Окраса міста чи постамент спотикань?

Окраса міста чи постамент спотикань?

478
Окраса міста чи постамент спотикань?

В Ірпінському історико-краєзнавчому музеї експонується макет майбутньої скульптурної композиції, яку мають встановити на центральній площі міста. Основна фігура, яка поєднує окремі елементи у єдине ціле, – постать молодого Тараса Шевченка.

Ідею художнього втілення цього архітектурного ансамлю уже вчергове обговорюють різні верстви населення. Звичайно, що думки розділилися. Тому питання залишається відкритим: чи стане памятник справжньою окрасою міста, чи просто черговим постаментом дискусійних спотикань місцевих жителів?

Тривалий час центральна площа Ірпеня після реконструкції залишається без основної скульптурної композиції, що має гармонійно поєднати якщо не усі частини втілених архітектурних “викрутасів”, то принаймні місця поблизу входу до будівлі міськвиконкому. Але, як кажуть, святе місце порожнім не буває. Авторами майбутнього 6-метрового памятника, який планують вилити із бронзи, є досить молоді, але вже відомі в Україні скульптори Олесь Сидорук та Борис Крилов.

— Особливістю памятника є зображення молодого Шевченка, – розповідає директор Ірпінського історико-краєзнавчого музею Анатолій Зборовський. — Мовою пластичного мистецтва відтворено образ великого митця — поета і художника. У багатофігурній композиції є символічна палітра. Також ми тут бачимо зображення суцвіть соняха, снопів пшениці, квітів, хатини, де зростав маленький Тарас, статуї героїв його творів — кобзаря, Катерини, персонажів “Наймички”, фігури птахів у стрімкому вільному польоті.

У бюстах, які розташовані навпроти адмінбудівлі виконкому, втілена ідея тяглості у часі українського державотвоорення: великого князя Київського Ярослава Мудрого, гетьманів України Богдана Хмельницького та Пилипа Орлика, визначного українського історика та президента Української республіки Михайла Грушевського. Все це — етапи становлення української держави: від Київської Русі через спалах козацької держави до початку ХХ століття. Доречно нагадати, що саме Пилип Орлик — творець першої у світі конституції у сучасному її розумінні. Архітектурна композиція демонструє, що Україна у демократичному суспільстві не є “бідним родичем”. У нас є славні традиції державотворення — це характерно для українського менталітету. Але, на жаль, воно було перерване.

Шевченко — це символ української нації. Його памятник гармонійно поєднується з бюстами українських державотворців, що загалом складає єдине композиційне ціле. І цей архітектурний ансамбль цілком доречно розташований навпроти входу до будівлі виконкому.

Водночас, Тарас Шевченко — геніальний поет, а Ірпінь свого часу зажив слави українського літературного Парнасу. В цьому плані гармонійно вписано й ірпінський бібліомурал, де на стіні зображені книги митців, які плідно творили в Ірпені, перебуваючи в Будинку творчості письменників чи проживаючи у нашому місті.

Повертаючись до самої площі, бачимо тут рукотворне озерце, образ якого має подвійне значення: нагадування про те, що у нашому краї колись були озера (знаємо, що є навіть вулиця Озерна), та натяк на Кастальське джерело в одній з ущелин Парнасу, звідки поети черпали натхнення. До речі, планується коло озерця встановити памятник — збірний образ поета.

Отже, центральна скульптурна композиція з постаттю Шевченка є символом того, що Ірпінь — це місто України, яке має багаті культурні та історичні традиції, місто, де творилася та твориться українська література. І вона посяде чільне місце у скульптурній світовій Шевченкіані.

Не відомо, скільки ще буде зламано списів у різних дискусіях щодо доцільності установлення скульптурної композиції, враховуючи те, що в Ірпені гостра нестача освітніх закладів, проблеми з дорогами, водопостачанням та водовідведенням тощо. Водночас, поширюється думка, що повністю чи частково вона стане благодійним подарунком для міста від чинного міського голови чи ще когось. Проте Анатолій Зборовський запрошує жителів Ірпеня та його гостей відвідати музей та залишити у книзі відгуків власну думку щодо майбутнього монумента.

Ігор ШВЕЦЬ