Тотальна забудова Ірпеня – результат керівництва “партії забудовників”

За останні 5 років місто прийняло в експлуатацію майже 1,5 млн метрів квадратних житла. Водночас, статистика говорить, що населення міста збільшилось вдвічі. Ці два факти яскраво відображають стратегію “Нових облич”, що весь цей час утримують фракційну більшість в міській раді Ірпеня: будувати попри все.

Ще з самого початку свого головування в міській раді Володимир Карплюк зібрав навколо себе тих, хто мав намір заробляти на нерухомості та побудував схему, за якою забудовники легко отримали бажані ділянки. Натомість, замість плати місту у вигляді пайової участі, яка відбувалась за незрозумілими схемами, а іноді не відбувалась взагалі, забудовники платили “відкати”. Приблизні схеми такого бізнесу неодноразово описували журналісти. Серед результатів бездумної та неконтрольованої забудови – скандал з мікрорайоном “Благодатний” його товариша Ігоря Вишнякова, якого особисто рекламував Карплюк. Він разом з поплічниками через фінансову схему будівництва зібрали кошти з понад 1000 сімей та втекли за кордон. Наразі весь мікрорайон залишається недобудованим, а місцева влада відмовляється брати на себе відповідальність за ошуканих інвесторів та ненадійного забудовника, якому виділила ділянки в районі парку “Центральний” в лісовій зоні. 

Дуже показовим випадком існування “частки” в будівельному бізнесі міської ради та Карплюка є Антон Мирончук, який очолив список  “боржників” по пайовій сплаті одразу після того, як посварився з ексмером Ірпеня. Після цього ходили чутки, що Мирончук став банкрутом. Сайти з продажу нерухомості почали фіксувати статус його недобудов як “будівництво припинене”, а частину з них конфіскували та продають на аукціонах. 

Зараз про список боржників ніхто не згадує, а Мирончука пов’язують з фінансуванням місцевого осередку партії “Слуга народу”, кандидатом від якої в мери Ірпеня йде нотаріус забудовників – Максим Нельзін. Схоже, що політична боротьба для Мирончука виявилась цікавішою та нагальнішою, ніж доля інвесторів його будівництва.

Варто пригадати, що найяскравіше свої обличчя показали ірпінські депутати, коли проголосували за оновлений генеральний план. Він був ухвалений в ганебний та незаконний спосіб: під охороною тітушок. Основна ідея документу, який прийняли без законного громадського обговорення  – збільшити території під забудову в кілька разів. Незважаючи на масові протести місцевих жителів, текст записки з поясненнями досі не оприлюднено. Після оприлюднення списку, депутатів, які дозволили забудовувати сільськогосподарські землі заплави стало зрозуміло, що більшість з них – члени партії “Нові обличчя”.

Результатом прийняття нового генплану стала можливість забудови заплави річки Ірпінь, яку проводить Ігор Оверко. Він планує звести лизько 70 будинків на березі невеличкої водойми, який ховає в собі чималі поклади торфу.  Про загрозу від будівництва такого масштабу вже декілька років говорять екологи, експерти та активісти. Окрім знищення річки та грунтів, забудова заплави призведе до критичного навантаження на соціальну інфраструктуру та міські комунікації, а також поставить у велику небезпеку новоселів, адже ці недобудови на заплаві вже почало підтоплювати.

Теперішнє для Ірпеня – це постійні протести громади, особливо мешканців приватного сектору, які попри законодавчу вимогу громадських слухань та заходи безпеки, живуть під стрілами будівельних кранів та отримують по сусідству нові багатоповерхівки. Крім того, в приватному секторі почастішали пожежі, багато з постраждалих підозрюють підпали, адже стверджують, що отримували пропозиції з придбання ділянок від місцевих забудовників.

Благоустрій міста – “обгортка” для власного бізнесу

Роботу по благоустрою міста команда Карплюка почала майже одразу після перемоги на виборах. Та стосовно цієї сфери в “Нових облич” одразу проявилось власне бачення, тому покращення комфорту вони розпочали з центральної частини міста: площі перед міською радою, з якої прибрали зелені насадження та застелили бруківкою, площі “Творчого духу”, перекрили проїзд по вул. Шевченка, збудували новий автовокзал та набережну.

З першого погляду місто змінилось на краще, та якщо копнути глибше та подивитись в саме визначення “благоустрою”, то жодна проблема в цій сфері не вирішена суттєво. 

Згідно Закону України “Про благоустрій населених пунктів”, благоустроєм населених пунктів вважається комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Благоустрій від “Нових облич” з самого початку отримав певний нахил – створити не так комфорт, як його видимість. У своїх звітах та передвиборчих програмах всі вони наголошують на досягненні будівництва набережної та кількох парків, називаючи їх “унікальними”. По факту, всі ці об’єкти є доволі бюджетозатратними, і нічого не завадило місту побудувати їх навіть без залучення спонсорів.  Найяскравішим прикладом видимості благоустрою є будівництво за межами міста набережної біля річки Ірпінь, яка коштувала місту понад 70 мільйонів гривень. Не відкривши за 5 років жодної школи та забезпечивши місцями в дитячих садках додатково кілька сотень дітей замість кількох тисяч в черзі, не добудувавши медичний центр, пологовий будинок, Ірпінська міська рада кілька років займалась облагородженням території, яка місту не належить. Згодом стало зрозуміло, що набережна – це піар-проєкт, який “Нові обличчя” використовують для виборів, а також для продажу квартир в ЖК “Синергія Сіті” Ігоря Оверка, з яким громада вже кілька років змагається судах через незаконність цього будівництва. Натомість річку Ірпінь, яка через перериті будівельниками береги та злив з  нових ЖК нечистот, знаходиться в жахливому стані, влада очищати не хоче і знаходить для цього безліч причин: не вміє, не бачить сенсу, не їхня відповідальність. 

Благоустрій набережної розтягнувся в часі на декілька років. Хоча по факту, термін “благоустрій” сюди не дуже підходить, адже це, здебільшого, будівництво пішохідних  доріжок та встановлення металевих скульптур. Озеленення території, санітарного очищення, заходів з відновлення довкілля на цій території не спостерігається. 

Подібною схемою для залучення покупців в новобудовах своїх бізнес-партнерів Володимир Карплюк, який до серпня 2018 року очолював Ірпінь цілих три роки, скористався, збудував парк “Центральний” в лісовій зоні. Територія парку почала зменшуватись після його відкриття, а по периметру забудовники, в тому числі і Антон Мирончук, отримали ділянки для будівництва багатоповерхівок, квартири в яких продавались і досі продаються “з виглядом на парк”. 

Сфера благоустрою в Ірпені повністю підпорядкована КП “Управління благоустрою міста”, яке наразі очолює Юлія Прибилова – антимайданівка та колишній пастор афериста Сандея Аделаджі. Воно включає в себе, в тому числі, ліквідовані “Службу захисту та лікування тварин” та “Ірпіньзеленбуд”. 

Виконання своїх функцій комунальне підприємство Прибилової супроводжує скандалами. Один з них – порятунок пам’ятки природи Дуба-Прадуба, навколо якого міська влада дозволила багатоповерхову забудову, а сам дуб оточила бруківкою. Викликом спеціалістів для обстеження дерева активісти та просто небайдужі сусіди займались самостійно.  

Натомість, комунальники під керівництвом Прибилової різали дерева неподалік, які заважали будувати проїзд до житлового комплексу Ігоря Оверка. Озеленення міста супроводжується фінансовими скандалами, адже у 2019 році Олександр Маркушин, починаючи транслювати амбіції боротьби за крісло мера, ініціював в місті висадку 10 тисяч дерев по 4 тисячі гривень за саджанець. Пізніше, підтримкою їхнього стану ніхто не займався, тому кілька мільйонів бюджетних коштів просто “висохли” на узбіччях Ірпеня. 

Саме “санітарне” очищення міста від дерев, в тому числі, в сезон “тиші”, що шкодить тваринному світу,  схоже, є основним завданням “Управління благоустрою”. Ще одним з перших завдань є захист інтересів діючих депутатів від “Нових облич” та бажаючих ними стати. Адже комунальники допомагають в піар-акціях по очищенню території зелених зон Антоніні Довганич, яка називає себе активісткою, хоча громада знає її як лояльну до Карплюка підприємицю. Також Прибилова з депутатом Скрипником захищала забудову на заплаві річки Ірпінь, намагаючись ледь не силою вигнати звідти протестувальників. 

З огляду на вищеперечислені заслуги “Нових облич” можна зрозуміти: основна сфера зацікавленості керівництва міста – забудова. Незаконне виділення земель за підтримки “правильних” депутатів допомагає заробити швидкі гроші, при цьому не думаючи про якість і кількість питної води, екологію та транспортний колапс у місті. З огляду на це, в місці відбувається суцільне “бетонування” під гасло “Ірпінь – місто парків”, яким намагаються заманювати нових жителів, не думаючи про комфорт вже проживаючих в Ірпені. 

The post Не ділом, а словом: реальні досягнення “Нових облич” в Ірпені. Частина 2: тотальна забудова та вибірковий благоустрій appeared first on Ірпінь онлайн.