Одні вирубують – інші висаджують: екологічна акція в Ірпінському лісництві appeared first on Ірпінь онлайн.