Суперечка через з прибраний владою Гостомеля напис “Ірпінь” при в’їзді в місто розгорівся не лише між мешканцями двох населених пунктів, я й між представниками влади, що мають різні погляди на бажання Гостомеля стати окремою ОТГ. Та під час цієї суперечки між депутатом ІМР Андрієм Страховським та секретарем ради Адрієм Літвиновим виявилось, що в Літвинова є ціла армія прихильників, адже його російськомовний жарт зібрав більше сотні вподобань в мережі facebook. 

Ми вирішили проаналізувати профілі цих людей, та визначили кілька цікавих особливостей, які їх пов’язують.

Для початку варто зазначити, що ботоферми – система маніпулюції громадською думкою, для якої використовуються профілі неіснуючих людей. Іноді профілі можуть бути цілком реальні, але будь-які дії, наприклад, репости певного контенту – оплачуються. 

Перед позачерговими парламентськими виборами у 2019 році стратегію використання “ботоферм” підібрав для себе Володимир Карплюк, а керував компанією, ймовірно, його піарник – Петро Щербина. Адже в нього, як відомо, з’явився певний стиль як в написанні замовних матеріалів, так і в їхньому поширенні. 

Ми гадали, що перевірити профілі 95 людей, які вподобали коментар Андрія Літвинова буде не так просто. Не кожна людина в своєму профілі може вказати місце проживання або особисту інформацію. Але схоже, що Петро Щербина не сподівався, що хтось таки перевірить прихильників Літвинова, тому застосував не надто “важку артилерію”. 

Наш аналіз показав, що жарти Андрія Літвинова дуже подобаються мешканцям всієї країни, адже аж 47 людей з 95 вказали своїм місцем проживання населені пункти, надто віддалені до Ірпеня, Києва, чи хоча б Київської області. До того ж, 6 з них і взагалі проживають в Російській федерації. 

Серед цих людей, які, як видно з їхніх сторінок, взагалі не мають жодного відношення до Ірпеня, знайшлись таки дуже палкі прихильники Літвинова. Серед типових для “ботів” репостів “всього”, є поширення про нагородження Літвинова званням “Людина року”. Нагадаємо, що до цього нагородження в мешканців саме Ірпеня було багато питань. Вони не розуміли, чому “Людиною року” став фігурант скандалів Літвинов, а не відомий спортсмен Ярослав Амосов. 

Це говорить про те, що і інші дописи Андрія Літвинова активно “розганяються” несправжніми профілями. Можливий варіант, що за кожен репост або вподобання власникам таких профілів платять окремо. 

Серед репостів цих людей ми виявили ще одну спільну особливість: поширення допису ще одного члена “Нових облич” Сергія Даніша. 

Поширення “всього” дуже виділяє ботів серед реальних людей. Якщо Вам доводилось зустрічати такі профілі в соцмережах, то Ви могли помітити, що логічного зв’язку між записами в межах однієї сторінки зовсім немає. Серед проаналізованих нами профілів більшість поширювали рієлторські послуги, рекламу київського сервісу доставки води(незалежно від місця проживання) та посилання на різноманітні російські сайти.

Крім того 14 профілів ми не змогли ідентифікувати взагалі.  Вони не містили жодної особистої інформації чи фото, були створені в межах 1-2 місяців тому та не містили ознак, які ми згадали вище.

Лише 11 користувачів, що вподобали коментар Літвинова, не викликали в нас підозр. Серед них є працівники міськради або люди з  достатньою кількістю особистої інформації.

Тож довіряти чи не довіряти подібному прояву акивності – кожен вирішує сам. Але один з методів маніпуляцій громадською думкою “Нових облич” – ботоферми, ми сьогодні детально розібрали.

The post “Ботоферма” в підтримку Андрія Літвинова: мешканці Росії та безликі профілі appeared first on Ірпінь онлайн.

Такий початок новини у соцмережі за одну годину набирає тисячі переглядів, сотні коментарів і як мінімум — десятки перепостів. А ще через годину з’являється повідомлення, що новина фейкова (фальшива), і “викрадачкою малюків” виявилась двоюрідна бабуся, яка випадково вчасно нагодилася в супермаркет, коли мама немовляти загубилася у черзі таких самих мам, які купували супермегаефективні памперси “чарівні” від торгової марки “минайкращі”. Таким чином читачі і учасники обговорень стали “жертвами” замовників фейкової новини, які прорекламували і магазин, і товар.

Фейк — слово іншомовного походження (від англійського “Fake”), що означає “підробка, фальсифікація”. Спершу даний термін почав вживатися в мережі Інтернет, а потім — широко використовуватися у повсякденному житті.

Він застосовується, коли мова йде про щось вигадане і фальшиве, як-то новина чи підробка сторінок користувачів в соціальних мережах, коли ім’я та фото належать не справжньому власнику, або на яких розміщена неіснуюча людина.

Фальшиві акаунти використовуються для просування сайтів, послуг або створених в тій же соцмережі груп. Щоб надати більшого резонансу своєму оголошенню, повідомленню чи нав’язати вам свою ідею, створюються “боти” або використовуються “тролі”. Вони працюють на виконання технічних цілей: для кількісного збільшення голосів в будь-якому інтернет-опитуванні, для реклами в будь-якому інтернет-співтоваристві товару або послуги, або ж для створення позитивної чи негативної думки.

Послуги ботів і тролів для вирішення своїх завдань часто використорують також відомі публічні особи, які потребують додаткового піару. Особливо якщо реальних причин для позитивних відгуків вони не мають.

Ви можете навіть не помітити, як вас втягнули і вже використовують в чиїйсь брудній грі. Мимоволі ви стаєте інструментом чиєїсь маніпуляції і граєте відведену вам роль. Вас змушують бурхливо дискутувати з приводу потрібної “замовнику” теми, нерідко використовуються брудні провокаційні прийоми: епатаж, скандал, явна брехня, образи. Для таких людей провокації – стиль життя, причому, добре оплачуваний. Мета десятків фальшивих коментарів від неіснуючих «користувачів» із захопленими «відгуками» або навпаки “різкою критикою” – знайти наївних та довірливих співбесідників. Кожний ваш лайк чи коментар під такими постами коштує додаткових грошей для тих осіб, які ховаються за фальшивими іменами, фото тощо.

Існує кілька ознак, за якими можна відрізніти ботів від звичайних користувачів мережі:

– аккаунт зареєстрований нещодавно, на ньому мало інформації, але хтось активно спілкується з іншими користувачами;

– на аватарці ставляться фото звірів, квітів, акторів, неіснуючих персонажів тощо;

– в історії відсутні фото на відпочинку, з родиною тощо;

– власник аккаунта майже ніколи не відповідає на коментарі під власними записами;

– з акаунта масово надходять пропозиції додатися в друзі;

– аккаунт міг бути створений давно, довгий час бути неактивним, але через місяці або роки різко з нього знову почали публікувати записи.

Як боротися з ними, кожен вирішує сам. Той же Facebook має безліч налаштувань конфіденційності: чи можуть вашу сторінку бачити пошукові системи, хто саме може переглядати ваші записи (тільки друзі або друзі друзів, або ж хто завгодно), хто може коментувати ваші записи, додаватися в друзі. Однак кожне включення подібних функцій автоматично обмежує можливість бачити вас і ваші записи ширшій аудиторії.

У будь-якому випадку, кращий спосіб боротьби з ботами і тролями — не реагувати на них, не відповідати на їх повідомлення або ж, як-то кажуть, «не годувати троля». Крім того, ми радимо скаржитися на несправжній акаунт до служби підтримки Facebook.

Будьте пильними! Не ставайте жертвою інформаційних маніпуляцій!

The post Обережно! Не стань жертвою шахраїв із соцмереж: не годуй троля! appeared first on Ірпінь онлайн.