Селищний голова Гостомеля Прилипко плює на Закон?

Селищний голова Гостомеля Прилипко плює на Закон?

515

В Україні триває судова реформа? Так-так, присягалися сліпці, що своїми очима бачили отії кардинальні перетворення у князівстві, що зветься Фемідою. Принаймні, се кажуть в народі. А я беру для прикладу лишень одну маленьку справу – про шахрайство. Упродовж двох років суди не можуть поставити у ній правову крапку. Досі немає вироку – ані обвинувального, ані виправдального. Судовий розгляд – лише на першому етапі, навіть «екватор» не перетнули. І коли це станеться – невідомо.

Над цими та іншими актуальними зокрема для Приірпіння питаннями розмірковує журналіст, головний редактор видання “Український репортер” Леонід Фросевич.

Кого ж судять? Юрія Прилипка. Нині він – Гостомельський селищний голова.

Що відомо про нього широкій публіці? У 1985 році “закінчив трирічний Університет Марксизму-Ленінізму”. Бізнесмен. Був депутатом Ірпінської міської ради. Регіонал. У його гаражі знайшли автопарк машин Януковича (після втечі останнього до Ростова). Нині Прилипко – Гостомельсьский селищний голова. Депутатками тамтешньої ради є також дві доньки Прилипка.

Його піарники навіть найдрібнішу подію в Гостомелі пов’язують з іменем мера. Людям утовкмачують, що в селищі майже усе відбувається “за підтримки та ініціативи Юрія Прилипка”.

Кіноперегляд під відкритим небом на березі озера – “за підтримки Прилипка”, низка заходів у Міжнародний день захисту дітей – “з ініціативи Прилипка”, проведення Дня дитинства – “батьки дякували Прилипку за допомогу в його організації”, виступи юних співачок на конкурсах – “завдячуючи підтримці Прилипка”, екскурсія в Переяслав-Хмельницький – “за підтримки Прилипка”. Навіть “урочисте підняття прапора України (!) (площа культурно-оздоровчого комплексу)” відбувається «за підтримки» мера.

І ніхто із хвалителів не каже, що Прилипко – обвинувачений, що йому інкримінують шахрайство.

Київська обласна прокуратура пред’явила Прилипку обвинувачення на початку 2016-го.

Цитуємо прокурорське повідомлення:

“Під час досудового розслідування встановлено, що посадовець (мова про Юрія Прилипка. – Ред.) пообіцяв громадянину придбати та оформити на нього право власності на земельні ділянки в адміністративних межах Гостомельської селищної ради за ціною по 500 доларів США за 0,01 га. У подальшому громадянин з метою отримання земельних ділянок передав посадовцю кошти у сумі 148 тисяч доларів США (згідно офіційного курсу НБУ станом на 13.12.2006 – 747 400 гривень).

Втім, вже після отримання коштів від громадянина посадовець жодних дій щодо придбання та оформлення права власності на земельні ділянки не провів, а коштами розпорядився на власний розсуд.

Прокуратура Київської області у суді вимагала взяти під варту підозрюваного, втім суд обрав інший запобіжний захід, а саме – особисте зобов’язання. Не погоджуючись із таким рішенням суду, прокуратура області подала апеляційну скаргу.

Крім того, оскільки санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, прокуратура подала клопотання до суду з вимогою накласти арешт на майно підозрюваного. Суд задовольнив клопотання прокуратури”.

Депутат Гостомельсьскої селищної ради Юрій Марчук якось зателефонував Прилипку, попросивши прокоментувати прокурорське обвинувачення. «Плєвать хотів на ту статтю!», – відповів Прилипко.

Аудіозапис можна прослухати за посиланням.

Потерпілим у справі є киянин Олег Кошелєв. Одного разу його знайомі порадили поговорити з впливовим місцевим депутатом Ірпінської міської ради із Гостомеля Юрієм Прилипком, обіцяли познайомити. Мовляв, Прилипко “може все”… Кошелєв хотів придбати ділянку, щоб збудувати хату.

Прилипко справив на Кошелєва гарне враження. Заможний. Є діти. Всі міцно стоять на землі. Мають і круті машини, і будинки… Ну, хіба ж глава такої сім’ї може обманювати, запитував себе Кошелєв.

А Прилипко, знай собі, вихвалявся: мовляв, на гостомельській землі збудували маєтки і міністри, і політики. Називав прізвища. Показував котеджі.

Кошелєв дав Прилипку гроші, розраховуючи натомість отримати документи на землю. Як і годиться, Прилипко написав розписку. «Він тицьнув мені якісь два доручення на землю, одне з яких було сфальшоване, як я згодом дізнався. Каже, що це — земля сільгосппризначення, мовляв, згодом допоможе змінити цільове призначення. Я ж цієї ділянки і в очі не бачив, де вона знаходиться, чим приваблива… Словом, зрозумів, що оті доручення — лише папірці, не варті уваги», – розповів журналісту Кошелєв.

Минав час, а із земелькою, яку обіцяв Прилипко, щось не клеїлося. З року в рік він водив Кочетова за ніс. Зрештою,Кошелєв написав заяву до прокуратури.

Під завісу 2016 року матеріали кримінального провадження опинилися в Ірпінському суді. Процес ніяк не міг зрушити з місця. 28 листопада 2016-го Феміда перенесла розгляд матеріалів на 8 грудня. Це вже було третє за рахунком судове засідання, яке ніяк… не розпочиналося.

Судді — О. Шестопалова, Д. Кухленко, О. Пархоменко. Державне обвинувачення підтримує С. Кочетов. Перенесли засідання з типової причини: відсутність адвоката, який захищає Прилипка — він начебто був задіяний в іншому судовому процесі.

Потерпілому від такого перебігу подій не легше, бо, на його думку, відбувалося навмисне затягування справи.

«Застопорилися» і наступні судові засідання. Одна з причин: із матеріалів справи зник документ – судовий позов потерпілого до Прилипка. Причому він «розчинився», можливо, тоді, коли матеріали передавали з однієї судової інстанції до іншої.

Після цього – нові палиці в колеса. Суд повертав матеріали справи до прокуратури на доопрацювання. Прокуратура не погоджувалася з таким вердиктом і зверталася до апеляційної інстанції. Остання задовольняла прокурорське клопотання і повертала справу для судового розгляду. Така собі круговерть матеріалів про шахрайство.

На одному із судових засідань також виникла пауза. Юрія Прилипка захищали два адвокати. Оскільки з поважних причин не було другого захисника обвинуваченого, то вирішили, що це порушує права обвинуваченого. Засідання перенесли…
Знову чергова пауза. І подібних пауз було чимало.

Матеріали справи передали до Бородянського районного суду. Ви думаєте, що у цій судовій інстанції пішло-поїхало..? Якби ж то.

У листопаді 2017 року процес пригальмував. Потерпілому Кошелєву із судової канцелярії повідомили, що суддя знаходиться в нарадчій кімнаті по іншій справі, тому засідання переноситься.

11 грудня 2017 року в Бородянському районному суді повинно було розпочатися чергове слухання справи про шахрайство. На лаві підсудних – Юрій Прилипко. Але процес «не їде». Загруз. Знову засідання перенесено. Причина? Захворів адвокат Прилипка.

Цікаво, що буде наступного разу?

Оце і є всебічна судова реформа? Кому служать українські суди? Чи є головним для них верховенство права?

Між тим, наші верховні чиновники тішаться, що триває судова реформа, що боротьба з корупцією виходить на новий рівень, що людина може сповна розраховувати на захист Феміди. Україна запевняє цивілізований світ, що будує правову державу, що суди у нас будуть вільними та незаангажованими. Держава не шкодує грошей на зарплати суддям, вони мають солідні пільги, усіляке забезпечення…

Тільки щось не крутиться це «судове колесо».

«Плєвать я хотів на ту статтю!», –  каже Прилипко.