В честь першоквітневої традиції ми пофантазували про ситуацію, коли апетити Ірпінської міської ради та її нового фаворита серед будівельних компаній – ТОВ “Відважні”, що належить ексмеру Карплюку, дістались Банкової.
Відважні
Театральний фарс на один акт
Дійові особи:
Зеленський Володимир — Президент України.
Єрмак Андрій Борисович — керівник Офісу Президента України.
Емоції — просто емоції, інколи з елементами лихослів’я. Репліки лише в тандемі з головними героями.
Київ. Банкова, 11. Робочий кабінет Президента України. За столом для телевізійних сюжетів “про президентські наганяї” – Володимир Зеленський. Навпроти – Андрій Борисович Єрмак.
Єрмак: Пане Президенте…
Зеленський: Андрюха, кончай підкалувати. Ти ж не на інавгурації. Тут нікого немає…
Єрмак(нервово юрзається на зеленому шкіряному кріслі, намагається поправити зачіску): Ну ладно… Вова… У нас проблєма…
Зеленський: Та у нас, Андрюша, щодня проблєма…Запомни: якщо зі Стерненком все нормально, МВФ нас ще під дупу не копнув, а Степанов присилає селфі з Індії — проблєм у нас немає. І…це…Давай зі мною українським язиком говори, мені практикуватись треба…
Єрмак: Гаразд, пане При…Вова…
Зеленський: О-о-о, саме так. Так шо у нас там случилось?
Єрмак: Та…(знову намагається щось зробити із зачіскою). Ми тут пісьмо отримали…
Зеленський: Андрюша, на нашій мові не “пісьмо”, а “листа”. Пойняв?
Єрмак(киває): Пойняв…
Зеленський: Так шо там за пісьмо?
Єрмак: З Ірпєня…
Зеленський і Емоції (одночасно): Твою ж мать…
Зеленський: Він там ще є?
Єрмак: Хто?
Зеленський: Та Ірпєнь!
Єрмак: Є…Наче…(знову намагається поправити зачіску).
Зеленський: Скільки ми їх у кварталі дрю…(намагається послабити вузол краватки). Жидков із парнями вже запарились на цю тєму крапАти тєксти. То тітушки, то Очаков, то… А дєвочку їхню помниш?
Єрмак: Яку?
Зеленський: Та оту, шо руководила містом, з смішною фамілією…Поп…Поп…
Єрмак: Попсуй…
Зеленський: О-о-о, точно…Ну так шо у них там знову?
Єрмак: Не у них (чухає бороду). У нас…
Зеленський і Емоції (одночасно): А з якого це х… у нас проблєми?
Зеленський: Так, (нервово знімає краватку і розстібає гудзика на сорочці) шо в тому пісьмі, від кого воно, хто підписав?
Єрмак: Лист від їхньої міської ради, підписав Маркушин…
Зеленський: Хто такий Маркушин?
Єрмак: Це не важливо. То — пусте.
Зеленський: А чого ти тоді тут сидиш, ніби вср…ся?
Єрмак: Та в листі говориться, що земля під нашим офісом належить…Ірпєню.
Зеленський і Емоції (одночасно): Ірпєнь твою налєво, Андрюша! Як таке б…могло статися?
Зеленський (після паузи): Так, давай розсуждать логічно (розстібає ще два гудзика на сорочці). Скажи, як земля під ОП могла потрапити в Ірпєнь? Логіки я не бачу.
Єрмак: Без понятія (опускає очі)...
Зеленський: А в кого є “понятіє” ? Ти вобще юрист, чи хто?
Єрмак: (киває). Юрист…
Зеленський: Ну… Ти провіряв усе, коли Богдан тобі діла передавав? Ти дивився по цій…По карті…
Єрмак: …кадастровій?
Зеленський: Так! Дивився?
Єрмак: Дивився. Вона не відкривається. На сайті якісь роботи над помилками…
Зеленський і Емоції(одночасно): Та ви тут усі — одна і велика помилка, б…!
Зеленський: А телефон у тебе є? Подзвонить не можеш? Венедиктовій? Баканову? Арсену Борисовичу? Данілову? В цей кадастр?
Єрмак: Дзвонив… Усім…
Зеленський: І шо?
Єрмак: Сміялися (нервово розстібає верхнього гудзика на сорочці). Земля…не наша…
Зеленський і Емоції(одночасно): Кур…!!! Їм смішно? І Баканову смішно?!!
Зеленський (встає з крісла і починає ходити навколо столу): Чия тоді земля?
Єрмак: (після паузи, дістає папірця) Є цілий список. Власники – громадяни Співак, Крикун, Бойчук, Карплюк, якийсь “Сарафан”. Фірма така. Ну і ще з десяток людей і …Якесь товариство “Відважні”…
Зеленський (зупиняється біля вікна, довго дивиться в нього): Андрюша, як так? От скажи: чому так сталося?
Єрмак і Емоції(одночасно): Б…х…його знає…Я в цих й…схемах…
Зеленський: Заспокойся…Ти мені скажи спокійно: як таке могло статися? По яких законах?
Зеленський і Емоції (одночасно): Якісь “відважні”, но точно “оху…ші”, юзають, б… нашу землю, а ти соплі жуєш?
Єрмак: Вова, я…
Зеленський(різко вказує пальцем на президентський штандарт): Не “Вова”, а пан Президент…
Єрмак (схрещує долоні): Пане Президенте, там все складно. Роздробили ділянки по 5 соток…Оформили заднім числом…Через чорного реєстратора…Завірив усі сдєлки чорний нотаріус… Фамілію забув…
Зеленський (суворо): Краще б Ви свою фамілію забули, пане керівник Офісу! Бо скоро без офісу залишитесь…
У кабінеті тривалий час панує тиша. Зеленський задумливо дивиться у вікно, Єрмак — у підлогу.
Зеленський (після паузи): А Татаров шо каже? Ми ж його ставили за пригородом слідити…
Єрмак: Нічого. Він не в тємі…
Зеленський(задумливо, переходить на росіську): Незваный гость хуже Татарова… Но это не точно… (Знову українською). Шо думаєш робити, Андрюша?
Єрмак (жвавішає): На вихідних поїду на рибалку…
Зеленський: Я не про це. З землею?
Єрмак: Ну, підем у суди, будемо тягнути час…
Зеленський (говорить кудись у порожнечу): Судова реформа знову коту під сра… (Президент сідає у своє робоче крісло). Добре. Я тебе почув. Іди працюй…
Єрмак встає і прямує до дверей.
Зеленський: Зачекай. А навіщо цим “відважним” земля під нашим офісом?
Єрмак: Офіс піде під знесення. Будуватимуть…
Зеленський: Що будуватимуть?
Єрмак: Маркушин пише, що школу. Тут уже по Інститутській та Лютеранській бачив кілька їхніх бігбордів. Пишуть: “Тут скоро буде школа”.
Зеленський (знову дивиться в вікно): Ну тут без Клічка тут не обійшлося. Але з іншої сторони — школа то добре. Дітки — наше майбутнє…
Єрмак(повертається до дверей і тихо під ніс буркоче): Ага, школа… ЖК “Школа-2”…
Завіса.
Кінець.
