30 травня виповнилося 100 років від дня народження Бориса Піаніди – українського художника, педагога та мистецтвознавця. Як викладач, виплекав цілу плеяду талановитих митців та прищепив любов до малювання тисячам дітей.
Частина його життя пов’язана з Ірпенем, де він створив музей свого учителя – майстра пензля Матвія Донцова. На жаль, заклад припинив своє існування. Прикро, що в місті, де триває шалена забудова, не можуть повноцінно використати багату культурну спадщину наших предків.
Митець народився у 1920 році в с. Дячкове, що неподалік славнозвісної Диканьки на Полтавщині.
Його батько був сином італійського художника Джованні Панідо, якого ще юнаком до України запросила дружина князя Кочубея. А мати – козацького роду.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-Donc.jpg)
У полтавській школі, де навчався хлопець, малювання та креслення викладав Матвій Донцов. Досвідчений художник допоміг юному даруванню знайти свій шлях у мистецтво.
Теплі стосунки з учителем переросли у велику дружбу, яка тривала багато років – до останніх днів Донцова. Вдячний учень в Ірпені створив музей свого вчителя.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pyanyda-bilya-muzeyu-v-irpeni-640x453.jpg)
На студентській лаві Харківського художнього інституту Піаніду застала війна. Замість пензля до рук довелося узяти зброю. Унаслідок поранення, контузії потрапив до шпиталю, на фронт уже не повернувся.
Опинився в евакуації у Середній Азії, де продовжив навчання в художньому інституті – своєрідного міксу закладів Москви, Харкова та Києва.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-nagorody.jpg)
У 1947-му Піаніда з відзнакою закінчив Київський художній інститут. Він був одним з найкращих студентів курсу, єдиним, хто отримав стипендію ім. Рєпіна.
Закінчивши аспірантуру, викладав образотворче мистецтво, живопис та композицію у згаданому виші. А на громадських засадах очолював декілька художніх студій – у Києві та Ірпені.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-uchen-640x480.jpg)
Як талановитий педагог, за 40-річну практику виховав понад 2 тис. учнів. Багато хто з них стали відомими художниками та викладачами.
Наприкінці 40-х Донцов перебрався до Ірпеня. У гості до нього часто приїздив і Піаніда.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-Donc-kn-640x480.jpg)
Це було і дружнє спілкування, і митецькі поради, і творчість. Краса ірпінської природи надихала митця на створення чудових пейзажів.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-kartyna-11-2-376x500.jpg)
Після смерті Донцова Піаніда отримав його будинок у спадщину. Зі своєю дружиною Любов’ю він створив тут музей свого вчителя та дитячу художню студію.
На жаль, останні роки свого життя художник важко хворів – давалися взнаки поранення, отримані на війні.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-mogyla-640x480.jpg)
Піаніда помер 8 березня 1993-го. Його поховали в Ірпені, де й могила Донцова. Після смерті митця будинок-музей Донцова перестав існувати.
З нагоди ювілею художника в Ірпінському історико-краєзнавчому музеї відкрили виставку його робіт.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-muzey-640x479.jpg)
У серії «Наші славетні земляки», яку започаткувала Ірпінська центральна міська бібліотека, вийшла друком краєзнавча брошура «Піаніда Борис Микитович – художник і педагог».
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-bibl-1-640x474.jpg)
Прикро, що в Ірпені не можуть повноцінно використати багату культурну спадщину наших предків для приваблення туристів, проведення наукових та митецьких заходів, що стосувалися б знакових особистостей.
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/06/Pianida-kartyna-572x500.jpg)
Пріоритетом тимчасової ірпінської влади сьогодні є витрачання шалених коштів на набережну, площі, парки, сквери, а не на збереження свого славного минулого.
Місто хаотичної забудови втрачає свою неповторну ауру. За ним закріпилося принизливе визначення «спального району Києва».
![Піаніда та Ірпінь: 100-річчя художника крізь призму збереження культурної спадщини міста](https://www.irpin.online/wp-content/uploads/2020/05/Rylsky-bud-zruyn.jpeg)
Разом з його природними оазами зникають й об’єкти культурної спадщини, зокрема той же будинок поета Максима Рильського.
Потенційні музеї фігурують у звітах чиновників банальними меморіальними дошками. Часом навіть охоронний статус не може зберегти від знищення, як це мало не сталося із обійстям кобзаря Миколи Будника.