Кожен бажаючий зможе побачити, як сьогодні працює ЧАЕС, відбувається процес зняття з експлуатації та перетворення об’єкта “Укриття” на екологічно безпечну систему.

Основну увагу приділятимуть заходам безпеки для відвідувачів. Їм видаватимуть усі необхідні засоби індивідуального захисту та вони проходитимуть обов’язковий дозиметричний контроль.

Базовий маршрут передбачає поїздку електричкою із Славутича через КПП “Семиходи”, відвідування захисних споруд, щитів управління, об’єкта “Укриття” та нового безпечного конфайнменту, меморіалу ліквідаторам аварії на станції, обвідного каналу із триметровими сомами, обід у їдальні для працівників.

Проте ЧАЕС і надалі залишається ядерним об’єктом, де суворо дотримуються всіх вимог безпеки, що передбачені для таких підприємств. Проте керівництво намагається бути максимально відкритим і прозорим, мінімізує кількість бар’єрів для відвідувачів.

Джерело: chnpp.gov.ua

The post Ознайомчі візити на Чорнобильську АЕС стануть доступними для усіх бажаючих appeared first on Ірпінь онлайн.

Від міських та районних команд надійшло 32 заявки. Вони змагатимуться у таких видах спорту як шашки, шахи, настільний теніс та дартс.

Ірпінь теж боротиметься за першість спартакіади. 17 квітня для визначення команди учасників на базі СЗШ №12 проведуть міський етап змагань.

Загалом у Приірпінні мешкає майже 2,5 тис. ліквідаторів аварії на ЧАЕС.

Джерело: imr.gov.ua

The post Ліквідатори аварії на ЧАЕС зберуться в Ірпені на спартакіаду appeared first on Ірпінь онлайн.

Під час зустрічі у людей була можливість пожалітися на роботу різних міських служб та установ, а у посадовців — виправдатися і пообіцяти перед загалом виправити ситуацію.

Так, Почесний громадянин м. Ірпеня, голова ради ветеранів Михайло Ганжа розповів, як мерз у холодну пору в квартирі по вул. Шевченка, 3-а. До того ж там і вентиляційна система погано функціонує.

За словами начальника УЖКГ “Ірпінь” Сергія Скрипника, з цього будинку надходило багато звернень стосовно опалення. Ситуацію ускладнює підключення управління освіти та науки, бібліотеки, самовільне переобладнання у деяких квартирах.

Заступник керівника КП “Теплоенергопостач” Василь Пікулик додав, що складено відповідні акти огляду, люди не платитимуть за холодні помешкання. Передбачено капремонт та промивку системи опалення.

Також ветерани скаржилися на погану якість води на СМУ, закриття відділень “Ощадбанку”, нелюб’язне ставлення деяких медиків до пенсіонерів тощо.

Начальник КП “Ірпіньводоканал” Олександр Маркушин розповів про певні преференції для ветеранів за рахунок міського бюджету. Він пообіцяв, що незабаром проблему якості води буде вирішено за рахунок нових станцій водозабору, очищення та знезалізнення.

Перший заступник міського голови Дмитро Христюк заходився доповнювати відповідь, нахвалюючи водоканал. Посадовець запевнив, що запасів води у нас вистачить ще й на дітей та онуків.

Мовляв, влада хоче багато зробити для поліпшення якості рідини — пробити додаткові свердловини, відкрити нові станції, замінити застарілі водомережі, запровадити данські технології очищення, проте на заваді — прокурорські маски-шоу, скарги від активістів, відрахування коштів до бюджетів вищих рівнів.

Керівництво з некоректною поведінкою своїх колег розбереться. А ось “Ощадбанк” проводить оптимізацію своїх відділень — вплинути на це важко, проте міська рада підготує до його адміністрації відповідне звернення.

Голова асоціації “Чорнобиль” органів внутрішніх справ і підрозділів у Київській області Марія Бузарова та її колеги висвітлили проблеми чорнобильців.

Колишній міліціонер-ліквідатор спочатку похвалила чинну владу за те, що Ірпінь з “болота”, де 30 років мало що змінювалося у благоустрої, перетворився на красиве місто. При цьому вона порівнювала наш населений пункт та Чорнобиль, де раніше жила.

У цьому плані з нею можна посперечатися. Хоча й повільними темпами, інфраструктура Ірпеня відновлювалася. Це залежало від державної політики у розподілі бюджетних коштів на різних рівнях, можливих зловживань представників влади.

За словами Бузарової, в Ірпені забули про проблеми чорнобильців. Це, зокрема, стосується перерахунку пенсій різних категорій громадян, надання податкових пільг, отримання житла, забезпечення необхідними ліками, харчування дітей в освітніх закладах тощо.

Христюк наголосив: оскільки Ірпінь рухається до Європи, то вирішено відмовитися від “бюджету проїдання”, перспективи ставлять на бюджет розвитку. Тому преференції надаватимуть тим, хто цього потребує, — приміром, адресне харчування.

Загалом, пояснення чиновника були хоатичними. Він розповідав про фінансові здобутки мерської команди. Так, порівнянні з 2014 роком бюджет Ірпеня збільшився у 3,3 рази (відповідно із 256 млн до 836 млн грн). А бюджет розвитку — із 7,8 млн до 180 млн грн.

Варто нагадати, що цьому сприяло стрімке знецінення курсу гривні до долара та зростання рівня зарплат, цін, виплат та різних платежів, що збільшило гривневу масу в податкових відрахуваннях. Також збільшення бюджетних надходжень пов’язане із децентралізацією.

Тому про “економічне диво” в Ірпені від команди Карплюка говорити не доводиться — швидше про “забудовний кошмар”. Влада скромно мовчить про нові робочі місця на місцевих підприємствах, бо їх фактично нема.

Як і раніше, у пошуках заробітку ірпінці “штурмують” переповнені маршрутки та електрички у години пік у бік столиці, наповнюючи своїми податковими відрахуваннями бюджет Києва. Ще збереглися потужні підприємства у Гостомелі, але селище обрало власний шлях розвитку.

Бюджет розвитку в Ірпені в основному формується за рахунок пайових внесків забудовників. Тому інфраструктурне покращення обертається на винищення зелених зон та рекреаційних земель.

Христюк розповідав про кришталеву чесність ірпінської влади щодо контролю за сплатою пайової участі. Але треба зазначити, що це — не “живі” кошти, а проведення забудовниками робіт з покращення інфраструктури міста.

Такі заходи — чудове джерело для можливих маніпуляцій з кошторисами виконаних робіт, які часом довіряють “небіжчикам” і проведені вони неякісно. Та й вистачає фактів зменшення коефіцієнта пайових внесків для окремих осіб.

Ось і випливають дивні фінансові метаморфози: нема коштів на дитяче харчування, забезпечення ліками, будівництво нових шкіл, садочків, зате є на облаштування “золотих” парків, химерних архітектурних споруд на кшталт стели Творчого духу.

The post “Економічне диво” в Ірпені від команди Карплюка формує “бюджет марнотратства” appeared first on Ірпінь онлайн.

Заходи, пов’язані із Чорнобильською трагедією, традиційно відбуваються у парку ім. Володимира Правика, поблизу пам’ятника цього мужнього пожежного, який разом з іншими вогнеборцями ціною власного життя врятував світ від радіоактивного пекла.

На сьогодні в Ірпінському регіоні живе майже 700 учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. На жаль, держава перестала приділяти їм належну увагу в забезпеченні гідних умов життя. Здоров’я цих людей підірване згубним впливом радіації, вони потребують медичного лікування, санаторних процедур.

Джерело: imr.gov.ua

The post В Ірпені вшанували чорнобильців-ліквідаторів, які рятували світ від радіоактивного пекла appeared first on Ірпінь онлайн.

Цього дня у Бучі об 11:00 проведуть мітинг із вшанування пам’яті учасників ліквідації наслідків аварії.

The post 14 грудня у Бучі вшанують ліквідаторів ЧАЕС appeared first on Ірпінь онлайн.