Ревіталізація промислових та цивільних об’єктів міського середовища.

Ревіталізація промислових та цивільних об’єктів міського середовища.

1707

Ревіталізація – від лат. re … — відновлення та vita — життя, дослівно: повернення життя. З плином часу міста розвиваються та змінюються, щось продовжує розвиватись, а щось занепадає та стає не потрібним, перестає користуватись попитом. Відкриваються та закриваються підприємства. Таким чином виникає ситуація, що залишаються покинуті та занедбані будівлі у містах.
Процес ревіталізації дозволяє реконструювати будівлі та споруди при цьому змінивши призначення цих споруд. Відродженні заводи та споруди, наприклад, стають офісними центрами, торгівельно-розважальними комплексами, арт центрами, культурними осередками. Змінюється сама концепція цих споруд, що дозволяє покращити якість міського середовища.
Одним з найбільш розповсюджених прикладів ревіталізації у Європі є фабрика “Manufactura” у місті Лодзь (Польша). Manufaktura стала одним з найуспішніших проектів по відновленню виробничих об’єктів. Комплекс загальною площею 110 000 м ², що включає 300 концептуальних приміщень, став головною культурною пам’яткою невеликого міста Лодзь. Завдяки ревіталізації не працюючий промисловий комплекс став одним з найпопулярніших туристичних центрів країни.

Ревіталізація промислових та цивільних об’єктів міського середовища.
Manufaktura, м. Лодзь, Польша.

У Великобританії на території промислового комплексу був створений Шеффілдський Культурний Промисловий квартал. Тепер тут знаходяться знаходяться Йоркширські Студії Просторових Мистецтв, Аудіовізуальний Центр підприємництва, нічний клуб Leadmrll, Студії Управління, Науковий парк Sheffild, галерея Site Photography, комплекс Кіно залу. Також площі орендують близько 300 компаній, чия спеціалізація пов’язана з кіно, музикою, телебаченням, дизайном і інформаційними технологіями.

В Україні є теж свої приклади ревіталізації, зокрема, торгівельно-розважальний комплекс, в м. Київ, замість заводу “Космополіт” (“Більшовик”), який став популярним місцем відпочинку, розваг, шопінгу та дозвілля.

Арт-завод “Платформа” – створена замість закритого Дарницького комбінату. Зараз тут є сучасний робочий простір (сoworking), проходять навчальні семінари, фестивалі, виставки сучасного мистецтва, концерти.

Ревіталізація промислових та цивільних об’єктів міського середовища.
Арт-завод “Платформа”, м.Київ, Україна.

Такий процес дозволяє вдихнути нове життя в відповідні міські території.

Нажаль, інвестор, який хоче втілити відповідний проект стикається з багатьма складнощами та погодженнями, такими, як погодження проекту, внесення відповідних змін до генерального плану міста, зміни призначення земельної ділянки та багато інших питань. На мою думку, містам важливо мати відповідну програму щодо ревіталізації (оновлення) таких об’єктів, яке регулюватиме які саме об’єкти підпадають під ревіталізацію та механізм втілення. Таким чином підприємець з проектом, підпадаючи під дану програму отримує автоматично усі погодження та дозволи від міської влади.

Від ревіталізації виграють усі. Мешканці міст – отримують замість розвалених, заброшених будівель – об’єкти для відпочинку, розвитку; міська влада – податки до міських бюджетів та робочі місця; бізнес – розвиток та прибутки.
Наше місто Ірпінь вже теж  має досвід ревіталізації. На вул. Гостомельске шосе замість не працюючої та розваленої будівлі Аптеки – відкрився торгівельний центр (магазин).
Ревіталізація промислових та цивільних об’єктів міського середовища.У наш час, з пострадянських часів залишились не працюючі заводи з занедбаною територією, наприклад завод БЦЗ (БКЗ в Ірпені).
Ревіталізація промислових та цивільних об’єктів міського середовища.Створивши програму ревіталізації місто може сприяти перетворенню території заводу, наприклад – в арт центр.
Ревіталізація промислових та цивільних об’єктів міського середовища.Ірпінь став, мабуть, першим містом в Україні в стратегії розвитку якого було внесено створення програми ревіталізації.
Така програма могла б сприяти залученню інвестицій та стати каталізатором розвитку міста.