Ворзельські депутати звернулися до своїх ірпінських колег з проханням посприяти у збереженні курортного статусу Ворзеля. Вони занепокоєні тим, що зміна цього визначення, зумовлена проектом Генерального плану селища, призведе до втрати його повноцінної рекреаційної складової.
Депутати з Ворзеля спеціально приїхали на ірпінську сесію, щоб озвучити проблеми, які випливають з обговорення Генплану селища. Стало зрозуміло, що попередньо вони з цього приводу зустрічалися з ірпінскими обранцями.
У своєму депутатському запиті Ігор Панасюк з трибуни попросив колег перейнятися курортним статусом Ворзеля, який підтримали своїми підписами понад 1500 місцевих жителів.
За наслідками російської інтервенції ми втратили Крим, а разом з цим — курортні ареали (Ялта, Євпаторія та інші). Не хотілося б втопити курорт у Ворзелі власними руками.
Потім він надав слово депутату Ворзельської селищної ради Олегу Атаманчуку. Той повідомив, що у них створена депутатська група “Ворзель-курорт”, до якої увійшло 5 депутатів (прихильників більше, але побоюються висловлювати свою позицію).
Її представники звертаються до Ірпінської міської ради за підтримкою, щоб вжили невідкладних заходів по відновленню та розбудові селища як курорту.
Атаманчук запевняє, що ворзельська влада на чолі із Ларисою Федорук замовила проект Генплану, де статус визначено не як курорт, а “з місцями рекреаційно-оздоровчого призначення”.
Проте в постанові Кабміну затверджені положення, де Ворзель подається як кліматичний курорт Київської області, у цьому плані окреслено й розвиток селища.
Відповідно має розроблятися й містобудівна документація. Це підтверджено й в інших документах, і рішенням ворзельської сесії, яке підтримала Київська обласна рада.
Але це, наголошує Атаманчук, не було враховано. Передбачаючи сумну перспективу Ворзеля як селища-супутника Києва, громада зібрала підписи на захист курорту.
Сьогодні на сесії ірпінські депутати ухвалили запит Панасюка, який планують переслати до Ворзельської селищної ради, щоб таким чином зберегти курорт.
Звісно, що багато хто з ворзельців занепокоєний ситуацією, що склалася. Так, Світлана Сич підкреслює, що в кресленнях Генплану зафіксовано збільшення житлової забудови на 68,4 га, виробничо-складської — на 24,6 га.
А ландшафтно-рекраційної території — зменшення на 30,4 га. Вона переконана, що втрачається рекреаційний потенціал Ворзеля.
Водночас член виконкому ВСР Алла Багірова констатує, що у проєкті зазначено: основною стратегічною метою є збереження та подальший розвиток рекреаційного господарства як пріоритетної галузі селища.
А другим пунктом значиться покращення житлових умов у селищі. Це пов’язано й з економічним розвитком Ворзеля, де спостерігається тенденція до старішання населення. Новосели, які тут працюватимуть, наповнюватимуть бюджет.
Аналізує Багірова й питання будівництва у селищі: “Мене особисто такий обсяг багатоквартирної забудови при обмеженні поверхневості не жахає”.
З оприлюдненням документації проекту Генплану загострилися суперечки між представниками не лише ворзельської громади, зокрема й у політичних площинах.
І це ми бачимо на прикладі “турботи” про курортний статус Ворзеля з боку Ірпеня, де нещадно нищать природу під багатоповерхову забудову, не гребуючи нормами закону.
Але селище за підсумками відповідних процедур приєднали до Бучі. Звісно, що тимчасовій владі Ірпеня важко втрачати ворзельські землі.
Сподіватимемося, що рекреаційний потенціал Ворзеля вдасться зберегти для нащадків. І його неповторна природа даруватиме нам насолоду та зміцнюватиме здоров’я.
