Революційний законопроект про освіту: які новації слід очікувати з його прийняттям?

Революційний законопроект про освіту: які новації слід очікувати з його прийняттям?

114
ПОДІЛИТИСЬ
Лілія Гриневич, міністр освіти і науки України

Цього тижня Міністерство освіти внесе до Верховної Ради новий законопроект про освіту. Політики вже назвали його революційним. Він передбачає:

  • 12-річне навчання в школі;
  • зарплати вчителям від 6 тис. грн.;
  • добровільну сертифікацію вчителів, завдяки якій вони зможуть отримувати надбавку до зарплати;
  • конкурс на посади директорів навчальних закладів.

Про це заявила міністр освіти та науки України Лілія Гриневич в ефірі “Сніданку з 1+1”, коментуючи законопроект “Про освіту”.

“Директорів шкіл обиратимуть на конкурсах.Тому що в нас нині є директори, які працюють на одній посаді 40 і 50 років. Але весь досвід свідчить, що найбільший порив змінювати є в перше десятиліття роботи директора, а потім ситуація стає стабільною, і ніхто не хоче робити якісь кроки. Директори будуть по дві каденції по шість років в одній школі”, – наголосила вона.  А обиратиме директора-переможця конкурсу незалежна комісія. У МОН запевняють, що це дасть можливість займати керівні посади молодим фахівцям. Умови конкурсу та склад комісії писали на основі успішного київського досвіду.

За словами Гриневич, керівники шкіл отримають більшу автономію, зокрема, академічну свободу до ухвалення навчальних планів, також зросте відповідальність.

Найбільше змін чекає на вчителів. Контролювати їхню роботу більше не будуть місцеві управління. Зникне і монополія інститутів післядипломної освіти. А де і як підвищувати кваліфікацію, вирішуватиме сам учитель. До того ж, стимул для сертифікації – 20-відсоткова надбавка до зарплати, яку, згідно з новим законом, піднімуть до чотирьох прожиткових мінімумів, а це в середньому 6,5 тис. грн.

От тільки в новому законі батьки вже помітили підміну.

По-перше, підготовка концепції розвитку закладу. Було: претенденти на посаду знайомилися з навчальним закладом, відбувалася зустріч з вчителями і батьками.

Буде: претендент подає концепцію розвитку школи, навіть не завітавши до неї.

Ризики: перевагу мають ті кандидати, котрі працюють у тому ж закладі, на посаду в якому претендують.

По-друге, склад комісії. Було: до комісії входили керівники приватних і державних навчальних закладів; депутати з профільної комісії; представники освітніх громадських організацій міста, науковці педагогічних ВНЗ. І лише один чиновник із департаменту освіти.

Буде: всі, що були, а також представники райдержадміністрації.

Ризики: процедура обрання членів комісії від батьків та вчителів школи не прописана. Зараз списки складає і подає районне управління освіти. Чи проголосують вони не так, як скаже начальство, – питання.

І, по-третє, кількість членів комісії. Було: 11 осіб. Буде: від 11 до 70 осіб. Ризики: чверть комісії – чиновники, ще половина – залежні від чиновників. І лише 25% – незалежних експертів.
“Нарешті райдержадміністрації (районні управління освіти) повернули собі повноваження обирати директорів. І байдуже, що це називається конкурсом. Адже 80% членів комісії – особи, причетні або залежні від райдержадміністрації. Можливо, будуть і суперечки. Між варіантом “хочемо свого – зі своєї школи” і варіантом “хочемо свого – хороший знайомий”, – говорить співзасновник громадської організації “Батьки SOS” Олена Бондаренко.

Міністр освіти та науки Лілія Гриневич зазначила, що реформа середньої освіти обійдеться в 6 млн євро, а сам проект реформування розрахований на чотири роки. Звертатимуть особливу увагу на підготовку майбутніх учителів. Міністр нарікає на архаїчну модель педосвіти – більше уваги приділятимуть практиці.

Не менша революція чекає і на учнів. Їм обіцяють перехід від школи “мертвих знань” до школи компетентності. Тобто дітей вчитимуть працювати в групах і застосовувати кожен новий досвід на практиці. Окрім того, знову повернуть 12-річку. Зате, якщо раніше ступінь бакалавра у вишах здобували чотири роки, то буде всього три.

Підготувала Ольга Аверіна

Коворкинг №1 в Ирпене