Напередодні Старого Нового року (за старим стилем 13 січня) в Україні відзначали Щедрий вечір, вітальників, що ходили з поздоровленнями, називали щедрувальниками, а віншувальні пісні — щедрівками. Цим самим завершувався період “Святих вечорів”, який тривав з 6 до 12 січня, коли не годилося виконувати будь-яку господарську роботу. Впродовж цього тижня українці влаштовували святкові застілля, ходили один до одного в гості й обов’язково співали колядки.
У день 13 січня починалася підготовка до нового циклу різдвяно-новорічних свят.
Господар ретельно прибирав все обійстя, добре годував домашню живність, а господиня готувала все необхідне для Щедрої вечері: святкові страви і чистий одяг для родини. Вважається, що цього вечора з неба сходить Щедрий бог, оглядає все господарство і входить до хати. Там його зустрічають духи предків та дух-Ладо, які вже з Святого вечора перебувають в оселі (в Рай-Дідухові, сіні та соломі). Побачити Щедрого бога може ще й домашня живність, яка в цю пору має здатність розповідати Богові про те, як господар її утримує та годує.
13 січня також називали Меланки або Маланки (за християнським календарем Меланії — знатної римлянки V ст., яка будувала церкви, згодом стала черницею й молитвами творила чудеса).
Етнологи твердять, що Маланка — найдавніше українське свято, яке має глибокі прадавні коріння і сягає ще кам’яного віку (неоліту). Бо на західноукраїнських землях Маланка супроводжувалась цікавим театралізованим дійством. Ватаги молоді ділилися на військових персонажів (“старжу”) та звіроподібних (“диганію”). Відповідні маски виготовлялися вдома і передавалися у спадок. Очолювали містерію Маланки лідери – “калфи”, а кульмінацією була боротьба “ведмедів” – найсильніших хлопців кожного кутка села.
“Маланкою” був, як правило, переодягнений дівчиною хлопець. Зазначені персонажі, а серед них були ще й “зірка”, “коза”, “дід”, “циган”, музики, міхоноша (нежонаті парубки) творили т.зв. “живий вертеп” і обходили з щедрівками кожну оселю, вітаючи усіх з наступаючим святом та бажаючи господарям всіляких гараздів: “Щедрий вечір, Добрий вечір, добрим людям на здоров’я!”
Переодягнений у Маланку хлопець повинен був пританцьовувати, таким способом посилаючи господарям щастя та здоров’я.
Щедрівки, на відміну від колядок, були переважно світськими піснеспівами. Загалом, обрядодії Щедрого вечора присвячувалися сонцю, а Коляда, яка тривала 12 днів (7―19.01) була цілісною обрядовою системою й іменувалася Святом народження сонця.
До наших днів збереглися звичаї, які містять рештки магічних вірувань давніх слов’ян. Вважають: як почнеш рік, так він і минатиме. Тому до зустрічі Нового року завжди прагнули припасти якомога більше продуктів, щоб святковий стіл був особливо щедрий.
Страви на Старий Новий рік
Страви на столі повинні бути ситними, щоб привернути добробут в сім’ю. На Щедру вечерю 13 січня готували, зазвичай, 12 страв: хліб, узвар, смажене м’ясо, ковбаси, млинці з салом, пироги, голубці, рибу, вареники з сиром та іншим начинням. Крім того, випікають спеціальні обрядові хліби — «Маланка» та «Василь» та варять другу щедру кутю, заправлену смальцем. На стіл ставили книші й калачі та запалювали одну або три свічки.
Обов’язковим було приготування млинців, під час якого господині примовляли: “Щоб усе так росло в Новому році, як млинці на дріжджах та, щоб сонце добре гріло ниви, як вогонь пече млинці”.
Із настанням сутінок уся родина має одягнути чисте вбрання, застелити скатерки й рушники, обкурити хату травою або ладаном і, прочитавши молитву, розпочати Щедру кутю.
Щедра кутя: як готувати традиційну страву
Однак головним частуванням залишається щедра кутя.
Вважається, що чим більше складових у куті, тим краще наступного року житимуть господарі.
Щедру кутю роблять із зерна, меду і маку. Кожен із цих інгредієнтів має символічне значення. Так, зерно – це воскресле життя, мед – солодке життя і символ здоров’я, а мак – символ достатку в родині.
Рецепт щедрої куті на Старий Новий рік:
ПШЕНИЦЯ
1. Промити зерно чистою холодною водою, залити на ніч.
2. Наступного дня зцідити воду та додати чистої (удвічі більше, ніж зерна).
3. Довести до кипіння на середньому вогні.
4. Зменшити вогонь і готувати, доки цілком не википить вода.
5. Закипілу кашу розмішати тільки один раз.
6. Додати дрібку солі після закипання.
МАК
1. Мак, як і зерно, слід залити на ніч холодною водою.
2. Зранку злити воду крізь марлю, ретельно відтиснувши рідину.
3. Подрібнити мак на кухонному комбайні або стародавнім методом – у макітрі.
4. Перетертий мак швидко псується, тому зберігати його треба в морозилці.
МЕД
Підійде будь-який сорт меду, можна навіть змішувати різні види цього унікального природнього продукту. Збагатити кутю можна улюбленими смаколиками: горіхами, мигдалем, родзинками, іжиром, цукатами тощо.
Народні прикмети
- якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, буде щасливий рік не тільки для людей, а й для худоби;
- якщо сонце високо зійде, увесь рік буде щасливим, а особливо добрим буде врожай садовини;
- якщо іній рясно вкриває всі дерева, буде врожай на зернові та гарний медозбір;
- якщо падає м’який сніг – на врожай, а коли тепло, то літо буде дощовим;
- який перший день у Новому році, то й рік буде такий;
якщо на Меланки (13 січня) сонячно й відлига, то чекай теплого літа. “Яка Меланка, такі й Петро з Павлом”; - якщо вночі вітер дме з півдня – рік буде теплий, із заходу – буде вдосталь молока і риби, зі сходу – до врожаю фруктів;
- якщо зоряне небо – добре нестимуться кури;
- якщо ожеледь на деревах – уродить садовина;
- якщо сильний мороз і падає малий сніжок – на врожай хліба, здоров’я людей і тварин; коли ж тепло і без снігу – на неврожай і хвороби;
- якщо під старий Новий рік добрий сніг – сій гречку.
Підготувала Ольга Аверіна
